вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"18" січня 2022 р. Справа№ 910/18326/21
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Тищенко О.В.
суддів: Яковлєва М.Л.
Шаптали Є.Ю.
за участю секретаря судового засідання Рудь Н.В.
за участю представників згідно протоколу судового засідання від 18.01.2022
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОМСПЕЦІНДУСТРІАЛ" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 15.11.2021 (повний текст ухвали складено та підписано 15.11.2021)
у справі №910/18326/21 (суддя Чинчин О.В.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОМСПЕЦІНДУСТРІАЛ"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "ІМЕСТ-ПЛЮС"
про стягнення заборгованості у розмірі 1 083 106 грн. 85 коп.
В провадженні Господарського суду міста Києва перебуває справа №910/18326/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОМСПЕЦІНДУСТРІАЛ» (далі - ТОВ «ПРОМСПЕЦІНДУСТРІАЛ», позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «ІМЕСТ-ПЛЮС» (далі - ТОВ «ІМЕСТ-ПЛЮС», відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 1 083 106 грн. 85 коп.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем його зобов'язань за Договором про надання поворотної фінансової допомоги (позики) №06/10-1 від 06.10.2020 року.
Одночасно з позовною заявою, позивачем подано заяву про забезпечення позову, якою просив суд забезпечити позов шляхом накладення арешту на грошові кошти, які належать ТОВ «ІМЕСТ-ПЛЮС», розміщені на всіх рахунках в усіх банківських та інших фінансово-кредитних установах, виявлених державним/приватним виконавцем під час виконання виконавчого провадження, у тому числі, але не виключно, на розрахунковому рахунку № НОМЕР_1 в ПАТ «УкрСиббанк», МФО 351005, ШН 353909126516; а також на всіх інших рахунках у банківських та фінансово-кредитних установах, які відкриті станом на дату застосування заходів забезпечення позову або будуть відкриті після застосування заходів забезпечення позову та будуть виявлені державним/приватним виконавцем під час вчинення виконавчих дій, в межах суми 1 083 106, 85 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.11.2021 у задоволенні заяви ТОВ «ПРОМСПЕЦІНДУСТРІАЛ» про забезпечення позову відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні заяви про забезпечення позову місцевий господарський суд виходив з того, що в поданій заяві позивачем не доведено належними доказами, що невжиття заходів забезпечення позову, зазначених у заяві, може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів заявника, за захистом яких він звернувся до суду. Заявником не обґрунтовано необхідності вжиття заходів забезпечення позову, не надано суду жодних належних та допустимих доказів на підтвердження вчинення відповідачем будь-яких дій, спрямованих на уникнення виконання рішення у даній справі, та не надано на підтвердження своєї позиції належних та допустимих доказів щодо наявності фактичних обставин, з якими процесуальний закон пов'язує необхідність застосування заходів забезпечення позову. Забезпечення позову не може ґрунтуватись лише на припущеннях заявника щодо дій відповідачів у майбутньому.
Не погоджуючись із зазначеною ухвалою суду першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю «ПРОМСПЕЦІНДУСТРІАЛ» 24.11.2021 звернулось безпосередньо до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 15.11.2021 у справі №910/18326/21 та ухвалити нове рішення, яким задовольнити заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОМСПЕЦІНДУСТРІАЛ» про забезпечення позову.
В обґрунтування апеляційної скарги, скаржник вказав, що місцевий господарський суд, не повно та не об'єктивно з'ясував усі фактичні обставини справи, не дослідив і не надав правової оцінки наявним у матеріалах справи доказам, а тому, на думку скаржника, така ухвала прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права та підлягає скасуванню.
Також скаржник вказує на ту обставину, що позивачем на адресу відповідача була направлена претензія яка залишена без задоволення. Тобто на думку заявника, позивач ухиляється від добровільного виконання своїх зобов'язань та не має наміру їх виконувати.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями у справі №910/18326/21 визначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя - Тищенко О.В., судді: Шаптала Є.Ю., Яковлєв М.Л.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 06.12.2021 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ «ПРОМСПЕЦІНДУСТРІАЛ» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 15.11.2021 у справі №910/18326/21 про відмову у забезпеченні позову, справу призначено до розгляду на 18.01.2022. Витребувано у Господарського суду міста Києва матеріали оскарження ухвали суду від 15.11.2021 у справі №910/18326/21 (зокрема копію заяви про забезпечення позову з доданими до неї додатками, копію позовної заяви з доданими до неї додатками, копію відзиву на позовну заяву (за наявності).
Відзив на апеляційну скаргу відповідач не подав.
У судове засідання 18.01.2022 з'явився представник позивача.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги, відповідач повідомлявся належним чином. Про причини неявки суд не повідомив.
Колегія суддів апеляційного господарського суду з урахуванням ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 202, ч. 12 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України, вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами, оскільки представники сторін, що не з'явилися, про дату та місце розгляду справи повідомлялися належним чином, участь представників сторін у судовому засіданні судом обов'язковою не визнавалась.
