вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
07.02.2022м. ДніпроСправа № 904/8836/21
Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді
за участю секретаря судового засідання Бабуровської Г.П.
за позовом Публічного акціонерного товариства "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь", м. Запоріжжя
до Акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Київ в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця", Дніпропетровська область, м. Дніпро
про стягнення 15 573,90 грн.
Представники:
від позивача: не з'явився;
від відповідача: Козлова О.О.
Публічне акціонерне товариство "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь" звернулося до господарського суду з позовною заявою до Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" про стягнення 15 573,90 грн. штрафу за прострочення доставки вантажів.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 10.01.2022 позов задоволено в повному обсязі. Стягнуто з Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" на користь Публічного акціонерного товариства "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь" 15 573,90 грн. штрафу за несвоєчасну доставку вантажу, а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 270,00 грн.
У позовній заяві позивач зазначив попередній орієнтовний розрахунок судових витрат та вказав, що докази понесених витрат на професійну правничу допомогу подасть протягом 5 днів з моменту винесення рішення.
25.01.2022 позивач подав до суду заяву (направлена поштою 24.01.2022), в якій просить суд ухвалити додаткове рішення про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 8 095,73 грн. Позивач зазначає, що рішення отримано ним 17.01.2022.
Ухвалою суду від 27.01.2022 призначено заяву Публічного акціонерного товариства "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь" про прийняття додаткового рішення до розгляду у засіданні на 07.02.2022.
03.02.2022 відповідач подав до суду відзив на заяву про прийняття додаткового рішення, в якій просить суд врахувати, що розмір витрат на професійну правничу допомогу - 8 095,73 грн. є неспівмірним до ціни позову по справі - 15 573,90 грн. Враховуючи незначну складність справи № 904/8836/21, підготовка якої не вимагала надмірного обсягу юридичної і технічної роботи, сума правничої допомоги у розмірі 8 095,73 грн., заявлена позивачем у якості гонорару адвоката є спробою покласти на відповідача необґрунтовано завищені витрати. У зв'язку із чим відповідач просить суд зменшити розмір витрат на правничу допомогу до обґрунтованого розміру.
У судове засідання 07.02.2022 не з'явився представник позивача, з'явився представник відповідача.
Дослідивши наявні матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, суд, -
Відповідно до ч. 1 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:
1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення;
2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати;
3) судом не вирішено питання про судові витрати.
Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення (ч. 3 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до п. 4 ч.1 ст.1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Згідно із ч. 3 ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
За приписами ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Статтею 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Відповідно до ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
В обґрунтування понесення витрат на оплату послуг адвоката позивачем подано: договір про надання юридичних послуг (правовою допомоги) № 20/2018/769 від 22.03.2018, укладений між позивачем та адвокатським об'єднанням "Всеукраїнська адвокатська допомога"; додаткові угоди № 2 від 05.11.2019, № 69 від 17.12.2020, № 86 від 07.12.2021, № 81 від 27.10.2021; акт приймання-передачі наданих послуг № 1 від 18.01.2022 на суму 8 095,73 грн., розрахунок розміру винагороди до акту приймання-передачі наданих послуг № 1 від 18.01.2022, свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю ЗП № 001920 від 04.12.2018.
Згідно із ч. 4, 5, 6 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідач подав до суду відзив на заяву про прийняття додаткового рішення, в якій просить суд врахувати що розмір витрат на професійну правничу допомогу - 8 095,73 грн. є неспівмірним до ціни позову по справі - 15 573,90 грн. Враховуючи незначну складність справи № 904/8836/21, підготовка якої не вимагала надмірного обсягу юридичної і технічної роботи, сума правничої допомоги у розмірі 8 095,73 грн., заявлена позивачем у якості гонорару адвоката є спробою покласти на відповідача необґрунтовано завищені витрати.
Позивач у позовній заяві просить стягнути з відповідача “гонорар успіху 1% від стягненої судом суми.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 15.05.2020 у справі № 904/4507/18 зазначила наступне щодо розподілу судових витрат:
“5.28. Визначаючи суть виключної правової проблеми, Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду вказав, що поняття “гонорар успіху” не містить чіткого врегулювання та навів судову практику як приклад неоднозначного вирішення зазначеного питання судами касаційної інстанції щодо стягнення сум, передбачених договором, та щодо визнання недійсними умов договору про надання правничої допомоги у залежності від результатів розгляду справи.
5.29.За положеннями пункту 4 статті 1, частин третьої та п'ятої статті 27 Закону України від 5 липня 2012 року № 5076-VI“Про адвокатуру та адвокатську діяльність” (далі - Закон № 5076-VI) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. До договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права. Зміст договору про надання правової допомоги не може суперечити Конституції України та законам України, інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, присязі адвоката України та правилам адвокатської етики.
5.30. Пунктом 9 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов'язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов'язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.
5.31. Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI).
5.32. Відповідно до статті 19 Закону № 5076-VI видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.
5.33. Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону № 5076-VI).
