ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
25.01.2022Справа № 910/11083/21
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "АТЕН";
до Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Хмельницька атомна електрична станція";
про стягнення 3 995 658,00 грн.
За зустрічним позовом Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Хмельницька атомна електрична станція";
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Атен";
про стягнення 357 216,77 грн
Суддя Мандриченко О.В.
Секретар судового засідання Дюбко С.П.
Представники:
Від позивача (відповідача за зустрічним позовом): не з'явилися;
Від відповідача (позивача за зустрічним позовом): не з'явилися.
До Господарського суду міста Києва звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Атен" з позовом до Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Хмельницька атомна електрична станція" про стягнення 3 995 658,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідачем не виконано зобов'язання з повної оплати вартості поставленого товару на підставі договору № 16757/53-124-01-20-12500 від 11.09.2020 у зв'язку з чим позивач просить стягнути з відповідача 3 995 658,00 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.07.2021 відкрито провадження у справі № 910/11083/21 та вирішено справу розглядати за правилами загального позовного провадження зі стадії підготовчого засідання, розгляд справи призначено на 17.08.2021.
До господарського суду 02.09.2021 від Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Хмельницька атомна електрична станція" надійшла зустрічна позовна заява до Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Атен", в якому просить стягнути 357 216, 77 грн. штрафних санкцій за порушення строків поставки товару.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.11.2021 постановлено прийняти зустрічну позовну заяву Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Хмельницька атомна електрична станція" до розгляду та об'єднати в одне провадження з первісним позовом у справі № 910/11083/21 за правилами загального позовного провадження, розгляд зустрічного позову призначити разом з первісним у підготовчому засіданні на 30.11.2021.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.11.2021 постановлено закрити підготовче провадження та призначено справу № 910/11083/21 до судового розгляду по суті на 21.12.2021 р.
У судовому засіданні 21.12.2021 оголошено перерву в слуханні справи до 25.01.2022 р.
Позивач за первісним позовом у судове засідання 25.01.2022 своїх представників не направив. У матеріалах справи наявне клопотання позивача про розгляд справи без участі представників останнього.
Представник відповідача за первісним позовом судове засідання 25.04.2022 не з'явився, хоча про дату та час судового засідання був повідомлений належним чином.
Згідно з ч. 1, 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.
Судом враховано, що в силу вимог частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").
Відповідно до Листа Верховного Суду України головам апеляційних судів України № 1-5/45 від 25 січня 2006, у цивільних, адміністративних і господарських справах перебіг провадження для цілей статті 6 Конвенції розпочинається з моменту подання позову і закінчується винесенням остаточного рішення у справі.
Критерії оцінювання "розумності" строку розгляду справи є спільними для всіх категорій справ (цивільних, господарських, адміністративних чи кримінальних). Це - складність справи, поведінка заявника та поведінка органів державної влади (насамперед, суду). Відповідальність держави за затягування провадження у справі, як правило, настає у випадку нерегулярного призначення судових засідань, призначення судових засідань з великими інтервалами, затягування при передачі або пересиланні справи з одного суду в інший, невжиття судом заходів до дисциплінування сторін у справі, свідків, експертів, повторне направлення справи на додаткове розслідування чи новий судовий розгляд.
Всі ці обставини судам слід враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, а збільшення кількості звернень до Європейського суду з прав людини не лише погіршує імідж нашої держави на міжнародному рівні, але й призводить до значних втрат державного бюджету.
З огляду на наведене та з урахуванням того, що неявка представників сторін не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «АТЕН» (постачальник) та Державним підприємством «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі відокремленого підрозділу «Хмельницька АЕС» (покупець) 11.09.2020 р. було укладено договір поставки № 16757/53-124-01-20-12500 (далі за текстом - договір).
Згідно п.1.1 договору постачальник зобов'язується поставити і передати у власність покупцю товар, а покупець в свою чергу зобов'язується прийняти і оплатити даний товар згідно з найменуванням, виробником, кількістю, ціною та по коду УКТ ЗЕД товару, які зазначаються у специфікації № 1 до договору.
Відповідно до п.1 ДУ № 1 від 28.10.2020 р. до Договору , ціна договору становить - 3 995 658,00 грн.
