вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"07" лютого 2022 р. Справа№ 910/13719/21
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Зубець Л.П.
суддів: Владимиренко С.В.
Корсака В.А.
розглянувши в порядку письмового провадження
без виклику (повідомлення) учасників справи
матеріали апеляційної скарги Політичної партії "Європейська Солідарність"
на ухвалу Господарського суду міста Києва
від 12.11.2021
про повернення зустрічного позову
у справі №910/13719/21 (суддя - Сівакова В.В.)
за зустрічним
позовом Політичної партії "Європейська Солідарність"
до Товариства з обмеженою відповідальністю
"Підприємство "Київ"
про внесення змін до договору оренди № к-206
від 15.10.2019
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю
"Підприємство "Київ"
до Політичної партії "Європейська Солідарність"
про стягнення 11 737 062, 24 грн
05.11.2021 Політична партія "Європейська Солідарність" звернулася до Господарського суду міста Києва із зустрічною позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Підприємство "Київ" про визнання недійсними пунктів 8.3, 8.4 та 8.7 договору оренди нежитлових приміщень № к-206 від 15.10.2019.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.11.2021 у справі №910/13719/21 вказану зустрічну позовну заяву і додані до неї документи повернуто заявникові.
Місцевий господарський суд посилаючись на приписами ч. 1 ст. 180 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) дійшов висновку про відсутність підстав до прийняття для розгляду у справі №910/13719/21 зустрічної позовної заяви від 05.11.2021, спільно з первісним позовом, зазначивши при цьому, що зустрічний позов має бути поданий в межах підготовчого провадження, яке у даній справі вже закрито.
Водночас, суд першої інстанції звернув увагу на те, що заявник (Політична партія "Європейська Солідарність") вже скористався наданим йому процесуальним правом та звернувся до суду із зустрічною позовною заявою від 13.10.2021, яка прийнята для спільного розгляду з первісним позовом у даній справі.
Не погоджуючись із прийнятою ухвалою суду, Політична партія "Європейська Солідарність" (скаржник) звернулася до Північного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, у якій просить ухвалу Господарського суду міста Києва від 12.11.2021 у справі №910/13719/21 скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким направити дану справу до Господарського суду міста Києва для вирішення питання про відкриття провадження за зустрічною позовною заявою.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом першої інстанції ухвалено оскаржуване рішення із порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права, через невідповідність висновків суду, обставинам справи.
Узагальнені доводи апеляційної скарги зводяться до того, що місцевий господарський суд позбавив скаржника законного та належного конституційного права щодо захисту своїх прав та доступу до правосуддя.
Скаржник зазначає про те, що Політична партія "Європейська Солідарність" у встановленому ГПК України порядку, не отримувала копії ухвали про відкриття провадження у справі №910/13719/21, у зв'язку із чим подія з якою пов'язано початок перебігу процесуального строку на подання зустрічного позову не настала, тобто перебіг процесуального строку не почався та відповідно не міг закінчитись.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.11.2021 апеляційну скаргу Політичної партії "Європейська Солідарність" передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючої судді (судді-доповідача) - Зубець Л.П., суддів: ОСОБА_1., Ткаченка Б.О.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 25.11.2021 відкладено вирішення питання щодо подальшого руху апеляційної скарги Політичної партії "Європейська Солідарність" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 12.11.2021 у справі №910/13719/21 до надходження матеріалів оскарження ухвали від 12.11.2021 до Північного апеляційного господарського суду.
Витребувано з Господарського суду міста Києва матеріали оскарження ухвали від 12.11.2021 у справі №910/13719/21.
15.12.2021 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали оскарження ухвали від 12.11.2021 у справі №910/13719/21.
У зв'язку з перебуванням судді Ткаченка Б.О., який входить до складу суду та не є головуючим суддею (суддею-доповідачем), у відпустці, протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.12.2021 для розгляду апеляційної скарги у справі №910/13719/21 визначено колегію суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуюча суддя - Зубець Л.П., судді: ОСОБА_1., Алданова С.О.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.12.2021 відкрито апеляційне провадження у справі №910/13719/21 за апеляційною скаргою Політичної партії "Європейська Солідарність" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 12.11.2021.
Відповідно до ч. 3 ст. 270 ГПК України, розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється у судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених частиною десятою цієї статті та частиною другою статті 271 цього Кодексу. Частиною 2 статті 271 ГПК України визначено, що апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 8, 9, 12, 18, 31, 32, 33, 34 частини першої статті 255 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Відповідно до ч. 13 ст. 8 ГПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
З огляду на викладене, розгляд апеляційної скарги Політичної партії "Європейська Солідарність" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 12.11.2021 у справі №910/13719/21 вирішено здійснювати без повідомлення (виклику) учасників справи.
Також роз'яснено учасникам справи право та встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу, пояснень, заяв та клопотань до суду апеляційної інстанції.
У зв'язку зі звільненням судді ОСОБА_1 , яка не є головуючим суддею (суддею-доповідачем) з посади судді Північного апеляційного господарського суду у відставку та перебуванням судді Алданової С.О., яка не є головуючим суддею (суддею-доповідачем), у відпустці, протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.02.2022 для розгляду апеляційної скарги у даній справі визначено колегію суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуюча суддя - Зубець Л.П. (суддя - доповідач), судді: Владимиренко С.В., Корсак В.А.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 01.02.2022 прийнято справу №910/13719/21 за апеляційною скаргою Політичної партії "Європейська Солідарність" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 12.11.2021 до провадження у визначеному вище складі колегії суддів.
Частиною 1 статті 271 ГПК України встановлено, що апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
У відповідності до ст. 269, ч. 1 ст. 270 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. У суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених при перегляді справ в порядку апеляційного провадження.
Розглянувши наявні у справі матеріали, давши належну оцінку доводам та запереченням, які містяться в апеляційній скарзі, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що ухвалу господарського суду першої інстанції слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення, з наступних підстав.
Згідно із п.п. 1, 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до ст. 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним відповідно до закону (ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судоустрій і статус суддів").
При цьому, право на розгляд справи означає право особи звернутися до суду та право на те, що його справа буде розглянута та вирішена судом, до підсудності якого вона віднесена. Особі має бути забезпечена можливість реалізувати вказані права без будь-яких перепон чи ускладнень. Здатність особи безперешкодно отримати судовий захист є змістом поняття доступу до правосуддя.
Як встановлено судом апеляційної інстанції, у серпні 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Підприємство "Київ" (позивач, ТОВ "Підприємство "Київ") звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Політичної партії "Європейська Солідарність" (відповідач, ПП "Європейська Солідарність") про стягнення заборгованості за договором оренди нежитлових приміщень №к-206 від 15.10.2019 (надалі - Договір) у загальному розмірі 11 737 062, 24 грн, з яких:
- 10 045 620, 00 грн заборгованість по сплаті орендних платежів (з листопада 2019 року по червень 2021 року);
- 841 953, 32 грн пеня (з 11.11.2019 по 10.05.2021);
- 630 362, 65 грн інфляційні збитки (з 11.11.2019 по 10.07.2021);
- 219 126, 27 грн 3% річних (з 11.11.2019 по 10.07.2021).
Позовні вимоги обгрунтовано тим, що на підставі укладеного між сторонами договору оренди нежитлових приміщень № к-206 від 15.10.2019 позивачем передано відповідачу в строкове платне користування нежитлові приміщення, що розташовані на першому поверсі в будівлі (літ. «Н»), яке знаходиться за адресою: 01015, м. Київ, вул. Лаврська, 16, загальною площею 1.674,27 кв.м, що підтверджується актом приймання-передачі від 01.11.2019. Умовами договору встановлено, що місячна орендна плата становить 400 грн за 1 кв.м, проте додатковими угодами було погоджено тимчасову знижку по сплаті орендних платежів за період з 01.04.2020 по 31.01.2021, у розмірі 50%. У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань за договором № к-206 від 15.10.2019 у останнього виникла заборгованість, яку відповідач зобов'язався сплатити відповідно до гарантійного листа № 338 від 27.12.2020. Враховуючи те, що відповідачем не було сплачено орендну плату за період з листопада 2019 року по червень 2021 року позивач звернувся до суду з даною вимогою.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.08.2021 відкрито провадження у справі №910/13719/21; прийнято позовну заяву до розгляду; розгляд справи вирішено здійснювати в порядку загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 21.09.2021.
20.09.2021 відповідачем до суду подано відзив на позовну заяву.
В підготовчому засіданні, відповідно до ст. 183 ГПК України, судом першої інстанції неодноразово оголошувалась перерва.
13.10.2021 до Господарського суду міста Києва від Політичної партії "Європейська Солідарність" надійшла зустрічна позовна заява з вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю "Підприємство "Київ" про внесення змін у пункти 6.1 та 6.2 договору оренди нежитлових приміщень № к-206 від 15.10.2019 шляхом викладення їх у наступній редакції:
6.1. Орендна плата, яка підлягає сплаті орендарем у період впродовж якого орендар позбавлений можливості користуватись приміщеннями за даним договором, у період з 01 квітня 2020 року по 31 січня 2021 року (включно) встановлюється у розмірі 0,00 грн (нуль гривень нуль копійок), за 1 (один) квадратний метр приміщення на місяць.
