ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
04.02.2022Справа № 910/19733/21
Суддя Господарського суду міста Києва Чинчин О.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ОХОРОННІ СИСТЕМИ МАЙБУТНЬОГО» (03680, місто Київ, БУЛЬВАР ВАЦЛАВА ГАВЕЛА, будинок 4)
до проДержавного підприємства «НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ І ПРОЕКТНИЙ ІНСТИТУТ МІСТОБУДУВАННЯ» (01133, місто Київ, БУЛЬВАР ЛЕСІ УКРАЇНКИ, будинок 26,ЛІТЕР А) стягнення заборгованості у розмірі 21 090 грн. 00 коп.
Представники: без повідомлення представників сторін
Товариство з обмеженою відповідальністю «ОХОРОННІ СИСТЕМИ МАЙБУТНЬОГО» (надалі також - «Позивач») звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Державного підприємства «НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ І ПРОЕКТНИЙ ІНСТИТУТ МІСТОБУДУВАННЯ» (надалі також - «Відповідач») про стягнення заборгованості у розмірі 21 090 грн. 00 коп.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням Відповідачем його зобов'язань за Договором субпідряду №1809 від 26.07.2018 року на виконання проектних робіт по Договору від 03.04.2015 року №2015-5.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.12.2021 року позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ОХОРОННІ СИСТЕМИ МАЙБУТНЬОГО» до Державного підприємства «НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ І ПРОЕКТНИЙ ІНСТИТУТ МІСТОБУДУВАННЯ» про стягнення заборгованості у розмірі 21 090 грн. 00 коп. залишено без руху.
14.12.2021 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.12.2021 року відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін відповідно до частини 5 статті 252 Господарського процесуального кодексу України.
Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.
З метою повідомлення Сторін про розгляд справи Судом на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України ухвала суду про відкриття провадження у справі від 17.12.2021 року була направлена на адреси Сторін, що підтверджується поверненням на адресу суду рекомендованих повідомлень про вручення 27.12.2021 року та 28.12.2021 року поштових відправлень уповноваженим особам Сторін.
Відповідно до статті 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Приймаючи до уваги, що Відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, Суд вважає, що справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -
26.07.2018 року між Державним підприємством «НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ І ПРОЕКТНИЙ ІНСТИТУТ МІСТОБУДУВАННЯ» (Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ОХОРОННІ СИСТЕМИ МАЙБУТНЬОГО» (Підрядник) було укладено Договір субпідряду №1809 на виконання проектних робіт по Договору від 03.04.2015 року №2015-5, відповідно до умов якого у порядку та на умовах, визначених Сторонами у цьому Договорі, Виконавець зобов'язується у межах договірної ціни та у строки, обумовлені в цьому Договорі, на підставі вихідних даних, що надаються Замовником, виконати наступні проектні роботи стадії «Робоча документація»:
- розробити розділи «Система пожежної сигналізації, оповіщення про пожежу та управління евакуюванням людей. Система передавання тривожних сповіщень»;
- розробити розділи «Системи протидимного захисту (технологічна частина)»;
- розробити розділи «Автоматика систем протидимного захисту»;
- розробити розділи «Автоматика внутрішнього протипожежного водопроводу»;
- розробити розділи «Блискавкозахист» по об'єкту: «Будівництво багатоповерхових житлових будинків з об'єктами торговельно-офісно-розважального та соціально-побутового призначення між вул. Бориса Гмирі та вул. Колекторна у Дарницькому районі м. Києва. Блок соціально-побутового обслуговування (поз. 62 за ГП» (далі - Об'єкт), а Замовник зобов'язується прийняти зазначені Роботи та оплатити їх. (а.с. 13-18)
Відповідно до п.1.5 Договору результатом виконання Робіт по цьому Договору є проектна документація, яка повинна відповідати умовам цього Договору, положенням чинного законодавства України, підзаконним актам та іншим нормативним документам, щодо неї повинні бути зняті всі зауваження, що стосуються виконання Виконавцем проектних робіт за цим Договором, а також бути придатною для використання її за циіьовим призначенням.
Згідно з п.2.1 Договору строк розробки проектної документації - 40 робочих днів з моменту отримання Виконавцем від Замовника грошових коштів, перерахування яких передбачене в п. 3.3.1. Договору та вихідних даних, необхідних для розробки проектної документації.
