ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 50/30430.06.10
За позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Сателіт Компані ЛТД»
до приватного підприємства «Анастасія»
про стягнення 10 143,18грн.
Суддя Головатюк Л.Д.
Представники:
від позивача Дзюбенко Р.М. (дов. від 17.03.2010)
від відповідача не з'явились
В судовому засіданні 30.06.2010 на підставі ст. 85 ГПК України за згодою представника позивача оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.
На розгляд господарського суду м. Києва передані вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Сателіт Компані ЛТД»до приватного підприємства «Анастасія» про стягнення заборгованості за неналежне виконання грошового зобов'язання за договором купівлі-продажу від 26.09.2008 в розмірі 10 143,18 грн., в тому числі 7 509,62 грн. - основний борг, 335,18 грн. -3% річних, 1 398,38 грн. -інфляційних витрат та 1 000,00 грн. -витрат на юридичні послуги.
Ухвалою господарського суду м. Києва від 17.05.2010 порушено провадження у справі № 50/304 та призначено її до розгляду на 04.06.2010.
В судовому засіданні 04.06.2010 позивач надав докази та дав пояснення по справі. Представник відповідача в судове засідання не з'явився, витребувані судом докази не подав, причин неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.
У зв'язку з неявкою представника відповідача розгляд справи було відкладено на 30.06.2010.
В судовому засіданні 30.06.2010 позивач надав суду додаткові докази та дав пояснення по справі, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.
Відповідач в судові засідання 04.06.2010 та 30.06.2010 не направив своїх повноважних представників, письмових доказів, відзив на позовну заяву не надав, позовну вимогу по суті у будь-який інший процесуальний спосіб не заперечив.
Особи, які беруть участь у розгляді справи, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (див. Роз'яснення Президії ВАСУ від 18.09.1997 № 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України").
Відповідач клопотань про відкладення розгляду справи та наявності у нього поважних причин щодо неявки у судове засідання не повідомив, що дає підстави визначити причини його неявки до суду неповажними.
Представник позивача заявив клопотання, відповідно до ст.75 ГПК України, про розгляд справи у відсутності відповідача, посилаючись на неявку його до суду з метою ухилення від проведення розрахунків.
Керуючись ст. 75 ГПК України суд визнав клопотання позивача обґрунтованим, задовольнив його та вважає за можливе розглянути справу без участі представників відповідача за наявними у справі доказами та матеріалами.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд міста Києва, -
26.09.2008 між товариством з обмеженою відповідальністю «Сателіт Компані ЛТД»(далі -позивач, продавець за договором) та приватним підприємством «Анастасія»(далі -відповідач, покупець за договором) було укладено договір купівлі-продажу (далі - договір).
Відповідно до умов п.п. 1.1., 1.2. договору, позивач зобов'язався поставити та передати у власність (повне господарське відання) відповідача сантехнічні вироби (далі -товар), а покупець зобов'язався прийняти товар та оплатити його на умовах даного договору.
Умовами розділу 6 договору передбачено, що товар повинен бути повністю поставлений покупцю протягом 30 днів, а перша поставка у розмірі не менше 1/3 частини повної поставки повинна бути поставлена протягом 14 днів з моменту попередньої оплати за товар згідно рахунку-фактури. Поставка здійснюється зі складу продавця за кошти покупця.
Згідно положень п.п. 8.1. та 8.2. договору, попередня оплата у розмірі 50% від суми за кераміку ЗАТ «Славутицького комбінату Будфарфор»здійснюється протягом 5 днів з моменту одержання покупцем рахунку-фактури. Остаточний термін оплати товару складає 10 календарних днів з моменту кінцевого одержання товару покупцем.
Судом встановлено, що на виконання умов договору, позивачем було здійснено поставку товару відповідачу на загальну суму 10 709,62 грн. відповідно до видаткової-накладної № РН-505 від 26.09.2008, який був отриманий останнім, про що свідчать належним чином оформлена довіреність на отримання товарно-матеріальних цінностей серії ЯМТ № 835286 від 26.09.2008.
Вищевказані накладна та довіреність приймаються судом у якості належного доказу виконання поставки товару відповідачу та прийняття його останнім.
Однак, відповідач в порушення умов договору та чинного законодавства, не виконав в повному обсязі взяті на себе зобов'язання, а саме відповідачем було здійснено лише часткову оплату поставленого товару в розмірі 3 200,00 грн., що підтверджується крім іншого наявним в матеріалах справи актом звірки взаємних розрахунків від 01.03.2010.
Таким чином, на дату звернення позивача з позовом до суду заборгованість відповідача за договором купівлі-продажу від 26.09.2008 становить 7 509,62 грн.
