ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
02.02.2022Справа № 910/19059/21
Господарський суд міста Києва у складі судді Маринченка Я.В. розглянувши матеріали справи
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Айссторм»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «МПС-Продукт»
про стягнення 46746,80 грн
Без виклику представників сторін
У листопаді 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Айссторм» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «МПС-Продукт» про стягнення 46746,80 грн.
Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що 20.05.2021 між ТОВ «ТД Айссторм» та ТОВ «МПС-Продукт» укладено Договір поставки №20/05. На виконання умов вищевказаного Договору позивач поставив та передав у власність, а відповідач прийняв товар на суму 360320,40 грн, що підтверджується видатковими накладними. Проте відповідачем вартість поставленого товару було оплачено лише частково, внаслідок чого станом на 19.11.2021 за відповідачем утворилась заборгованість у розмірі 46746,80 грн, яку позивач просить суд стягнути.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.11.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. Визначено відповідачу строк для подання заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження протягом 5 днів з дня вручення даної ухвали, але не пізніше 06.12.2021, для подання відзиву на позов - протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали, але не пізніше 16.12.2021 та для подання заперечень на відповідь на відзив (якщо такі будуть подані) - протягом 5 днів з дня отримання відповіді на відзив, але не пізніше 27.12.2021. Визначено позивачу строк для подання відповіді на відзив протягом 5 днів з дня його отримання, але не пізніше 21.12.2021.
З метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду про відкриття провадження у справі від 26.11.2021 була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, дійсну станом на дату винесення ухвали про відкриття провадження у справі, а саме: 03142, місто Київ, вул. Доброхотова Академіка, буд. 11-А, кв. 56.
Проте поштовий конверт із копією зазначеної ухвали було повернуто підприємством поштового зв'язку на адресу суду без вручення Товариству з обмеженою відповідальністю «МПС-Продукт» у зв'язку з відсутністю адресата за вказаною адресою.
Згідно з п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Крім того, відповідач мав право та можливість ознайомитись з ухвалою суду від 26.11.2021 в Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).
Товариство з обмеженою відповідальністю «МПС-Продукт» в установлений судом строк відзиву на позовну заяву не подав, будь-яких заяв чи клопотань на адресу суду не направив.
Положеннями ч.9 ст.165 ГПК України передбачено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Беручи до уваги належне повідомлення відповідача про розгляд даної справи, а також враховуючи наявність достатньої кількості документів для її розгляду по суті, суд дійшов висновку про розгляд справи за наявними матеріалами.
Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Розглянувши матеріали справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що 20.05.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Айссторм» (далі - Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «МПС-ПРОДУКТ» (далі - Покупець) було укладено Договір поставки №20/05 (далі - Договір).
Відповідно до пункту 1.1. Договору, постачальник зобов'язується за окремим замовленням Покупця поставляти останньому продукти харчування (далі - Товар), а покупець зобов'язується приймати цей Товар і оплачувати його вартість Постачальнику на умовах, визначених в цьому Договорі.
Згідно п.2.1. та п.2.4. Договору, поставка Товару за цим Договором здійснюється Постачальником у відповідності з окремим замовленням Покупця, в яких повинні бути зазначені асортимент та кількість Товару, необхідного для постачання Покупцю.
Відповідальна особа по довіреності Покупця приймає Товар, поставлений від Постачальника, у кількості й асортименті зазначеному в накладній Постачальника на відпуск Товару.
Як передбачено п.3.2. та п.3.3 Договору, вартість поставленого Товару оплачується Покупцем за цінами, зазначеними Постачальником у накладних.
Оплата Покупцем вартості поставленого за цим Договором Товару проводиться шляхом перерахування грошових коштів в національній валюті України (гривні) на розрахунковий рахунок Продавця протягом 21 календарних днів з моменту отримання товару Покупцем.