У п.3.1 Договору визначено, що загальна ціна робіт узгоджена Сторонами протоколом узгодження договірної ціни на проектні роботи та кошторисом на виконання проектних робіт і становить 102902,22 грн., крім того ПДВ 20% - 20580,44 грн., всього з ПДВ 20% - 123482,66 грн.
Пунктом 3.2 Договору Сторони визначили, що оплата Замовником Робіт здійснюється в наступному порядку:
3.3.1. Протягом 5-ти (п'яти) банківських днів з моменту отримання рахунку Виконавця Замовник перераховує на банківський рахунок Виконавця грошові кошти у розмірі 74241 грн 33 коп.
3.3.2. Протягом 5-ти (п'яти) банківських днів з моменту отримання проектної документації від Виконавця Замовник перераховує на банківський рахунок Виконавця грошові кошти у розмірі 26741 грн 33 коп.
3.3.3. Остаточний розрахунок з Виконавцем за виконані Роботи Замовник здійснює протягом 5 (п'яти) банківських днів з дня підписання Сторонами Акту виконаних робіт, шляхом перерахування на банківський рахунок Виконавця грошові коштів у розмірі 22 500 грн 00 коп.
Згідно з п.5.4 Договору за результатами розгляду наданого Виконавцем примірника проектної документації Замовник приймає виконані Роботи шляхом підписання Акту виконаних робіт або не приймає, про що письмово повідомляє Виконавця.
У п.5.5 Договору передбачено, що у випадку обґрунтованої відмови Замовника від приймання робіт уповноваженими представниками Сторін складається двосторонній акт з переліком необхідних доробок та строків їх виконання.
Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Договору субпідряду №1809 від 26.07.2018 року на виконання проектних робіт по Договору від 03.04.2015 року №2015-5 Позивач виставив Відповідачу рахунки на оплату №492 від 26.07.2018 р. на суму 25 000 грн. 00 коп., №493 від 26.07.2018 р. на суму 22 500 грн. 00 коп., №494 від 26.07.2018 р. на суму 26 741 грн. 33 коп., а Відповідач в свою чергу здійснив перерахування на рахунок Позивача грошові кошти у загальному розмірі 74 241 грн. 33 коп., що підтверджується випискою по рахунку Позивача за 26.07.2018 року. (а.с.19-22)
Крім того, на виконання умов Договору субпідряду №1809 від 26.07.2018 року на виконання проектних робіт по Договору від 03.04.2015 року №2015-5 Позивач передав Відповідачу проектну документацію, що підтверджується накладною (актом) приймання - передачі проектної документації від 07.09.2018 року (а.с.23), виставив рахунок на оплату №737 від 29.10.2018 року на суму 29 241 грн. 32 коп., а Державне підприємство «НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ І ПРОЕКТНИЙ ІНСТИТУТ МІСТОБУДУВАННЯ» в свою чергу здійснило перерахування грошових коштів на рахунок Позивача у розмірі 29 241 грн. 32 коп., що підтверджується випискою по рахунку Позивача за 06.11.2018 року. (а.с.24-25)
Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Договору субпідряду №1809 від 26.07.2018 року на виконання проектних робіт по Договору від 03.04.2015 року №2015-5 Товариство з обмеженою відповідальністю «ОХОРОННІ СИСТЕМИ МАЙБУТНЬОГО» були надані послуги з розроблення проектних робіт стадії «Робоча документація», а Відповідачем в свою чергу прийняті вказані роботи, що підтверджується Актом надання послуг №350 від 30.06.2020 року на суму 103 482 грн. 65 коп. (а.с.26)
Листом №14 від 24.03.2021 року Позивач направив на адресу Відповідача акт надання послуг №207 від 23.03.2021 року на суму 20 000 грн. 00 коп. на підпис, що підтверджується копією рекомендованого повідомлення про вручення 26.03.2021 р. (а.с.27-30)
Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, Позивач зазначає, що Відповідачем не була здійснена оплата за вказаним Договором у повному обсязі. Таким чином, заборгованість Державного підприємства «НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ І ПРОЕКТНИЙ ІНСТИТУТ МІСТОБУДУВАННЯ» перед Позивачем становить 20 000 грн. 00 коп. Крім того, враховуючи неналежне виконання Відповідачем умов Договору Позивач просить Суд стягнути з Державного підприємства «НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ І ПРОЕКТНИЙ ІНСТИТУТ МІСТОБУДУВАННЯ» інфляційні у розмірі 708 грн. 00 коп. та 3% річних у розмірі 382 грн. 00 коп.
