79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
"25" січня 2022 р. Справа №926/3740/21
Західний апеляційний господарський суд в складі колегії:
головуючого - судді Кравчук Н.М.
суддів Кордюк Г.Т.
Марко Р.І.
секретар судового засідання Федорів Н.В.
розглянувши апеляційну скаргу Приватного підприємства “Аріс” б/н від 19.10.2021 (вх. № ЗАГС 01-05/3530/21 від 22.10.2021)
на ухвалу Господарського суду Чернівецької області від 15.09.2021 (суддя О.С. Тинок, повний текст складено 15.09.2021) про відмову в забезпеченні позову
у справі № 926/3740/21
за позовом: Приватного підприємства “Аріс” (надалі ПП “Аріс”), м. Чернівці
до відповідача-1: Чернівецької міської ради, м. Чернівці
відповідача-2: Дочірнього підприємства “Чернівцітурист” Приватного акціонерного товариства “Укрпрофтур” (надалі ДП “Чернівцітурист” ПрАТ “Укрпрофтур”), м. Чернівці
про визнання протиправним та скасування рішення, відновлення становища, яке існувало до порушення, усунення перешкод в користуванні власністю
за участю учасників справи:
від позивача: Дубіцький А.В. - адвокат (ордер серії СЕ №1019379 від 19.10.2021)
від відповідача-1: не з'явилися
від відповідача-2: не з'явилися
ПП «Аріс» звернулося до Господарського суду Чернівецької області з позовною заявою до Чернівецької міської ради та ДП «Чернівцітурист» ПрАТ «Укрпрофтур» в якій просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення виконавчого комітету Чернівецької міської ради №448/21 від 22.09.2020, яким вирішено визнати таким, що втратив чинність пункт 2 рішення виконавчого комітету Чернівецької міської ради від 12.08.2008 №591/16 «Про надання дозволу юридичним особам на будівництво об'єктів містобудування та внесення змін в деякі рішення виконавчого комітету»;
- відновити становище, яке існувало до порушення прав та законних інтересів ПП «Аріс» шляхом зобов'язання ДП «Чернівцітурист» ПрАТ «Укрпрофтур» здійснити роботи по монтажу малих архітектурних форм в кількості 18 (вісімнадцять) одиниць на місця, де вони розміщувались по вулиці Героїв Майдану, 184, в місті Чернівці, згідно схематичного плану земельної ділянки технічного паспорту, виготовленого 04 листопада 2020 року Чернівецьким міським комунальним бюро технічної інвентаризації та позначені літерами «и», «й», «к», «л», «м», «н», «о», «п», «р», «с», «т», «у», «ф», «х», «ч», «ц», «ш», «я»;
- усунути ПП «Аріс» перешкоди у користуванні власністю, а саме малими архітектурними формами, розміщеними по вулиці Героїв Майдану, 184, в місті Чернівці, згідно схематичного плану земельної ділянки технічного паспорту, виготовленого 04.11.2020 Чернівецьким міським комунальним бюро технічної інвентаризації та позначені літерами «и», «й», «к», «л», «м», «н», «о», «п», «р», «с», «т», «у», «ф», «х», «ч», «ц», «ш», «щ», «ю», «я», «А2-І», шляхом зобов'язання ДП «Чернівцітурист» ПрАТ «Укрпрофтур» демонтувати огорожу (паркан), яким обмежується доступ до зазначених малих архітектурних форм.
Разом із позовною заявою ПП «Аріс» подало до суду заяву про забезпечення позову шляхом заборони ДП «Чернівцітурист» ПрАТ «Укрпрофтур» та іншим особам вчиняти дії щодо проведення підготовчих та будівельних робіт на місці знаходження малих архітектурних форм, розміщених ПП Аріс за адресою: м. Чернівці, вулиця Героїв Майдану №184 та позначені у виготовленому 04.11.2020 Чернівецьким міським комунальним бюро технічної інвентаризації технічному паспорті на схематичному плані буквами и, й, к, л, м, н, о, п, р, с, т, у, ф, х, ч, ц, ш, щ, ю, я.
