Іменем України
03 лютого 2022 року м. Кропивницький
справа № 398/2093/21
провадження № 22-ц/4809/261/22
Кропивницький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:
головуючого судді: Черненка В.В.
суддів: Єгорової С.М., Чельник О.І.
секретар Гончар В.В.
учасники справи:
представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницький цивільну справу за апеляційною скаргою приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал Страхування» на рішення Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 01.11.2021, суддя Нерода Л.М., по цивільній справі за позовом приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал Страхування» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Арсенал Страхування» звернулось у суд із позовом до ОСОБА_1 про відшкодування збитків.
На обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 30 липня 2018 року між ПрАТ «Страхова компанія «Арсенал Страхування» та ОСОБА_3 укладено договір страхування наземного транспорту №272/18-Тз/В, згідно з яким страхова компанія взяла на себе зобов'язання компенсувати будь-яке пошкодження або знищення автомобіля «Honda CR-V», державний номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_3 , його окремих частин чи додаткового обладнання внаслідок ДТП.
22 червня 2019 року на а/д М-21 (через м. Вінниця) сталася ДТП за участю автомобіля «Renault Magnum», державний номерний знак НОМЕР_2 , з напівпричепом «Fruehauf», державний номерний знак НОМЕР_3 , під керуванням ОСОБА_1 та автомобілем «Honda CR-V», державний номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_3 .
Постановою про закриття кримінального провадження від 08 серпня 2019 року встановлено, що ДТП сталася в результаті порушення ПДР водієм автомобіля «Renault Magnum», державний номерний знак НОМЕР_2 з напівпричепом «Fruehauf», державний номерний знак НОМЕР_3 , ОСОБА_1 .
Внаслідок даної ДТП автомобілю «Honda CR-V», державний номерний знак НОМЕР_1 , були спричинені механічні пошкодження, а власнику завдані матеріальні збитки в розмірі 357 289 грн. 80 коп. - вартість відновлюваних робіт.
Цивільно-правова відповідальність водія автомобіля «Renault Magnum», державний номерний знак НОМЕР_2 з напівпричепом «Fruehauf», державний номерний знак НОМЕР_3 , ОСОБА_1 на момент ДТП була застрахована полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності №АМ-006361134, виданого ПрАТ «СГ «Ю.БІ.АЙ - КООП», яким передбачено ліміт відповідальності 100 000 грн. 00 коп., франшиза в розмірі 500 грн. 00 коп., відповідно ПрАТ «СГ «Ю.БІ.АЙ - КООП» сплачено на користь ПрАТ «Страхова компанія «Арсенал Страхування» кошти в розмірі 99 500 грн. 00 коп.
Просив суд стягнути з ОСОБА_1 на користь позивач збитки в розмірі 257 780 грн. 80 коп.
Рішенням Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 01.11.2021 у задоволенні позову відмовлено.
В апеляційній скарзі ставиться питання про скасування рішення суду першої інстанції, у зв'язку з порушенням норм процесуального та матеріального права. Зазначено, що суд першої інстанції не взяв до уваги, що постанова про закриття кримінального провадження є належним та допустимим доказом вини водія ОСОБА_1 у скоєнні ДТП. Крім цього, ПрАТ «СГ «Ю.БІ.АЙ-КООП» визнав вищезазначену ДТП страховим випадком, а отже, і постанову про закриття кримінального провадження від 08.08.2019 як достатній, належний доказ на підтвердження вини ОСОБА_1 у настанні ДТП.
Ухвалою Кропивницького апеляційного суду від 21.12.2021 по справі відкрито апеляційне провадження.
Ухвалою Кропивницького апеляційного суду від 21.12.2021 справу призначено до розгляду.
ОСОБА_1 подав відзив на апеляційну скаргу, в якому заперечується проти задоволення апеляційної скарги.
Перевіривши доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що зазначені доводи не спростовують висновків суду першої інстанції.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції встановив, що 30 липня 2018 року між ПрАТ «Страхова компанія «Арсенал Страхування» та ОСОБА_3 укладено договір страхування наземного транспорту №272/18-Тз/В, згідно з яким страхова компанія взяла на себе зобов'язання компенсувати будь-яке пошкодження або знищення автомобіля «Honda CR-V», державний номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_3 , його окремих частин чи додаткового обладнання внаслідок ДТП.
22 червня 2019 року на а/д М-21 (через м. Вінниця) сталася ДТП за участю автомобіля «Renault Magnum», державний номерний знак НОМЕР_2 , з напівпричепом «Fruehauf», державний номерний знак НОМЕР_3 , під керуванням ОСОБА_1 та автомобілем «Honda CR-V», державний номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_3
01 липня 2019 року ОСОБА_3 подав до ПрАТ «Страхова компанія «Арсенал Страхування» заяву про настання події, що має ознаки страхового випадку за договором добровільного страхування транспортного засобу .
17 жовтня 2019 року «Страхова компанія «Арсенал Страхування» складено страховий акт №006.01019419-1, відповідно до якого сума страхового відшкодування становить 357 280 грн. 80 коп.