15.06.2021 року Позивач надіслав на адресу Відповідача претензію №27 з вимогою сплатити заборгованість за договором, що підтверджується роздруківкою з офіційного веб-сайту Акціонерного товариства «Укрпошта». (а.с.40-55)
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Суд вважає, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ОХОРОННІ СИСТЕМИ МАЙБУТНЬОГО» підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Внаслідок укладення Договору субпідряду №1809 від 26.07.2018 року на виконання проектних робіт по Договору від 03.04.2015 року №2015-5 між сторонами згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України, виникли цивільні права та обов'язки.
Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.
Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.
Згідно зі статтею 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 Цивільного кодексу України).
Частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства
Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).
Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7 статті 193 Господарського кодексу України).
Відповідно до ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.
За договором на виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт підрядник (виконавець) зобов'язується провести за завданням замовника наукові дослідження, розробити зразок нового виробу та конструкторську документацію на нього, нову технологію тощо, а замовник зобов'язується прийняти виконану роботу та оплатити її. Договір може охоплювати весь цикл проведення наукових досліджень, розроблення та виготовлення зразків або його окремі етапи. (стаття 892 ЦК України)
Частиною 1 статті 853 Цивільного кодексу України передбачено, що замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.
Як унормовано згідно з ч. 1 ст. 854 ЦК України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.
Згідно зі статтями 73, 74 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Договору субпідряду №1809 від 26.07.2018 року на виконання проектних робіт по Договору від 03.04.2015 року №2015-5 Позивач виставив Відповідачу рахунки на оплату №492 від 26.07.2018 р. на суму 25 000 грн. 00 коп., №493 від 26.07.2018 р. на суму 22 500 грн. 00 коп., №494 від 26.07.2018 р. на суму 26 741 грн. 33 коп., а Відповідач в свою чергу здійснив перерахування на рахунок Позивача грошові кошти у загальному розмірі 74 241 грн. 33 коп., що підтверджується випискою по рахунку Позивача за 26.07.2018 року. (а.с.19-22)
Крім того, на виконання умов Договору субпідряду №1809 від 26.07.2018 року на виконання проектних робіт по Договору від 03.04.2015 року №2015-5 Позивач передав Відповідачу проектну документацію, що підтверджується накладною (актом) приймання - передачі проектної документації від 07.09.2018 року (а.с.23), виставив рахунок на оплату №737 від 29.10.2018 року на суму 29 241 грн. 32 коп., а Державне підприємство «НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ І ПРОЕКТНИЙ ІНСТИТУТ МІСТОБУДУВАННЯ» в свою чергу здійснило перерахування грошових коштів на рахунок Позивача у розмірі 29 241 грн. 32 коп., що підтверджується випискою по рахунку Позивача за 06.11.2018 року. (а.с.24-25)
Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Договору субпідряду №1809 від 26.07.2018 року на виконання проектних робіт по Договору від 03.04.2015 року №2015-5 Товариство з обмеженою відповідальністю «ОХОРОННІ СИСТЕМИ МАЙБУТНЬОГО» були надані послуги з розроблення проектних робіт стадії «Робоча документація», а Відповідачем в свою чергу прийняті вказані роботи, що підтверджується Актом надання послуг №350 від 30.06.2020 року на суму 103 482 грн. 65 коп., який оформлений належним чином та підписаний уповноваженими представниками сторін і скріплений печатками підприємств без зауважень та заперечень, в добровільному порядку (а.с.26)
Як зазначає Позивач, на виконання умов Договору субпідряду №1809 від 26.07.2018 року на виконання проектних робіт по Договору від 03.04.2015 року №2015-5 він виконав роботи на загальну суму в розмірі 123 482 грн. 65 коп.
Статтею 882 ЦК України встановлено, що замовник, який одержав повідомлення підрядника про готовність до передання робіт, виконаних за договором будівельного підряду, або, якщо це передбачено договором, - етапу робіт, зобов'язаний негайно розпочати їх прийняття. Передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.
