Постанова від 31.01.2022 по справі 905/1010/21

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 січня 2022 року м. Харків Справа № 905/1010/21

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Плахов О.В., суддя Здоровко Л.М., суддя Мартюхіна Н.О.,

розглянувши апеляційну скаргу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Ново-Шахтарське", с. Шахтарське Великоновосільківського району Донецької області, (вх.№3898 Д/2) на рішення господарського суду Донецької області від 16.09.2021р. у справі №905/1010/21 (суддя Левшина Г.В., ухвалене в м.Харків, час ухвалення судового рішення - не зазначено, дата складення повного тексту - 16.09.2021р.)

за позовом: ОСОБА_1 , с.Новодонецьке Великоновосільківського району Донецької області,

до відповідача: Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Ново-Шахтарське", с.Шахтарське Великоновосільківського району Донецької області,

про зобов'язати вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Ново-Шахтарське" про зобов'язати вчинити певні дії, а саме: надати засвідчені належним чином копії документів Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Ново-Шахтарське".

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що як учасник Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Ново-Шахтарське", звертався до відповідача з вимогою про надання документів, проте, відповідач в порушення приписів статей 5, 43 Закону України "Про товариства з обмеженою відповідальністю та додатковою відповідальністю" не надав на вимогу позивача документи, ухиляється від виконання цього обов'язку, чим порушує корпоративні права позивача.

Рішенням господарського суду Донецької області від 16.09.2021р. у справі №905/1010/21 задоволено повністю позовні вимоги ОСОБА_1 до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Ново-Шахтарське" про зобов'язання вчинити певні дії, а саме: надати засвідчені належним чином копії документів Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Ново-Шахтарське"; зобов'язано Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Ново-Шахтарське" протягом десяти календарних днів з моменту набрання рішенням суду законної сили надати ОСОБА_1 завірені підписом уповноваженої особи Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Ново-Шахтарське" копії наступних документів:

3) річної фінансової звітності Товариства, зокрема;

- №1 (річна) "Баланс";

- №2 (річна) "Звіт про фінансові результаті";

- №3 (річна) "Звіт про рух грошових коштів";

-№10-мех (річна) "Наявність сільськогосподарської техніки в сільськогосподарських підприємствах";

- №29-сг (річна) "Підсумки збору врожаю сільськогосподарських культур, плодів, ягід та винограду на 1 грудня";

- №4-сг (річна) "Посівні площі сільськогосподарських культур під урожай 20___року";

- №21-заг (річна) "Реалізація сільськогосподарської продукції";

- 2-інвестиції (річна) "Звіт про капітальні інвестиції, вибуття й амортизацію активів";

- 50-сг (річна) "Звіт про основні економічні показники роботи сільськогосподарських підприємств";

- 11-ОЗ (річна) "Звіт про наявність і рух основних засобів, амортизацію";

- Розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва (річний)

з відмітками (квитанціями) про їх прийняття відповідними контролюючими органами за період з 2018 року по 31.03.2021р. (включно)

4) документів звітності, що подаються Товариством відповідним державним органам, зокрема:

- №37-сг (місячна) "Звіт про сівбу та збирання врожаю сільськогосподарських культур, проведення інших польових робіт" щомісячно з липня по листопад у 2018-2020 роках (з відмітками (квитанціями) про їх прийняття відповідними контролюючими органами);

- №21-заг (місячна) "Звіт про реалізацію продукції сільського господарства" щомісячно у 2018-2020 роках (з відмітками (квитанціями) про їх прийняття відповідними контролюючими органами);

3) рішень загальних зборів учасників Товариства, що оформлені протоколами за період з 2018 року по 31.03.2021р. (включно);

4) накази (розпорядження) керівника (директора) Товариства за період з 2018 року по 31.03.2021р. (включно);

5) усі правочини (договори, угоди, контракти), за якими Товариство отримує (отримувало) та/або сплачує (сплачувало) кошти за період з 2018 року по 31.03.2021р. (включно).

Стягнуто з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Ново-Шахтарське" на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 2270,00грн.

