ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
07.02.2022Справа № 910/17903/21
Господарський суд міста Києва у складі судді Маринченка Я.В. розглянувши матеріали справи
за позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фаєплон»
про стягнення 495149,25 грн,
Без виклику представників сторін
У листопаді 2022 року Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фаєплон» про стягнення 495149,25 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 17.01.2019 між позивачем та відповідачем укладено Договір №530281 на постачання теплової енергії у гарячі воді, відповідно до якого позивач зобов'язався виробити та поставити теплову енергію у гарячій воді відповідачу, а відповідач зобов'язався отримувати теплову енергію та оплачувати її вартість відповідно до умов вищезазначеного Договору. Відповідачем порушено умови вищевказаного Договору в частині своєчасної оплати за спожиту теплову енергію у гарячій воді, внаслідок чого за період з 01.10.2020 по 01.09.2021 за відповідачем утворилась заборгованість у розмірі 442811,72 грн, яку позивач просить суд стягнути. Також позивачем заявлено до стягнення пеню у розмірі 22382,45 грн, інфляційні втрати у розмірі 22103,98 грн та 3% річних у розмірі 7851,10 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.11.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. Визначено відповідачу строк для подання заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження протягом 5 днів з дня вручення даної ухвали, але не пізніше 19.11.2021, для подання відзиву на позов - протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали, але не пізніше 29.11.2021 та для подання заперечень на відповідь на відзив (якщо такі будуть подані) - протягом 5 днів з дня отримання відповіді на відзив, але не пізніше 09.12.2021. Визначено позивачу строк для подання відповіді на відзив протягом 5 днів з дня його отримання, але не пізніше 03.12.2021.
З метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду про відкриття провадження у справі від 10.11.2021 була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 87526, Донецька обл., м. Маріуполь, вул.130 Таганрозької дивізії, буд. 4.
Проте поштовий конверт із копією зазначеної ухвали було повернуто підприємством поштового зв'язку на адресу суду без вручення Товариству з обмеженою відповідальністю «Фаєплон» у зв'язку з відсутністю адресата за вказаною адресою.
Крім того, відповідач мав право та можливість ознайомитись з ухвалою суду від 10.11.2021 в Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).
Товариство з обмеженою відповідальністю «Фаєплон» в установлений судом строк відзиву на позовну заяву не подало, будь-яких заяв чи клопотань на адресу суду не направило.
Положеннями ч.9 ст.165 ГПК України передбачено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Беручи до уваги належне повідомлення відповідача про розгляд даної справи, а також враховуючи наявність достатньої кількості документів для її розгляду по суті, суд дійшов висновку про розгляд справи за наявними матеріалами.
Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Розглянувши матеріали справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Розпорядженням КМДА від 27.12.2017 № 1693 «Про деякі питання припинення Угоди щодо реалізації проекту управління та реформування енергетичного комплексу м. Києва від 27.09.2001 року, укладеної між Київською міською державною адміністрацією та акціонерною енергопостачальною компанією «Київенерго», КП «Київтеплоенерго» визначено підприємством, за яким закріплено на праві господарського відання майно комунальної власності територіальної громади міста Києва, що повернуто з володіння та користування ПАТ «Київенерго». За розпорядженням Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 10.04.2018 № 591 КП «Київтеплоенерго» видано ліцензію на право провадження господарського діяльності з виробництва та постачання теплової енергії споживачам.
Таким чином, з 01.05.2018 року постачання теплової енергії здійснює КП «Київтеплоенерго».
Судом встановлено, що 17.01.2019 між Комунальним підприємством виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» (далі - Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Водоканал-Сервіс» (далі - Споживач) (після зміни найменування - ТОВ «Фаєплон») було укладено Договір №530281 на постачання теплової енергії у гарячій воді (далі - Договір).
Відповідно до ч. 1 ст. 275 Господарського кодексу України визначено, що за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.
Частинами 6, 7 статті 276 Господарського кодексу України встановлено, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється, як правило, у формі попередньої оплати. За погодженням сторін можуть застосовуватися планові платежі з наступним перерахунком або оплата, що провадиться за фактично відпущену енергію.
Як передбачено ч.1 ст.714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.