На виконання умов договору поставки позивач за первісним позовом передав, а відповідач прийняв товар на загальну суму 3 995 658,00 грн. грн.., що підтверджується копіями видаткових накладних: № 73 від 12.10.2020 р. на суму 281 923,20 грн., № 80 від 16.11.2020 р. на суму 73 812,00 грн., № 81 від 18.11.2020 р. на суму 30 060,00 грн., № 83 від 25.11.2020 р. на суму 123 704,40 грн., № 87 від 16.12.2020 р. на суму 454 220,40 грн., № 88 від 16.12.2020 р. на суму 3 031 938,00 грн., які містяться в матеріалах справи. Вказані видаткові накладні підписані уповноваженими представника сторін без зауважень та скріплені печатками товариств.
Відповідно до п. 5.1 договору, оплата за поставлений товар здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Постачальника протягом 45 календарних днів з дати поставки товару на склад Вантажоотримувача.
Обгрунтовуючи свої позовні вимоги позивач за первісним позовом зазначає, що відповідач не здійснив оплату вартості поставленого йому товару в повному обсязі, а відтак відповідач має заборгованість за договором, яка станом на 07.07.2021 р. становить 3 995 658,00 грн.
Внаслідок укладення договору поставки від 11.09.2020 року між сторонами згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України, виникли цивільні права та обов'язки.
Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.
Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.
Згідно зі статтею 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 Цивільного кодексу України).
Частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства
Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).
Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7 статті 193 Господарського кодексу України).
Згідно з приписами ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно зі статтями 73, 74 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору поставки позивач за первісним позовом здійснив поставку товару, а відповідач в свою чергу прийняв вказаний товар, що підтверджується видатковими накладними на загальну суму в розмірі 3 995 658,00 грн., які оформлені належним чином та підписані уповноваженими представниками сторін і скріплені печатками підприємств без зауважень та заперечень, в добровільному порядку.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Згідно зі ст. 617 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.
Суд зазначає, що за загальним правилом, закріпленим у частині першій статті 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання через відсутність у нього необхідних коштів, оскільки згадане правило обумовлено замінністю грошей як їх юридичною властивістю. Тому у випадках порушення грошового зобов'язання суди не повинні приймати доводи боржника з посиланням на неможливість виконання грошового зобов'язання через відсутність необхідних коштів (стаття 607 ЦК України) або на відсутність вини (статті 614, 617 ЦК України чи стаття 218 ГК України).
При цьому, підписання покупцем видаткових накладних, які є первинним обліковим документом у розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" і фіксують факт здійснення господарської операції та встановлення договірних відносин, є підставою виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 27 травня 2020 року по справі №914/2236/18.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що обов'язок по оплаті за договором поставки від 11.09.2020 року у відповідача за первісним позовом станом на момент розгляду даної справи настав.
Відповідачем за первісним позовом, після відкриття провадження у даній справі, було долучено до матеріалів справи копії платіжних доручень на підтвердження часткової оплати заборгованості за договором поставки від 11.09.2020, а саме: платіжні доручення від 19.11.2021 №9366 на суму 110 415,60 грн., від 23.11.2021 № 9492 на суму 1 152,00 грн., від 23.11.2021 № 9493 на суму 6 696,00 грн., від 23.11.2021 №9494 на суму 864,00 грн., від 23.11.2021 № 9495 на суму 5 592,00 грн., від 23.11.2021 № 9503 на суму 38 700,00 грн., від 23.11.2021 №9504 на суму 31 644,00 грн., від 19.11.2021 №9366 на суму 110 415,60 грн.,від 22.12.2021 №10620 на суму 40 584,00 грн., №10621 на суму 83 707,20 грн. та №10622 на суму 33 541,20 грн., від 13.01.2022 №544 на суму 30 060,00 грн., №545 на суму 26 532,00 грн., № 547 на суму 21 640,80 грн., №548 на суму 72 980,40 грн., №549 на суму 6 672,00 грн., №550 на суму 8 959,20 грн., №551 на суму 6 396,00 грн., №552 на суму 966 000,00 грн., №553 на суму 70 728,00 грн., №554 на суму 169 920,00 грн., №555 на суму 31 664,00 грн., №556 на суму 588 636,00 грн.
У своєму клопотання від 25.01.2022 представник відповідача за первісним позовом визнав, що з урахуванням часткової оплати за договором поставки від 11.09.2020, заборгованість відповідача перед позивачем станом на 25.01.2022 р. становить 1 542 562,00 грн.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо, зокрема, відсутній предмет спору.
Враховуючи викладене, на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України, судом прийнято рішення про закриття провадження за первісним позовом в частині стягнення основної заборгованості в розмірі 2 453 096,00 грн.
Матеріали справи не містять доказів відповідно до статей 76 - 79 Господарського процесуального кодексу України на підтвердження оплати відповідачем за первісним позовом заборгованості за договором від 11.09.2020 в розмірі 1 542 562,00 грн.