Відповідні висновки місцевого господарського суду мотивовані тим, що надання запитуваних позивачем документів є обов'язком товариства у відповідності до приписів статті 116 Цивільного кодексу України, статі 5 та статті 43 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", Статуту цього товариства та статті 5 Закону України "Про інформацію", отже ненадання відповідачем запитуваної учасником товариства інформації (ненадання копій відповідних документів) порушує права та законні інтереси учасника товариства, що свідчить про обґрунтованість та доведеність позовних вимог та наявність підстав для захисту права позивача на отримання інформації про діяльність товариства.

Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Ново-Шахтарське" з рішенням місцевого господарського суду не погодилось та звернулось до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати рішення господарського суду Донецької області від 16.09.2021р. у справі №905/1010/21 та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову. Одночасно апелянт звернувся з клопотанням про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення господарського суду Донецької області від 16.09.2021р. у справі №905/1010/21.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги апелянт посилається на те, що при ухваленні оскаржуваного рішення місцевим господарським судом не було надано належної правової оцінки всім обставинам справи, що призвело до передчасного висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог.

Зокрема, апелянт посилається на те, що місцевим господарським судом в резолютивній частині оскаржуваного рішення було зобов'язано відповідача надати позивачу документи річної фінансової звітності товариства, зокрема, "№4-сг (річна) "Посівні площі сільськогосподарських культур під урожай 20___року", проте, за який саме конкретний період та рік - не вказано, що вказує на невідповідність рішення суду нормам матеріального і процесуального права та на недостовірність встановлених судом фактичних обставин справи, що було обумовлено неналежним дослідженням і оцінкою судом першої інстанції доказів у цій справі.

Крім того, апелянт посилається на те, що позивачем документи витребовуються у недобросовісних цілях та з метою зловживання своїми правами. Більш того, всі витребувані позивачем документи містять комерційну таємницю товариства, а учасник товариства вправі вимагати від товариства надання лише тих документів, які у товариства наявні.

З наведеного випливає, що на позивача має бути покладений обов'язок відносно доведення того факту, що у Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Ново-Шахтарське", відповідні документи наявні, і відповідно, бути чітко конкретизованим такий перелік з вказівкою на конкретний період часу.

Окрім викладеного, апелянт також звертає увагу суду на те, що позивачем не було дотримано визначеної товариством процедури надання учасникам (акціонерам) інформації про діяльність товариства, зокрема, з урахуванням положень, затвердженого наказом директора товариства Положення про захист комерційної таємниці та конфіденційної інформації в Сільськогосподарському товаристві з обмеженою відповідальністю "Ново-Шахтарське", яким визначено відомості, що віднесені до комерційної таємниці та конфіденційної інформації товариства, порядок зберігання, захисту, доступу, розкриття та передавання третім особам такої інформації та відповідальність за її несанкціоноване розкриття.

Відповідно з вказаного Положення, до комерційної таємниці товариства належать відомості технологічного, економічного, фінансового та іншого характеру, що мають дійсну або потенційну комерційну цінність, несанкціоноване розголошення яких може завдати шкоди інтересам товариства.

З огляду на той факт, що позивач вимагав від товариства необмежений обсяг документації, без конкретизації та без встановленої мети отримання таких документів, апелянт вважає, що рішення господарського суду Донецької області від 16.09.2021р. у справі №905/1010/21, яким зобов'язано товариство надати документи - не відповідає нормам матеріального права.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 21.12.2021р. залишено апеляційну скаргу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Ново-Шахтарське" на рішення господарського суду Донецької області від 16.09.2021р. у справі №905/1010/21 без руху в порядку статті 260 Господарського процесуального кодексу України, з тих підстав, що апелянтом не надано суду доказів сплати судового збору у встановленому законом розмірі.

10.01.2022р. апелянтом подано до апеляційного господарського суду документи на підтвердження усунення недоліків, що стали підставою для залишення апеляційної скарги без руху, а саме: платіжні доручення на підтвердження сплати судового збору (вх.№225).

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 11.01.2022р. поновлено Сільськогосподарському товариству з обмеженою відповідальністю "Ново-Шахтарське" строк на апеляційне оскарження рішення господарського суду Донецької області від 16.09.2021р. у справі №905/1010/21; відкрито апеляційне провадження за апеляційною Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Ново-Шахтарське" на рішення господарського суду Донецької області від 16.09.2021р. у справі №905/1010/21; встановлено позивачу строк до 27.01.2022р. для подання відзиву на апеляційну скаргу з доказами його надсилання; встановлено учасникам справи строк до 27.01.2022р. для подання заяв і клопотань та призначено справу до розгляду на 31.01.2022р.

