202/8278/21
1-кп/202/171/2022
04 лютого 2022 року м. Дніпро
Індустріальний районний суд міста Дніпропетровська в складі:
головуючого-судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні Індустріального районного суду м.Дніпропетровська кримінальне провадження, яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021041660000887 від 17 грудня 2021 року відносно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився в с.Голубівка Новомосковського району Дніпропетровської області, громадянина України, маючого середню освіту, неодруженого, офіційно не працевлаштованого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.345 КК України-
Відповідно до обвинувального акта, 17 грудня 2021 року близько 19:00 години після проведення інструктажу керівництвом Управління патрульної поліції в м. Дніпро Департаменту патрульної поліції та отримання табельної вогнепальної зброї, автопатруль - екіпаж «Легіон-124» у складі поліцейського батальйону №4 роти №1 взводу №1 УПП в м. Дніпро рядового поліції ОСОБА_6 (на посаді з 14.04.2021 згідно з наказом Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області №316 о/с) та інспектору батальйону №4 роти №1 взводу №2 УПП в м. Дніпро лейтенанта поліції ОСОБА_7 (на посаді з 02.01.2020 згідно з наказом Головного управління Національної поліції вДніпропетровській області №1 о/с), які були одягнені у формений одяг співробітників патрульної поліції встановленого зразку, на службовому автомобілі «Toyota Prius» н/з НОМЕР_1 заступили на маршрут патрулювання в Індустріальному районі м. Дніпро.
Таким чином, у ніч з 16.12.2021 на 17.12.2021 поліцейський батальйону №4 роти №1 взводу №1 УПП в м. Дніпро рядовий поліції ОСОБА_6 та інспектор батальйону №4 роти №1 взводу №2 УПП в м. Дніпро лейтенант поліції ОСОБА_7 знаходилися при виконанні службових обов'язків, передбачених ЗУ «Про Національну поліцію» та іншими чинними нормативно-правовими актами.
17 грудня 2021 року близько 01:00 години, патрулюючи територію Індустріального району міста Дніпра на «гарячу лінію 102» надійшла заява від ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , про те, що відбувається сварка з її співмешканцем ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та остання просить допомоги поліцейських за адресою: квартира АДРЕСА_2 .
17 грудня 2021 року не пізніше 01 години 15 хвилин, прибувши за вищевказаною адресою, працівники поліції ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , які несли службу у екіпажі «Легіон-124», заявниця ОСОБА_8 впустила у другий під'їзд вищевказаного будинку, де на першому поверсі знаходився її співмешканець ОСОБА_4 , який перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, порушував громадський порядок та спокій, а також пошкодив електрощит, внаслідок чого остання звернулась за допомогою до поліції за номером гарячої лінії 102.
У зазначений час працівники поліції, а саме: ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , виконуючі свої посадові обов'язки щодо припинення протиправних дій ОСОБА_4 та доставлення останнього до найближчого відділку поліції, вивели ОСОБА_4 із зазначеного під'їзду будинку АДРЕСА_3 , та при посадці останнього до службового автомобіля у ОСОБА_4 склалися неприязні відносини до поліцейських ОСОБА_6 та ОСОБА_7 .
Так, 17.12.2021 року не пізніше 01 години 35 хвилин, ОСОБА_4 , знаходячись біля 2-го під'їзду будинку АДРЕСА_3 , знаходячись на відстані витягнутої руки до працівників поліції ОСОБА_7 та ОСОБА_6 , які намагались застосувати спеціальні засоби до останнього через його агресивну поведінку, проявляючи неповагу до системи правоохоронних органів та певних її працівників, усвідомлюючи, що ОСОБА_7 та ОСОБА_6 є працівниками правоохоронного органу і знаходяться при виконанні своїх службових обов'язків, реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на умисне заподіяння працівникові правоохоронного органу тілесних ушкоджень у зв'язку з виконанням цим працівником службових обов'язків, умисно завдав ОСОБА_6 один удар правою рукою стиснутою в кулак в обличчя, а саме у ліву нижню частину щелепи, після чого завдав ОСОБА_6 другий удар своєю головою в обличчя, а саме у ділянку губ та носа.
Внаслідок протиправних дій ОСОБА_4 поліцейський батальйону №4 роти №1 взводу №1 УПП в м.Дніпро рядовий поліції ОСОБА_6 отримав легкі тілесні ушкодження у вигляді внутрішньо-шкіряного крововиливу на спинці носу по центру та дещо праворуч, крововиливу та садна на його тлі - на червоній каймі верхньої губи по центру, крововиливу на слизовій оболонці нижньої губи по центру та дещо праворуч, внутрішньо-шкіряного крововиливу та садна на його тлі на верхній повіці лівого ока, які за своїм характером відносяться до легких тілесних ушкоджень, що мають незначні скороминущі наслідки.
Умисні дії ОСОБА_4 , що виразилися в умисному заподіянні працівникові правоохоронного органу легких тілесних ушкоджень у зв'язку з виконанням цим працівником службових обов'язків, кваліфікуються за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 345 КК України.
24 грудня 2021 року між прокурором Лівобережної окружної прокуратури міста Дніпра ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 в порядку, передбаченому ст.ст.468,469,472 КПК України, укладено угоду про визнання винуватості.