Постановою слідчого від 08 серпня 2019 року закрито кримінальне провадження №12019020010001328, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 22 червня 2019 року, у зв'язку з відсутністю в діях водія ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , складу кримінального правопорушення, передбаченого ст. 286 КК України. Копію постанови направити начальнику Олександрійського ВП ГУНП в Кіровоградській області для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності.
Згідно з листом Олександрійського РВП ГУНП в Кіровоградській області від 04 серпня 2021 року, в результаті перевірки книг обліку вхідної кореспонденції Олександрійського ВП ГУНП в Кіровоградській області за серпень - жовтень 2019 року встановлено, що постанова слідчого від 08 серпня 2019 року про закриття кримінального провадження №12019020010001328 не надходила.
Суд першої інстанції дійшов висновку, що в матеріалах справі відсутні належні та допустимі докази вини ОСОБА_1 в порушенні правил дорожнього руху, внаслідок чого сталася ДТП та автомобіль «Honda CR-V», державний номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_3 , отримав механічні пошкодження, на відшкодування яких позивач просить стягнути невідшкодовану частину збитків у розмірі 257 780 грн. 80 коп. а тому у задоволенні позову відмовлено.
Справа розглядалась судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи.
Згідно ч.1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.
За загальними положеннями ЦПК України на суд покладено обов'язок під час ухвалення рішення вирішити, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги позивача та якими доказами вони підтверджуються; перевірити наявність чи відсутність певних обставин за допомогою доказів шляхом їх оцінки; оцінити подані сторонами докази та дійти висновку про наявність або відсутність певних юридичних фактів.
Реалізація принципу змагальності сторін в цивільному процесі та доведення перед судом обґрунтованості своїх вимог є конституційною гарантією, передбаченою у ст. 129 Конституції України.
Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію, у тому числі, у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи.
Дотримання принципу справедливості судового розгляду є надзвичайно важливим під час розгляду судових справ, оскільки його реалізація слугує гарантією того, що сторона, незалежно від рівня її фахової підготовки та розуміння певних вимог цивільного судочинства, матиме можливість забезпечити захист своїх інтересів.
Частиною 4 ст. 10 ЦПК України і ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» на суд покладено обов'язок під час розгляду справ застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України (далі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.
Згідно із практикою ЄСПЛ змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і, відповідно, правомочностей головних суб'єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства - суду та сторін (позивача та відповідача). Диференціація процесуальних функцій об'єктивно приводить до того, що принцип змагальності відбиває властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов'язків сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та, що необхідно особливо підкреслити, із принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони. Суд тільки оцінює надані сторонам матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і докази не збирає.
З матеріалів справи вбачається, що 30 липня 2018 року між ПрАТ «Страхова компанія «Арсенал Страхування» та ОСОБА_3 укладено договір страхування наземного транспорту №272/18-Тз/В, згідно з яким страхова компанія взяла на себе зобов'язання компенсувати будь-яке пошкодження або знищення автомобіля «Honda CR-V», державний номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_3 , його окремих частин чи додаткового обладнання внаслідок ДТП.
22 червня 2019 року на а/д М-21 (через м. Вінниця) сталася ДТП за участю автомобіля «Renault Magnum», державний номерний знак НОМЕР_2 , з напівпричепом «Fruehauf», державний номерний знак НОМЕР_3 , під керуванням ОСОБА_1 та автомобілем «Honda CR-V», державний номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_3
01 липня 2019 року ОСОБА_3 подав до ПрАТ «Страхова компанія «Арсенал Страхування» заяву про настання події, що має ознаки страхового випадку за договором добровільного страхування транспортного засобу .
17 жовтня 2019 року «Страхова компанія «Арсенал Страхування» складено страховий акт №006.01019419-1, відповідно до якого сума страхового відшкодування становить 357 280 грн 80 коп.
Постановою слідчого від 08 серпня 2019 року закрито кримінальне провадження №12019020010001328, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 22 червня 2019 року, у зв'язку з відсутністю в діях водія ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , складу кримінального правопорушення, передбаченого ст. 286 КК України.
В постанові зазначено, що копію постанови направити начальнику Олександрійського ВП ГУНП в Кіровоградській області для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності.
Згідно з листом Олександрійського РВП ГУНП в Кіровоградській області від 04 серпня 2021 року, в результаті перевірки книг обліку вхідної кореспонденції Олександрійського ВП ГУНП в Кіровоградській області за серпень - жовтень 2019 року встановлено, що постанова слідчого від 08 серпня 2019 року про закриття кримінального провадження №12019020010001328 не надходила.
Відповідно ст. 1166 ЦК України шкода завдана неправомірними діями майну фізичної чи юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка їх завдала.
Ч. 1 ст. 1187 ЦК України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.
Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. (ч. 2 ст. 1187 ЦК України).
При цьому, особою, яка зобов'язана відшкодувати шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки, є фізична або юридична особа, що на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди, позички тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. (п. 6 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №4 від 01.03.2013 року «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки»).
Згідно ст. 29 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у зв'язку із пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованому у порядку встановленому законодавством.
У відповідності до вимог ст. 27 Закону України «Про страхування» та ст. 993 ЦК України до позивача, який виплатив страхове відшкодування, переходить право вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток, тобто право вимоги до відповідача.
Згідно ст. 38 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» МТСБУ після сплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до власника, водія транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність у розмірі виплаченого відшкодування.
Відповідно ч. 1 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
За змістом ч. 6 ст. 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
В апеляційній скарзі позивач посилається як на належний та допустимий доказ на постанову про закриття кримінального провадження від 08.08.2019 року, якою вина відповідача встановлена слідчим.
Суд апеляційної інстанції перевірив зазначений доказ.
З Постанови про закриття кримінального провадження від 08.08.2019 року, вбачається, що старший слідчий поліції ГУНП у Вінницькій області капітан поліції МельничукА.С. розглянувши матеріали досудового розслідування внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019020010001328 від 22.06.2019 року за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст. 286 КК України встановив, що 22 червня 2019 року на а/д М-21 (через м. Вінниця) сталася ДТП за участю автомобіля «Renault Magnum», державний номерний знак НОМЕР_2 , з напівпричепом «Fruehauf», державний номерний знак НОМЕР_3 , під керуванням ОСОБА_1 та автомобілем «Honda CR-V», державний номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_3 .
Внаслідок вказаної події водій ОСОБА_3 отримав тілесні ушкодження у вигляді « закрита черпно - мозкова травма,струс головного мозку, забій, садно лобної ділянки голови» які відповідно до висновку судової медичної експертизи № 835 від 02.08.2019 року належать до легких тілесних ушкоджень. Дійшов висновку, що таким чином своїми діями водій ОСОБА_1 порушив вимоги п.п. 10.1,10.4 Правил дорожнього руху України. .
Порушення правил дорожнього руху водієм ОСОБА_1 знаходяться в причинному зв'язку із наслідками даної ДТП.
Приймаючи до уваги, що тілесні ушкодження виявленні у ОСОБА_3 відносяться до легких , слідчий дійшов висновку, що дане кримінальне провадження не місить складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 286 Кк України.
Постановою слідчого від 08 серпня 2019 року закрито кримінальне провадження №12019020010001328, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 22 червня 2019 року, у зв'язку з відсутністю в діях водія ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , складу кримінального правопорушення, передбаченого ст. 286 КК України.
Копію постанови направити начальнику Олександрійського ВП ГУНП в Кіровоградській області для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності.
Встановлені обставини свідчать, що зазначена постанова не містить належних доказів на підтвердження вини ОСОБА_1 ..
В постанові не зазначено перелік слідчий дій, які здійсненні слідчим під час розслідування зазначеної ДТП, яка відбулась 22 червня 2019 року на а/д М-21 (через м. Вінниця) за участю автомобіля «Renault Magnum», державний номерний знак НОМЕР_2 , з напівпричепом «Fruehauf», державний номерний знак НОМЕР_3 , під керуванням ОСОБА_1 та автомобілем «Honda CR-V», державний номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_3 .
Висновки слідчого є немотивованими, викладені без посилання на конкретні докази, а тому не можуть бути визнані судом, як належні та допустимі докази на підтвердження позову відповідно до статті 81 ЦПК України.
З матеріалів справи вбачається, що відповідач по справі намагався ознайомитись з матеріалами кримінального провадження №12019020010001328, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 22 червня 2019 року, а також отримати постанову про закриття кримінального провадження, однак отримав відповідь, що така постанова до Олександрійського ВП ГУНП в Кіровоградській області не надходила ( а.с. 75)
Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що матеріали справи не містять належних та допустимих доказів на підтвердження позову.
Приймаючи до уваги встановлені обставини, суд апеляційної інстанції зробив висновок, що доводи викладені в апеляційній скарзі висновків суду першої інстанції не спростовують, оскільки не підтверджуються належними та допустимими доказами та суперечать фактичним обставинам справи та вимогам закону.
Підстави для скасування або зміни рішення суду першої інстанції відсутні.
Апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, рішення суду першої інстанції відповідно до ч.1 ст. 375 ЦПК України залишається без змін.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суді, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо надання обґрунтування , що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00 § 23, ЄСПЛ від 18 липня 2006 року).
Перевіряючи доводи апеляційної скарги і ухвалюючи судове рішення за наслідками апеляційного розгляду, колегія суддів також враховує усталену практику Європейського суду з прав людини, який зазначаючи, що рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторін (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Руїз Торія проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain), Серія A, № 303-A, § 29,30), разом з тим акцентував увагу на тому, що це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною, більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх.
Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 382, 383, 384 ЦПК України, Кропивницький апеляційний суд,
Апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал Страхування», залишити без задоволення.
Рішення Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 01.11.2021, залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів у випадках передбачених ст..389 ЦПК України.
Головуючий:
Судді: