Справа № 128/2976/21
Іменем України
27.01.2022 м. Вінниця
Вінницький районний суд Вінницької області у складі :
головуючого - судді Саєнко О.Б., при секретарі - Фольварковій Н.О.,
без участі сторін та їх представників,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Вінниці Вінницької області у порядку спрощеного позовного провадження, справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Національної поліції України Департаменту патрульної поліції Управління патрульної поліції у Вінницькій області про скасування постанови та закриття справи, -
25.10.2021 позивач звернувся до Вінницького районного суду Вінницької області із адміністративним позовом до відповідача, який ним обґрунтований тим, що 11.10.2021 інспектором УПП у Вінницькій області рядовим поліції Гончаруком К.І. винесено відносно нього постанову серії ЕАО №4891766, згідно якої на нього накладено адміністративне стягнення за правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП, у виді штрафу в розмірі 340 грн., оскільки 11.10.2021 о 22:31 год. в м. Вінниці, по вул. Келецькій, 66/36 водій здійснив зупинку ТЗ ближче 30 м від посадкового майданчика для зупинки маршрутних ТЗ, чим порушив п. 15.9 ПДР.
Вказує, що із правопорушенням та діями поліцейських на місці (11.10.2021) він не погодився, від підпису постанови відмовився, а тому вона була направлена йому поштою, яку він отримав за місцем свого проживання 15.10.2021, вважає вказану постанову незаконною, такою, що підлягає скасуванню а справа закриттю.
Зазначає, що 11.10.2021 під його керування транспортним засобом Мазда 6 д.н.з. НОМЕР_1 ним була здійснена зупинка неподалік посадкового майданчика для зупинки маршрутних ТЗ, однак з додержанням 30 м обмеження. Під час складання постанови, він з діями поліцейського та правопорушенням не погодився, оскільки поліцейським заміри технічними засобами не здійснювалися, попросив щоб відносно нього було складено протокол, однак поліцейський в цьому йому відмовив, також він попросив згоди скористатися правовою допомогою, поліцейський йому в цьому також відмовив.
Вказує, що ненадання інспектором можливості реалізувати своє право на отримання правової допомоги порушує його права ,як особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, та порядок розгляду справи про адміністративне правопорушення, а тому вважає , що з цих підстав постанова підлягає скасуванню.
Також зазначає, що інспектором поліції при винесенні постанови серії ЕАО №4891766 порушено вимоги ст. 268 КУпАП (право особи скористатися юридичною допомогою адвоката); крім того, постанова винесена без належних доказів здійснення зупинки ТЗ ближче 30 м від посадкового майданчика для зупинки маршрутних ТЗ, адже заміри цього поліцейським не здійснювалися, а також в порушення ст. 258 КУпАП, адже у зв'язку з незгодою з правопорушенням інспектор мав би скласти протокол.
Тому просить суд, постанову серії ЕАО №4891766 - скасувати, а справу- закрити.
10.11.2021 на адресу Вінницького районного суду Вінницької області від представника відповідача за довіреністю Кавальчука Д.О. надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач вимоги позивача вважає безпідставними.
Вказує, що під час патрулювання 11.10.2021 по вул. Келецькій, 66/36 в м. Вінниці поліцейським роти № 2 БУПП у Вінницькій області ДПП Гончаруком К. І. було помічено автомобіль Мазда, 6 д.н.з НОМЕР_1 , водій якого ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом здійснив зупинку ТЗ ближче 30 метрів від посадкового майданчика для зупинки маршрутних ТЗ, чим порушив п. 15.9 «е» ПДР України.
Зазначає, що встановивши всі обставини правопорушення, керуючись ст.ст. 33, 248 КУпАП поліцейським було прийнято рішення притягти водія до адміністративної відповідальності та в подальшому винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху серії ЕАО №4891766 за ч. 1 ст. 122 КУпАП.
Вказує, що можливість реалізації особою своїх прав на участь у розгляді справи, права на захист тощо, передбачена також шляхом оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення до суду, що й зроблено позивачем, тому право на захист позивача не порушено.
Зазначає, що встановивши факт вчинення адміністративного правопорушення, яке передбачене ч.1 ст.122 КУпАП відповідачем, було винесено постанову у справі про адміністративне правопорушення ЕАО № 4891766 від 11.10.2021 року.
З посиланням на постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду №127/15580/18 від 20.09.2018, вказує, що процедурні порушення допущенні суб'єктом владних повноважень при розгляді справи про адміністративне правопорушення не можуть бути обставиною, яка звільняє від відповідальності, у разі підтвердження правопорушення. Процедурні порушення не повинні сприйматися як безумовне свідчення протиправності прийнятого за наслідками розгляду про адміністративні правопорушення рішення. Натомість вчиненні органом управління процедурні порушення підлягають оцінці з огляду на те, наскільки ці порушення вплинули на можливість порушника захистити свої права та чи призвели процедурні порушення на встановлення обставин порушення та наслідки. Навіть у випадку встановлення процедурних порушень прийняття постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності посадовими особами Департаменту не може бути підставою для скасування постанови у випадку встановлення відповідачем адміністративного правопорушення з боку позивача, факт вчинення якого підтверджується під час розгляду справи.
Щодо відсутності підстав для скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, зазначає, що відповідач є працівником Управління патрульної поліції у Вінницькій області, тобто посадовою особою органів внутрішніх справ, а тому мав всі законні підстави винести постанову, а також розглянути справу про адміністративне правопорушення на місці його вчинення.
Також з посиланням на ст.252 КУпАП, вказує, що осадова особа оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Отже поліцейським як посадовою особою, що наділена дискреційними повноваженнями, оцінюючи за своїм внутрішнім переконанням докази порушення позивачем ПДР, маючи відповідні повноваження зроблено висновок про притягнення позивача до адміністративної відповідальності; підстав у відповідача для умисного спотворення обставин події не було.
Вказує, що розглядаючи дану справу інспектор діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією, КУпАП та іншими нормативно-правовими актами, у зв'язку з чим постанова є правомірною та такою, що не підлягає скасуванню, є обґрунтованою та законною, а тому просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог позивача у повному обсязі.
Ухвалою судді Вінницького районного суду Вінницької області від 28.10.2021 відкрито провадження у даній справі, постановлено проводити розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження (а.с.11).
26.01.2022 у судове засідання позивач не з'явився, попередньо, на електронну адресу суду надав заяву, в якій просив розглянути справу у його відсутність, на підставі наявних суді доказів.
Представник відповідача до судового засідання не з'явився по невідомим для суду причинам ,про дату, час та місце судового засідання повідомлявся завчасно та належним чином, заяв про відкладення до суду не надходило.
Відповідно до ч. 1 ст. 205 КАС України, суд, вважає за можливе провести розгляд справи у відсутності не з'явившихся осіб та постановити процесуальне рішення на підставі наданих сторонами письмових доказів у справі.
Вивчивши позов, відзив на позов, дослідивши та оцінивши докази по справі у їх сукупності, суд вважає адміністративний позов є обґрунтованим, та таким, що підлягає до задоволення виходячи з такого.
З наявної в матеріалах справи копії постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія ЕАО №4891766 від 11.10.2021, судом установлено, що 11.10.2021 о 22:31 год. в м. Вінниці по вул. Келецька, 66/36, водій ОСОБА_1 здійснив зупинку транспортного засобу ближче 30 м. від посадкового майданчика для зупинки маршрутних транспортних засобів, чим порушив п.15.9 «е» ПДР України - порушення зупинок ближче 30 м. від посадкових майданчиків для зупинки маршрутних транспортних засобів, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.122 КУпАП та застосовано до позивача адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 340 гривень (а.с.6).
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд прийшов до наступного висновку.
Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України "Про дорожній рух", встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306.
Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Відповідно до п. 15.9 «е» ПДР України зупинка забороняється ближче 30 м від посадкових майданчиків для зупинки маршрутних транспортних засобів, а коли їх немає - ближче 30 м від дорожнього знаку такої зупинки з обох боків.
При чому , маршрутні транспортні засоби, транспортні засоби загального користування - автобуси, мікроавтобуси, тролейбуси, трамваї і таксі, що рухаються за встановленими маршрутами та мають визначені місця на дорозі для посадки (висадки) пасажирів
Частина 1 ст.122 КУпАП передбачає відповідальність за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками.
Відповідно до ч.1 ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно з п.1 ст.247 КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Відповідно до статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до статті 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до п. 4 розділу І Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України № 1395 від 07.11.2015, у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу.
Згідно п. 10 розділу ІІІ вказаної Інструкції поліцейський оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Разом з тим, пунктом 24 постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 23.12.2005 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим ст.ст.283, 284 КУпАП. в ній, зокрема, необхідно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Візуальне спостереження за дотриманням правил дорожнього руху працівниками органу Національної поліції може бути доказом у справі у тому випадку, коли воно зафіксовано у встановленому законом порядку.
Проте, доказів здійснення позивачем зупинки ближче 30 м від посадкового майданчика для зупинки маршрутних транспортних засобів, матеріали справи не містять, так само як матеріали і не містять доказів проведення замірів такої відстані відповідачем.
При чому , під маршрутними транспортними засобами (транспортні засоби загального користування)» слід розуміти- автобуси, мікроавтобуси, тролейбуси, трамваї і таксі, що рухаються за встановленими маршрутами та мають визначені місця на дорозі для посадки (висадки) пасажирів.
Дані транспортні засоби відносяться до особливої ??категорії. Їх критеріями є: приналежність до інфраструктури перевезення людей (пасажирів); рух по позначеному (затвердженим) маршруту; здійснення зупинок в позначених місцях.
Дослідивши доданий відповідачем до відзиву диск з відеозаписом бодікамери, розміщеної на форменому одязі працівника поліції Гончарука К.І. , суд дійшов висновку, що цей відеозапис не доказує факту порушення позивачем вимог п. 15.9 «е» ПДР України, оскільки вказаний відеозапис підтверджує виключно факт зупинки автомобіля позивача , однак без жодної прив'язки до дорожніх знаків , які б вказували на місця зупинки автомобіля позивача у зоні посадкового майданчика маршрутних транспортних засобів .
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАО №4891766 від 11.10.2021 за ч.1 ст.122 КУпАП підлягає скасуванню, а провадження по справі про адміністративне правопорушення закриттю.
Також суд вважає за необхідне роз'яснити учасникам справи положення ч.ч.4,5 ст. 250 КАС України, що у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Керуючись ст.ст. 244,246,251 КАС України, Суд-
Позов ОСОБА_1 - задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову у справі про адміністративне правопорушення від 11.10.2021 серії ЕАО №4891766 щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Провадження в адміністративній справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст.122 Кодексу України про адміністративні правопорушення - закрити.
Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду, шляхом подачі апеляційної скарги, протягом тридцяти днів з дня отримання копії рішення суду.
Суддя: Олена САЄНКО