Справа № 177/22/22
Провадження № 2/177/290/22
03.02.2022 м. Кривий Ріг
Суддя Криворізького районного суду Дніпропетровської області Суботіна С. А. розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Лозуватської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області про встановлення факту родинних відносин та визнання права власності на спадкове майно,-
Позивач 04.01.2022 звернулася до суду з указаним позовом та просить встановити факт родинних відносин між нею, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , а також визнати за нею право на земельну частку (пай) розміром 5,34 умовних кадастрових гектарів, розташовану на території Данилівської сільської ради Криворізького району Дніпропетровській області, яке належало ОСОБА_2 на підставі сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ДП № 0113790, згідно з рішенням № 300-р від 22.05.1997, у порядку спадкування за законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 187 ЦПК України, суд відкриває провадження у справі за позовною заявою за відсутності підстав для залишення її без руху, повернення чи відмови у відкритті провадження.
Ухвалою суду від 06.01.2022 указану позовну заяву залишено без руху через її невідповідність вимогам ст. ст. 175, 177 ЦПК України.
До суду 02.02.2022 від позивача надійшла заява, відповідно до якої, на виконання ухвали суду від 06.01.2022 надано заяву про витребування доказів, а саме рішення сільської ради № 300-р від 22.05.1997.
Ознайомившись зі змістом заяви від 02.02.2022, суддя дійшов до наступного висновку.
Відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, у якому відповідна заява або скарга подається до суду, у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. При цьому, за подання фізичною особою позову немайнового характеру, судовий збір складає 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (908,00 грн), а при поданні фізичною особою до суду позову майнового характеру, підлягає сплаті судовий збір у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір», за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.
При зверненні до суду з позовною заявою та двома вимогами: майнового характеру - визнання права власності на спадкове майно, немайнового - про встановлення факту родинних відносин, позивач сплачує судовий збір у розмірі 1816,00 грн. Однак, до сплати підлягає 2462,42 грн, а саме 908,00 грн - за вимогу немайнового характеру + 1554,42 грн за вимогу майнового характеру (1 % від вартості земельної ділянки 155442,85 грн.). Отже, позивачу необхідно доплатити судовий збір у розмірі 646,42 грн за вимогу майнового характеру.
Окрім того, до позовної заяви, у якості доказу долучена копія довідки, яка підписана секретарем Данилівської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області Бухіннік Н.І. та додатком до якої є копія книги реєстрації сертифікатів на земельний пай, яка також долучена до позову. У даному витягу з книги реєстрації сертифікатів на земельний пай ім'я отримувача сертифіката зазначено « ОСОБА_2 ». Отже, доказів отримання сертифікату на право на земельну частку (пай) саме ОСОБА_2 позивач не надає, клопотання про витребування таких перед судом не заявляє, так само, як і вимоги про належність сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ДП № 0113790 саме ОСОБА_2 .
Відповідно до ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Статтею 5 ЦПК України визначено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Порядок звернення до суду за судовим захистом урегульований Цивільним процесуальним кодексом України. Подання позовної заяви має відбуватись з дотриманням певних умов.
Відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції 1950 року, кожен при вирішенні спору щодо його цивільних прав та обов'язків має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до підсудності якого вона віднесена процесуальним законом (стаття 8 Закону України «про судоустрій і статус суддів»).
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, згідно з положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, гарантується кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його цивільних прав і обов'язків, Проте, право на звернення до суду не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави. Щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, у тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
Відтак, у кожному випадку позивач при зверненні до суду з позовом повинен дотримуватися норм процесуального законодавства.
Таким чином, доступ до правосуддя здійснюється шляхом точного, послідовного і неухильного дотримання заявником певного процесуального алгоритму, що, у даному випадку, передбачений ЦПК України.
З огляду на викладене, залишення заяви без руху з підстав, передбачених законом, не є порушенням права на справедливий судовий захист.
Відповідно до п. 4 ч. 5 ЦПК України суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість, сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.
Частиною 2 статті 127 ЦПК України передбачено, що встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Відповідно до ч. 6 ст. 127 ЦПК України, про поновлення або продовження процесуального строку суд постановляє ухвалу.
Оскільки зазначені в ухвалі суду від 06.01.2022 недоліки позовної заяви не усунуто в повному обсязі, а саме, позивачем не доплачено судовий збір, не надано доказів отримання сертифікату на право на земельну частку (пай) саме ОСОБА_2 , суддя приходить до висновку про продовження процесуального строку для усунення недоліків позовної заяви та встановлює додатковий строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення копії даної ухвали.
Роз'яснити позивачу, що у разі не усунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачу.
Також, суд звертає увагу позивача, що відповідно до ст. 58 ЦПК України, позивач може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
Відповідно до ч. 1 ст. 60, ч. 4 ст. 62 ЦПК України, представником у суді може бути адвокат або законний представник. Повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність».
Однак, до заяви про усунення недоліків позову від 02.02.2022 долучено копію довіреності ОСОБА_3 , яка в силу ст. 1312 Конституції України, ст. 58, 60 ЦПК України, не є особою яка може здійснювати представництво.
Керуючись ст.ст. 175, 177, 185 ЦПК України, суддя, -
Продовжити строк для усунення недоліків вказаних в ухвалі Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 06.01.2022 про залишення без руху, надавши позивачу ОСОБА_1 строк для усунення недоліків позовної заяви, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення даної ухвали суду.
Роз'яснити позивачу, що у випадку невиконання зазначених вимог у встановлений строк, заява буде визнана неподаною та повернута відповідно до вимог ч. 3 ст. 185 ЦПК України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: