ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 37/19123.06.10
За позовомАкціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго»в особі Структурного підрозділу «Енергозбут Київенерго»
ДоКомунального підприємства по утриманню житлового господарства Святошинського району м. Києва
Простягнення 143 616,78 грн.
Суддя Гавриловська І.О.
У судових засіданнях брали участь:
від позивача: Півень Д.О. -дов. № Д07/2010/03/02-1 від 02.03.10 р.
Марковська В.В. -дов. № Д07/2009/12/31-13 від 31.12.09 р.
Іваненко І.П. - дов. № Д07/2009/07/10-7 від 10.07.09 р.
від відповідача: Серьогін С.Ю. -дов. № б/н від 13.04.10 р.
На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго»в особі Структурного підрозділу «Енергозбут Київенерго»до Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Святошинського району м. Києва про стягнення 129 254,81 грн. основного боргу, 6 631,46 грн. інфляційних нарахувань, 1 136,17 грн. трьох річних відсотків та 6 594,34 грн. пені у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором № 812007 від 01.10.09 р. на постачання теплової енергії в гарячій воді.
Ухвалою суду від 14.04.10 р. було порушено провадження у справі № 37/191 та призначено її розгляд на 24.05.10 р., зобов'язано сторін надати певні документи.
У зв'язку з тим, що 23.05.10 р. (неділя) було релігійним святом «Трійця»і переносилось на 24.05.10 р. (понеділок), то ухвалою суду від 22.04.10 р. було призначено розгляд справи № 37/191 на 26.05.10 р.
Представник позивача у судовому засіданні 26.05.10 р. позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити, на виконання вимог ухвали суду від 14.04.10 р. надав витребувані судом документи та частково оригінали документів для огляду у судовому засіданні, копії яких було додано до позовної заяви.
Представник відповідача пояснив, що позовні вимоги не визнає, вважає їх необґрунтованими і такими, що не підлягають задоволенню, також надав додаткові документи у справі та заявив клопотання про зупинення провадження у справі № 37/191 до вирішення пов'язаної з нею справи, предметом у якій є визнання протиправними та скасування розпоряджень виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).
Суд, розглянувши зазначене клопотання, відхилив його, враховуючи те, що при визначенні вартості наданих послуг позивачем не застосовувались тарифи, які встановлені розпорядженнями, що оскаржуються в судовому порядку.
У судовому засіданні 26.05.10 р. було оголошено перерву до 07.06.10 р., зобов'язано позивача надати суду письмове пояснення щодо стану розрахунків між сторонами, відповідача -відзив на позовну заяву.
Представник позивача у судовому засіданні 07.06.10 р. позовні вимоги повторно підтримав, просив їх задовольнити, витребуваних судом документів не надав.
Представник відповідача у призначене судове засідання не з'явився, про причини неявки суду не повідомив, про призначене судове засідання був повідомлений належним чином, відзиву на позов не надав.
Враховуючи наведене, у зв'язку з необхідністю витребувати документи у справі, а також приймаючи до уваги нез'явлення представника відповідача у призначене судове засідання та ненадання відзиву на позовну заяву, що перешкоджало вирішенню спору у даному судовому засіданні, судом було відкладено розгляд справи № 37/191 на 16.06.10 р.
Представник позивача у судовому засіданні 16.06.10 р. надав суду довідку про надходження грошових коштів від відповідача, позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.
Представник відповідача у судовому засіданні 16.06.10 р. надав суду додаткові документи у справі та повторно заявив клопотання про зупинення провадження у справі, а також повторно пояснив, що позовні вимоги не визнає, вважає їх необґрунтованими і такими, що не підлягають задоволенню.
Представник позивача проти заявленого клопотання заперечив, у зв'язку з чим суд його відхилив, оскільки при визначенні вартості наданих послуг позивачем не застосовувались тарифи, які встановлені розпорядженнями, що оскаржуються в судовому порядку.
Дослідивши матеріали справи, суд оголосив перерву у судовому засіданні 16.06.10 р. до 23.06.10 р. та зобов'язав відповідача надати суду докази скрутного фінансового стану підприємства.
У судовому засіданні 23.06.10 р. представник позивача надав суду довідку про надходження грошових коштів від відповідача.
Представник відповідача у судовому засіданні 23.06.10 р. заявив клопотання про зменшення розміру неустойки.
Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -
Між Акціонерною енергопостачальною компанією «Київенерго»в особі Структурного підрозділу «Енергозбут Київенерго»(енергопостачальна організація) та Комунальним підприємством по утриманню житлового господарства Святошинського району м. Києва (абонент) був укладений договір на постачання теплової енергії в гарячій воді № 812007 від 01.10.09 р., відповідно до умов якого енергопостачальна організація зобов'язується постачати теплову енергію у вигляді гарячої води на потреби: опалення та вентиляцію в період опалювального сезону, гарячого водопостачання протягом року, в кількості та обсягах згідно з додатком № 1 до цього договору, а абонент зобов'язується виконувати умови та порядок оплати в обсягах і терміни, які передбачені в додатку № 4 до даного договору.
