180/108/22
3/180/100/22
у справі про адміністративне правопорушення
07 лютого 2022 р. м. Марганець
Суддя Марганецького міського суду Дніпропетровської області Янжула О.С., розглянувши матеріали адміністративної справи, які надійшли з відділення поліції № 1 Нікопольського РУП ГУНП в Дніпропетровській області, про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Марганець, громадянина України, непрацюючого,
зареєстрованого та проживаючого за адресою:
АДРЕСА_1 ,
за ч. 1 ст. 184 КУпАП, -
10.01.2022 року о 12.00 год. ОСОБА_1 ухилився від виконання батьківських обов'язків, передбачених ст. 150 СК України, в наслідок чого його неповнолітній син - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 не відвідував навчальний заклад без поважних причин в період часу з 23.11.2021 року по 10.01.2022 року за, що передбачена відповідальність ч.1 ст. 184 КУпАП.
Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 до суду неодноразово не з'явилася, про дату розгляду справи повідомлена належним чином, про причини неявки суд не повідомила, заяв чи клопотань також не надходило.
У відповідності до ст. 268 КУпАП присутність правопорушника під час розгляду даної категорії справ не є обов'язковою за умови належного сповіщення останнього про день, час та місце проведення судового засідання.
Поняття справедливого судового розгляду передбачає можливість для особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, бути присутнім на засіданні. Ця можливість випливає із об'єкта і цілі ст. 6 ЄКПЛ, оскільки здійснення прав, гарантованих ст.6 Конвенції, передбачає можливість вказаної особи бути вислуханою, а також необхідність перевірити точність її тверджень і співставити їх з матеріалами судової справи.
Європейський суд з прав людини, у своїх рішеннях, наголошує, що кожна сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у справі за його участю, добросовісно користуватися належними йому процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Відповідно до вимог ст.ст. 245, 280 КУпАП, одним із завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови. Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчинені та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, а також іншими документами (ст. 251 КУпАП).
Відповідно до ст. 9 КУпАП України адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно ст. 252 КУпАП орган, який розглядає справу про адміністративне правопорушення, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Диспозиція частини першої статті 184 КУпАП передбачає нормативне правило наступного змісту: «адміністративна відповідальність настає за ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.
Отже, необхідною умовою для застосування до порушника відповідальності, передбаченої вищевказаною статтею є, зокрема, наявність доказів, які б безпосередньо свідчили про порушення викладених вище вимог.
Відповідно до ст. 251 КУпАП - доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
У своїх письмових поясненнях ОСОБА_1 підтвердив факт вчинення ним даного правопорушення. Вказав, що син не відвідував заняття у школі з тієї причини, що він мав конфлікти з дітьми у класі, також була відсутня довідка від лікаря для допущення сина до фізичної культури. Зобов'язався 11.01.2022 року привести свого сина до школи на заняття, визнає себе винним в тім, що не зміг вирішити ситуацію щоб його дитина ходила до школи та самоусунувся від вирішення даної проблеми.
Санкція ч.1 ст.184 КУпАП передбачає попередження або накладення штрафу від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Неодноразову неявку ОСОБА_1 до суду, суд сприймає, як спосіб захисту та спробу уникнути адміністративного стягнення.
З урахуванням викладеного, приходжу до висновку, що вина ОСОБА_1 по ч.1 ст.184 КУпАП про адміністративне правопорушення підтверджується зібраними та дослідженими в судовому засіданні доказами, зокрема: протоколом про адміністративне правопорушення Серії ВАБ №399421 від 10.01.2022 року, в якому зафіксовано факт вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 КУпАП; клопотанням адміністрації Марганецької спеціалізованої природничо-математичної школи I-III ступенів № 11 Марганецької міської ради Дніпропетровської області від 29.12.2021 року №415; копією журналу обліку відвідування (пропусків) занять ЗОШ № 11; копією свідоцтва про народження ОСОБА_1 ; письмовими поясненнями свідка та правопорушника, відповідно до яких останній дійсно вчинив зазначене правопорушення за вищевикладених обставин.
Аналізуючи докази по справі, дійшов висновку, що ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.184 КУпАП.
Відповідно до вимог ст.8 КУпАП, особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час та за місцем вчинення правопорушення.
Згідно ч.2 ст.33 КУпАП при накладенні стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Обставин, що пом'якшують відповідальність ОСОБА_1 - не встановлено.
Обставин, що обтяжують відповідальність ОСОБА_1 - не встановлено.
Згідно положень ст. 23 КУпАП України, адміністративні стягнення є мірою відповідальності і застосовуються з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.
При визначенні виду та розміру адміністративного стягнення, беру до уваги характер вчиненого правопорушення, особу ОСОБА_1 , всі обставини справи в їх сукупності, вважаю, що до нього слід застосувати адміністративне стягнення у вигляді - попередження, вид якого визначено на рівні найнижчої межі, передбаченої санкцією ч. 1 ст. 184 КУпАП, що буде необхідним для її виправлення та достатнім для виконання завдань КУпАП.
Підстави для застосування іншого, більш м'якого або суворішого стягнення, відсутні.
Відповідно до ч. 5 ст.4 Закону України «Про судовий збір» та ст. 40-1 КУпАП, у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення з особи, на яку накладено таке стягнення, підлягає стягненню судовий збір в розмірі 496,20 грн.
Керуючись ст.ст. 23,24, ст.40-1, ч.1 ст. 184, п.1 ч.1 ст.284 КУпАП, -
Визнати ОСОБА_1 винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 КУпАП та накласти стягнення у вигляді - попередження.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави в сумі 496 (чотириста дев'яносто шість) гривень 20 копійок.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 32 або 32-1 цього Кодексу, а також постанов, прийнятих за результатами розгляду справ про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 185-3 цього Кодексу.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу.
Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Суддя: О. С. Янжула