Аналіз зазначеної норми свідчить про те, що підставою визнання акту виконаних робіт недійсним є доведення обґрунтованості відмови замовника підписати акт, тобто наявність суттєвих недоліків виконаних робіт, на які посилався замовник, відмовляючи в підписанні акту.
Передання і прийняття робіт на підставі підписаного в односторонньому порядку акту і виникнення за таким актом прав та обов'язків можливе за наявності реального виконання робіт за договором у разі неотримання обґрунтованої відмови про причини неприйняття робіт у строк, визначений договором.
Якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково (ч. 1 ст. 854 ЦК України).
Отже, договір підряду складається з двох взаємопов'язаних між собою зобов'язань: 1) правовідношення, в якому виконавець має надати послугу, а замовник наділений правом вимагати виконання цього обов'язку; 2) правовідношення, в якому замовник зобов'язаний оплатити надану послугу, а виконавець має право вимагати від замовника відповідної оплати.
Закріплене у ЦК України визначення договору підряду дає підстави для висновку про те, що це консенсуальний, двосторонній та оплатний договір (аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 523/6003/14-ц).
Враховуючи положення наведених вище норм законодавства, обов'язок прийняти виконані роботи, а у випадку виявлення недоліків робіт - негайно про них заявити (зокрема, шляхом надання обґрунтованої відмови від підписання акта виконаних робіт) законом покладений саме на замовника.
Якщо замовник в порушення вимог статей 853, 882 Цивільного кодексу України безпідставно ухиляється від прийняття робіт, не заявляючи про виявлені недоліки чи інші порушення, які унеможливили їх прийняття, то нездійснення ним оплати таких робіт є відповідно порушенням умов договору і вимог статей 525, 526 Цивільного кодексу України, статті 193 Господарського кодексу України.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 24.10.2018 у справі № 910/2184/18, від 16.09.2019 у справі № 921/254/18, від 15.10.2019 у справі № 921/262/18.
При цьому відповідно до норм чинного законодавства підрядник не повинен вчиняти жодних дій щодо спонукання замовника до підписання акта виконаних робіт, а має лише констатувати факт відмови замовника від підписання акта. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 02.02.2012 у справі №3-42гс12 та в постановах Верховного Суду від 27.03.2018 у справі №927/414/17, від 04.06.2018 у справі №908/3519/16, від 05.06.2018 у справі №910/16804/17, від 26.06.2018 у справі №902/1370/15, від 19.09.2018 у справі №905/1090/17, від 06.08.2018 у справі №911/662/17, від 19.06.2019 у справі №910/11191/18, від 18.07.2019 у справі №910/6491/18, від 21.08.2019 у справі №917/1489/18.
Листом №14 від 24.03.2021 року Позивач направив на адресу Відповідача акт надання послуг №207 від 23.03.2021 року на суму 20 000 грн. 00 коп. на підпис, що підтверджується копією рекомендованого повідомлення про вручення 26.03.2021 р. (а.с.27-30)
Пунктом 3.2 Договору Сторони визначили, що оплата Замовником Робіт здійснюється в наступному порядку:
3.3.1. Протягом 5-ти (п'яти) банківських днів з моменту отримання рахунку Виконавця Замовник перераховує на банківський рахунок Виконавця грошові кошти у розмірі 74241 грн 33 коп.
3.3.2. Протягом 5-ти (п'яти) банківських днів з моменту отримання проектної документації від Виконавця Замовник перераховує на банківський рахунок Виконавця грошові кошти у розмірі 26741 грн 33 коп.
3.3.3. Остаточний розрахунок з Виконавцем за виконані Роботи Замовник здійснює протягом 5 (п'яти) банківських днів з дня підписання Сторонами Акту виконаних робіт, шляхом перерахування на банківський рахунок Виконавця грошові коштів у розмірі 22 500 грн 00 коп.
Згідно з п.5.4 Договору за результатами розгляду наданого Виконавцем примірника проектної документації Замовник приймає виконані Роботи шляхом підписання Акту виконаних робіт або не приймає, про що письмово повідомляє Виконавця.
У п.5.5 Договору передбачено, що у випадку обґрунтованої відмови Замовника від приймання робіт уповноваженими представниками Сторін складається двосторонній акт з переліком необхідних доробок та строків їх виконання.
