26 січня 2022 року м. Харків Справа № 905/1437/21
Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Склярук О.І., суддя Россолов В.В. , суддя Ільїн О.В.,
при секретарі судового засідання Стойки В.В.,
за участі представників сторін:
від позивача: Костікова О.О..
від відповідача: Карпова Н.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача, за вх. №3573 Д/1 на рішення господарського суду Донецької області від 03.11.21 (суддя Лейба М.О.) у справі №905/1437/21
за позовом Приватного акціонерного товариства Маріупольський Металургійний комбінат імені Ілліча, м.Маріуполь, Донецька область,
до Приватного акціонерного товариства СП Укренергочормет, м.Маріуполь, Донецька область,
про стягнення 2 202 480, 00грн.
Господарським судом Донецької області 03.11.2021 р. прийнято рішення по справі №905/1437/21, яким позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Маріупольський Металургійний комбінат імені Ілліча», м.Маріуполь, Донецька область, до відповідача Приватного акціонерного товариства «СП Укренергочормет», м.Маріуполь, Донецька область про стягнення неустойки у загальному розмірі 2 202 480,00грн., задоволено.
Стягнуто з Приватного акціонерного товариства «СП Укренергочормет» (87505, Донецька обл., місто Маріуполь, вулиця Граверна, 1; код ЄДРПОУ 00192471) на користь Приватного акціонерного товариства Маріупольський Металургійний комбінат імені Ілліча (87504, Донецька обл., місто Маріуполь, вулиця Левченко, будинок 1; код ЄДРПОУ 00191129) неустойку в загальному розмірі 2 202 480,00грн., судовий збір в сумі 33037,20грн.
Рішення обґрунтовано доведеністю позовних вимог.
Не погодившись з прийнятим судом першої інстанції рішенням, відповідач звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Донецької області від 03.11.2021 та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити у частині стягнення неустойки за поставку неякісного обладнання у розмірі 1 573 200 грн, в іншій частині рішення змінити в частині зменшення неустойки із відрахуванням ПДВ. Наполягає, що судом не було враховано позицію відповідача, щодо того, що задоволення позову у повному обсязі призведе до значних збитків та може призвести до погіршення фінансового стану підприємства. Вважає, що згідно умов договору, відповідачем може бути застосовано лише один вид неустойки, а тому рішення прийнято з порушенням норм матеріального права.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями для розгляду справи № 905/1437/21 визначено склад колегії суддів: головуючий суддя Склярук О.І., суддя Россолов В.В., суддя Ільїн О.В.
29.11.2021 р. ухвалою Східного апеляційного господарського суду відкрите апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства «СП «Укренегорчермет» на рішення господарського суду Донецької області від 13.11.2021 у справі № 905/1437/21 та встановлено строк на подання відзивів на апеляційну скаргу.
28.12.2021 р. від позивача по справі на адресу Східного апеляційного господарського суду надійшов відзив на апеляційну скаргу в якому просять відмовити у задоволенні апеляційної скарги, а рішення по справі залишити без змін. Зазначають, що з наданих до справи документів убачається, що позивачем відповідачу було надано достатньо часу для виправлення недоліків поставленого обладнання за договором. Але відповідач так і не зміг їх усунути. Наданими до справи документами підтверджується , що поставлене обладнання є не належної якості. Звертають увагу суду, що замовлення виготовлення обладнання відбувалося на тендері з наданням повних характеристик, яким повинно воно відповідати. Тобто, до оформлення договору, відповідач знав про усі вимоги до обладнання та мав можливість вивчити документацію та оцінити свої можливості.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 04.01.2022 р. призначено розгляд справи № 905/1437/21 на 25.01.2022 р.
У судовому засідання, яке відбувалося в режимі відеоконференції за клопотанням представників сторін, приймали участь представники позивача та відповідача, які підтримали свої вимоги.
Відповідно до приписів ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
У суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі. (ч.1 ст.270 ГПК України)
Заслухавши доповідь головуючого по справі (суддю доповідача), дослідивши обставини справи, апеляційну скаргу, відзив на апеляційну скаргу, заслухавши у судовому засіданні пояснення представників сторін, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення апеляційної скарги з огляду на нижче викладене.
Судом першої інстанції встановлено наступні обставини справи.
08.02.2019 між Приватним акціонерним товариством «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» (покупець, позивач у справі) та Приватним акціонерним товариством «СП Укренергочормет» (постачальник, відповідач у справі) укладений договір (на придбання технологічного обладнання) №282 (далі договір), згідно з пунктом 1.1. якого постачальник зобов'язується передати, а покупець прийняти та оплатити обладнання (далі обладнання), на умовах, передбачених даним договором.
Відповідно до пункту 2.1. договору кількість, номенклатура обладнання вказуються у специфікаціях до даного договору, які є його невід'ємною частиною (далі специфікації).
За умовами пункту 2.2. договору покупець має право в односторонньому порядку відмовитися від придбання всього або частини обладнання шляхом направлення постачальнику відповідного повідомлення з переліком обладнання, від поставки якого він відмовляється, не пізніше 30 календарних днів до дати поставки обладнання, вказаної в повідомленні. З моменту відправки покупцем постачальнику повідомлення про відмову від придбання всього або частини обладнання, даний договір втрачає силу в частині, яка стосується обладнання, вказаного в повідомленні, але зберігає силу в частині яка стосується обладнання, не вказаного в повідомленні.
Положеннями пункту 2.3. договору передбачено, що якість, комплектація, упаковка та маркування обладнання повинні відповідати нормам, визначеним сертифікатами виробника, діючими стандартами (ТУ, ГОСТ, технічної документації) для даного виду обладнання, а також спеціальними технічними вимогами, якщо такі встановлені згодою сторін, відображеним в специфікаціях. Допустимі відхилення показників якості обладнання від вищевказаних норм, можуть бути встановлені за згодою сторін, вказаною у специфікаціях.
Гарантія відповідності обладнання вимогам п.2.3. підтверджується сертифікатом або паспортом якості постачальника або виробника (у випадку, якщо постачальник не є виробником), які направляються покупцю при кожній поставці обладнання (пункт 2.4. договору).
Згідно з пунктами 3.1., 3.2 договору поставка обладнання здійснюється видами транспорту, вказаними у специфікаціях. Постачальник зобов'язується поставити обладнання на умовах поставки, вказаних у специфікаціях у відповідності до Міжнародних правил інтерпретації комерційних термінів «Інкотермс» в редакції 2010 року.
Постачальник гарантує придатність обладнання для промислової експлуатації у відповідності з технологічними умовами виробництва вантажоотримувача (пункт 2.5. договору).
Відповідно до пункту 3.3. договору строки поставки обладнання вказуються у специфікаціях. У випадку поставки обладнання у відповідності до графіку графік оформлюється в якості додатку до даного договору, який є невід'ємною його частиною.
Постачальник має право здійснити поставку обладнання в інші строки виключно на умовах попереднього погодження покупця у письмовій формі (пункт 3.4. договору).
Постачальник зобов'язаний повідомити покупця про передбачувану дату поставки обладнання не пізніше 10 днів до дати поставки (пункт 3.5. договору).
Право власності на обладнання та ризик випадкового знищення або пошкодження обладнання переходить від постачальника до покупця від дати поставки обладнання (пункт 3.6. договору).
Пунктом 4.1. договору визначено, що поставка обладнання здійснюється за цінами, які визначені у відповідності з умовами поставки, вказані у специфікаціях та включають в себе всі податки та інші обов'язкові платежі, а також вартість тари, упаковки, маркування та інші видатки постачальника пов'язані з поставкою обладнання.
Згідно з пунктом 6.1. договору приймання обладнання по кількості здійснюється у відповідності з вимогами Інструкції, затвердженої постановою Держарбітражу від 15.06.1995р. №П-6 зі змінами та доповненнями, а також у відповідності з вимогами ТУ та ДСТУ для даного виду обладнання.
За умовами пункту 6.2 договору приймання обладнання по якості здійснюється одним з наступних способів, які обирає покупець:
-у відповідності до вимог Інструкції, затвердженої поставною Держарбітражу від 25.04.1966 №П-7 зі змінами та доповнення, а також у відповідності з вимогами ТУ та ДСТУ для даного виду обладнання;
-за участю незалежної експертної організації, залученою покупцем.
Відповідно до пункту 6.5. договору у випадку поставки обладнання, що не відповідає умовам договору (по якості, комплектності, номенклатурі, упакуванню) або супровідним документам, а також обладнання, пошкодженого внаслідок невідповідного упакування та/або маркування, порушення правил транспортування (при доставці транспортними засобами постачальника або перевізника по договору з постачальником), обладнання приймається покупцем на зберігання.
Постачальник зобов'язаний за свій рахунок протягом трьох календарних днів, або в інший строк, узгоджений сторонами, з моменту відправки йому відповідного повідомлення покупця виконати вказані в повідомлені вимоги про усунення виявлених недоліків (дефектів) обладнання, про докомплектацію обладнання, про заміну обладнання, про відшкодування покупцю всіх понесених ним витрат та збитків, пов'язаних з поставкою обладнання неналежної якості (в т.ч. витрат по зберіганню, транспортуванню, утилізації всього або частини обладнання, усуненню його недоліків).
Відповідно до пункту 7.3. договору у випадку порушення строків або обсягів поставок обладнання, постачальник сплачує покупцю неустойку в розмірі 8% від вартості не поставленого у строк обладнання.
Згідно з пунктом 7.4. договору у випадку поставки обладнання неналежної якості постачальник сплачує покупцю неустойку в розмірів 20% від вартості обладнання неналежної якості.
Згідно з пунктом 10.4. договору, даний договір вступає в силу з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення печатками сторін, але не раніше виконання вимог установчих документів сторін про необхідність надання згоди на укладання договору органами управління сторін, які мають відповідні повноваження (за наявності таких вимог).
Даний договір діє до 21.04.2022 року. Закінчення строку дії даного договору не звільняє сторони від виконання прийнятих на себе зобов'язань (в тому числі гарантійних) по даному договору (пункт 10.5. договору в редакції додаткової угоди 1 від 21.04.2020).
Договір підписаний представниками сторін, підписи засвідчені печатками юридичних осіб.
Листом №110/630 від 16.04.2020 покупець ПрАТ Маріупольський Металургійний комбінат імені Ілліча просив постачальника ПрАТ СП Укренергочормет у зв'язку із нагальною і виробничою необхідністю розпочати виготовлення труб радіаційних ч.ДО1527-00.000СБ, кількість 23шт. до підписання специфікації №7 до договору.
Згідно із специфікацією №7 від 21.04.2020 до договору, сторони погодили найменування обладнання - труба радіаційна ч.ДО1527-00.000СБ, кількість 23шт., ціну за одиницю, загальну вартість обладнання 7 866 000,00грн. з ПДВ, строки оплати, умови поставки, м.Маріуполь, склад покупця, у відповідності з міжнародними правилами інтерпретації комерційний термінів «Інкотермс» в редакції 2010 року.
Пунктом 3 специфікації сторонами погоджено вимоги до комплектності, тари, упакування та маркування обладнання: товар повинен поставлятися в тарі (упаковці), що забезпечує його зберігання та транспортування.
Пунктом 4 специфікації визначений строк поставки: згідно Графіку (з можливістю скорочення строків поставки на вимогу покупця, у випадках, якщо покупцем у письмовому вигляді буде доведена необхідність у поставці обладнання в більш ранній строк).
Графік поставки:
150 календарних днів від дати гарантійного листа №110/630 від 16.04.2020 8 шт.;
з 12.09.2020 по 15.10.2020 10 шт.;
з 12.10.2020 по 15.10.2020 5 шт.