Згідно із даною угодою, прокурор та обвинувачений ОСОБА_4 дійшли згоди щодо формулювання обвинувачення, всіх істотних для даного кримінального провадження обставин та правової кваліфікації дій обвинуваченого ОСОБА_4 за ч.2 ст.345 КК України. Обвинувачений повністю визнав свою винуватість у зазначеному діянні і зобов'язується беззастережно визнати обвинувачення в обсязі пред'явленого обвинувачення у судовому провадженні. Сторони погоджуються на призначення наступного покарання ОСОБА_4 за ч.2 ст.345 КК України у виді 3 років обмеження волі зі звільненням на підставі ст.75 КК України від відбування покарання з випробуванням та покладанням обов'язків, передбачених п.п.1,2 ч.1 ст.76 КК України.
Розглядаючи в порядку п.1 ч.3 ст.314 КПК України питання про можливість затвердження даної угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступного.
Відповідно до правил ст.469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо уповноваженої особи юридичної особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у зв'язку з яким здійснюється провадження щодо юридичної особи, а також у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.
У підготовчому судовому засіданні прокурор просив затвердити угоду про визнання винуватості оскільки вона не суперечить вимогам кримінального процесуального законодавства України і призначити обвинуваченому ОСОБА_4 узгоджену в угоді міру покарання.
Потерпілий у судове засідання не з'явився, надав заяву, у якій просив справу розглянути без його участі та надав письмову згоду на укладення угоди про визнання винуватості.
Обвинувачений ОСОБА_4 також просив затвердити угоду про визнання винуватості і призначити узгоджену в ній міру покарання. При цьому ОСОБА_4 беззастережно визнав себе винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.345 КК України за викладених в обвинувальному акті обставин.
Захисник обвинуваченого просив угоду про визнання винуватості затвердити, зазначивши, що вона відповідає вимогам КПК України, а її наслідки роз'яснені обвинуваченому.
Обвинуваченому ОСОБА_4 судом було роз'яснено та ним усвідомлено, що наслідком укладення та затвердження угоди є його відмова від здійснення прав, передбачених п.1 ч.4 ст.474 КПК України, а саме: права на судовий розгляд, під час якого прокурор зобов'язаний довести кожну обставину щодо кримінального правопорушення, у вчиненні якого його обвинувачують, також усвідомлено, що наслідком укладення та затвердження угоди є обмеження його права оскарження вироку згідно з положеннями статей 394 та 424 цього Кодексу, а саме: можливість оскарження вироку лише з підстав призначення судом покарання суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами 5-7 статті 474 цього Кодексу, в тому числі - не роз'яснення наслідків укладення угоди.
Судом встановлено, що дана угода про визнання винуватості за своїм змістом та порядком укладення відповідає вимогам ст.ст.468-470 КПК України, в тому числі - щодо правової кваліфікації кримінального правопорушення та щодо узгодженої міри покарання, яка передбачена санкцією цієї статті.
Суд переконався, що укладення угоди є добровільним, тобто згідно зі ч.6 ст.474 КПК України не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз, або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
Також судом було встановлено, що умови угоди відповідають інтересам суспільства, не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб, наявні фактичні підстави для визнання винуватості обвинуваченим.
Таким чином суд вважає доведеним вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.345 КК України умисному заподіянні працівникові правоохоронного органу легких тілесних ушкоджень у зв'язку з виконанням цим працівником службових обов'язків.
Узгоджене сторонами покарання відповідає загальним правилам призначення покарань, передбаченим КК України.
Міра покарання, яка узгоджена сторонами, є достатньою для виправлення та перевиховання обвинуваченого і відповідає загальним засадам призначення покарання. При призначені покарання враховано обставини, передбачені ст.66-67 КК України, які пом'якшують та обтяжують покарання.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.66 КК України обставиною, яка пом'якшує покарання обвинуваченому є щире каяття.
Відповідно до ст.67 КК України обставин, які обтяжують покарання обвинуваченому не встановлено.
Таким чином, за наслідками розгляду угоди в судовому засіданні під час підготовчого судового провадження, суд, перевіривши відповідність угоди вимогам кримінального процесуального закону, врахувавши заслухані доводи сторін кримінального провадження, приходить до висновку про наявність підстав для прийняття рішення про затвердження угоди про визнання винуватості між сторонами кримінального провадження: про призначення обвинуваченому узгодженої сторонами міри покарання за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.345 КК України та ухвалення обвинувального вироку.
Питання про долю речових доказів судом не вирішується відповідно до ч.9 ст.100 КПК України, оскільки вони суду не надавалися та судом не досліджувалися.
Процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст.314,368,369,370,371,374,376,395,472,474,475 КПК України, суд -
Затвердити угоду про визнання винуватості від 24 грудня 2021 року, укладену між прокурором Лівобережної окружної прокуратури міста Дніпра ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 .
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.345 КК України та призначити йому покарання у виді обмеження волі строком на 3 (три) роки.
Звільнити ОСОБА_4 від відбуття покарання на підставі ст.75 КК України з іспитовим строком 1 (один) рік, із покладенням на нього наступних обов'язків: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Вирок суду може бути оскаржений до судової палати з кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів з моменту проголошення, а особою, відносно якої винесено обвинувальний вирок, у той же строк з дня вручення копії вироку.
Згідно п.1 ч.4 ст.394 КПК України вирок суду першої інстанції на підставі угоди між прокурором та обвинуваченим про визнання винуватості може бути оскаржений в апеляційному порядку обвинуваченим, його захисником, законним представником виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених ч.ч.4,6,7 ст.474 КПК України, в тому числі не роз'яснення йому наслідків укладення угоди.
Суддя ОСОБА_1