Проте, Суд звертає увагу, що матеріали справи не містять жодних належних, допустимих та достовірних доказів в розумінні ст.ст. 76, 77, 78, 79, 91 Господарського процесуального кодексу України на підтвердження надання Державним підприємством «НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ І ПРОЕКТНИЙ ІНСТИТУТ МІСТОБУДУВАННЯ» Позивачу обґрунтованої відмови від підписання Акту надання послуг №207 від 23.03.2021 року на суму 20 000 грн. 00 коп. у визначеному спірним Договором порядку.
Враховуючи вищевикладене, Суд приходить до висновку, що відповідно до умов Договору субпідряду №1809 від 26.07.2018 року на виконання проектних робіт по Договору від 03.04.2015 року №2015-5 роботи, які визначені в Акті надання послуг №207 від 23.03.2021 року на суму 20 000 грн. 00 коп., вважаються виконаними й прийнятими Замовником без заперечень та зауважень в повному обсязі.
Згідно зі статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства. Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона має спричиняти реальні зміни майнового стану господарюючого суб'єкта. Здійснення господарської операції і власне її результат підлягають відображенню в бухгалтерському обліку.
На підтвердження своїх вимог Позивачем були надані до матеріалів справи копії електронних податкових накладних від 26.07.2018 р., 06.11.2018 р., 23.03.2021 р. що складені ним на спірні господарські операції. (а.с. 31-39)
Відповідно до п. 15.1 Податкового кодексу України платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом..
Згідно з п.16.1.4 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний, зокрема, сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Підпунктом 14.1.178. пункту 14.1. статті 14 Податкового кодексу України визначено, що податок на додану вартість - це непрямий податок, який нараховується та сплачується відповідно до норм розділу V Податкового кодексу України.
Відповідно до статті 185 Податкового кодексу України, об'єктом оподаткування є, зокрема, постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю.
Згідно зі статтею 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити:
а) порядковий номер податкової накладної;
б) дата складання податкової накладної;
в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг;
г) податковий номер платника податку (продавця та покупця). У разі постачання/придбання філією (структурним підрозділом) товарів/послуг, яка фактично є від імені головного підприємства - платника податку стороною договору, у податковій накладній, крім податкового номера платника податку додатково зазначається числовий номер такої філії (структурного підрозділу);
д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг;
е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг;
є) ціна постачання без урахування податку;
ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні;
з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку;
і) код товару згідно з УКТ ЗЕД, для послуг - код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг; платники податків, крім випадків постачання підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України, мають право зазначати код товару згідно з УКТ ЗЕД або код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг неповністю, але не менше ніж чотири перших цифри відповідного коду.
Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).
201.10. При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.
Враховуючи вищенаведене, Судом встановлено, що зі спірних господарських операцій Позивачем виписано Відповідачу податкові накладні та сплачено податок на додану вартість в доход Державного бюджету України, а Відповідачем сформовано податковий кредит. Копії податкових накладних з розшифровками податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів наявні в матеріалах справи і так само засвідчують факт надання позивачем визначених умовами договору послуг.
Суд зазначає, що з урахуванням п. 3.3.3 Договору субпідряду №1809 від 26.07.2018 року на виконання проектних робіт по Договору від 03.04.2015 року №2015-5 обов'язок Відповідача по оплаті виконаних робіт за Актом надання послуг №207 від 23.03.2021 року на суму 20 000 грн. 00 коп. на момент розгляду даної справи настав.
Таким чином, заборгованість Державного підприємства «НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ І ПРОЕКТНИЙ ІНСТИТУТ МІСТОБУДУВАННЯ» перед Товариством з обмеженою відповідальністю «ОХОРОННІ СИСТЕМИ МАЙБУТНЬОГО» за субпідряду №1809 від 26.07.2018 року на виконання проектних робіт по Договору від 03.04.2015 року №2015-5 становить 20 000 грн. 00 коп.
Проте, Суд зазначає, що матеріали справи не містять жодних належних та допустимих доказів відповідно до статей 76 - 79 Господарського процесуального кодексу України на підтвердження сплати Відповідачем грошових коштів Товариству з обмеженою відповідальністю «ОХОРОННІ СИСТЕМИ МАЙБУТНЬОГО» в розмірі 20 000 грн. 00 коп.
Отже, Суд зазначає, що Відповідач, в порушення вищезазначених норм Цивільного кодексу України та умов Договору, не здійснив оплату наданих й прийнятих робіт в повному обсязі, тобто не виконав свої зобов'язання належним чином, а тому Суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення 20 000 грн. 00 коп. - суми основної заборгованості є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
При зверненні до суду Позивач просив стягнути з Відповідача на його користь 3% річних за загальний період прострочки з 12.04.2021 року по 29.11.2021 року у розмірі 382 грн. 00 коп. та інфляційні за загальний період прострочки з 01.05.2021 року по 31.10.2021 року у розмірі 708 грн. 00 коп.
Пунктом 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитору зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом) не має характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові. (п.4.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» №14 від 17.12.2013 року).
Суд, перевіривши розрахунок 3% річних, у зв'язку з неналежним виконанням умов Договору, за загальний період прострочки виконання Відповідачем його договірного грошового зобов'язання за загальний період з 12.04.2021 року по 29.11.2021 року у розмірі 382 грн. 00 коп. вважає, що ця частина позовних вимог підлягає частковому задоволенню у зв'язку з невірним розрахунком Позивача. Таким чином, з Відповідача на користь Позивача підлягають стягненню 3% річних за загальний період прострочки з 12.04.2021 року по 29.11.2021 р. у розмірі 381 грн. 37 коп.
Інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція) (п.п. 3.1, 3.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» №14 від 17.12.2013 року)
Таким чином, законом установлено обов'язок боржника у разі прострочення виконання грошового зобов'язання сплатити на вимогу кредитора суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох відсотків річних за весь час прострочення виконання зобов'язання.
Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у виді інфляційного нарахування на суму боргу та трьох процентів річних виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Отже, у розумінні положень наведеної норми позивач як кредитор, вправі вимагати стягнення у судовому порядку сум інфляційних нарахувань та процентів річних до повного виконання грошового зобов'язання.
Разом із тим, Суд зазначає, що інфляційні нарахування на суму боргу, сплату яких передбачено частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті.
Згідно з положеннями ст. 1 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" індекс споживчих цін (індекс інфляції) - показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купує населення для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.
Офіційний індекс інфляції, що розраховується Державним комітетом статистики України, визначає рівень знецінення національної грошової одиниці України.
Відповідно до ст. 3 вищевказаного Закону індекс споживчих цін обчислюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики, і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.
Оскільки індекси інфляції є саме коефіцієнтами, призначенням яких є переведення розміру заборгованості у реальну величину грошових коштів з урахуванням знецінення первинної суми, такі інфляційні втрати не можуть бути розраховані за певну кількість днів прострочення, так як їх розмір не відповідатиме реальній величині знецінення грошових коштів, що існував у певний період протягом місяця, а не на конкретну дату чи за декілька днів.
Згідно з Листом Державного комітету статистики України №11/1-5/73 від 13.02.2009р. також не має практичного застосування середньоденний індекс інфляції, що може бути розрахований за формулою середньої геометричної незваженої (корінь з місячного індексу в 31 (30) степені). Так, він вказує лише на темп приросту цін за 1 день та не є показником реальної величини знецінення грошових коштів кредитора за період прострочення боржником своїх зобов'язань.
Зазначені висновки підтверджуються Рекомендаціями Верховного Суду України щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ, даних у листі Верховного Суду України № 62-97р від 03.04.1997р., відповідно до яких визначення загального індексу за певний період часу здійснюється шляхом перемноження помісячних індексів, тобто накопичувальним підсумком. Його застосування до визначення заборгованості здійснюється за умов, якщо в цей період з боку боржника не здійснювалося платежів, тобто розмір основного боргу не змінювався. У випадку, якщо боржник здійснював платежі, загальні індекси інфляції і розмір заборгованості визначаються шляхом множення не за весь період прострочення, а виключно по кожному періоду, в якому розмір заборгованості не змінювався, зі складанням сум отриманих в результаті інфляційних збитків кожного періоду. При цьому, слід вважати, що сума, внесена за період з 1 по 15 число відповідного місяця, індексується за період з врахуванням цього місяця, а якщо з 16 по 31 число, то розрахунок починається з наступного місяця.