За твердженнями позивача, в порушення умов договору та специфікації до нього постачальником (відповідачем) було допущено прострочення виконання зобов'язання з поставки обладнання, у зв'язку з чим позивачем, як покупцем обладнання за договором, нараховано штрафні санкції за несвоєчасну поставку обладнання в сумі 629280,00грн. та були направлені на адресу постачальника претензії №110/1488 від 14.09.2020, №110/1638 від 22.10.2020, №110/1846 від 27.11.2020 з вимогою сплатити штрафні санкції за несвоєчасну поставку обладнання в сумі 629280,00грн. (8% від суми непоставленого в строк обладнання, відповідно до пункту 7.3. договору).
Обладнання відповідачем було поставлено 26.01.2021, що підтверджується видатковою накладною №3 від 26.01.2021, товарно-транспортною накладною №Р001 від 26.01.2021, рахунком на оплату №12 від 26.01.2021.
Одночасно позивач вказує на порушення відповідачем умов щодо якості поставленого обладнання.
Позивач зазначає, що 27.01.2021 було оформлено акт №280 приймання продукції. Комісією з приймання було встановлено невідповідність поставленого обладнання вимогам креслень, що підтверджується описом та фото. Прийнято рішення залишити обладнання на відповідне зберігання. Про невідповідності поставленого обладнання постачальника було повідомлено листом №110/136 від 27.01.2021, в якому покупець просив у найкоротший строк направити на комбінат компетентного спеціаліста постачальника для прийняття рішення та підписання двостороннього акту.
01.02.2021 постачальником та покупцем було оформлено та підписано акт приймання продукції за якістю №289 від 01.02.2021, яким встановлено невідповідність поставленого обладнання вимогам креслень.
При цьому відповідачем письмово викладено окрему думку від 01.02.2021 №04/19 до акту приймання продукції за якістю від 01.02.2021, згідно з якою відповідач наполягає на тому, що зміни були узгоджені з розробниками проектної документації, та відповідно обладнання може бути прийнято, як таке, що виготовлено відповідно до умов креслень.
Листом №110/174 від 04.02.2021 покупець звернувся до постачальника, у якому було зазначено про те, що зміни конструкції газорадіаційної труби неприйнятні, оскільки призведуть до зменшення стійкості конструкції, і як наслідок до прямих втрат при виробництві і виходу з ладу нагрівальної печі, в зв'язку з чим покупець просив здійснити вивезення невідповідного обладнання.
У відповідь на вказаний лист покупця, постачальник листом №04/27 від 08.02.2021 повідомив, зокрема, що конструкція газорадіаційної труби не змінювалася, та пропонував прийняти продукцію.
У зв'язку із тим, що сторонами не було досягнуто згоди щодо якості та відповідності поставленого обладнання 15.02.2021 покупець звернувся до відповідача з листом №110/248 від 15.02.2021, у якому повідомив про залучення незалежної експертної організації.
Відповідно до акту експертизи №Э-32 від 19.02.2021 експертним висновком експерта відділення в місті Маріуполь Донецької торгово-промислової палати, встановлено, що пред'явлені 23 труби радіаційні ч.ДО1527-00.000СБ мають відхилення від вимог креслень, які частково були узгоджені постачальником з розробником конструкторської документації інститутом газу НАН України, але не узгоджені з покупцем ПАТ «ММК ім.Ілліча». Також є відхилення за хімічним складом. По наявному відхиленню поставлені 23 труби не відповідають вимогам конструкторської документації, умовам договору №282 від 08.02.2019 та специфікації №7 від 21.04.2020.
Листом №110/353 від 11.03.2021 покупець повідомив постачальника про результати експертизи, направив постачальнику акт експертизи №Э-32 від 19.02.2021 та просив вивезти поставлене обладнання.
В свою чергу відповідач листом №04/45 від 12.03.2021 запропонував виправити виявлені недоліки.
Листами №110/394 від 19.03.2021, №04/51 від 22.03.2021, №110/410 від 24.03.2021 сторони узгодили виправлення недоліків поставленого обладнання за специфікацією №7 протягом 14 днів з дня вивозу обладнання.
Позивач, зазначає, що 08.04.2021 покупцем отримано лист постачальника №04/77 від 08.04.2021, яким повідомлено про усунення недоліків та 12.04.2021 обладнання повернуто з доопрацювання.
16.04.2021 підписано акт №1323 приймання продукції після усунення недоліків обладнання, яким встановлено, що обладнання, а саме: 8 шт. труб, не відповідає вимогам креслень. 15 шт. труб направлені на додатковий контроль. Постачальником прийнято рішення залишити обладнання на відповідне зберігання.
Листом №110/581 від 27.04.2021 акт №1323 від 16.04.2021 направлено постачальнику.
12.05.2021 та 14.05.2021 складено та підписано акти приймання продукції №1588 та №1589 після усунення недоліків обладнання, якими встановлено, що обладнання не відповідає вимогам креслень, що і стало підставою для односторонньої відмови покупця від зобов'язання за договором у частині подальшого приймання обладнання, про що постачальника повідомлено листом №110/673 від 18.05.2021.
24.05.2021 обладнання за специфікацією №7 до договору №282 від 08.02.2019 було повернуто постачальнику відповідно до накладної №1 від 24.05.2021.
На виконання вимог претензії покупця від 02.06.2021 постачальник сплатив вартість проведеної експертизи в сумі 15705,60грн. згідно з платіжним дорученням від 27.04.2021.
У зв'язку із поставкою обладнання неналежної якості покупець на підставі п.7.4 договору нарахував постачальнику неустойку у розмірі 1573200,00грн. (20% вартості обладнання неналежної якості).
На підставі вищенаведених обставин, ПрАТ «ММК ім.Ілліча» звернувся до суду з позовом про стягнення з ПрАТ СП Укренергочормет неустойки за несвоєчасну поставку обладнання по договору №282 від 08.02.2019 в сумі 629280,00грн. та неустойки за поставку обладнання неналежної якості в сумі 1573200,00грн.
Як зазначалося вище, судом першої інстанції позовні вимоги задоволено повністю з посиланням на їх доведеність та обґрунтованість.
Про те, судова колегія не повністю погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на нижче викладене.
Стаття 526 Цивільного кодексу України встановлює, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до приписів статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини
Статтею 610 Цивільного кодексу України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно до приписів статті 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.
Поняття неустойки визначено у статті 549 Цивільного кодексу України.
Так, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання. ( ст.550 ЦК України)
Рішенням суду першої інстанції з відповідача стягнуто на користь позивача неустойку у розмірі 2 202 480 грн.
Зазначена неустойка була розрахована позивачем виходячи із повної ціни обладнання за договором, яка включає суми податку на додану вартість.
Судова колегія не може погодитися з таким розрахунком з огляду на нижче викладене.
Справляння податку на додану вартість регулюється розділом V «Податок на додану вартість» Податкового кодексу України.
Статтею 185 Податкового кодексу України, об'єктом оподаткування податком на додану вартість визначено: постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/ орендарю; постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України. відповідно до статті 186 цього Кодексу; ввезення товарів на митну територію України, вивезення товарів за межі митної території України; постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.
Застосування будь-яких заходів юридичної відповідальності за порушення господарських зобов'язань до юридичної особи не віднесено законодавцем до об'єктів оподаткування ПДВ,
Верховний Суд у складі Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 20.11.2020 по справі № 916/1319/19 зазначає, що «податковим кодексом України, як спеціальним нормативним актом, що визначає будь-які питання щодо оподаткування, елементи податку, підстави для надання податкових пільг та порядок їх застосування, не передбачено включення до бази оподаткування податком на додану вартість будь-яких заходів юридичної відповідальності за порушення господарських зобов'язань юридичною особою, а навпаки, прямо зазначено про те, що до складу договірної ( контрактної) вартості не включаються суми неустойки ( штрафів та/ або пені). При цьому, для цілей оподаткування законодавством не передбачено виключень щодо спеціальної неустойки, передбаченої частиною другої статті 785 ЦК України.
Виходячи з системного аналізу пункту 9.1 статті 9, підпункту 14.1.179 пункту 14.1. статті 14, статті 180, статті 188 ПК України, податок на додану вартість ( ПДВ) - це загальнодержавний непрямий податок, який входить в ціну товарів ( робіт, послуг) та сплачується покупцем ( споживачем робіт, послуг) але його облік та перерахування до державного бюджету здійснює продавець ( виробник, надавач послуг) тобто особа, що здійснює господарську діяльність ( платник податку).
Основою для розрахунку ПДВ виступає додана вартість - знов створена вартість підприємством за рахунок його власних факторів виробництва ( землі, капіталу, робочої сили, підприємництва, тощо)
Додана вартість це різниця між вартістю продукції, яку випускає підприємство, та вартістю засобів виробництва які ним використовуються; це вартість яка додається в процесі виробництва товарів до вартості сировини, матеріалів, палива на кожній стадії руху товарів від виробника до споживача; це вартість послуги, яка надана юридичною особою до закупленої сировини та матеріалів своїми факторами виробництва; це чистий внесок фірми у створення товару.
Виходячи з аналізу частини другої статті 785 ЦК України, неустойка не генерує додану вартість, оскільки не є товаром або послугою, її виникнення не пов'язане з впливом дій виробника/ надавача послуг, розмір такої неустойки не залежить від вартості використаних продавцем/ надавачем послуг сировини, інших товарів та додаткових послуг.
Неустойка, нарахована на підставі частини другої статті 785 ЦК України є спеціальною санкцією за порушення законодавства, вона не може бути об'єктом оподаткування податком на додану вартість в силу свої правової природи як міри відповідальності.
З огляду на таке, Об'єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду дійшла висновку, що при розрахунку неустойки згідно з частиною другої статті 785 ЦК України до її складу не включається податок на додану вартість.
Як убачається з матеріалів справи, позивач просив суд стягнути з відповідача неустойку у розмірі 1 573 200 грн за постачання обладнання не належної якості, яка була ним розрахована виходячи з вартості обладнання разом з ПДВ.
Факт поставки обладнання не належної якості підтверджується матеріалами справи та не спростовано сторонами під час апеляційного провадження.
Згідно з пунктом 7.4. Договору, у випадку поставки обладнання неналежної якості постачальник сплачує покупцю неустойку в розмірі 20% від вартості обладнання неналежної якості.
Згідно Специфікації № 7 від 21.04.2020 р. вартість обладнання складає 6555000грн, ПДВ 1311000грн. Таким чином, вартість обладнання з ПДВ складає 7866000 грн.
Як зазначалося вище, позивачем, при зверненні до суду, було виконано розрахунок неустойки, виходячи з вартості поставленого не якісного обладнання з врахуванням ПДВ.
Про те, розрахунок неустойки, повинен бути здійснений від вартості обладнання, а саме від 6555000 грн без урахування ПДВ. Таким чином, розмір неустойки за постачання неякісного обладнання складає 1 311 000 грн., а не 1 573 200 грн, яка була нараховано позивачем на вартість обладнання з врахуванням ПДВ.
Матеріалами справи також підтверджено, що відповідач поставив обладнання за договором з порушенням строків.
Зазначена обставина не була спростована під час апеляційного провадження.
Відповідно до пункту 7.3. договору у випадку порушення строків або обсягів поставок обладнання, постачальник сплачує покупцю неустойку в розмірі 8% від вартості не поставленого у строк обладнання.
У зв'язку з порушенням умов договору, а саме несвоєчасним постачанням обладнання, позивач нарахував неустойку у розмірі 629 280 грн, яка обчислювалася виходячи з вартості обладнання з врахуванням ПДВ.