6.2. Загальна сума орендної плати, яка підлягає сплаті орендарем у період впродовж якого орендар позбавлений можливості користуватись приміщеннями за даним договором, у період з 01 квітня 2020 року по 31 січня 2021 року (включно) визначається шляхом множення щомісячного орендного платежу встановленого у п. 6.1 цього договору на площу приміщення вказану у п. 1.2 цього договору та становить 0,00 грн (нуль гривень нуль копійок).
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.10.2021 прийнято зустрічний позов Політичної партії "Європейська Солідарність" для спільного розгляду з первісним позовом у справі № 910/13719/21 та об'єднано вимоги за зустрічним позовом в одне провадження з первісним позовом.
В підготовчому засіданні 19.10.2021 судом постановлено ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.
05.11.2021 до Господарського суду міста Києва від Політичної партії "Європейська Солідарність" надійшла зустрічна позовна заява з вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю "Підприємство "Київ" про визнання недійсними пунктів 8.3, 8.4 та 8.7 договору оренди нежитлових приміщень № к-206 від 15.10.2019.
Оскаржуваною ухвалою Господарського суду міста Києва зустрічну позовну заяву від 05.11.2021 повернуто заявникові.
Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції дійшов до висновку про те, що відповідачем подано зустрічну позовну заяву від 05.11.2021 з порушенням строку, встановленого частиною 1 ст. 180 ГПК України.
Колегія суддів апеляційного господарського суду вважає правомірними висновки суду першої інстанції щодо повернення зустрічного позову від 05.11.2021, а твердження скаржника вважає безпідставними та необґрунтованими, з огляду на наступне.
Пунктом 3 ч. 2 ст. 46 ГПК України унормовано, що відповідач має право подати зустрічний позов у строки, встановлені цим Кодексом.
За приписами ч. 1 ст. 180 ГПК України відповідач має право пред'явити зустрічний позов у строк для подання відзиву.
Тобто право відповідача подати до позивача зустрічний позов для його спільного розгляду з первісним позовом не є абсолютним. Таке право може бути реалізовано за умови дотримання загальних правил подання позовів, а також правил пред'явлення зустрічних позовів, установлених процесуальним законодавством.
Як зазначалось вище, ухвалою від 31.08.2021 відкрито провадження у справі №910/13719/21; прийнято позовну заяву до розгляду; розгляд справи вирішено здійснювати в порядку загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 21.09.2021.
У відповідності до ч. 8 ст. 165 ГПК України відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
Означеною ухвалою встановлено відповідачу строк, який становить п'ятнадцять днів з дня вручення даної ухвали для подачі до суду обґрунтованого письмового відзиву на позовну заяву.
Частиною 5 статті 176 ГПК України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що у зв'язку з відсутністю фінансування видатків на оплату послуг з пересилання поштових відправлень Господарським судом міста Києва з 05.07.2021 зупинено відправку кореспонденції засобами поштового зв'язку, про що розміщено офіційне повідомлення на сайті Судова влада України, тому судом першої інстанції не було здійснено відправлення ухвали від 31.08.2021 учасникам справи.
Однак, з матеріалів оскарження по справі №910/13719/21 вбачається, що відповідач був обізнаний про відкриття провадження у даній справі, з огляду на те, що до Господарського суду міста Києва останнім 20.09.2021 було подано відзив на позовну заяву, а 13.10.2021 зустрічну позовну заяву з вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю «Підприємство «Київ».
Тобто, відповідач скористався наданим йому процесуальним правом та звернувся до Господарського суду міста Києва із зустрічною позовною заявою, яка 18.10.2021 прийнята судом для спільного розгляду з первісним позовом у даній справі.
При цьому, як правомірно зазначив суд першої інстанції, за змістом статей 165, 177, 180, 185 ГПК України зустрічний позов має бути поданий в межах підготовчого провадження, яке у даній справі було закрито 19.10.2021.
Відтак, твердження скаржника, що останній у встановленому ГПК України порядку, не отримував копії ухвали про відкриття провадження у справі №910/13719/21, у зв'язку із чим подія з якою пов'язано початок перебігу процесуального строку на подання зустрічного позову не настала, тобто перебіг процесуального строку не почався та відповідно не міг закінчитись, колегією суддів оцінюються критично з огляду на вище встановлені обставини.
Більш того, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого господарського суду, що положення ГПК України не передбачають можливості подання кількох зустрічних позовів одним відповідачем та відповідно прийняття їх судом для спільного розгляду з первісним позовом шляхом об'єднання вимог в одне провадження.
