ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
02.02.2022Справа № 910/15681/21
Господарський суд міста Києва у складі судді Мандриченка О.В., розглянувши матеріали справи № 910/15681/21
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Курахівська ЦЗФ"до Акціонерного товариства "Українська залізниця"
про стягнення 119 040,33 грн.
Представники не викликались;
Товариство з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Курахівська ЦЗФ" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Акціонерного товариства "Українська залізниця" про стягнення 119 040,33 грн. збитків у зв'язку з незбереженням вантажу при перевезенні.
Суд ухвалою від 29.09.2021 відкрив провадження у справі № 910/15681/21, постановив розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
У відповідності до ч. 2 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.
Частинною третьою статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.
15.11.2021 до Господарського суду міста Києва від Акціонерного товариства "Українська залізниця" надійшов відзив на позов, в якому відповідач проти позовних вимог заперечив, у задоволені позову просив відмовити.
Повно і всебічно з'ясувавши обставин, на які позивач посилався як на підставу своїх вимог, дослідивши докази, суд
У травні 2021 року Товариством з обмеженою відповідальністю "ДТЕК КУРАХІВСЬКА ЦЗФ" здійснено відправку вугілля кам'яного у твердому стані, вологість 0%, на адресу ДТЕК Бурштинська ТЕС АТ "ДТЕК ЗАХІДЕНЕРГО" залізничним транспортом зі станції Курахівка Донецької залізниці до станції призначення Ясная Заря Одеської залізниці - одержувач «ЮГцемент» філія ПРАТ «ДІКЕРГОФФ ЦЕМЕНТ УКРАЇНА», що підтверджується залізничними накладними №48598502, № 48660187.
На станції Нижньодніпровський-вузол Придніпровської залізниці проведено комісійну перевірку маси вантажу та за результатами зважування виявлено, що частину вантажу у вагонах, які перевозились за спірними залізничними накладними втрачено, про що складено відповідні комерційні акти.
Спір у справі виник у зв'язку з наявністю, на думку позивача, вини відповідача у частковій втраті вантажу під час його перевезення, внаслідок чого позивачу заподіяно збитки на загальну суму 119 040,33 грн.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд зазначає таке.
Відповідно до ст. 908 Цивільного кодексу України перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення. Загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.
Згідно ч. 1 ст. 909 Цивільного кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.
Відповідно до ч. 3 ст. 909 Цивільного кодексу України укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).
Згідно ч. 5 ст. 307 Господарського кодексу України умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями встановлюються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно - правовими актами.
За змістом ст. 307 Господарського кодексу України, ст. 909 Цивільного кодексу України договір перевезення вантажу укладається в письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням перевізного документа (транспортної накладної, коносамента тощо) відповідно до вимог законодавства. Перевізники зобов'язані забезпечувати вантажовідправників бланками перевізних документів згідно з правилами здійснення відповідних перевезень.
Відповідно до ст. 2 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 457 від 06.04.1998, Статут залізниць України (далі - Статут) визначає обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом. Статутом регламентуються порядок укладання договорів, організація та основні умови перевезення вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти, основні положення експлуатації залізничних під'їзних колій, а також взаємовідносини залізниць з іншими видами транспорту.
Дія Статуту поширюється на перевезення залізничним транспортом вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти, у тому числі на перевезення вантажів, навантаження і розвантаження яких відбувається на залізничних під'їзних коліях незалежно від форм власності, які не належать до залізничного транспорту загального користування (ст. 3 Статуту).
Статтею 6 Статуту визначено, що накладна - це основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил перевезення вантажів, і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої особи-одержувача і супроводжує вантаж до місця призначення.
Укладення договору перевезення вантажу шляхом складання транспортної накладної передбачено також ч. 2 ст. 307 Господарського кодексу України.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 23 Статуту відправники повинні надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів). Станція призначення видає накладну одержувачу разом з вантажем.
Частиною 2 ст. 24 Статуту залізниць України передбачено право залізниці перевіряти правильність відомостей, зазначених вантажовідправником у накладній, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній.
За приписами ст. 37 Статуту під час здавання вантажів для перевезення відправником має бути зазначена у накладній їх маса, вантажі, що перевозяться насипом і наливом, а також інші вантажі, зважування яких на вантажних вагах неможливе, зважуються на вагонних вагах. Маса вантажів визначається відправником.