Відповідно до умов вказаного Договору, постачальник зобов'язується виробити та поставити теплову енергію у гарячій воді Споживачу для потреб опалення, вентиляції та гарячого водопостачання, а Споживач зобов'язується отримувати теплову енергію та оплачувати її вартість відповідно до умов, викладених у цьому Договорі. (п.1.1. Договору).
Як зазначено у п.2.1. Договору, при виконанні умов цього Договору, а також вирішені всіх питань, що не обумовлені цим Договором, сторони зобов'язуються керуватися тарифами, затвердженими у встановленому порядку, Положенням про Держенергонагляд, Правилами користування тепловою енергією, Правилами технічної експлуатації теплових установок і мереж, нормативними актами з питань користування та розрахунків за енергоносії, чинним законодавством України.
Пунктом 2.3.1. Договору передбачено зобов'язання споживача дотримуватися кількості споживання теплової енергії за кожним параметром в обсягах, які визначені у Додатку 1 до цього Договору, не допускаючи їх перевищення; своєчасно сплачувати вартість спожитої теплової енергії в терміни та за тарифами, зазначеними у Додатку 2 до цього Договору.
Відповідно до п. 2.3.5. Договору, Споживач зобов'язується забезпечувати своєчасне надходження коштів на рахунок Постачальника за спожиту теплову енергію; своєчасне щомісячне надходження коштів на рахунок Постачальника за теплову енергію, спожиту орендарями; прийняття всіх заходів (у тому числі примусових) для стягнення коштів з боржників згідно з чинним законодавством України.
Згідно п.2.4.3. Договору, Постачальник має право у разі порушень Споживачем умов Договору, складати відповідні акти, приписи, проводити нарахування штрафних санкцій та стягувати за рішенням суду, у встановленому чинним законодавством та цим Договором порядку.
Відповідно до п.3.1. Договору, сторони несуть відповідальність за невиконання умов цього договору.
Пунктом 4.1. Договору передбачено, що цей договір набуває чинності з дня його підписання та діє до 01.05.2019 року, а в частині зобов'язання споживача розрахуватися за спожиту теплову енергію до повного виконання цього зобов'язання.
Згідно з п. 4.2. Договору та керуючись ст.631 Цивільного кодексу України, сторони домовились про те, що дія цього Договору поширюється на взаємовідносини, які фактично виникли між сторонами з 01.05.2018.
Відповідно до п.4.4. Договору, Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії не буде письмово заявлено однією із сторін про його припинення.
Пунктом 3 Додатку №1 до Договору №530281 від 17.01.2019 визначено, що орієнтовна вартість теплової енергії, на поточний рік, відповідно до тарифів, діючих на момент укладення Договору, становить 1904613,17 грн. (ПДВ 380922,63 грн.). Всього 2285535,80 грн.
Порядок розрахунків сторони погодили Додатком №2 до Договору №530281 від 17.01.2019
Так, відповідно до п.8 Додатку №2, споживач щомісячно з 12 по 15 числа отримує в ЦОК за адресою: вул.. Волоська,42 оформлену постачальником рахунок-фактуру на суму, яка включає загальну вартість теплової енергії поточного місяця та кінцеве сальдо розрахунків на початок поточного місяця, акт приймання-передавання товарної продукції; облікову картку фактичного споживання за попередній період та акт звіряння, які оформлює і повертає один примірник акта приймання-передавання товарної продукції та акта звіряння постачальнику протягом двох днів з моменту їх одержання.
Згідно з п.9 Додатку №2 до Договору №530281 від 17.01.2019, споживач на розрахунковий рахунок постачальника, відкритий у ТВБВ №100/020 філії-Головного управлінні по м. Києва та Київській області АТ «Ощадбанк» (код банку 322669), щомісячно: забезпечує не пізніше 25 числа місяця, наступного за розрахунковим, оплату коштів від населення за фактично спожиту теплову енергію на розрахунковий рахунок постачальника; до 25 числа поточного місяця, сплачує вартість теплової енергії, яка використовується орендарями, на рахунок постачальника згідно з його розрахунком за кожною тарифною групою окремо.
Згідно з ст. ст. 11, 629 Цивільного кодексу України договір є однією із підстав виникнення зобов'язань та обов'язковим для виконання сторонами.
В силу ст. 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частинами 6, 7 ст. 276 Господарського кодексу України встановлено, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється, як правило, у формі попередньої оплати. За погодженням сторін можуть застосовуватися планові платежі з наступним перерахунком або оплата, що провадиться за фактично відпущену енергію.