Колегія суддів зазначає, що державою встановлено правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Доступ до правосуддя здійснюється шляхом точного, послідовного і неухильного дотримання процесуального алгоритму, що передбачений ГПК України.
Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що зустрічний позов від 05.11.2021 відповідачем заявлено із пропуском строку, встановлено судом для подачі відзиву, а отже, із порушенням приписів ч. 1 ст. 180 ГПК України.
Доводи ж скаржника щодо порушення судом першої інстанції гарантій доступу до правосуддя, колегією суддів відхиляються з огляду на таке.
Згідно ст. 6 Конвенції з прав людини та основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Важливим елементом верховенства права є гарантії справедливого судочинства. Так, у справі "Bellet v. France" Європейським судом з прав людини вказано, що ст.6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві.
Як свідчить позиція Європейського суду з прав людини, основною складовою права на суд є право доступу до суду, в тому розумінні, що особі забезпечується можливість звернутися до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави відсутні правові чи практичні перешкоди для реалізації цього права.
При цьому, право на доступ до правосуддя не є абсолютним з точки зору його практичного забезпечення. У справі "Golder проти Сполученого Королівства" Європейським судом з прав людини зазначено, що вказане право в силу своєї природи вимагає державного регулювання (яке може змінюватися залежно від місця та часу, з урахуванням потреб і ресурсів як суспільства, так і конкретних осіб). Разом з тим, таке врегулювання не повинно завдавати шкоди змісту цього права та конкурувати з іншими правами, встановленими Конвенцією.
У даному випадку колегія суддів зазначає, що повернення зустрічного позову ніяким чином не призведе до порушення права на доступ до правосуддя, а є відтворення державного регулювання правил здійснення господарського судочинства.
З огляду на вищевикладене, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого та правомірного висновку щодо наявності підстав для повернення зустрічного позову Політичної партії "Європейська солідарність".
При цьому, колегія суддів звертає увагу скаржника на те, що повернення зустрічного позову ніяким чином не обмежує права особи на доступ до правосуддя, оскільки Політична партія "Європейська солідарність" не позбавлена права та можливості захистити свої права та законні інтереси шляхом подання окремого позову.
Аналогічну правову позицію висловлено Верховним Судом у постановах від 29.01.2019 по справі 910/8892/18, від 05.03.2019 по справі №910/9254/18 та від 09.04.2019 по справі 918/361/18.
Згідно зі ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Згідно з ст. 17 Закону України "Про виконання рішень і застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, як джерело права.
Суд враховує, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не можна розуміти як вимогу детально відповідати на кожен довід. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у контексті конкретних обставин справи.
За змістом рішення Європейського суду з прав людини у справі "Кузнєцов та інші проти Російської Федерації" зазначено, що одним із завдань вмотивованого рішення є продемонструвати сторонам, що вони були почуті, вмотивоване рішення дає можливість стороні апелювати проти нього, нарівні з можливістю перегляду рішення судом апеляційної інстанції.
Така позиція є усталеною практикою Європейського суду з прав людини (справи "Серявін та інші проти України", "Проніна проти України") і з неї випливає, що ігнорування судом доречних аргументів сторони є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Так, у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини зазначає, що хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року).
Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії" (Hirvisaari v. Finland), №49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).
Відповідно до ст.ст. 73-74, 77 ГПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки відповідають дійсним обставинам справи і підтверджуються достовірними доказами, а тому ухвала Господарського суду міста Києва від 12.11.2021 у справі №910/13719/21 прийнята із додержанням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги обґрунтованих висновків суду не спростовують, у зв'язку з чим оскаржуване ухвала має бути залишена без змін, а апеляційна скарга Політичної партії "Європейська солідарність" - без задоволення.
Оскільки в цьому випадку суд апеляційної інстанції не змінює та не ухвалює нового рішення, розподіл судових витрат судом апеляційної інстанції не здійснюється (ч. 14 ст. 129 ГПК України).
Керуючись ст.ст. 269, 271, 275, 277, 281-285 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу Політичної партії "Європейська солідарність" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 12.11.2021 у справі №910/13719/21 залишити без задоволення.
2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 12.11.2021 у справі №910/13719/21 залишити без змін.
3. Матеріали оскарження ухвали по справі №910/13719/21 повернути до Господарського суду міста Києва.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у господарських справах, яким є Верховний Суд, шляхом подачі касаційної скарги в порядку і строки, визначені ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.
Головуючий суддя Л.П. Зубець
Судді С.В. Владимиренко
В.А. Корсак