Згідно п.4.2.2. Договору, Покупець зобов'язаний здійснювати своєчасні розрахунки за отриманий Товару відповідно до умов пункту 3.3. даного Договору.
Відповідно до положень ст.712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Судом встановлено, що на виконання умов Договору поставки №20/05 від 20.05.2021 позивачем у період з 26.05.2021 по 16.07.2021 було поставлено, а відповідачем прийнято товар на загальну суму 360320,40, що підтверджується підписаними позивачем та відповідачем видатковими накладними, а саме: №376 від 26.05.2021 на суму 76269,60 грн; №459 від 08.06.2021 на суму 28512 грн; № №553 від 14.06.2021 на суму 99792 грн; №746 від 23.06.2021 на суму 106920 грн; №1096 від 08.07.2021 на суму 35640 грн та №1276 від 16.07.2021 на суму 13186,80 грн.
З наявних у матеріалах справи платіжних доручень №2366 від 15.06.2021 на суму 20000 грн, №2371 від 16.06.2021 на суму 56269,60 грн, №2528 від 02.07.2021 на суму 28512 грн, №2612 від 09.07.2021 на суму 20000 грн, №2637 від 12.07.2021 на суму 26792 грн, №2647 від 13.07.2021 на суму 35000 грн, №2691 від 16.07.2021 на суму 20000, №2769 від 23.07.2021 на суму 20000 грн, №2921 від 11.08.2021 на суму 20000 грн, №2968 від 16.08.2021 на суму 17000 грн, №2976 від 16.08.2021 на суму 30000 грн, вбачається, що відповідачем було частково оплачено вартість поставленого позивачем товар на загальну суму 293573,60 грн.
07.09.2021 ТОВ «Торговий дім Айссторм» було надіслано на адресу ТОВ «МПС-Продукт» претензію №07/09/2021 про сплату заборгованості у розмірі 66746,80 грн, що підтверджується копією опису вкладення у цінний лист №0113301107551, фіскальним чеком та накладною.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем вказану претензію було отримано 14.09.2021 та залишено без відповіді, проте відповідачем було сплачено 20000 грн, що підтверджується платіжним дорученням №3316 від 17.09.2021 на суму 10000 та №3343 від 21.09.2021 на суму 10000 грн.
Так, судом встановлено, що за відповідачем було порушено умови Договору поставки №20/05 від 20.05.2021 в частині повної оплати поставленого позивачем товару, у зв'язку з чим, за відповідачем утворилась заборгованість на загальну суму 46746,80 грн.
Відповідно до ст.173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Положеннями ч.ч.1,2 ст. 193 Господарського кодексу України, передбачається, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Згідно ч.1 ст.526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частиною 1 статті 527 Цивільного кодексу України, передбачено, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Відповідно до ч.1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Оскільки заявлена позивачем сума заборгованості підтверджена наявними доказами у матеріалах справи в повному обсязі, за відсутності у матеріалах справи доказів оплати поставленого товару, суд приходить до висновку, щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог позивача та стягнення з відповідача суми заборгованості у розмірі 46746,80 грн.
Згідно із ч.2-3 ст.13 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Частиною 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ч.1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За приписами ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч.1 ст.77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
За приписами ч.1 ст.86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Відповідачем не надано суду доказів на спростування викладених у позові обставин, зокрема погашення вказаної заборгованості.
Відповідно до положень ст.129 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст.13, 73, 74, 76, 77, 86, 129, ст.ст.232, 233, 237, 238, 240, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позов задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «МПС-Продукт» (03142, м. Київ, вул. Доброхотова Академіка, буд. 11-А, кв. 56; ідентифікаційний код 43502141) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Айссторм» (02099, м. Київ, вул. Ремонтна, буд. 8-А; ідентифікаційний код 43877207) суму заборгованості у розмірі 46746 (сорок шість тисяч сімсот сорок шість) грн 80 коп. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 2270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено: 07.02.2022.
Суддя Я.В. Маринченко