Крім того, судова колегія вважає за необхідне зазначити, що у випадку, коли представники сторін чи інші учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, він може, не відкладаючи розгляду справи, вирішити спір по суті. Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Відтак, неявка учасників судового процесу у судове засідання за умови належного повідомлення сторін про час і місце розгляду справи, не є безумовною підставою для відкладення розгляду справи.
Представник позивача у судовому засіданні підтримав вимоги апеляційної скарги на підставі доводів, зазначених у ній, просив її задовольнити, ухвалу місцевого суду від 15.11.2021 у справі №910/18326/21 скасувати і прийняти постанову, якою задовольнити заяву про забезпечення позову.
У відповідності до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
Згідно до ч.1 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів зазначає наступне.
За приписами статті 136 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Частиною 1 статті 137 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії; встановленням обов'язку вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1 - 9 цієї частини.
Частиною 4 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України визначено, що заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Згідно з ч. 11 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.
Під час розгляду заяви про забезпечення позову суд враховує, що достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду. Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, господарський суд має оцінювати обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням наявності зв'язку між конкретним заходом щодо забезпечення позову і змістом позовних вимог та обставинами, на яких вони ґрунтуються, і доказами, які наведені на їх підтвердження, та положеннями законодавства, якими позивач обґрунтовує свої права, подаючи позов (аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного суду України від 23.03.2010 року).
Частиною 1 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.
Згідно з ч. ч. 5, 6 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково, про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.
Обґрунтування необхідності забезпечення позову полягає у доказуванні обставин, з якими пов'язано вирішення питання про забезпечення позову. Доказування повинно здійснюватися за загальними правилами відповідно до ст.74 ГПК України. Крім того, особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна довести адекватність засобу забезпечення позову.
На переконання колегії суддів, заявником жодним чином не доведено як саме невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
Слід зазначити, що саме лише посилання заявника на потенційне порушення прав позивача при виконанні майбутнього рішення суду не є достатньою підставою для вжиття заходів забезпечення позову без надання при цьому належних доказів на підтвердження вказаних обставин.
Так, заява про забезпечення позову не може ґрунтуватися на припущеннях заявника. Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати необхідність вжиття відповідного заходу забезпечення позову. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову.
Колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що заявником, ані під час розгляду справи у суді першої інстанції, ані під час розгляду справи у суді апеляційної інстанції не було наведено жодних достатніх підстав, які б свідчили, що невжиття обраного позивачем заходу забезпечення позову ускладнить чи унеможливить виконання рішення суду у даній справі або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
Судова колегія вважає необґрунтованими доводи скаржника про необхідність забезпечення позову у вигляді накладення арешту на грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю «ІМЕСТ-ПЛЮС» в межах ціни позову 1 083 106 грн. 85 коп., що знаходяться на рахунках відповідача з посиланням лише на те, що позивач ухиляється від добровільного виконання своїх зобов'язань та не має наміру їх виконувати, оскільки претензія позивача залишена відповідачем без задоволення.
Подана заява мотивована лише припущенням про імовірну неможливість виконання рішення суду у цій справі, що не створює підстав для вжиття заходів забезпечення позову.
Отже, суд апеляційної інстанції зазначає, що саме лише посилання заявника на те, що невжиття заходів забезпечення позову може призвести до порушення його прав і охоронюваних законом інтересів, без обґрунтування підстав для вжиття таких заходів з посиланням на відповідні докази та без обґрунтування необхідності термінового вжиття заходів забезпечення позову не може бути підставою для винесення ухвали про забезпечення позову.
Крім того, така підстава, як факт ухилення відповідачами від виконання зобов'язань за спірним договором, не може бути безумовною підставою для забезпечення позову, а невиконання зобов'язань відповідачем потребує доведення, тому не можна розглядати твердження позивача як безспірні та такі, що обґрунтовують необхідність забезпечення поданого позову.
Згідно зі ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Статтями 76, 77 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставин, які входять в предмет доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Доводи апелянта, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків суду першої інстанції.
Згідно з ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року).
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що місцевий господарський суд дійшов вірного висновку про відсутність підстав для задоволення заяви про забезпечення позову, оскільки заявником не наведено достатніх обґрунтувань та не доведено належними доказами, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
Зважаючи на вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що ухвала Господарського суду міста Києва від 15.11.2021 у справі № 910/18326/21 прийнята з повним та всебічним дослідженням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим апеляційна скарга скаржника задоволенню не підлягає.
На підставі ст.129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір за подання заяви про забезпечення позову покладається на заявника.
Керуючись ст. ст. 129, 232-241, 275-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОМСПЕЦІНДУСТРІАЛ" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 15.11.2021 у справі № 910/18326/21 залишити без задоволення.
2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 15.11.2021 у справі № 910/18326/21 залишити без змін.
3. Судові витрати (судовий збір) за розгляд апеляційної скарги покладаються на скаржника.
4. Матеріали оскарження ухвали Господарського суду міста Києва від 15.11.2021 у справі № 910/18326/21 повернути до Господарського суду міста Києва.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню не підлягає.
Повний текст підписано 07.02.2022 після виходу суддів з лікарняного.
Головуючий суддя О.В. Тищенко
Судді М.Л. Яковлєв
Є.Ю. Шаптала