Умови зазначеного договору свідчать про те, що за своєю правовою природою він є договором енергопостачання.
У відповідності до частини 1 статті 275 Господарського кодексу України, за договором енергопостачання підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі-енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.
Згідно з п. 5.1. договору № 812007 від 01.10.09 р., облік споживання абонентом теплової енергії проводиться розрахунковим способом.
Відповідно до п. 5.3. вищезазначеного договору, абонент, який має прилади обліку, щомісячно надає енергопостачальній організації звіт по фактичному споживанню теплової енергії, в терміни передбачені у додатку № 1 до даного договору.
Згідно з п. 4 додатку № 1 до договору № 812007 від 01.10.09 р., дата зняття абонентом показників приладів обліку -по 25 число поточного місяця, надання звіту в МВРТ № 4 -не пізніше 28 числа. При відсутності звіту розрахунок виконується згідно максимальних договірних навантажень.
Додатками № 3 та № 4 від 01.04.04 р. до договору № 812007 від 01.10.09 р. визначено тарифи на теплову енергію та порядок розрахунків за спожиту теплову енергію.
У відповідності до п. п. 1. та 2. додатку № 4 до договору № 812007 від 01.10.09 р., розрахунки за теплову енергію, що споживається, проводиться виключно у грошовій формі; абонент до початку розрахункового періоду (місяця) сплачує енергопостачальній організації вартість, заявленої у договорі кількості теплової енергії на розрахунковий період, з урахуванням сальдо розрахунків на початок місяця, або оформлює договір про заставу майна, згідно Закону України «Про заставу», як засіб гарантії сплати споживаємої теплової енергії.
Відповідно до п. 5 додатку № 4 до договору № 812007 від 01.10.09 р., абонент щомісяця з 12 по 15 число самостійно отримує в районному відділі теплозбуту № 4 за адресою: м. Київ, вул. Борщагівська, 171/18, розрахункова група, тел. 456-52-73, табуляграму фактичного споживання теплової енергії за попередній період, акт звірки на початок розрахункового періоду (один примірник оформленого акту звірки абонент повертає в РВТ).
Позивач в обґрунтування позовних вимог надав суду належним чином завірені копії облікової картки відповідача за період з жовтня 2009 р. до січня 2010 р. та корінець наряду № 2962 від 29.10.09 р. Загальна сума спожитої відповідачем теплової енергії за період з 01.10.09 р. до 01.03.2010 р. становила 129 254,81 грн.
Позивач пояснив суду, що ним були належним чином виконані зобов'язання за договором № 812007 від 01.10.09 р., тоді як відповідач свої зобов'язання щодо оплати за спожиту теплову енергію не виконав, у зв'язку з чим станом на 01.03.10 р. у нього виникла заборгованість у розмірі 129 254,81 грн.
За таких обставин АЕК «Київенерго»в особі Структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго» звернулась до Господарського суду м. Києва з даним позовом до Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Святошинського району м. Києва про стягнення 129 254,81 грн. основного боргу, 6 631,46 грн. інфляційних нарахувань, 1 136,17 грн. трьох річних відсотків та 6 594,34 грн. пені у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором № 812007 від 01.10.09 р. на постачання теплової енергії в гарячій воді.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню частково з наступних підстав.
Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.
Згідно частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно зі статтею 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
З наданих суду доказів вбачається, що позивач взяті на себе зобов'язання виконав належним чином, зауважень щодо відпуску теплової енергії від відповідача не надходило, тоді як відповідач у визначений договором № 812007 від 01.10.09 р. та додатками до нього строк оплату за спожиту теплову енергію не здійснив.
За розрахунком позивача, заборгованість Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Святошинського району м. Києва за спожиту від АЕК «Київенерго»теплоенергію за договором № 812007 від 01.10.09 р. станом на 01.03.10 р. становила 129 254,81 грн.
У судовому засіданні 23.06.10 р. АЕК «Київенерго» в особі Структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго»надала суду довідку про надходження грошових коштів від відповідача, з якої вбачається, що Комунальне підприємство по утриманню житлового господарства Святошинського району м. Києва частково погасило заборгованість, яка виникла за період з 01.10.09 р. до 01.03.10 р., і станом на день прийняття рішення у даній справі основний борг становить 28 468,56 грн.
Слід зазначити, що частина платежів на суму 49 561,68 грн. була вчинена відповідачем до звернення позивача з даним позовом.
Таким чином, у позивача не було підстав звертатись до Господарського суду міста Києва з позовом в частині стягнення основного боргу на суму 49 561,68 грн., у зв'язку з чим суд в цій частині позовних вимог відмовляє.
Що стосується частини основного боргу в розмірі 51 206,57 грн., який був погашений після звернення позивача з даним позовом до суду, то провадження в цій частині підлягає припиненню у зв'язку з відсутністю предмету спору.
Відповідно до пункту 1-1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Таким чином, провадження у справі в частині позовних вимог щодо стягнення 51 206,57 грн. основного боргу за спожиту теплову енергію підлягає припиненню в зв'язку з відсутністю предмету спору.
Враховуючи вищенаведене, підлягає стягненню з Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Святошинського району м. Києва сума основного боргу в розмірі 28 468,56 грн.
Акціонерна енергопостачальна компанія «Київенерго»в особі Структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго»просить суд також стягнути з відповідача 6 631,46 грн. інфляційної складової боргу та 1 136,17 грн. трьох відсотків річних у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем грошового зобов'язання за договором № 812007 від 01.10.09 р. за період з 01.10.09 р. до 01.03.10 р.
Згідно зі ст. 614 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Таким чином, частина 1 статті 625 Цивільного кодексу України встановлює виняток із загального правила статті 614 Цивільного кодексу України, що закріплює принцип вини як підставу відповідальності боржника.
Отже, відсутність у боржника грошей у готівковій формі або грошових коштів на його рахунку в банку, і як наслідок, неможливість виконання ним грошового зобов'язання, якщо навіть у цьому немає його провини, не звільняють боржника від відповідальності за прострочення грошового зобов'язання.
Слід зазначити, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу враховуючи індекс інфляції та відсотків річних є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.
Оскільки матеріалами справи підтверджується прострочення виконання відповідачем грошового зобов'язання за договором № 812007 від 01.10.09 р. станом на 01.03.10 р., то з нього, на підставі статті 625 Цивільного кодексу України, підлягають стягненню відповідно 6 631,46 грн. інфляційної складової боргу та 1 136,17 грн. трьох відсотків річних.
Також АЕК «Київенерго»в особі Структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго»просить стягнути з відповідача 6 594,34 грн. пені за порушення договірного зобов'язання щодо оплати спожитої теплової енергії за договором № 812007 від 01.10.09 р.
Згідно з п. 7. додатку № 4 до договору № 812007 від 01.10.09 р., абоненту на суму боргу на початок кожного розрахункового періоду (місяця) енергопостачальною організацією нараховується пеня в розмірі 0,5 % за кожний день, до моменту його повного погашення, але не більше суми обумовленої чинним законодавством України.
Відповідно до ч. 1 ст. 216, ч. 2 ст. 217 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення в сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.
Статтею 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Частина 2 статті 551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Таким чином, для застосування до боржника відповідальності у вигляді стягнення штрафу, вона має бути передбачена законом або договором.
Частиною 1 ст. 233 ГК України встановлено, що у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно зі збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкції. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, а й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.
У відповідності до частини 3 статті 83 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.
Застосовуючи цей припис, слід враховувати вказівку, що міститься в п. 2.4. роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 29.04.1994 р. № 02-5/293 «Про деякі питання практики застосування майнової відповідальності за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань». Вирішуючи питання про зменшення розміру пені, яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, арбітражний суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов'язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення у виконанні зобов'язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків.
Розглянувши даний спір, суд дійшов висновку про винятковість порушення відповідачем грошового зобов'язання перед позивачем, оскільки Комунальне підприємство по утриманню житлового господарства Святошинського району м. Києва є госпрозрахунковим підприємством, яке фінансується з державного бюджету та перебуває у скрутному фінансовому стані, крім того, судом приймається до уваги той факт, що відповідач частково погасив основний борг перед позивачем до прийняття рішення у даній справі.
Таким чином, враховуючи вищевказані обставини, керуючись ч. 1 ст. 233 Господарського кодексу України, п. 3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за необхідне реалізувати надане йому право та зменшити розмір пені, що підлягає стягненню з відповідача на користь Акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго»в особі Структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго», до 100,00 грн. за несвоєчасне погашення заборгованості по сплаті за спожиту теплову енергію.
Таким чином, позов Акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго»в особі Структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго»до Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Святошинського району м. Києва підлягає задоволенню частково.
Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 525, 526, 530, 549, 551, 611, 614, 625, 629 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193, 216, 217, 230, 233, 275 Господарського кодексу України ст. ст. 32, 33, 44, 49, п. 1-1 ст. 80, ст. ст. 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Святошинського району м. Києва (03170, м. Київ, вул. Прилужна, 6, код ЄДРПОУ 03366552) на користь Акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго»(01001, м. Київ, площа І.Франка, 5, код ЄДРПОУ 00131305) 28 468 (двадцять вісім тисяч чотириста шістдесят вісім) грн. 56 коп. основного боргу, 6 631 (шість тисяч шістсот тридцять одну) грн. 46 коп. інфляційної складової боргу, 1 136 (одна тисяча сто тридцять шість) грн. 17 коп. трьох річних процентів, 100 (сто) грн. 00 коп. пені, 940 (дев'ятсот сорок) грн. 37 коп. витрат по сплаті державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. У позовних вимогах про стягнення 49 561,68 грн. основного боргу та 6 494,34 грн. пені відмовити.
4. Провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення 51 206,57 грн. основного боргу припинити.
5. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
6. Дане рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття і може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством України.
Суддя Гавриловська І.О.