Про те розрахунок неустойки повинен здійснюватися від вартості обладнання без урахування ПДВ.
За таких обставин, розмір неустойки за порушення строків поставки обладнання складає 524 400 грн.
Що стосується твердження заявника апеляційної скарги про неможливість одночасного застосування неустойки за порушення строків поставки обладнання та за поставку обладнання не належної якості.
Відповідальність сторін за порушення умов Договору, сторони визначили у розділі 7 Договору № 2821 від 08.02.2019 р.
Так, у пункті 7.1. Договору зазначено, що за невиконання або неналежне виконання умов договору Сторони несуть відповідальність у відповідності з діючим законодавством України.
Відповідно до пункту 7.3. Договору у випадку порушення строків або обсягів поставок обладнання, постачальник сплачує покупцю неустойку в розмірі 8% від вартості не поставленого у строк обладнання.
Згідно з пунктом 7.4. Договору, у випадку поставки обладнання неналежної якості постачальник сплачує покупцю неустойку в розмірі 20% від вартості обладнання неналежної якості.
Позивачем нараховано неустойку за не належне виконання умов договору, а саме: відповідно до п.7.3. Договору за порушення строків або об'ємів постачання обладнання та відповідно до п.7.4 за постачання обладнання не належної якості.
Таким чином, сторони у Договорі передбачили, серед іншого, відповідальність як за порушення строків постачання обладнання, так і за постачання обладнання не належної якості.
З огляду на наведене, твердження заявника апеляційної скарги про неможливість одночасного нарахування та стягнення з нього неустойки за не належне виконання його зобов'язань за Договором спростовується вище викладеним.
Щодо клопотання відповідача про зменшення розміру неустойки, яке обґрунтовується тим, що позивачу простроченням поставки обладнання та поставкою обладнання неналежної якості не було завдано збитків, надмірністю санкцій та тяжким становищем відповідача.
Судова колегія повністю погоджується з висновком суду першої інстанції, який викладено у рішенні по справі.
Відповідно до статті 233 Господарського кодексу України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
Згідно із частиною 3 статті 551 Цивільного Кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
При цьому, ні у зазначеній нормі, ні в чинному законодавстві України не міститься переліку виняткових випадків (обставин, які мають істотне значення), за наявності яких господарським судом може бути зменшено неустойку, тому вирішення цього питання покладається безпосередньо на суд, який розглядає відповідне питання з урахуванням всіх конкретних обставин справи в їх сукупності.
Вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, господарський суд повинен оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу; ступеню виконання зобов'язання боржником; причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної особи (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідки) тощо.
Отже, зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а не обов'язком, за відсутності у законі переліку обставин, які мають істотне значення, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.
Відповідно до частини 1 статті 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Сторони, укладаючи Договір № 282 від 08.02.2019 р., погодили усі істотні умови Договору, у тому числі і відповідальність за порушення його умов.
Відповідач, прийнявши на себе зобов'язання за договором, погодився із передбаченою цим Договором відповідальністю за порушення взятих на себе зобов'язань.
Відповідач не був позбавлений можливості врегулювати питання щодо розміру штрафних санкцій шляхом внесення змін до договору, у тому числі в судовому порядку, однак цим правом не скористався.
Відповідно до чинного законодавства, скрутний матеріальний стан підприємства не є достатніми та безумовними доказами виключних обставин, які б могли бути підставою для зменшення розміру штрафних санкцій, а є звичайним ризиком господарської діяльності. Разом з цим, надані відповідачем докази на підтвердження скрутного фінансового становища не відображають у повній мірі інформації про господарську діяльність відповідача, що, відповідно, дозволяє суду дійти висновку про недоведеність відповідачем факту перебування у скрутному фінансовому становищі.
При цьому, щодо доводів відповідача про наявність заборгованості контрагентів, як на підставу для зменшення неустойки, судом першої інстанції було зазначено, що у ПрАТ «СП «Укренергочормет» наявне право вжити всіх необхідних заходів з метою стягнення заборгованості у судовому порядку.
