СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
пр. № 2-з/759/59/22
ун. № 759/22011/21
07 лютого 2022 року м. Київ
Святошинський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді Войтенко Ю.В.,
за участю секретаря Проневич В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві заву ОСОБА_1 про забезпечення позову в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи, що не заявлять самостійних вимог щодо предмету спору: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про відшкодування шкоди у зв'язку із залиттям,
Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з вказаним вище позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи, що не заявлять самостійних вимог щодо предмету спору: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про відшкодування шкоди у зв'язку із залиттям у розмірі 217 964,00 грн.
31.01.2022 ОСОБА_1 подала до Святошинського районного суду м. Києва заяву про забезпечення позову, в якій просить накласти арешт на нерухоме майно, що належить на праві приватної власності ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у рівних частинах, а саме квартиру АДРЕСА_1 . Заявник обґрунтовує заяву тим, що оскільки відповідачі ухиляються від відшкодування спричинених збитків позивачу існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.
Заяву було передано судды 07.02.2022.
Вивчивши матеріали заяви, суд приходить до таких висновків.
Відповідно до ч.1 ст. 153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.
З урахуванням вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Згідно ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Суд звертає увагу на те, що під час розгляду заяви про забезпечення позову, обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову.
Як визначив Пленум ВСУ в п. 4 Постанови від 22.12.2006 р. № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець.
Стаття 150 ЦПК України, передбачає, що позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною вчиняти певні дії; 3) встановленням обов'язку вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов'язання; 5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; 6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; 7) передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам, які не мають інтересу в результаті вирішення спору; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини. Суд може застосувати кілька видів забезпечення позову.
Статтею 150 ч. 3 ЦПК України визначено, що види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Як роз'яснено в постанові №9 Пленуму Верховного суду України від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
За змістом ч. 3 ст.150 ЦПК України заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) вказано, що: «співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам… Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів… Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову».
Обов'язкового з'ясування при вжитті заходів забезпечення позову вартості майна, на яке судом накладається (в порядку вжиття таких заходів) арешт, процесуальним законом не передбачено. Така позиція викладена в постанові Верховного Суду України 19 лютого 2019 року у справі № 911/1695/18.
Так, вбачається, що в даному випадку заявник просить накласти арешт на нерухоме майно, а саме на квартиру АДРЕСА_1 .
При цьому заявником не надано доказів на підтвердження щодо його вартості.
Окрім того, з тексту заяви вбачається, що квартира АДРЕСА_1 належить на праві власності ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .
При цьому, жодних доказів на підтвердження наявності у ОСОБА_2 та ОСОБА_3 будь-яких прав відносно вказаного нерухомого майна, що позбавляє суд можливості оцінити наявність або відсутність зв'язку між заходом щодо забезпечення позову і предметом позовних вимог.
З врахуванням наведеного, суд, надаючи оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову, враховуючи співмірність заходів забезпечення позову змісту заявлених позовних вимог, приходить до висновку, що заява про забезпечення позову є необґрунтованою, а її доводи не свідчать про те, що невжиття відповідних заходів може утруднити чи унеможливити виконання рішення суду у майбутньому.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки сторони позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
Приймаючи до уваги наведені норми процесуального законодавства, з врахуванням роз'яснення Верховного Суду України, виходячи з оцінки обґрунтованості доводів позивача щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову, забезпечення збалансованості інтересів сторін, наявності зв'язку між заходом щодо забезпечення позову і предметом позовних вимог, в тому числі, спроможності заходів, який заявник просить вжити у порядку забезпечення позову, забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову, імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разу невжиття таких заходів, суд вважає, що заява про забезпечення позову не підлягає задоволенню.
З огляду на викладене, керуючись ст. ст. 149, 150, 151, 153 ЦПК України, -
В задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи, що не заявлять самостійних вимог щодо предмету спору: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про відшкодування шкоди у зв'язку із залиттям - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги особою, яка її оскаржує протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя Ю.В. Войтенко