25.01.2022р. позивачем подано до апеляційного господарського суду відзив на апеляційну скаргу (вх.№906), в якому просить суд відмовити в задоволенні апеляційної скарги Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Ново-Шахтарське", рішення господарського суду Донецької області від 16.09.2021р. у справі №905/1010/21 залишити без змін.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Східного апеляційного господарського суду від 28.01.2022р., у зв'язку із тимчасовою непрацездатністю судді Бородіної Л.І., для розгляду справи №905/1010/21 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Плахов О.В., суддя Здоровко Л.М., суддя Мартюхіна Н.О.

31.01.2022р. апелянтом подано до апеляційного господарського суду додаткові письмові пояснення до апеляційної скарги (вх.№1119).

При вирішенні питання щодо наявності підстав для врахування письмових пояснень апелянта, судова колегія виходить з наступного.

Зі змісту вказаних пояснень вбачається, що апелянтом викладено додаткові обставини, які на думку останнього є підставою для скасування оскаржуваного рішення господарського суду Донецької області від 16.09.2021р. у справі №905/1010/21.

Отже, зазначені письмові пояснення фактично є доповненням до апеляційної скарги.

Статтею 269 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.

Згідно з частинами 1 та 2 статті 266 Господарського процесуального кодексу України особа, яка подала апеляційну скаргу, має право доповнити чи змінити її протягом строку на апеляційне оскарження. У разі доповнення чи зміни апеляційної скарги особа, яка подала апеляційну скаргу, повинна подати докази надіслання копій відповідних доповнень чи змін до апеляційної скарги іншим учасникам справи; в іншому випадку суд не враховує такі доповнення чи зміни.

Судова колегія, перевіривши, чи відповідають ці пояснення вимогам статей 266, 269 Господарського процесуального кодексу України щодо строків подання таких пояснень та меж розгляду апеляційної скарги в суді апеляційної інстанції, встановила наступне:

- Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Ново-Шахтарське" мало можливість доповнити апеляційну скаргу новими доводами та вимогами виключно до 26.11.2021р., але не скористалось таким правом, оскільки звернулось з відповідними письмовими поясненнями, лише 31.01.2022р., тобто більш ніж через два місяці після спливу цього строку.

За таких обставин, колегія суддів вважає за необхідне не враховувати доповнення вимог апеляційної скарги, які заявлені апелянтом у письмових поясненнях, та розглядати апеляційну скаргу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Ново-Шахтарське" на рішення господарського суду Донецької області від 16.09.2021р. у справі №905/1010/21 в межах її доводів та вимог.

31.01.2022р. апелянтом подано до апеляційного господарського суду поштові накладні на підтвердження направлення позивачу додаткових письмових пояснень до апеляційної скарги (вх.№1119).

У судове засідання Східного апеляційного господарського суду 31.01.2022р. уповноважені представники сторін не з'явились, про причини неявки не повідомили, хоча були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, що підтверджується повернутими на адресу апеляційного господарського суду повідомленнями про вручення поштових відправлень (т.2 а.с.178-130).

Відповідно до частини 12 статті 270 Господарського процесуального кодексу України, неявка сторін, або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Враховуючи, що наявних матеріалів справи достатньо для розгляду апеляційної скарги по суті, а явка сторін не визнавалася судом обов'язковою, колегія суддів вважає за можливе розглянути скаргу в даному судовому засіданні.

Дослідивши матеріали справи, викладені в апеляційних скаргах доводи апелянта, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, відповідно до статті 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду встановила наступне.

Як встановлено місцевим господарським судом, 13.12.2002р. проведено державну реєстрацію юридичної особи - Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Ново-Шахтарське", про що до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено запис №12381200000000229.

Відповідно до умов пункту 1.1 Статуту Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Ново-Шахтарське" нова редакція (затвердженого рішенням загальних зборів учасників оформлених протоколом від 06.02.2017р. №2 надалі - Статут т.1 а.с.4-15) цей статут регулює діяльність Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Ново-Шахтарське" створеного відповідно до законодавства України та зареєстрованого Великоновосілківською районною державною адміністрацією Донецької області від 13.12.2002р., код ЄДРПОУ - 32126498. Товариство є правонаступником (Фермерського) господарства "Костянтин" (код ОКПО - 31844105, юридична адреса: 85500, Донецька обл., Великоновосілківський район, селище міського типу Велика Новосілка, вулиця Верхня, будинок 2А), яке було реорганізоване шляхом приєднання до товариства.