5.34. При встановленні розміру гонорару відповідно до частини третьої статті 30 Закону № 5076-VI врахуванню підлягають складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, витрачений ним час, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини.
5.35. Також за статтею 28 Правил адвокатської етики, затверджених Звітно -виборним з'їздом адвокатів України від 9 червня 2017 року гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів професійної правничої (правової) допомоги клієнту.
5.36. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата тощо), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.
5.37. Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. В разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу і обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.
5.38. Непогодження клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розміру гонорару при наданні доручення адвокату або в ході його виконання є підставою для відмови адвоката від прийняття доручення клієнта або розірвання договору на вимогу адвоката.
5.39. Тож домовленості про сплату гонорару за надання правничої допомоги є такими, що склалися між адвокатом та клієнтом, в межах правовідносин яких слід розглядати питання щодо дійсності такого зобов'язання.
5.40. Велика Палата Верховного Суду вже вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).
5.41. Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див. mutatis рішення ЄСПЛ у справі “East/West” проти України” від 23 січня 2014 року (East/West., заява № 19336/04, § 268)).
5.42. У рішенні (щодо справедливої сатисфакції) від 19 жовтня 2000 року у справі “Іатрідіс проти Греції” (Iatridis v. Greece, заява № 31107/96) ЄСПЛ вирішував питання обов'язковості для цього суду угоди, укладеної заявником зі своїм адвокатом стосовно плати за надані послуги, що співставна з “гонораром успіху”. ЄСПЛ указав, що йдеться про договір, відповідно до якого клієнт погоджується сплатити адвокату як гонорар відповідний відсоток суми, якщо така буде присуджена клієнту судом. Такі угоди, якщо вони є юридично дійсними, можуть підтверджувати, що у заявника дійсно виник обов'язок заплатити відповідну суму гонорару своєму адвокатові. Однак, угоди такого роду, зважаючи на зобов'язання, що виникли лише між адвокатом і клієнтом, не можуть зобов'язувати суд, який має оцінювати судові та інші витрати не лише через те, що вони дійсно понесені, але й ураховуючи також те, чи були вони розумними (§ 55).
5.43. Велика Палата Верховного Суду зауважує, що за наявності угод, які передбачають “гонорар успіху”, ЄСПЛ керується саме наведеними вище критеріями при присудженні судових та інших витрат, зокрема, у рішенні від 22 лютого 2005 року у справі “Пакдемірлі проти Туреччини” (Pakdemirli v., заява № 35839/97) суд також, незважаючи на укладену між сторонами угоду, яка передбачала “гонорар успіху” у сумі 6 672,9 євро, однак, на думку суду, визначала зобов'язання лише між заявником та його адвокатом, присудив 3 000 євро як компенсацію не лише судових, але й інших витрат (§ 70-72).
5.44. З урахуванням наведеного вище не є обов'язковими для суду зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору, що передбачає сплату адвокату “гонорару успіху”, у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.”
Суд визнав дану справу малозначною, враховуючи що вона є справою незначної складності. У зв'язку з чим ухвалою суду від 10.11.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Постановлено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що стягнення “гонорару успіху” у розмірі 155,73грн. не є необхідним, зважаючи на те, що справа належить до справ незначної складності.
Крім того суд вважає, що наведений у розрахунку п.3 наданих послуг “Складання, підготовка та перевірка процесуальних документів (заяви, запити, скарги,угоди, клопотання, мирові угоди тощо)” (2382,00грн.) вже охоплює складання та подання заяви про прийняття додаткового рішення, яке визначено позивачем в окремому п.4. розрахунку (794,00грн.).
Наведена позиція суду узгоджується з умовами додаткової угоди №81 від 27.10.2021, яка містить назву послуги “Складання, підготовка та перевірка процесуальних документів (заяви, запити, скарги,угоди, клопотання, мирові угоди тощо)”, разом з тим у згаданій додатковій угоді не наведено як окрему послугу “Складання та подання заяви про прийняття додаткового рішення”.
Враховуючи вищевикладене, витрати на професійну правничу допомогу покладаються на відповідача у розмірі 7146,00грн. (8 095,73 грн.-794,00грн.-155,73грн.).
Додаткове рішення або ухвала про відмову в прийнятті додаткового рішення можуть бути оскаржені (ч. 5 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України).
Керуючись ст. 244 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Заяву Публічного акціонерного товариства "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь" про прийняття додаткового рішення - задовольнити частково.
Стягнути з Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03680, м. Київ, вул. Єжи Гедройця, 5, ідентифікаційний код 40075815) в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (49602, Дніпропетровська область, м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, 108, ідентифікаційний код ВП 40081237) на користь Публічного акціонерного товариства "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь" (69008, м. Запоріжжя, Південне шосе, 72, ідентифікаційний код 00191230) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7146,00 грн., про що видати наказ.
В іншій частині заяви про розподіл судових витрат відмовити.Наказ видати після набрання додатковим рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України.
Рішення суду може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст складено 07.02.2022
Суддя І.В. Мілєва