Судом встановлено факт наявності порушень відповідачем взятих на себе господарських зобов'язань.
Отже, внаслідок укладення договору між сторонами, згідно ст. 11 ЦК України, виникли цивільні права та обов'язки. Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення ГК України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.
Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 ГК України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.
У відповідності до ст.ст. 202, 203, 205 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Статтею 626 ЦК України визначено поняття договору, яким є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно ст. 173 ГК України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Зазначене також кореспондується зі ст.ст.525, 526 ЦК України, відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
У відповідності до ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).
Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Пунктами 1-3 ст. 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.
Відповідно до п. 1 ст. 693 ЦК України договором купівлі-продажу може бути встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу.
Згідно з ч. 1 ст. 664 ЦК України обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент, зокрема, вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар або надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.
Факт наявності боргу у відповідача перед позивачем в сумі 7 509,62 грн. належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований, а відтак, позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача основної заборгованості за договором купівлі-продажу від 26.09.2008 в сумі 7 509,62 грн. визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договорами позивач просить суд стягнути з останнього витрати пов'язані з інфляційними процесами в сумі 1398, 38 грн. та 3 % річних в розмірі 335. 18грн.
В положеннях ст. 610 Цивільного кодексу України зазначено, що невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) є порушенням цього зобов'язання.
Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають наслідки, передбачені договором або законом.
Дії відповідача є порушенням грошових зобов'язань, тому є підстави для застосування встановленої договором та законодавством відповідальності.
Згідно положень п. 11.1. договору встановлено, що у випадку порушення умов даного договору сторони несуть відповідальність, визначену даним договором та відповідним чинним законодавством. Порушенням зобов'язання є його невиконання або неналежне виконання, тобто виконання з порушення умов, визначених змістом зобов'язань.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Отже передбачене законом право кредитора вимагати спати боргу з урахуванням індексу інфляції, процентів річних та процентів за користування чужими грошовими коштами є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утриманими ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Таким чином, 3 проценти річних входять до складу грошового зобов'язання і не ототожнюються із санкціями за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань.
Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача витрат на надання правової допомоги в сумі 1 000,0 грн. слід зазначити наступне.
Відповідно до статті 44 Господарського процесуального кодексу України до складу судових витрат входить оплата, зокрема, послуг адвоката, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань з надання правової допомоги. В контексті цієї норми, судові витрати за участь адвоката при розгляді справи підлягають сплаті лише в тому випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавались, та їх сплата підтверджується відповідними фінансовими документами.
Відшкодування цих витрат здійснюється за наявності документального підтвердження витрат, пов'язаних з угодою про надання послуг щодо ведення справи у суді, та належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, і платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг або акту виконаних робіт.
До матеріалів справи позивач додав належним чином завірені копії договору про надання юридичних послуг укладеного між позивачем та ФОП Дзюбенко Р.М. від 16.03.2010 та акт здачі-прийняття виконаних робіт (надання послуг), як доказ надання юридичних послуг ФОП Дзюбенко Р.М.
За таких обставин, вимоги позивача про стягнення з відповідача витрат на правову допомогу в сумі 1 000,00 грн., підлягає задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідач відзиву, пояснень та доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, суду не надав.
Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги щодо стягнення з відповідача заборгованості та штрафних санкцій за договором купівлі-продажу від 26.09.2008 є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України, державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, від сплати яких позивач звільнений у встановленому законом порядку, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог.
На підставі викладеного, керуючись Цивільним Кодексом України, ст.ст. 33, 34, 49, 64, 75, 82, 83, 84, 85 ГПК України, суд -
1. Позовні вимоги задовольнити повністю.
2. Стягнути з приватного підприємства «Анастасія» (02024, м. Київ, вул. Орлика, 24/1, кв. 23, код ЄДРПОУ 21681903) з будь-якого рахунку (виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Сателіт Компані ЛТД» (02160, м. Київ, вул. Фанерна, 4, код ЄДРПОУ 31450792) основний борг в сумі 7 509 (сім тисяч п'ятсот дев'ять) грн. 62 коп., 3% річних в сумі 335 (триста тридцять п'ять) грн. 18 коп., індекс інфляції в розмірі 1 398 (одна тисяча триста дев'яносто вісім) грн. 38 коп., витрати на юридичні послуги в розмірі 1 000 (одна тисяча) грн. 00 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 102 (сто дві) грн. 00 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп.
4. Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття та може бути оскаржене в порядку та строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.
5. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
6. Копію рішення розіслати сторонам.
Суддя Головатюк Л.Д
Дата підписання рішення 08.07.2010