В матеріалах справи наявні листи, які позивач направляв відповідачу, про порушення відповідачем строків поставки обладнання, поставки обладнання неналежної якості та вказував на те, що дана ситуація негативно відображається на виробничих результатах роботи.
З огляду на всі фактичні обставини справи, зокрема, з наявністю яких законодавство пов'язує зменшення заявленого до стягнення розміру неустойки, приймаючи до уваги ступінь виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором, наявність негативних наслідків від вчиненого відповідачем порушення договірних зобов'язань та не встановлення достатніх правових підстав для зменшення розміру неустойки, суд першої інстанції правомірно відмовив у задоволенні клопотання відповідача про зменшення розміру неустойки.
Відповідно до приписів 275 Господарського процесуального кодексу України, Суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право, зокрема, залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення; скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення
Статтею 277 Господарського процесуального кодексу України визначено, що підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: не з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню ( ч.2 ст.277 ГПК України).
В даному випадку, судом першої інстанції, при визначення розміру неустойки було не правильного застосовані норми матеріального права у зв'язку з чим рішення по справі підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про часткове задоволення позовних вимог, а апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.
Що стосується посилання представника позивача на те, що відповідач під час розгляду справи у суді першої інстанції не посилався на не правильний розрахунок неустойки, а тому суд апеляційної інстанції не повинен розглядати це питання.
Відповідно до приписів п. 4 статті 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Як зазначалося вище, при визначення розміру неустойки судом першої інстанції було порушено норми матеріального права. На це порушення також посилався і відповідач, звертаючись з апеляційною скаргою.
З огляду на наведене, суд апеляційної інстанції повинен був надати оцінки цим обставинам.
Судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційне задоволених вимог.
У зв'язку з перебуванням на лікарняному судді члена колегії Россолова В.В. з 27.01.2022 по 04.02.2022 повний текст постанови було складено у десятиденний термін.
Керуючись ст. ст. 269, 270, 275, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду
1.Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства СП Укренергочормет, м.Маріуполь, Донецька область, на рішення Господарського суду Донецької області 03.11.2021 по справі №905/1437/21 - задовольнити частково.
2.Рішення Господарського суду Донецької області 03.11.2021 по справі №905/1437/21 скасувати в частині стягнення з відповідача 2 202 480, 00 грн. та витрат по сплаті судового збору в сумі 33 037, 20 грн.
В цій частині прийняти нове рішення по справі.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства СП Укренергочормет (87505, Донецька обл., місто Маріуполь, вулиця Граверна, 1; код ЄДРПОУ 00192471) на користь Приватного акціонерного товариства Маріупольський Металургійний комбінат імені Ілліча (87504, Донецька обл., місто Маріуполь, вулиця Левченко, будинок 1; код ЄДРПОУ 00191129) неустойку в загальному розмірі 1 835 400, 00 грн., судовий збір в сумі 27 531, 00 грн.
У задоволенні стягнення неустойки у розмірі 367 080, 00 грн. - відмовити.
3.Стягнути з Приватного акціонерного товариства Маріупольський Металургійний комбінат імені Ілліча (87504, Донецька обл., місто Маріуполь, вулиця Левченко, будинок 1; код ЄДРПОУ 00191129) на користь Приватного акціонерного товариства СП Укренергочормет (87505, Донецька обл., місто Маріуполь, вулиця Граверна, 1; код ЄДРПОУ 00192471) витрати по сплаті судового збору у сумі 41 296, 50 грн. за звернення з апеляційною скаргою.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки оскарження передбачено ст. 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складено 07.02.22 у десятиденний термін у зв'язку з перебуванням на лікарняному судді члена колегії Россолова В.В. з 27.01.2022 по 04.02.2022.
Головуючий суддя О.І. Склярук
Суддя В.В. Россолов
Суддя О.В. Ільїн