Як вбачається з наявних у матеріалах справи актів приймання-передавання товарної продукції, облікових карток, копій корінців нарядів на включення та відключення будинків, копій відомостей по фактичному споживанню теплової енергії та довідки про стан розрахунків за спожиту теплоенергію, судом встановлено заборгованість відповідача перед позивачем за спожиту теплову енергію в гарячій воді по Договору за період з 01.10.2020 по 01.09.2021 у розмірі 442811,72 грн.
Доказів погашення відповідачем цієї заборгованості або наявності будь-яких обставин, які б свідчили про відсутність такого боргу перед позивачем, матеріали справи не містять.
Відтак суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 442811,72 грн основного боргу є доведеними, обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Окрім основної заборгованості, позивач просить суд стягнути з відповідача пеню у розмірі 22382,45 грн, інфляційні втрати у розмірі 22103,98 грн та 3% річних у розмірі 7851,10 грн.
Відповідно до п.3.3. Договору, споживач сплачує Постачальнику пеню в розмірі, обумовленому чинним законодавством України.
За ч.7 ст.21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» послуга з постачання теплової енергії надається згідно з умовами договору, що укладається з урахуванням особливостей, визначених цим Законом, та вимогами правил надання послуг з постачання теплової енергії, що затверджуються Кабінетом Міністрів України, якщо інше не передбачено законом.
Частиною 1 ст.26 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» (який є спеціальним законом у спірних правовідносинах) передбачено, що в разі несвоєчасного здійснення платежів за житлово-комунальні послуги споживач зобов'язаний сплатити пеню в розмірі, встановленому в договорі, але не вище 0,01 відсотка суми боргу за кожен день прострочення. Загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100 відсотків загальної суми боргу.
Проте дія зазначеної норми була зупинена відповідно до Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 17.03.2020 №533-IX, який набрав чинності 18.03.2020
Крім того, відповідно до підп. 4 п. 3 розділу ІІ Прикінцеві положення Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 17.03.2020 №530-ІХ, що набрав чинності 17.03.2020, на період дії карантину або обмежувальних заходів, пов'язаних із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19), та протягом 30 днів з дня його відміни забороняється, зокрема, нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені) за несвоєчасне здійснення платежів за житлово-комунальні послуги.
За таких обставин суд дійшов висновку про те, що на підставі вказаних приписів чинного законодавства нарахована позивачем пеня за несвоєчасне виконання відповідачем зобов'язань по оплаті послуг з теплопостачання в розмірі 22382,45 грн не підлягає задоволенню.
Щодо заявлених позивачем до стягнення з відповідача інфляційних втрат у розмірі 22103,98 грн та 3% річних у розмірі 7851,10 грн, судом встановлено наступне.
Статтею 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Перевіривши надані позивачем розрахунки 3% річних та інфляційних втрат, суд встановив їх правильність та арифметичну вірність.
За таких обставин, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог про стягнення з відповідача суми основної заборгованості у розмірі 442811,72 грн, інфляційних втрат у розмірі 22103,98 грн та 3% річних у розмірі 7851,10 грн.
Згідно із ч.2-3 ст.13 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Частиною 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ч.1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За приписами ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч.1 ст.77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
За приписами ч.1 ст.86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Відповідачем не надано суду доказів на спростування викладених у позові обставин.
Відповідно до положень ст.129 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору покладаються на сторони пропорційно задоволених вимог.
Керуючись ст.ст.13, 73, 74, 76, 77, 86, 129, ст.ст.232, 233, 237, 238, 240, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фаєплон» (87526, Донецька обл., м. Маріуполь, вул. 130 Таганрозької дивізії, буд. 4; ідентифікаційний код 37880620) на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» (01001, м. Київ, площа Івана Франка, буд. 5; ідентифікаційний код 40538421) суму основної заборгованості у розмірі 442811 (чотириста сорок дві тисячі вісімсот одинадцять) грн 72 коп., інфляційні втрати у розмірі 22103 (двадцять дві тисячі сто три) грн 98 коп., 3% річних у розмірі 7851 (сім тисяч вісімсот п'ятдесят одна) грн 10 коп., а також 7091 (сім тисяч дев'яносто одна) грн 50 коп. витрат зі сплати судового збору.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Дата підписання: 07.02.2022.
Суддя Я.В. Маринченко