Матеріалами справи, а саме, залізничними накладними №48598502, № 48660187 підтверджується прийняття вантажу до перевезення Акціонерним товариством "Українська залізниця" (перевізник) від Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК КУРАХІВСЬКА ЦЗФ" (вантажовідправник) та здійснення його перевезення зі станції відправлення Курахівка Донецької залізниці до станції призначення - Ясная Заря Одеської залізниці.
Згідно із ч. 2 ст. 924 Цивільного кодексу України перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажу, багажу, пошти у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.
Статтею 105 Статуту визначено, що залізниці, вантажовідправники, вантажоодержувачі, пасажири, транспортні, експедиторські і посередницькі організації та особи, які виступають від імені вантажовідправника і вантажоодержувача, несуть матеріальну відповідальність за перевезення у межах і розмірах, передбачених цим Статутом та окремими договорами.
Відповідно до ст. 113 Статуту за незбереження (втрату, нестачу, псування і пошкодження) прийнятого до перевезення вантажу, багажу, вантажобагажу залізниці несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з не залежних від них причин.
Статтею 52 Статуту встановлено, що на станціях призначення залізниця зобов'язана перевірити масу, кількість місць і стан вантажу, зокрема, у разі прибуття вантажу з ознаками недостачі, псування або пошкодження під час перевезення на відкритому рухомому складі або у критих вагонах без пломб, якщо таке перевезення передбачене Правилами перевезення вантажів.
Статтею 110 Статуту передбачено, що залізниця несе відповідальність за збереження вантажу від часу його прийняття для перевезення і до моменту видачі одержувачу або передачі згідно з Правилами іншому підприємству.
Відповідно до ст. 129 Статуту обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць. Комерційний акт складається для засвідчення таких обставин: а) невідповідності найменування, маси і кількості місць вантажу, багажу чи вантажобагажу натурою з даними, зазначеними у транспортних документах; б) у разі виявлення вантажу, багажу чи вантажобагажу без документів або документів без вантажу, багажу чи вантажобагажу; в) псування, пошкодження вантажу, багажу і вантажобагажу; г) повернення залізниці вкраденого вантажу, багажу або вантажобагажу.
Залізниця зобов'язана скласти комерційний акт, якщо вона сама виявила зазначені вище обставини або якщо про існування хоча б однієї з них заявив одержувач або відправник вантажу, багажу чи вантажобагажу. В усіх інших випадках обставини, що виникли в процесі перевезення вантажу, багажу і вантажобагажу і які можуть бути підставою для матеріальної відповідальності, оформляються актами загальної форми. Порядок складання комерційних актів та актів загальної форми встановлюється Правилами.
Дані в комерційному акті зазначаються на підставі перевізних документів та виявлених обставин.
Як встановлено судом, на станції Нижньодніпровський-вузол Придніпровської залізниці були складені комерційні акти №450003/529/2, №450003/558, №450003/515/1.
Згідно з комерційним актом №450003/529/2 при контрольному переважуванні вагону №62201017 на справних 150-тонних вагонних вагах виявилось брутто - 84150 кг, тара - 22600 кг, нетто - 61550 кг, що менше вантажного документу на 4450 кг. Над 1 -7 люком ліворуч виявлене поглиблення 1050x80-120x40-50 см. Маркування порушене. В технічному відношенні вагон справний. Люки зачинені. Течі вантажу немає.
Згідно з комерційним актом №450003/529/2 при контрольному переважуванні вагону №61079125 на справних 150-тонних вагонних вагах виявилось брутто - 81550 кг, тара - 22000 кг, нетто - 59550 кг, що менше вантажного документу на 7850 кг. Над 1 -7 люками ліворуч виявлене поглиблення 1050x100-120x40-50 см. Маркування порушене. В технічному відношенні вагон справний. Люки зачинені. Течі вантажу немає.
Згідно з комерційним актом №450003/529/2 при контрольному переважуванні вагону №53590246 на справних 150-тонних вагонних вагах виявилось брутто - 87950 кг, тара - 23400 кг, нетто - 64550 кг, що менше вантажного документу на 4250 кг. Над 1 -7 люками ліворуч виявлене поглиблення 1050x80-110x40-50 см. Маркування порушене. В технічному відношенні вагон справний. Люки зачинені. Течі вантажу немає.
