Кропивницький апеляційний суд
№ провадження 11-кп/4809/153/22 Головуючий у суді І-ї інстанції ОСОБА_1
Категорія 115 (93, 94) Доповідач в колегії апеляційного суду ОСОБА_2
03.02.2022 року. Кропивницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ:
головуючого судді: ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю секретаря - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницькому матеріали контрольного провадження за апеляційною скаргою захисника обвинуваченої ОСОБА_6 адвоката ОСОБА_7 на ухвалу Новоархангельського районного суду Кіровоградської області від 21.01.2022, якою стосовно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п. 2 ч. 2 ст. 115 КК України, продовжено дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою,
за участю учасників судового провадження:
- прокурора ОСОБА_8 ,
- захисника ОСОБА_7 ,
У провадженні Новоархангельського районного суду Кіровоградської області перебуває кримінальне провадження №12021121100000035 від 30.03.2021 стосовно ОСОБА_6 обвинуваченої у скоєні кримінального правопорушення, передбаченого п. 2 ч. 2 ст. 115 КК України.
Згідно матеріалів кримінального провадження стосовно обвинуваченої ОСОБА_6 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Ухвалою Новоархангельського районного суду Кіровоградської області від 21.01.2022 обвинуваченій ОСОБА_6 продовжено строк тримання під вартою до 22.03.2022. Рішення суду мотивовано тим, що наявні ризики передбачені п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
В апеляційній скарзі адвокат просить скасувати ухвалу районного суду про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_6 та застосувати до неї більш м'який запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту посилаючись на відсутність обґрунтованої підозри, не доведенням наявність ризиків, які слід враховувати під час продовження запобіжного заходу.
Заслухавши доповідача, в дебатах захисника, яка підтримала подану апеляційну скаргу, думку прокурора, який заперечив проти задоволення апеляційних вимог, зваживши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до таких висновків.
Згідно положень ч.1 ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Розглядаючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, так само як і про його продовження, суд першої інстанції, для прийняття законного і обґрунтованого рішення, відповідно до ст.ст. 178, 199 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
Колегія суддів зважає на висновки Європейського суду з прав людини, зокрема, по справах «Смирнова проти Російської Федерації», «Летельєр проти Франції», «Вемгофф проти Німеччини», відповідно до яких тримання особи під вартою можливе лише у виняткових чотирьох випадках: при ризику неявки обвинуваченого на судовий розгляд; при ризику перешкоджання з боку обвинуваченого, у випадку його звільнення, процесові здійснення правосуддя; при ризику вчинення ним подальших правопорушень; при ризику спричинення ним порушень громадського порядку. Усі чотири ризики мають бути реальними і обґрунтованими, аргументи на цей предмет не повинні бути загальними і абстрактними.
До закінчення продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
Колегія суддів за результатами апеляційного перегляду ухвали суду першої інстанції встановила, що зазначені вимоги кримінального закону районним судом належно дотримані.
Як убачається з матеріалів провадження, суд першої інстанції під час розгляду кримінального провадження щодо ОСОБА_6 , постановив ухвалу про продовження останній строку тримання під вартою на 60 днів.
Згідно з ч.4 ст.331 КПК України ухвала суду про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, про зміну іншого запобіжного заходу на запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або про продовження строку тримання під вартою, постановлена під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті, може бути оскаржена в апеляційному порядку.
Перевіркою наданих до апеляційного суду матеріалів встановлено, що зазначені вимоги закону місцевим судом дотримані в повному обсязі.
Виходячи з даних матеріалів кримінального провадження, є правильним висновок суду першої інстанції відносно того, що ризики, наведені прокурором, є дійсними та триваючими і на даний час вони виключають можливість зміни запобіжного заходу щодо ОСОБА_6 на більш м'який.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п. 2 ч. 2 ст. 115 КК України, який є особливо тяжким злочином.
Зважаючи на суспільний інтерес, який, з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи, визначеного Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, що відповідає правовим позиціям, викладеним в п. 35 рішення ЄСПЛ «Летельє проти Франції», колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов до обґрунтованого висновку про доведеність обставин, які виправдовують подальше тримання обвинуваченого під вартою.
Тримання особи під вартою, безумовно, можливе не лише у випадку доведеності факту вчинення злочину та його характеру, оскільки така доведеність сама по собі і є метою як досудового так і судового розслідування, досягненню цілей якого і є тримання під вартою, що визначено в рішенні Європейського суду за скаргою «Ферарі-Браво проти Італії».
Як під час розгляду справи місцевим судом, так і під час апеляційного розгляду не здобуто відомостей, які б безумовно свідчили про неможливість тримання ОСОБА_6 під вартою, а також не отримано відомостей щодо інших обставин, які б переважили ризики, передбачені ст. 177 КПК України.
Крім того, колегія суддів вважає, що зазначені в апеляційній скарзі доводи з яких захисник просить скасувати ухвалу суду, не є визначеними законом підставами для скасування оскаржуваного рішення, оскільки обставин, які б свідчили на користь зменшення раніше встановлених ризиків неналежної процесуальної поведінки обвинуваченого, колегією суддів не встановлено.
На підставі вище викладеного, а також враховуючи дані про особу обвинуваченої в їх сукупності, колегія суддів приходить до висновку про доведеність прокурором у клопотанні ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки достатні стримуючі фактори, які б свідчили про протилежне в матеріалах справи відсутні.
Враховуючи, що дане кримінальне провадження в суді першої інстанції не завершено до спливу продовженого строку, підстав для скасування оскаржуваної ухвали, апеляційний суд не вбачає, а тому ухвалу суду першої інстанції слід залишити без зміни.
Керуючись статтями 177, 178, 376, 405, 407, 419 КПК України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу захисника адвоката ОСОБА_7 залишити без задоволення, а ухвалу Новоархангельського районного суду Кіровоградської області від 21 січня 2022 року стосовно ОСОБА_6 - без зміни.
Ухвала апеляційного суду є остаточною та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4