Отже, суд зазначає, що відповідач за первісним позовом, в порушення вищезазначених норм Цивільного кодексу України та умов договору поставки, не здійснив оплату вартості поставленого товару в повному обсязі, тобто не виконав свої зобов'язання належним чином, а тому позовні вимоги щодо стягнення 1 542 562,00 заборгованості є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Щодо зустрічного позову суд відзначає наступне.
Позивач за зустрічним позовом, посилаючись на прострочення постачальником термінів поставки, просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "АТЕН" за період з 14.11.2020 по 15.12.2020 - 113 185,68 грн. пені та 244 031,09 грн. штрафу.
Пунктом 3.2 договору визначено, що поставка товару здійснюється транспортом і за рахунок постачальника на умовах DPP згідно з Інкотермс 2020 на склад вантажоотримувача за адресою: Хмельницьке відділення ВП «Складське господарство»/склад №10, 30100, вул. Енергетиків, 36. м. Нетішин, Хмельницька область, 30100.
Згідно з пунктом 3.1. договору строк поставки товару становить 30 (тридцять) календарних днів з дати укладання сторонами Договору.
За змістом пункту 6.3. договору датою поставки товару вважається дата підписання вантажоотримувачем видаткової накладної та/або накладної.
Додатковою угодою від 28.10.2020 №1 до договору сторони погодили внесення змін до договору, виклавши в новій редакції пункт 4.1 договору і специфікацію до договору. Відповідно до таких змін загальна вартість товару, який постачальник зобов'язаний поставити і передати у власність покупцю, складає, вартість непоставленого на момент укладення цієї додаткової угоди товару на суму 3713734,80 грн. з ПДВ, строк поставки такого товару, передбаченого новою редакцією специфікації №1 до Договору, продовжено сторонами до 13.11.2020.
Враховуючи викладене, згідно з додатковою угодою №1 до договору товар мав бути поставлений постачальником покупцю на склад вантажоотримувача за вказаною у пункті 3.2. договору адресою у строк не пізніше 13.11.2020.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач за зустрічним позовом з порушенням вказаного строку здійснив поставку товару на суму 3713734,80 грн. з ПДВ за наступними видатковими накладними: від 16.11.2020 №80 на суму 73812,00 грн., від 18.11.2020 № 81 на суму 30 060, 00 грн., від 25.11.2020 №83 на суму 123 704,40 грн., від 16.12.2020 № 87 на суму 454 220,40 грн., від 16.12.2020 № 88 на суму 3 031 938,00 грн.
Згідно з частиною 1 статті 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк
(термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
За приписами статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання
або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання.
Відповідно до стати 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочи
якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлені
договором або законом.
За порушення у сфері господарювання учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених Господарським кодексом України, іншими законами та/або договором (ч. 2 ст. 193, ч. 1 ст. 216 та ч. 1 ст. 218 Господарського кодексу України).
Одним із видів господарських санкцій згідно з ч. 2 ст. 217 Господарського кодексу України є штрафні санкції, до яких віднесено штраф та пеню (ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України).
Розмір штрафних санкцій відповідно до ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України встановлюється законом, а в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або в певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Такий вид забезпечення виконання зобов'язання як пеня та її розмір встановлено ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" та ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України.
Право встановити в договорі розмір та порядок нарахування штрафу надано сторонам ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України.
Можливість одночасного стягнення пені та штрафу за порушення окремих видів господарських зобов'язань передбачено ч. 2 ст. 231 Господарського кодексу України.
В інших випадках порушення виконання господарських зобов'язань чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень передбачати в договорі одночасне стягнення пені та штрафу, що узгоджується із свободою договору, встановленою ст. 627 Цивільного кодексу України, коли сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі ст. 549 Цивільного кодексу України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.
Пунктом 8.2. договору сторони встановили, що за порушення строку поставки товару постачальник сплачує покупцю пеню в розмірі 0,1% від вартості непоставленого в строк товару за кожен день прострочення, а за прострочення поставки понад 30 днів Постачальник додатково сплачує покупцю штраф у розмірі 7% від вказаної вартості.
Перевіривши розрахунок штрафних санкцій позивача за зустрічним позовом суд встановив, що позовні вимоги відповідають вимогам чинного законодавства, розрахунок штрафу та пені у заявленому розмірі здійснений позивачем належним чином, відтак позовні вимоги про стягнення з відповідача 113 185,68 грн. пені та 244 031,09 грн. штрафу підлягають задоволенню.