В обґрунтування поданої заяви про забезпечення позову позивач покликається на те, то предметом позовних вимог є визнання протиправним та скасування рішення Виконавчого комітету Чернівецької міської ради №448/21 від 22.09.2020, на підставі якого Управлінням благоустрою Чернівецької міської ради винесено припис №23 від 24.06.2021, на виконання якого 01.09.2021 відповідачем здійснено демонтаж частини МАФів, розміщених за адресою м. Чернівці, вулиця Героїв Майдану №184.
В ході підготовки вищезазначеного позову до Господарського суду Чернівецької області позивачем 31.08.2021 подана заява про забезпечення позову, яка ухвалою суду від 01.09.2021 по справі №926/3585/21 задоволена та заборонено відповідачам та іншим особам вчиняти дії щодо демонтажу, в т.ч. знесення, розбирання, пошкодження малих архітектурних форм в кількості 20 одиниць, розміщених ПП «Аріс» за адресою: м. Чернівці, вулиця Героїв Майдану №184 та позначені у виготовленому 04 листопада 2020 року Чернівецьким міським комунальним бюро технічної інвентаризації технічному паспорті на схематичному плані буквами «и», «й», «к», «л», «м», «н», «о», «п», «р», «с», «т», «у», «ф», «х», «ч», «ц», «ш», «щ», «ю», «я».
Незважаючи на наявність вказаної ухвали суду про забезпечення позову, протягом 01 та 02 вересня 2021 року ДП «Чернівцітурист» ПрАТ «Укрпрофтур» більша частина МАФів демонтовано. Доказом вчинення вказаних дій є звернення директора ПП «Аріс» до поліції із заявами встановити осіб, які, незважаючи на судову заборону вчиняти дії, продовжують демонтаж МАФів та відповідні публікації в засобах масової інформації.
Позивач зазначає, що під час підготовки вищезазначеного позову шляхом надсилання адвокатських запитів, демонтаж вказаних МАФів здійснено ДП «Чернівцітурист» ПрАТ «Укрпрофтур» в зв'язку із виконанням підготовчих робіт по новому будівництву закладу ресторанного господарства (закусочної) за вищевказаною адресою. Право на проведення підготовчих (будівельних) робіт відповідачем надано виданими Департаментом урбаністики та архітектури ЧМР містобудівними умовами та обмеженнями за реєстраційним номером 912-МУО від 09.07.2021, які отримані відповідачем на підставі відповідної заяви від 16.06.2021.
Також право на проведення підготовчих (будівельних) робіт відповідачем ДП «Чернівцітурист» ПрАТ «Укрпрофтур» надало подане до інспекції архітектурно-будівельного контролю міської ради відповідне повідомлення від 19.08.2021.
Отже, як стверджує позивач, ДП «Чернівцітурист» ПрАТ «Укрпрофтур» на підставі відповідних дозвільних документів має право здійснити роботи по будівництву закладу ресторанного господарства (закусочної) за вищезазначеною адресою на місці знаходження демонтованих та наявних (не демонтованих) малих архітектурних форм, що належать позивачу. Посилання на докази належності позивачу вказаних МАФів містяться у вищезазначеній ухвалі суду про забезпечення позову від 01.09.2021.
Проведення відповідачем будь-яких підготовчих чи будівельних робіт (влаштування фундаментів, дорожнього покриття, тощо) на місці знаходження МАФів позивача, призведе до неможливості виконання рішення суду, яке буде ухвалене за результатами поданого позивачем позову в частині відновлення становища, що існувало до порушення, тобто виконання відповідачем судового зобов'язання здійснити монтаж МАФів на місця, де вони знаходились згідно схематичного плану технічного паспорту, а також усунення перешкод позивачу у користуванні його власністю - МАФами.
Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 15.09.2021 у справі № 926/3740/21 відмовлено ПП «Аріс» в задоволенні заяви про забезпечення позову.