Згідно з комерційним актом №450003/529/2 при контрольному переважуванні вагону №53529046 на справних 150-тонних вагонних вагах виявилось брутто-76800 кг, тара-21400 кг, нетто - 55400 кг, що менше вантажного документу на 5200 кг. Над 1 -7 люками ліворуч виявлене поглиблення 1050х 100-180x60 см. Маркування порушене. В технічному відношенні вагон справний. Люки зачинені. Течі вантажу немає.
Згідно з комерційним актом №450003/558 при контрольному переважуванні вагону №56965445 на справних 150-тонних вагонних вагах виявилось брутто - 84100 кг, тара - 21800 кг, нетто - 62300 кг, що менше вантажного документу на 5100 кг. Над 1 -7 люками ліворуч виявлене поглиблення 1050x150-280x100 см. Маркування порушене. В технічному відношенні вагон справний. Люки зачинені. Течі вантажу немає.
Згідно з комерційним актом №450003/558 при контрольному переважуванні вагону №62007588 на справних 150-тонних вагонних вагах виявилось брутто - 87300 кг, тара - 23400 кг, нетто - 63900 кг, що менше вантажного документу на 3100 кг. Над 1 -7 люками ліворуч виявлене поглиблення | 1050х 150х 100 см. Маркування порушене. В технічному відношенні вагон справний. Люки зачинені. Течі вантажу немає.
Згідно з комерційним актом №450003/558 при контрольному переважуванні вагону №56966153 на справних 150-тонних вагонних вагах виявилось брутто - 80700 кг, тара - 22500 кг, нетто - 58200 кг, що менше вантажного документу на 7500 кг. Над 1 -7 люками ліворуч виявлене поглиблення 1050x150x100 см. Маркування порушене. В технічному відношенні вагон справний. Люки зачинені. Течі вантажу немає.
Згідно з комерційним актом №450003/558 при контрольному переважуванні вагону №61014882 на справних 150-тонних вагонних вагах виявилось брутто-86250 кг, тара-22500 кг, нетто - 63750 кг, що менше вантажного документу на 4250 кг. Над 2-7 люком ліворуч виявлене поглиблення 900х 100х30 см. Маркування порушене. В технічному відношенні вагон справний. Люки зачинені. Течі вантажу немає.
Згідно з комерційним актом №450003/515/1 при контрольному переважуванні вагону №53530259 на справних 150-тонних вагонних вагах виявилось брутто - 85900 кг, тара - 21800 кг, нетто - 64100 кг, що менше вантажного документу на 4100 кг. Над 1 -7 люками ліворуч виявлене поглиблення 500x60x20-30 см. Маркування порушене. В технічному відношенні вагон справний. Люки зачинені. Течі вантажу немає.
Згідно з комерційним актом №450003/515/1 при контрольному переважуванні вагону №56558810 на справних 150-тонних вагонних вагах виявилось брутто - 84850 кг, тара - 21500 кг, нетто - 63350 кг, що менше вантажного документу на 5250 кг. Над 3-7 люками ліворуч виявлене поглиблення 750х 100х60 см. Маркування порушене. В технічному відношенні вагон справний. Люки зачинені. Течі вантажу немає.
Згідно з комерційним актом №450003/515/1 при контрольному переважуванні вагону №62200787 на справних 150-тонних вагонних вагах виявилось брутто - 86350 кг, тара-22200 кг, нетто - 64150 кг, що менше вантажного документу на 3350 кг. Над 1 -7 люками ліворуч виявлене поглиблення 1050x80-100x60 см. Маркування порушене. В технічному відношенні вагон справний. Люки зачинені. Течі вантажу немає.
Вказані комерційні акти за своєю формою та змістом відповідають вимогам Статуту залізниць України та Правил складення актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України №334 від 28.05.2002, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 08.07.2002 за №567/6855, а тому визнаються судом належними та допустимими доказами на підтвердження факту невідповідності маси, зазначеної у накладних, фактичній масі вантажу, та недостачі вантажу, який перевозився у вагонах №62201017, №61079125, №53590246, №53529046, №56965445, №62007588, №56966153, №61014882, №53530259, №56558810, №62200787.
При цьому будь-які зауваження щодо форми, порядку складання, змісту вказаних комерційних актів та посадових осіб, які їх підписали, а також факти їх опротестування з боку сторін в матеріалах справи відсутні.
Підпунктом 8 п. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України визначено, що одним з способів захисту цивільних прав та інтересів передбачено відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.
Стаття 224 Господарського кодексу України зобов'язує учасника господарських відношень, який порушив господарські зобов'язання або встановлені вимоги, які стосуються здійснення господарської діяльності, відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушені. Під збитками розуміються витрати, здійсненні уповноваженою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не отримані їй доходи, які уповноважена сторона отримала б у разі належного виконання зобов'язання або дотримання правил здійснення господарської діяльності іншою стороною.
Вимогами ст. 22 Цивільного кодексу України встановлено, що особа, якій завдано збитків у разі порушення його цивільного права, має право на їх відшкодування. При цьому збитки визначаються, як втрата, яку особа отримала у зв'язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила чи повинна зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально отримати при звичайних обставинах, якщо б його право не було порушено (упущена вигода).
Статтею 225 Господарського кодексу України визначено вичерпний перелік складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, зокрема: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково втрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом, вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства.
Для застосування таких правових наслідків порушення зобов'язань як стягнення збитків потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправної поведінки; шкоди; причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками; вини. Відсутність хоча б одного з вище перелічених елементів, які створюють склад цивільного правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за невиконання або неналежне виконання ним взятих на себе зобов'язань.
Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом.
Стаття 623 Цивільного кодексу України зобов'язує сторону, яка порушила зобов'язання відшкодувати завдані у результаті цього збитки.
Факт нестачі за спірними перевезеннями підтверджений комерційними актами, які є належними і допустимими доказами у відповідності до вимог статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України.
В той час як Акціонерне товариство "Українська залізниця", всупереч викладеним вище нормам процесуального законодавства, враховуючи обставини, які встановлені самим відповідачем у комерційних актах, не спростувала подані позивачем докази на підтвердження завдання збитків у зв'язку з частковою втратою вантажу, що сталася з вини перевізника. Як і не надала жодних доказів на підтвердження того, що недостача прийнятого залізницею без зауважень до перевезення вантажу виникла з незалежних від неї причин.
Отже, за висновками суду, Акціонерне товариство "Українська залізниця" повинно відшкодувати позивачу збитки, завдані незбереженням вантажу під час його перевезення.
Статтями 130, 133 Статуту залізниць України передбачено, що одержувач вантажу має право на пред'явлення до залізниці претензій та позовів у разі недостачі, псування або пошкодження вантажу за умови пред'явлення накладної, комерційного акту і документа, що засвідчує кількість і вартість відправленого вантажу. Передача іншим організаціям або громадянам права на пред'явлення претензій та позовів не допускається, за винятком випадків передачі такого права вантажовідправником вантажоодержувачу або вантажоодержувачем вантажовідправнику, а також вантажовідправником або вантажоодержувачем вищій організації або уповноваженій особі, яка виступає від їх імені.
Передача права на пред'явлення претензій і позовів засвідчується переуступним підписом на документі (накладній, вантажній, багажній квитанції), а для уповноваженої особи - довіреністю, оформленою згідно із законодавством.
Так п. 2 Правил заявлення та розгляду претензій (статті 130 - 137 Статуту), затверджених наказом Міністерства транспорту України № 334 від 28.05.2002 встановлено, що згідно з статтею 133 Статуту передача права на пред'явлення претензій та позовів відправником одержувачу або одержувачем відправнику, а також відправником або одержувачем вищій організації засвідчується переуступним написом на відповідному документі (накладній, квитанції про приймання вантажу до перевезення, багажній квитанції) такого змісту: "Право на пред'явлення претензії та позову передано (найменування організації)". Переуступний напис засвідчується підписами керівника і головного (старшого) бухгалтера та печаткою підприємства.