Приписами частини 11 статті 238 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у разі часткового задоволення первісного і зустрічного позовів про стягнення грошових сум суд проводить зустрічне зарахування таких сум та стягує різницю між ними на користь сторони, якій присуджено більшу грошову суму.
Приймаючи до уваги задоволення первісного позову в сумі 1 542 562,00 (один мільйон п'ятсот сорок дві тисячі п'ятсот шістдесят дві) грн. 00 коп. заборгованості, 23 138 (двадцять три тисячі сто тридцять вісім) грн. 43 коп. судового збору та задоволення зустрічного позову в сумі 113 185 (сто тринадцять тисяч сто вісімдесят п'ять) грн. 68 коп. пені, 244 031 (двісті сорок чотири тисячі тридцять одну) грн. 09 коп. штрафу, 5 358 (п'ять тисяч триста п'ятдесят вісім) грн. 25 коп. судового збору., суд здійснює зустрічне зарахування в розумінні частини 11 статті 238 Господарського процесуального кодексу України, в результаті якого з Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (01032, м. Київ, вул. Назарівська, З, код ЄДРПОУ 24584661) в особі Відокремленого підрозділу "Хмельницька атомна електрична станція" (30100, Хмельницька обл., м. Нетішин, вул. Енергетиків, буд. 20 код ЄДРПОУ 21313677) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "АТЕН" (03062, м. Київ, вул. Нивська, буд. 4-Г, приміщення 2М, код ЄДРПОУ 38871512) підлягає стягненню 1 203 125 (один мільйон двісті три тисячі сто двадцять п'ять) грн. 41 коп.
Керуючись ст.ст. 129, 231, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Провадження в частині стягнення заборгованості за первісним позовом в розмірі 2 453 096,00 грн. закрити.
2. Первісний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "АТЕН" (03062, м. Київ, вул. Нивська, буд. 4-Г, приміщення 2М, код ЄДРПОУ 38871512) задовольнити в частині стягнення з Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (01032, м. Київ, вул. Назарівська, З, код ЄДРПОУ 24584661) в особі Відокремленого підрозділу "Хмельницька атомна електрична станція" (30100, Хмельницька обл., м. Нетішин, вул. Енергетиків, буд. 20 код ЄДРПОУ 21313677) 1 542 562,00 (один мільйон п'ятсот сорок дві тисячі п'ятсот шістдесят дві) грн. 00 коп. заборгованості та 23 138 (двадцять три тисячі сто тридцять вісім) грн. 43 коп. судового збору.
3. Зустрічний позов Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (01032, м. Київ, вул. Назарівська, З, код ЄДРПОУ 24584661) в особі Відокремленого підрозділу "Хмельницька атомна електрична станція" (30100, Хмельницька обл., м. Нетішин, вул. Енергетиків, буд. 20 код ЄДРПОУ 21313677) задовольнити повністю в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "АТЕН" (03062, м. Київ, вул. Нивська, буд. 4-Г, приміщення 2М, код ЄДРПОУ 38871512) 113 185 (сто тринадцять тисяч сто вісімдесят п'ять) грн. 68 коп. пені, 244 031 (двісті сорок чотири тисячі тридцять одну) грн. 09 коп. штрафу та 5 358 (п'ять тисяч триста п'ятдесят вісім) грн. 25 коп. судового збору.
4. Здійснити зустрічне зарахування та стягнути з Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (01032, м. Київ, вул. Назарівська, З, код ЄДРПОУ 24584661) в особі Відокремленого підрозділу "Хмельницька атомна електрична станція" (30100, Хмельницька обл., м. Нетішин, вул. Енергетиків, буд. 20 код ЄДРПОУ 21313677) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "АТЕН" (03062, м. Київ, вул. Нивська, буд. 4-Г, приміщення 2М, код ЄДРПОУ 38871512) 1 203 125 (один мільйон двісті три тисячі сто двадцять п'ять) грн. 41 коп. Видати наказ.
5. Повернути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "АТЕН" (03062, м. Київ, вул. Нивська, буд. 4-Г, приміщення 2М, код ЄДРПОУ 38871512) 36 796 (тридцять шість тисяч сімсот дев'яносто шість) грн. 44 коп. надмірно сплаченого судового збору за платіжним дорученням № 2930 від 07.07.2021 р. (оригінал платіжного доручення знаходиться в матеріалах справи).
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду відповідно до положень Господарського процесуального кодексу України подається до Північного апеляційного господарського суду протягом 20 (двадцяти) днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 01.02.2022 р.
Суддя О.В. Мандриченко