Приймаючи дану ухвалу, місцевий господарський суд виходив з того, що позивачем не доведено належними доказами, що невжиття заходу забезпечення позову, зазначеного у заяві, може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів заявника, за захистом яких він звернувся до суду. Заявником не обґрунтовано необхідності вжиття заходів забезпечення позову, не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження вчинення відповідачами будь-яких дій, спрямованих на уникнення виконання рішення у даній справі, та не надано на підтвердження своєї позиції належних та допустимих доказів щодо наявності фактичних обставин, з якими процесуальний закон пов'язує необхідність застосування заходів забезпечення позову.
Окрім того, суд першої інстанції зазначив, що рішення Виконавчого комітету Чернівецької міської ради від 22.09.2020 року за №448/21 «Про визнання таким, що втратив чинність, пункту 2 рішення виконавчого комітету міської ради від 12.08.2008 року №591/16 «Про надання дозволу юридичним особам на будівництво об'єктів містобудування та внесення змін в деякі рішення виконавчого комітету» не стосується дозволу та права відповідачам та іншим особам вчиняти дії щодо проведення підготовчих та будівельних робіт на місці знаходження малих архітектурних форм (МАФ), розміщених ПП «Аріс», цим оскаржуваним рішенням не вирішується питання здійснення їх демонтажу, ПП «Аріс» не зазначено, який існує взаємозв'язок між його існуючими правами і оскаржуваним рішенням.
Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду, ПП «Аріс» подало апеляційну скаргу, в якій зазначає, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального права, не враховано надані ним докази та аргументи, а відтак, винесено незаконне судове рішення, просить його скасувати, прийняти нове рішення, яким задовольнити заяву про забезпечення позову в повному обсязі.
Зокрема, скаржник зазначає, що висновки суду були зроблені з неповним з'ясуванням обставин справи, адже в заяві про забезпечення позову зазначалося, що на підставі рішення виконкому Чернівецької міської ради, яке є предметом позову, Управлінням благоустрою Чернівецької міської ради винесено припис № 23 від 24.06.2021, на виконання якого 01.09.2021 відповідачем здійснено демонтаж частини МАФів , розміщених позивачем за адресою: м. Чернівці, вулиця Героїв Майдану №184. Окрім того, вимога ДП «Чернівцітурист» за вих. № 69 від 24.06.2021 про демонтаж МАФів адресована саме позивачу свідчить про усвідомленість їх належності ПП «Аріс», таким чином вищенаведена обставина доказуванню не підлягає. Також, скаржник звертає увагу суду апеляційної інстанції на те, що зазначаючи в оскаржуваній ухвалі про відсутність взаємозв'язку між існуючими правами позивача та оскаржуваним рішенням Виконавчого комітету Чернівецької міської ради, судом першої інстанції фактично надано правову оцінку спірним правовідносинам, яка має надаватись лише в ході судового розгляду справи. Висновок суду про необґрунтованість заяви, у зв'язку з ненаданням позивачем доказів проведення відповідачем підготовчих та будівельних одночасно із наданням документів, які надають право проводити такі роботи свідчать про порушення судом принципів та мети забезпечення позову.
Чернівецька міська рада участі уповноваженого представника в судовому засіданні не забезпечила, хоча належним чином була повідомлена про час, дату та місце розгляду справи, правом, передбаченим ст. 262 ГПК України не скористалася, відзиву на апеляційну скаргу не подала.
24.01.2022 від представника ДП «Чернівцітурист» ПрАТ «Укрпрофтур» - адвоката Маркідонова О.Д. надійшло клопотання (зареєстроване в канцелярії суду за вх№ 01-04/442/22), у якому останній просить розгляд справи відкласти на іншу дату, у зв'язку з його тимчасовою непрацездатністю.
Частиною 1 ст. 270 ГПК України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, стосовно якого немає відомостей щодо його повідомлення про дату, час і місце судового засідання, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки будуть визнані судом поважними.
Колегія суддів, дослідивши вказане клопотання зазначає, що представником ДП «Чернівцітурист» ПрАТ «Укрпрофтур» - адвокатом Маркідонова О.Д. не надано жодних документів, що підтверджують перебування останнього на лікарняному.
Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
Відповідно до ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
В даному випадку колегія суддів вважає, що відповідач був належним чином повідомлений про час та місце розгляду апеляційної скарги, явка сторін не визнавалася обов'язковою судом апеляційної інстанції, а матеріали справи містять обсяг відомостей, достатній для такого розгляду і без участі третьої особи.
З огляду на викладене, а також на обмеженість процесуальних строків для розгляду спору, суд відхиляє клопотання про відкладення розгляду справи та вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами, без участі відповідача-2, запобігаючи, одночасно, безпідставному затягуванню розгляду спору та сприяючи своєчасному поновленню порушеного права.
У відзиві на апеляційну скаргу ДП «Чернівцітурист» ПрАТ «Укрпрофтур» зазначило, що ухвалу місцевого господарського суду вважає законною та обґрунтованою, просить залишити її без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Зокрема, відповідач звертає увагу суду на те, що ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 15.09.2021 року у справі № 926/3740/21 встановлено, що в заяві про забезпечення позову ПП «Аріс» не обґрунтовано необхідності вжиття заходів забезпечення позову, не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження вчинення відповідачами будь-яких дій, спрямованих на уникнення виконання рішення у даній справі, та не надано на підтвердження своєї позиції належних та допустимих доказів щодо наявності фактичних обставин, з якими процесуальний закон пов'язує необхідність застосування заходів забезпечення позову. Таким чином, заявляючи про необхідність вжиття заходів до забезпечення позову, заявник не навів обставин, з якими законодавство пов'язує необхідність для їх вжиття та не підтвердив їх належними доказами.
В судовому засіданні представник позивача доводи апеляційної скарги підтримав в повному обсязі.
Суд апеляційної інстанції у відповідності до ст. 269 ГПК України переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Здійснивши розгляд апеляційної скарги, дослідивши наведені у ній доводи, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування господарським судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
За змістом статті 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити, передбачених статтею 137 цього Кодексу, заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 137 ГПК України позов забезпечується забороною іншим особам, зокрема, вчиняти дії, щодо предмета спору.
Інститут вжиття заходів забезпечення позову є одним із механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту.
Тобто, забезпечення позову за правовою природою є засобом запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, метою якого є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.
Близькі за змістом висновки щодо застосування статей 136, 137 ГПК України, викладені у постановах Верховного Суду у справі № 922/1605/18, від 14.01.2019 у справі № 909/526/18, від 21.01.2019 у справі № 916/1278/18, від 25.01.2019 у справі № 925/288/17, від 26.09.2019 у справі № 904/1417/19.
У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд оцінює обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.
Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду та наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Обранням належного заходу забезпечення позову дотримується принцип співвіднесення виду заходу забезпечення позову із вимогами позивача, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи.
Під час вирішення питання про вжиття заходів щодо забезпечення позову слід враховувати, що заходи щодо забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову та не повинні порушувати прав інших осіб. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 381/4019/18 також висловлено позицію про те, що необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову.
З урахуванням вищенаведеного, колегія суддів приходить до висновку, що необхідність вжиття заходів забезпечення позову не може ґрунтуватись на самих лише припущеннях позивача. Позивач повинен довести наявність обставин для забезпечення позову та необхідності забезпечення судом збалансованості інтересів усіх учасників процесу.
При цьому, вжиті заходи забезпечення позову не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність.
Під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову.
Предметом позову у цій справі є вимога позивача про визнання протиправним та скасування рішення, відновлення становища, яке існувало до порушення, усунення перешкод в користуванні власністю.
Отже, предметом позову є вимоги немайнового характеру, тому у цій справі має досліджуватися обґрунтованість і адекватність вимог заявника щодо забезпечення позову, а також питання, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо ефективного захисту порушених прав, зокрема, чи зможе позивач їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду (подібну правову позицію викладено у постанові Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.08.2018 у справі №910/1040/18).
Суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що при вирішенні питання про забезпечення позову суд зобов'язаний здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів і дослідити подані в обґрунтування заяви докази та встановити наявність зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги.