Відповідно до переуступного напису, зробленого на накладній №48598502, №48660187 (досильні №45183423, №48607303, №45309093) за підписами генерального директора та головного бухгалтера «ЮГцемент» ПАТ «ДІКЕРГОФФ ЦЕМЕНТ УКРАЇНА», право на пред'явлення позову передано ТОВ «ДТЕК Курахівська ЦЗФ». Повноваження вказаних осіб підтверджені Статутом (генеральний директор) та довіреністю (головний бухгалтер).
Відповідно до ч. 3 ст. 314 Господарського кодексу України за шкоду, заподіяну при перевезенні вантажу, а саме, у разі втрати або недостачі вантажу, перевізник відповідає в розмірі вартості вантажу, який втрачено або якого не вистачає.
Згідно зі ст. 113 Статуту за незбереження (втрату, нестачу, псування і пошкодження) прийнятого до перевезення вантажу, багажу, вантажобагажу залізниці несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з не залежних від них причин.
Залізниця відшкодовує фактичні збитки, що виникли з її вини під час перевезення вантажу, зокрема, за втрату чи недостачу - у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу чи його недостачі (ст. 114 Статуту).
Згідно зі ст. 115 Статуту вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунка або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу.
На підтвердження вартості втраченого вантажу за спірними залізничними накладними позивачем надано довідки вантажовідправника - Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК КУРАХІВСЬКА ЦЗФ" щодо ціни 1 тони вугільної продукції, відправленого за вказаними накладними, скріплені печаткою підприємства - позивача, що узгоджується зі ст.115 Статуту, та довідки Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" щодо вартості 1 тони вугілля.
Згідно ст. 924 Цивільного кодексу України, ст. 314 Господарського кодексу України та статей 114, 115 Статуту залізниця відповідає за незбереження прийнятого до перевезення вантажу у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу чи в розмірі тієї суми, на яку було знижено його вартість. Вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунка або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу, зокрема, договору або контракту купівлі-продажу, специфікації на вантаж, довідки відправника про кількість, ціну і вартість відправленого вантажу, підписаної головним (старшим) бухгалтером, копії податкової накладної. Статут не передбачає обов'язкового додання до претензії або позову доказів сплати вантажоодержувачем або уповноваженою особою вартості вантажу.
З урахуванням викладеного, з огляду на те, що положення ст. 115 Статуту не визначають вичерпного переліку документів, які можуть підтверджувати вартість вантажу, суд визнає надані позивачем довідки про вартість вугільної продукції належними та допустимими доказами на підтвердження вартості відправленого за спірними залізничними накладними.
Отже з урахуванням п. 27 Правил видачі вантажів, враховуючи те, що втраченим вантажем за залізничними накладними №48598502, №48660187 (досильні №45183423, №48607303, №45309093) було вугілля кам'яне, а за даними, які зазначені в графі 20 цих накладних, у вугіллі кам'яному показник вологи не перевищує гранично допустиму норму, позивачем обґрунтовано застосовано норму природних втрат у розмірі 1% від маси вантажу при розрахунку збитків.
Таким чином, сума збитків, заподіяних позивачу внаслідок втрати частини вантажу з вини перевізника, з урахуванням норми природних втрат становить, за розрахунком позивача, який перевірено судом, 119 040,33 грн.
За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
За таких обставин, приймаючи до уваги встановлений судом факт втрати частини вантажу та належного підтвердження розміру збитків за залізничними накладними №48598502, №48660187, та враховуючи, що відповідачем не спростовано факту наявності в діях перевізника вини за незбереження прийнятого до перевезення вантажу, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК КУРАХІВСЬКА ЦЗФ" до Акціонерного товариства "УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ" про стягнення суми збитків, які виникли у зв'язку з незбереженням вантажу при перевезенні є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236 - 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03150, м. Київ, вул. Єжи Гедройця, 5, ідентифікаційний код 40075815) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Центральна збагачувальна фабрика "Курахівська" (85621, Донецька обл., Мар'їнський р-н, с. Вовчанка, вул. Нагорна, 1-А, ідентифікаційний код 33959754) збитки у розмірі 119 040 (сто дев'ятнадцять тисяч сорок) грн. 33 коп. та судовий збір у розмірі 2 270,00 грн.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду відповідно до положень Господарського процесуального кодексу України подається до Північного апеляційного господарського суду протягом 20 (двадцяти) днів з дня його проголошення. Якщо в судово засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя О.В. Мандриченко