Згідно з пунктом 1.3 Статуту, учасниками товариства є ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Цілями діяльності товариства є одержання прибутку, задоволення суспільних потреб в його продукції, роботах, послугах та реалізація на підставі одержаного прибутку соціальних та економічних інтересів учасників (пункт 2.1 Статуту).

В пункті 3.1 Статуту встановлено, що для забезпечення фінансово-господарської діяльності товариства, а також для гарантії його майнових зобов'язань, за рахунок внеску учасників створюється статутний капітал в розмірі 85100,00грн. Розмір статутного капіталу товариства розподіляється наступним чином: ОСОБА_2 - 59500,00 грн., що становить 69,9% статутного капіталу товариства; ОСОБА_1 - 25600,00 грн., що становить 30,1% статутного капіталу товариства (пункт 3.2 Статуту).

Пунктом 5.2 Статуту встановлено, що учасники товариства мають право, зокрема: одержувати інформацію про діяльність товариства і знайомитися на вимогу з річними балансами, звітами, протоколами зборів.

Як зазначав в позовній заяві позивач, 26.03.2021р. як учасником Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Ново-Шахтарське" він звернувся до відповідача з вимогою від 25.03.2021р. про ознайомлення з інформацією та документами щодо діяльності товариства, в якій пропонував у 10-ти денний строк з дня отримання даної вимоги, надати належним чином засвідчені копії наступних документів:

1) річної фінансової звітності Товариства, зокрема;

- №1 (річна) "Баланс";

- №2 (річна) "Звіт про фінансові результаті";

- №3 (річна) "Звіт про рух грошових коштів";

- №10-мех (річна) "Наявність сільськогосподарської техніки в сільськогосподарських підприємствах";

- №29-сг (річна) "Підсумки збору врожаю сільськогосподарських культур, плодів, ягід та винограду на 1 грудня";

- №4-сг (річна) "Посівні площі сільськогосподарських культур під урожай 20___року";

- №21-заг (річна) "Реалізація сільськогосподарської продукції";

- 2-інвестиції (річна) "Звіт про капітальні інвестиції, вибуття й амортизацію активів";

- 50-сг (річна) "Звіт про основні економічні показники роботи сільськогосподарських підприємств";

- 11-ОЗ (річна) "Звіт про наявність і рух основних засобів, амортизацію";

- Розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва (річний)

з відмітками (квитанціями) про їх прийняття відповідними контролюючими органами за період з 2018 року по день отримання заяви (включно)

2) документів звітності, що подаються Товариством відповідним державним органам, зокрема:

3) рішень загальних зборів учасників Товариства, що оформлені протоколами за період з 2018 року по день отримання заяви (включно)

4) накази (розпорядження) керівника (директора) Товариства за період з 2018 року по день отримання заяви (включно)

5) усі правочини (договори, угоди, контракти), за якими Товариство отримує (отримувало) та/або сплачує (сплачувало) кошти за період з 2018 року по день отримання заяви (включно).

Дані документи позивач вимагав направити на його адресу для листування зазначену у вимозі або надати нарочно, попередньо повідомивши за телефоном (т.1 а.с.18).

Факт направлення вказаної вимоги на адресу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Ново-Шахтарське" та її отримання відповідачем 30.03.2021р., підтверджується копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення №8550000951314 (т.1 а.с.20).

Проте, відповіді на вказану вимогу відповідачем надано не було.

З огляду на те, що вказана вимога було залишена без задоволення відповідачем, жодних документів чи іншої відповіді позивачу не надійшло, що, на думку позивача, свідчить про порушення його корпоративних прав, як учасника Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Ново-Шахтарське" на отримання інформації про діяльність товариства, 01.06.2021р. ОСОБА_1 звернувся до господарського суду Донецької області з відповідним позовом (т.1 а.с.1-26).

Рішенням господарського суду Донецької області від 16.09.2021р. у даній справі позовні вимоги задоволено повністю, з підстав викладених вище (т. а.с.58-62).