Слід зазначити, що законом не визначається перелік відповідних доказів, які повинна надати особа до суду під час звернення з заявою про забезпечення позову, а тому суди у кожному конкретному випадку повинні оцінювати їх на предмет достатності, належності, допустимості та достовірності.
Дослідивши матеріали справи суд встановив, що пунктом 2 рішення Виконавчого комітету Чернівецької міської ради від 12.08.2008 №591/16 «Про надання дозволу юридичним особам на будівництво об'єктів містобудування та внесення змін в деякі рішення виконавчого комітету» було надано дозвіл Чернівецькому обласному дочірньому підприємству «Чернівцітурист» Українського закритого акціонерного товариства по туризму та екскурсіях «Укрпрофтур» на влаштування малих архітектурних форм, в кількості 19 скляних павільйонів без улаштування фундаментів для здійснення торгівлі товарами сувенірного та туристичного напрямку, на земельній ділянці площею 1,3975 га на вул. Червоноармійській, 184, яка знаходиться в постійному користуванні підприємства.
22.09.2020 було прийняте оскаржуване рішення, а саме рішення Виконавчого комітету Чернівецької міської ради №448/21 «Про визнання таким, що втратив чинність, пункту 2 рішення виконавчого комітету міської ради від 12.08.2008 №591/16 «Про надання дозволу юридичним особам на будівництво об'єктів містобудування та внесення змін в деякі рішення виконавчого комітету».
З наведеного вбачається, що оскаржуване рішення Виконавчого комітету Чернівецької міської ради від 22.09.2020 не змінює обсягу прав та обов'язків ПП «Аріс», оскільки останнім визнається таким, що втратив чинність, окремий пункт рішенням Виконавчого комітету Чернівецької міської ради №448/21, яким було надано дозвіл на влаштування МАФів для ДП «Чернівцітурист», а не для ПП «Аріс». До того ж в оскаржуваному рішенні не вирішується питання щодо демонтажу МАФів по вул. Героїв Майдану, 184 в м. Чернівцях. Окрім того, вищевказане оскаржуване рішення не стосується дозволу та права відповідачам та іншим особам вчиняти дії щодо проведення підготовчих та будівельних робіт на місці знаходження малих архітектурних форм, розміщених ПП «Аріс».
Окрім того, суд звертає увагу на те, що чинним є припис Управління порядку та контролю за благоустроєм Чернівецької міської ради №23 від 24.06.2021 про усунення порушень законодавства у сфері благоустрою та лист від ДП «Чернівцітурист», в якому останнє просить ПП «Аріс» провести демонтаж МАФів, що розташовані за адресою м. Чернівці, вул. Героїв Майдану, 184. Саме вказаний припис передбачає необхідність демонтажу МАФів по вул. Героїв Майдану, 184 в м. Чернівцях. З даного припису вбачається, що останній складений через відсутність паспортів прив'язки на МАФи за адресою: м. Чернівці вул. Героїв Майдану, 189. Вказаний припис в судовому порядку не оскаржується.
При цьому судова колегія зазначає, що договірні відносини між ПП «Аріс» та ДП «Чернівцітурист» на влаштування МАФів за адресою м. Чернівці, вул. Героїв Майдану, 184 припинилися, оскільки закінчився строк дії Договору про реконструкцію прилеглої території готелю «Турист» від 01.06.2007 (п.5.1. Договору від 01.06.2007 відповідно до умов якого строк дії закінчився 01.06.2008) та Договору про спільну діяльність від 01.08.2008 (п.5.1. Договору від 01.08.2008 відповідно до умов якого строк дії закінчився 10.08.2013).
Крім того, припинена дія всіх інших договорів про співпрацю, які долучені позивачем до позовної заяви. Так, строк дії договору від 01.06.2015 закінчився 30.12.2015 (відповідно до угоди від 30.12.2015 про розірвання договору про співпрацю), договір про співпрацю від 01.01.2016 припинив свою дію 31.12.2019 у зв'язку із закінченням строку його дії (п. 6.1 договору).
Чинним залишається договір про надання готельних послуг від 01.01.2020, укладений між ПП «Аріс» та ДП «Чернівцітурист», відповідно до умов якого виконавець надає замовникові послуги розміщення, тимчасового проживання в готелі «Турист», у спеціально обладнаному жилому приміщенні (номері) відповідно до замовлення на бронювання.
Дослідивши матеріали справи суд встановив, що у ПП «Аріс» відсутні будь-які правовстановлюючі документи на земельну ділянку за адресою м. Чернівці, вул. Героїв Майдану, 184, де розташовані МАФи.
Видані Департаментом урбаністики та архітектури Чернівецької міської ради містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки № 912-МУО від 09.07.2021, містять, зокрема, дані про граничнодопустиму висотність будинків, будівель та споруд у метрах - 4,9 м (1 поверх), максимально допустимий відсоток забудови земельної ділянки - 4%, мінімально допустимі відстані від об'єкта, що проектується до червоних ліній, ліній регулювання забудови, існуючих будинків та споруд. Зазначені містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки містять планувальні обмеження (охоронні зони пам'яток культурної спадщини, межі історичних ареалів, зони регулювання забудови, зони охоронюваного ландшафту, зони охорони археологічного культурного шару, в межах яких діє спеціальний режим їх використання, охоронні зони об'єктів природно-заповідного фонду, прибережні захисні смуги, зони санітарної охорони), а також відомості про охоронні зони об'єктів транспорту, зв'язку, інженерних комунікацій, відстані від об'єкта, що проектується, до існуючих інженерних мереж.
Відповідно до ч.2 ст.29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» фізична або юридична особа, яка має намір щодо забудови земельної ділянки, що перебуває у власності або користуванні такої особи, повинна одержати містобудівні умови та обмеження для проектування об'єкта будівництва.
Таким чином, з наведеного вбачається, що отримання ДП «Чернівцітурист» відповідних містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки потрібне для проектування об'єкта будівництва та не свідчить про проведення ДП «Чернівцітурист» чи будь-ким іншим підготовчих чи будівельних робіт за місцем розташування МАФів.
Відповідно до частин 2 та 3 статті 35 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» виконання підготовчих робіт може здійснюватися на підставі повідомлення про початок виконання будівельних робіт чи дозволу на виконання будівельних робіт. Повідомлення про початок виконання підготовчих робіт не дає права на виконання будівельних робіт.
Таким чином, на підставі поданого до Інспекції архітектурно-будівельного контролю Чернівецької міської ради повідомлення щодо виконання підготовчих робіт на об'єкті № ЧВ020210820719 від 19.08.2021 у ДП «Чернівцітурист» виникло право на здійснення підготовчих робіт за місцем розташування МАФів.
Однак, вказане повідомлення не свідчить про виконання ДП «Чернівцітурист» підготовчих та будівельних робіт на зазначеному місці. У той же час, разом із заявою про забезпечення позову ПП «Аріс» не надало суду жодних доказів виконання підготовчих та будівельних робіт з боку ДП «Чернівцітурист» та інших осіб. Окрім того, ПП «Аріс» ні в заяві про забезпечення позову, ні в апеляційній скарзі не обґрунтувало, яким чином виконання підготовчих робіт за адресою розташування МАФів може призвести до неможливості виконання рішення суду за результатами поданого позову, зокрема в частині здійснення монтажу МАФів на місця, де вони знаходились, та усунення перешкод ПП «Аріс» у користуванні такими МАФами.
Також суд звертає увагу на те, що наказ Департаменту урбаністики та архітектури ЧМР № 912-МУО від 09.07.2021 року, яким затверджено ДП «Чернівцітурист» відповідні містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки та відповідне право ДП «Чернівцітурист» на проведення підготовчих робіт на земельній ділянці за адресою: м. Чернівці на вул. Героїв Майдану, 184 є чинними та не оскаржуються.
Окрім того, з наданого позивачем талону-повідомлення єдиного обліку №30445 про прийняття і реєстрацію заяви (повідомлення) про кримінальне правопорушення та іншу подію, не вбачається вчинення відповідачами дії щодо проведення підготовчих та будівельних робіт на місці знаходження малих архітектурних форм, розміщених Приватним підприємством Аріс за адресою: м. Чернівці, вулиця Героїв Майдану №184 та позначені у виготовленому 04.11.2020 Чернівецьким міським комунальним бюро технічної інвентаризації технічному паспорті на схематичному плані буквами «и», «й», «к», «л», «м», «н», «о», «п», «р», «с», «т», «у», «ф», «х», «ч», «ц», «ш», «щ», «ю», «я».
Таким чином, суд першої інстанції зробив правильний висновок, що в поданій заяві про забезпечення позову позивачем не доведено належними доказами, що невжиття заходу забезпечення позову, зазначеного у заяві, може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів заявника, за захистом яких він звернувся до суду. Заявником не обґрунтовано необхідності вжиття заходів забезпечення позову, не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження вчинення відповідачами будь-яких дій, спрямованих на уникнення виконання рішення у даній справі, та не надано на підтвердження своєї позиції належних та допустимих доказів щодо наявності фактичних обставин, з якими процесуальний закон пов'язує необхідність застосування заходів забезпечення позову.
Беручи до уваги вищенаведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що заява позивача про забезпечення позову є безпідставною, не підтверджена доказами, а отже, задоволенню не підлягає.
Також суд наголошує, що наразі жодним чином суд не робить висновок обґрунтованості/необґрунтованості позовних вимог, рівно як і судом не надається оцінка і безпосередньо спірним правовідносинам, оскільки це буде здійснюватися саме в ході офіційного з'ясування обставин у справі. Натомість, судом оцінюються виключно ймовірні наслідки та ризики забезпечувальних заходів за встановлених обставин.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції враховує висновки Європейського суду з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006), в якому зазначено, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
У даній справі, суд вважає, що сторонам було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин згідно з нормами матеріального та процесуального права.
Твердження скаржника про порушення і неправильне застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального права при прийнятті оскаржуваного рішення не знайшло свого підтвердження, в зв'язку з чим підстави для зміни чи скасування законного та обґрунтованого судового рішення відсутні.
Приписами ст. 13 ГПК України визначено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Дана норма кореспондується зі ст. 46 ГПК України, в якій закріплено, що сторони користуються рівними процесуальними правами.
Згідно зі ст. ст. 73,74,77 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Частиною 1 ст. 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безсторонньому дослідженні наявних у справі доказів.
Однак, скаржником всупереч вищенаведеним нормам права, не подано доказів, які б підтвердили доводи викладені в апеляційній скарзі та спростували правомірність висновків, викладених в оскаржуваній ухвалі суду першої інстанції.
Відповідно до ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на той факт, що висновки суду першої інстанції відповідають приписам законодавства та фактичним обставинам справи, а ухвала прийнята з додержанням норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про відмову в задоволенні апеляційної скарги та залишення ухвали Господарського суду Чернівецької області від 15.09.2021 у справі № 926/3740/21 без змін.
Оскільки апеляційна скарга до задоволення не підлягає, тому понесені судові витрати на сплату судового збору за подання апеляційної скарги залишаються за скаржником.
Керуючись, ст.ст. 255, 269, 271, 275, 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Західний апеляційний господарський суд -
1. Апеляційну скаргу ПП «Аріс» залишити без задоволення.
2. Ухвалу Господарського суду Чернівецької області від 15.09.2021 у справі № 926/3740/21 залишити без змін
3. Судовий збір за подання апеляційної скарги залишити за скаржником.
4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку в строки, передбаченні ст.ст.287-288 ГПК України.
5. Матеріали оскарження ухвали Господарського суду Чернівецької області від 15.09.2021 у справі № 926/3740/21 повернути до Господарського суду Чернівецької області.
Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/.
Головуючий-суддя Н.М. Кравчук
Судді Г.Т. Кордюк
Р.І. Марко