Таким чином, інфляційні мають розраховуватись шляхом визначення різниці між добутком суми боргу та помісячних індексів інфляції за час прострочення, розділених на сто, і сумою боргу.
Зазначене відповідає п. 6 Наказу Держкомстату №265 від 27.07.2007р. «Про затвердження Методики розрахунку базового індексу споживчих цін», відповідно до якого розрахунки базового індексу споживчих цін проводяться за міжнародною класифікацією індивідуального споживання за цілями та здійснюються відповідно до модифікованої формули Ласпейреса. Розрахунки базового індексу споживчих цін за квартал, період з початку року і т.п. проводяться «ланцюговим» методом, тобто шляхом множення місячних (квартальних і т.д.) індексів.
При цьому, коли відносно кожного грошового зобов'язання, які мають різні строки виникнення, проводиться оплата частинами через короткі проміжки часу, розрахунок інфляційних втрат необхідно здійснювати щодо кожного окремого платежу, як складової загальної суми окремого грошового зобов'язання, за період з моменту виникнення обов'язку з оплати та який буде спільним для всіх платежів по конкретному грошовому зобов'язанню, до моменту фактичного здійснення платежу з подальшим сумуванням отриманих результатів для визначення загальної суми інфляційних втрат.
Крім того, необхідно враховувати, що сума боргу з урахуванням індексу інфляції повинна розраховуватися, виходячи з індексу інфляції за кожний місяць (рік) прострочення, незалежно від того, чи був в якийсь період індекс інфляції менше одиниці (тобто мала місце не інфляція, а дефляція).
Якщо прострочення відповідачем виконання зобов'язання з оплати становить менше місяця, то в такому випадку виключається застосування до відповідача відповідальності, передбаченої частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України - стягнення інфляційних втрат за такий місяць.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду у справі № 924/312/18 від 13.02.2019 р., у справі № 910/5625/18 від 24.04.2019 р., у справі №910/21564/16 від 10.07.2019 р.
Суд, перевіривши розрахунок інфляційних, як збільшення суми основного боргу в період прострочки виконання боржником його грошового зобов'язання в зв'язку з девальвацією грошової одиниці України, за загальний період прострочки з 01.05.2021 року по 31.10.2021 року у розмірі 708 грн. 00 коп. вважає, що ця частина позовних вимог підлягає задоволенню у заявленому Позивачем розмірі, оскільки відповідно до частини 2 статті 237 Господарського процесуального кодексу України суд при ухваленні рішення не може виходити у рішенні за межі заявлених позовних вимог.
Таким чином, з Державного підприємства «НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ І ПРОЕКТНИЙ ІНСТИТУТ МІСТОБУДУВАННЯ» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ОХОРОННІ СИСТЕМИ МАЙБУТНЬОГО» підлягає стягненню заборгованість у розмірі 20 000 грн. 00 коп., 3% річних у розмірі 381 грн. 37 коп., інфляційні у розмірі 708 грн. 00 коп.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного, керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236 - 242, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ОХОРОННІ СИСТЕМИ МАЙБУТНЬОГО» - задовольнити частково.
2. Стягнути з Державного підприємства «НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ І ПРОЕКТНИЙ ІНСТИТУТ МІСТОБУДУВАННЯ» (01133, місто Київ, БУЛЬВАР ЛЕСІ УКРАЇНКИ, будинок 26,ЛІТЕР А, Ідентифікаційний код юридичної особи 01422832) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ОХОРОННІ СИСТЕМИ МАЙБУТНЬОГО» (03680, місто Київ, БУЛЬВАР ВАЦЛАВА ГАВЕЛА, будинок 4, Ідентифікаційний код юридичної особи 36797376) заборгованість у розмірі 20 000 (двадцять тисяч) грн. 00 коп., 3% річних у розмірі 381 (триста вісімдесят одна) грн. 37 (тридцять сім) коп., інфляційні у розмірі 708 (сімсот вісім) грн. 00 коп. та судовий збір у розмірі 2 269 (дві тисячі двісті шістдесят дев'ять) грн. 93 (дев'яносто три) коп.
3. В іншій частині позову - відмовити.
4. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.
5. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
6. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Дата складання та підписання повного тексту рішення: 04 лютого 2022 року.
Суддя О.В. Чинчин