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, судова колегія зазначає, що статтею 15 Цивільного кодексу України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Під порушенням слід розуміти такий стан суб'єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб'єктивне право особи зменшилося або зникло як таке, порушення права пов'язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

Таким чином, у розумінні закону, суб'єктивне право на захист це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

Захист, відновлення порушеного або оспорюваного права чи охоронюваного законом інтересу відбувається, в тому числі, шляхом звернення з позовом до суду (частина 1 статті 16 Цивільного кодексу України).

Наведена позиція ґрунтується на тому, що під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб'єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов'язку зобов'язаною стороною, внаслідок чого реально відбудеться припинення порушення (чи оспорювання) прав цього суб'єкта, він компенсує витрати, що виникли у зв'язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

Позивачем є особа, яка подала позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. Водночас позивач самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві у чому саме полягає порушення його прав та інтересів, а суд перевіряє ці доводи, і в залежності від встановленого вирішує питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту, при цьому застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб'єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.

Вирішуючи спір, суд повинен надати об'єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права.

Отже, виходячи з приписів статті 4 Господарського процесуального кодексу України, статей 15, 16 Цивільного кодексу України можливість задоволення позовних вимог перебуває у залежності від наявності (доведеності) наступної сукупності умов: наявність у позивача певного суб'єктивного права або інтересу, порушення такого суб'єктивного права (інтересу) з боку відповідача та належність (адекватність встановленому порушенню) обраного способу судового захисту. Відсутність (недоведеність) будь-якого з означених елементів унеможливлює задоволення позовних вимог.

Відповідно до частини 1 статті 167 Господарського кодексу України корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Згідно зі статтею 116 Цивільного кодексу України, учасники господарського товариства мають право у порядку, встановленому установчим документом товариства та законом:

1) брати участь в управлінні товариством у порядку, визначеному в установчому документі, крім випадків, встановлених законом;

2) брати участь у розподілі прибутку товариства і одержувати його частину (дивіденди);

3) вийти у встановленому порядку з товариства;

4) здійснити відчуження часток у статутному (складеному) капіталі товариства, цінних паперів, що засвідчують участь у товаристві, у порядку, встановленому законом;

5) одержувати інформацію про діяльність товариства у порядку, встановленому установчим документом.

Учасники господарського товариства можуть також мати інші права, встановлені установчим документом товариства та законом.

За приписами частини 1 статті 88 Господарського кодексу України учасники господарського товариства мають право брати участь в управлінні справами товариства в порядку, визначеному в установчих документах, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом та іншими законами; брати участь у розподілі прибутку товариства та одержувати його частку (дивіденди); одержувати інформацію про товариство. На вимогу учасника товариство зобов'язане надати йому для ознайомлення річні баланси, звіти про фінансово-господарську діяльність товариства, протоколи ревізійної комісії, протоколи зборів органів управління товариства тощо.

Частиною першою статті 10 Закону України "Про господарські товариства" (в редакції, чинній до моменту набрання Закону №2275-VIIІ від 06.02.2018р. "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю") визначено, що учасники товариства мають право:

а) брати участь в управлінні справами товариства в порядку, визначеному в установчих документах, за винятком випадків, передбачених цим Законом;

б) брати участь у розподілі прибутку товариства та одержувати його частку (дивіденди). Право на отримання частки прибутку (дивідендів пропорційно частці кожного з учасників мають особи, які є учасниками товариства на початок строку виплати дивідендів;

в) вийти в установленому порядку з товариства;

г) одержувати інформацію про діяльність товариства. На вимогу учасника товариства зобов'язане надавати йому для ознайомлення річні баланси, звіти товариства про його діяльність, протоколи зборів;

д) здійснити відчуження часток у статному (складеному) капіталі товариства, цінних паперів, що засвідчують участь у товаристві, в порядку, встановленому законом.

Учасники можуть мати також інші права, передбачені законодавством і установчими документами товариства.

17.06.2018р. набрав чинності Закон України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", який визначає правовий статус товариств з обмеженою відповідальністю та товариств з додатковою відповідальністю, порядок їх створення, діяльності та припинення, права та обов'язки їх учасників.

За положеннями пункту 2 частини 1 статті 5 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" учасники товариства мають, зокрема, право отримувати інформацію про господарську діяльність товариства.

Таким чином, наведене в пункті 2 частини 1 статті 5 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" право учасника отримувати інформацію про господарську діяльність товариства, випливає і гарантується законом і не залежить від умов Статуту.

Частиною 1 статті 43 вказаного Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" визначено, що товариство зобов'язано зберігати такі документи: 1) протокол зборів засновників товариства (рішення одноосібного засновника); 2) статут товариства та зміни до статуту; 3) протоколи загальних зборів учасників; 4) документи товариства, що регулюють діяльність органів товариства, та зміни до них; 5) положення про філії (представництва) товариства у разі їх створення (відкриття); 6) протоколи засідань наглядової ради товариства та колегіального виконавчого органу товариства, накази і розпорядження виконавчого органу товариства; 7) аудиторські висновки та результати надання інших аудиторських послуг; 8) річну фінансову звітність; 9) документи звітності, що подаються відповідним державним органам; 10) документи, пов'язані з випуском емісійних цінних паперів; 11) інші документи, передбачені законодавством, статутом товариства, рішеннями загальних зборів учасників, наглядової ради та виконавчого органу товариства; 12) документи, що підтверджують права товариства на майно; 13) документи бухгалтерського обліку.

З наведеного випливає, що чинним законодавством визначено перелік документів, які мають бути надані товариством у порядку надання інформації про діяльність товариства.

Відповідно до частини 4 статті 43 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" товариство забезпечує кожному учаснику (його представнику) доступ до документів, визначених частиною першою цієї статті.

Згідно частини 5 статті 43 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", протягом 10 днів з дня надходження письмової вимоги учасника товариства виконавчий орган товариства зобов'язаний надати такому учаснику копії відповідних документів, визначених частиною першою цієї статті. За підготовку копій документів товариство може встановлювати плату, розмір якої не може перевищувати розмір витрат на виготовлення копій документів та витрат, пов'язаних з пересиланням документів поштою.

Отже, передумовою для надання запитуваних документів, визначених частиною 5 статті 43 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", є дія учасника товариства у вигляді надання письмової вимоги про надання таких документів.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 24.12.2020р. у справі №911/73/20.

Таким чином, колегія суддів враховує, що право учасника господарського товариства одержувати інформацію про діяльність товариства в порядку, встановленому установчим документом, закріплено в частині 1 статті 116 Цивільного кодексу України та частинах 1, 5 статті 43 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю".

Одержання учасником господарського товариства інформації про діяльність товариства у порядку, встановленому установчим документом та законом, є необхідним для реалізації таким учасником своїх корпоративних прав, зокрема, правомочностей на участь в управлінні господарською організацію. Відтак, внаслідок невиконання господарським товариством свого обов'язку з надання учаснику господарського товариства на його вимогу інформації про діяльність товариства у порядку, встановленому установчим документом та законом, можуть бути визнані порушеними, як право учасника товариства на інформацію, так і його корпоративні права.

З огляду на норму статті 43 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" товариство повинно зберігати та надати на вимогу учасника документи згідно з наведеним в статті переліком.

Судова колегія також враховує, що для задоволення позову про зобов'язання товариства надати учаснику документи, які товариство зобов'язане йому надати, суд має встановити наявність відмови товариства у наданні документів та врахувати здійснення або не здійснення самим учасником товариства конкретних дій для отримання запитуваних документів.

З аналізу положень частини 5 статті 43 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" вбачається, що обов'язок товариства (виконавчого органу) протягом 10 днів з дня надходження письмової вимоги учасника товариства надати такому учаснику копії відповідних документів. Вказаний обов'язок не ставиться в залежність від згоди чи незгоди учасника отримати такі документи у запропонований товариством спосіб. Отже, відсутність визначеного способу надання інформації не може бути достатньою підставою для відмови товариства надати його учаснику інформацію про свою діяльність у спосіб, в який просить учасник.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 03.12.2020р. у справі №910/13808/19 та від 26.06.2018р. у справі №904/3679/17.

Як вірно встановлено місцевим господарським судом та підтверджується матеріалами справи, позивач, як учасник Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Ново-Шахтарське" 26.03.2021р. засобами поштового зв'язку, а саме листом з описом вкладення, звернувся до відповідача з вимогою від 25.03.2021р. про ознайомлення з інформацією та документами щодо діяльності товариства, в якій пропонував у 10-ти денний строк з дня отримання даної вимоги, надати належним чином засвідчені копії наступних документів: