Справа № 234/15749/20
Провадження № 2/234/17/22
28 січня 2022 року м. Краматорськ
Краматорський міський суд області в складі:
головуючого судді Романенко К.С.,
при секретарі судового засідання Коваленко Н.Є.,
за участю:
дистанційно представника позивача- адвоката Барінова Д.В.
представника відповідача - адвоката Голованік В.В.
представника третьої особи - Чибор Н.Д.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Краматорську в режимі відеоконференції клопотання позивача ОСОБА_1 про застосування заходів процесуального примусу по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Служба у справах дітей Краматорської міської ради про визнання незаконним вивезення та утримування малолітньої дитини, повернення малолітньої дитини на територію Російської Федерації, -
В провадженні Краматорського міського суду Донецької області перебуває цивільна справа ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Служба у справах дітей Краматорської міської ради про визнання незаконним вивезення та утримування малолітньої дитини, повернення малолітньої дитини на територію Російської Федерації.
19 січня 2022 року на адресу суду поштовим відправленням надійшло клопотання позивача ОСОБА_1 про застосування заходів процесуального примусу.
Заява обґрунтована наступним.
19 листопада 2020 року до суду була подана позовна заява.
24 листопада 2020 року було відкрито провадження у цивільній справі №234/15749/20.
29 грудня 2020 року ухвалою Краматорського міського суду Донецької області підготовче провадження в справі було зупинене до припинення процедури врегулювання спору за участю судці.
17 червня 2021 року ухвалою Краматорського міського суду Донецької області було закрито підготовче провадження по цивільній справі №234/15749/20.
На даний час справа не розглянута, а судові засідання систематично відкладаються, у зв'язку з тим, що представник відповідача адвокат Голованік Вікторія Володимирівна зловживає процесуальними правами, подає до суду необгрунтовані клопотання щодо відкладення справи за станом здоров'я та у зв'язку з відпусткою адвоката.
Судове засідання, яке було призначене на 22.12.2021 р. на 13:30 було відкладено через те, що у день судового засідання зателефонувала представник відповідача адвокат Голованік В.В. до суду та повідомила, що вона перебуває у відпустці і цього ж дня направила в електронному вигляді клопотання про перенесення судового засідання на іншу дату. До суду не було надано належним чином оформлений документ про перебування адвоката у відпустці на час судового засідання призначеного по справі №234/15749/20.
Крім того, адвокат Голованік В.В. в порушення вимог закону та правил адвокатської етики відноситься з неповагою до суду, заздалегідь не повідомляючи належним чином про причини своєї відсутності у судовому засіданні, яке було призначено на 22.12.2021 р., про дату, час та місце проведення якого їй було повідомлено за три тижні до засідання.
Двічі відкладався розгляд справи по суті через подання клопотання адвокатом відповідача Голованік В.В. з підстав її хвороби, проте жодного разу до суду не були подані документи, для підтвердження фактів, зазначених у клопотанні, відсутні довідки, листи непрацездатності.
Щодо подання клопотання адвоката Голованік В.В. про відкладення справи через перебування у відпустці - відсутні документи, які б підтверджували даний факт.
Відповідач ОСОБА_2 систематично не з'являється на виклик суду у судові засідання, не приймає участі у судовому процесі за пред'явленими до неї вимогами, не повідомляє суд про поважні причини своєї неявки до суду, що призводить до порушення строків розгляду справи №234/15749/20.
Невиконання представником відповідача ОСОБА_3 та відповідачем ОСОБА_4 процесуальних обов'язків, зокрема ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу, призводить до порушення строків розгляду справи по суті.
Неявка у судові засідання відповідача та подання необгрунтованих клопотань про відкладення розгляду справи представником відповідача, призвело до того, що суд не міг розглянути справу у визначені законом строки, оскільки постійно відкладався розгляд справи. Без явки відповідача та його представника адвоката Голованік В.В. не було можливості встановити фактичні обставини справи та вирішити спір по суті заявлених вимог.
Враховуючи, зневажливе ставлення відповідача та представника відповідача до виконання процесуальних обов'язків, що призвело до затягування розгляду справи, зловживання процесуальними правами, які надані відповідачу та його представнику, не надання суду доказів поважної причини неявки у судові засідання, вважає, що є підстави для застосування заходів процесуального примусу у виді штрафу в розмірі трьох прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
Просив суд вжити заходів процесуального примусу у виді стягнення штрафу з відповідача ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , у розмірі трьох прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 6810 (шість тисяч вісімсот десять) гривень в дохід державного бюджету; вжити заходів процесуального примусу у виді стягнення штрафу з представника відповідача адвоката Голованік Вікторії Володимирівни у розмірі трьох прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 6810 (шість тисяч вісімсот десять) гривень в дохід державного бюджету, а також повідомити КДКА Донецької області про зловживання процесуальними правами та недотримання правил адвокатської етики адвокатом Голованік Вікторією Володимирівною, та направити ухвалу разом із супровідним листом щодо з'ясування наявності в діях адвоката ОСОБА_3 дисциплінарного проступку та вирішення питання про притягнення адвоката ОСОБА_3 до дисциплінарної відповідальності за неналежне виконання своїх професійних обов'язків по цивільному провадженню у справі 234/15749/20.
В судовому засіданні, призначеному на 28.01.2022 року на 10 годину 30 хвилин, представник позивача ОСОБА_5 підтримав клопотання позивача ОСОБА_1 , наполягав на його задоволенні.
Представник відповідачки ОСОБА_3 в судовому засіданні заперечувала проти задоволення клопотання. Зазначила, що жодної заяви судді Романенко К.С. про перенесення судових засідань під час слухання з приводу хвороби нею не надавалось, в матеріалах справи є тільки заява відкласти судове засідання у зв'язку із вакцинацією, що підтверджується копією сертифікату (остання доза вакцинації 10.11.2021 року сертифікат дійсний до 10.11.2022 року).
Окрім того, вважає, що посилання ОСОБА_1 про надання відомостей адвоката про знаходження у відпустці та витребування судом цих доказів, не є законним. Приписами Конституції України встановлено, що громадянин мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Закон України «Про адвокатуру» виділяє серед соціальних прав адвоката та його помічника право на відпустку та на всі види допомоги по державному соціальному страхуванню. Право на відпустку передбачено ст. 45 Конституцією України і регулюється законом «Про відпустки» від 15 листопада 1996 року. № 504/96-ВО ( з подальшими змінами та доповненнями). Зазначила, що адвокати не є суб'єктами трудових правовідносин, з ними не укладається трудовий договір на здійснення адвокатської діяльності, він не є службовцем, його не приймають на роботу і не звільняють, адже свій статус і повноваження він набуває з отриманням свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, а втрачає їх з анулюванням цього свідоцтва, однак маючи свідоцтво, може не займатися цим видом діяльності. Адвокат не отримує заробітної плати, а одержує від свого клієнта плату (гонорар) на підставі договору про надання правової допомоги. Правом на щорічну відпустку адвокат може користуватися на свій розсуд залежно від занятості в судовому процесі або виконанні іншого доручення клієнта. Він не отримує оплачуваної відпустки, оскільки його заробітком є лише гонорар. Враховуючи специфіку професії адвоката та суті адвокатської діяльності, закріпленої у ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокат не повинен підтверджувати факт перебування у відпустці жодним із документів, такими як наказ, розпорядження, лист до Ради адвокатів тощо.
Стверджувала, що закон взагалі не зобов'язує адвоката надавати суду підтверджуючі докази щодо поважності причин відсутності адвоката на засіданнях навіть на його вимогу. Якщо є сумнів щодо поважності причин неявки адвоката, він може витребувати такі докази, наприклад з інших судів щодо зайнятості адвоката в іншому судовому процесі, або у лікарняному щодо хвороби адвоката або, в тому числі відпустки. Правила адвокатської етики також не містять посилання на обов'язок адвоката зберігати документи, які підтверджують поважність причин неявки у судове засідання, а позивач ОСОБА_6 не надав у своєму клопотанні жодних належних та допустимих доказів стосовно підтвердження наявності в діях адвоката Голованік В.В. ознак зловживання процесуальними правами та затягування розгляду справи по суті.
Окрім того зазначила про те, що в справі яка стосується долі дитини, батько дитини, а саме позивач ОСОБА_1 , жодного разу особисто участь не приймав, ні особисто, ні за допомогою засобів технічного зв'язку. Жодного разу представником відповідачки ОСОБА_2 адвокатом Голованік В.В. справа не відкладалась. Останнє судове засідання до відпустки, а саме 01 грудня 2021 року о 13-00 годині, не відбулося з вини представника позивача ОСОБА_1 адвоката Барінова Д.В., який не міг технічно зв'язатися с судом, а після у нього був відсутній звук, що унеможливлювало слухання по справі. Просила суд в задоволенні клопотання позивача ОСОБА_1 відмовити.
Представник третьої особи Чибор Н.Д. - в судовому засіданні просила вирішити клопотання на розсуд суду.
Заслухавши думку учасників судового розгляду та дослідивши заяву позивача ОСОБА_1 суд прийшов до такого висновку.
Ухвалою судді Краматорського міського суду Романенко К.С. від 29 березня 2021 року цивільну справу № 234/15749/20 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Служба у справах дітей Краматорської міської ради про визнання незаконним вивезення та утримування малолітньої дитини, повернення малолітньої дитини на територію Російської Федерації було прийнято до свого провадження та призначено на підготовче засідання на 26 квітня 2021 року на 14-00 годину.
Підготовче судове засідання, призначене на 26 квітня 2021 року на 14-00 годину, було відкладено через надходження на електронну адресу суду клопотання представника відповідача ОСОБА_3 про відкладення підготовчого засідання через перебування з відпустці по 28.04.2021 року включно.
Ухвалою Краматорського міського суду Донецької області від 17.06.2021 року підготовче провадження по справі було закрито, а справу призначено до розгляду по суті на 22 липня 2021 року.
10.11.2021 року о 15 годині 30 хвилин судове засідання з розгляду зазначеної справи було відкладено у зв'язку з надходженням до суду заяви від представника органу опіки та піклування Краматорської міської ради Чибор Н.Д. про перебування в тарифній відпустці, а також враховуючи заяву представника відповідача ОСОБА_3 від 10.11.2021 року про відкладення слухання справи, у зв'язку з неможливістю бути присутньою в зазначений час в суді через вакцинацію від COVID-19, тобто судове засідання було відкладено у зв'язку з наявності клопотань двох учасників судового розгляду.
01.12.2021 року о 13-00 годині судове засідання було відкладено через відсутність належного технічного забезпечення, а саме через відсутність звуку під час проведення відеоконференції з представником позивача ОСОБА_5
22.12.2021 року о 13 годині 30 хвилин судове засідання було відкладено через надходження на електронну адресу суду 22.12.2021 року відповідного клопотання представника відповідача Голованік В.В. у зв'язку з перебуванням у відпустці.
Згідно ст. 44 ЦПК України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається. Залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства, зокрема, подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, що спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення.
Відповідно до ст. 143 ЦПК України, заходами процесуального примусу є процесуальні дії, що вчиняються судом у визначених цим Кодексом випадках з метою спонукання відповідних осіб до виконання встановлених у суді правил, добросовісного виконання процесуальних обов'язків, припинення зловживання правами та запобігання створенню протиправних перешкод у здійсненні судочинства. Заходи процесуального примусу застосовуються судом шляхом постановлення ухвали.
Частиною 1 статті 144 ЦПК України визначено, що заходами процесуального примусу є: 1) попередження; 2) видалення із залу судового засідання; 3) тимчасове вилучення доказів для дослідження судом; 4) привід; 5) штраф.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 148 ЦПК України Суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід державного бюджету з відповідної особи штрафу у сумі до від 0,3 до трьох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадку зловживання процесуальними правами, вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству.
Питання щодо наявності чи відсутності зловживання правом на подання заяви вирішується судом у кожному конкретному випадку окремо. Проте, за загальним правилом, яке міститься у справі «Миролюбов та інші проти Латвії» (рішення від 15 вересня 2009 року), про зловживання правом у розумінні п. 3 ст. 35 Конвенції мова йде у тих випадках, коли поведінка заявника, яка явно не відповідає призначенню гарантованого Конвенцією права на звернення до Суду, порушує встановлений порядок роботи Суду або ускладнює належний перебіг розглядів справ. При цьому Суд наголошує, що визнання заяви неприйнятною з мотивів зловживання правом на подання заяви є винятковим процедурним заходом (пункти 62, 65).
Зловживання правом - це особливий вид правової поведінки, який полягає у використанні особою своїх прав у недозволені способи, що суперечать призначенню права, внаслідок чого завдаються збитки (шкода) суспільству, державі, окремій особі.
Стримування зловживання правом - це боротьба не з самою поведінкою, а з конкретними проявами правової поведінки, що завдають шкоди суспільству й особі.
Верховний Суд, визнаючи певні дії учасників процесу зловживанням процесуальними правами, часто зазначає, що ознакою зловживання процесуальними правами є не просто конкретні дії, а дії, спрямовані на введення суду в оману, затягування розгляду справи, створення перешкод опоненту.
Феномен зловживання процесуальними правами як особливий різновид цивільного процесуального правопорушення полягає у тому, що при зловживанні процесуальними правами відбувається порушення умов реалізації суб'єктивних цивільних процесуальних прав. Це положення відповідає загальнотеоретичним розробкам конструкції зловживання правом, в яких воно нерідко визначається як поведінка, що перевищує (або порушує) межі здійснення суб'єктивних прав. Суб'єкт цивільного судочинства свої цивільні процесуальні права має здійснювати відповідно до їх призначення, яке або прямо визначено змістом того чи іншого суб'єктивного права, або вочевидь випливає з логіки існування того чи іншого суб'єктивного процесуального права.
Зловживання процесуальними правами може мати форму штучного ускладнення цивільного процесу, ускладнення розгляду справи в результаті поведінки, що перешкоджає винесенню рішення у справі або вчиненню інших процесуальних дій.
Притягнення особи до відповідальності за процесуальні зловживання повинно ґрунтуватися на доказах її вини. Факти процесуальних зловживань можна віднести до фактів, що доказуються в режимі процесуальних фактів, які включаються у загальний або локальний предмет доказування у справі.
З аналізу наведених норм вбачається, що зловживанням правами можуть бути визнані дії учасника процесу, які формально хоча й передбачені серед його повноважень та прав, однак здійснюються ним не з метою досягнення передбаченого законом процесуального результату, а з метою затягування чи взагалі перешкоджання розгляду справи.
Саме цей критерій є основним для кваліфікації дій особи як зловживання правами.
Згідно рішення Європейського суду з прав людини у справі «Мельник проти України» (п.п.22, 23 Рішення від 28 березня 2006 року, заява № 23436/03) право доступу до суду не є абсолютним, воно може бути обмеженим. Тим не менше, право доступу до суду не може бути обмеженим таким чином або у такій мірі, що буде порушена сама його сутність. Ці обмеження повинні мати законну мету та бути пропорційними між використаними засобами та досягнутими цілями. При цьому правила регулювання строків мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані. У той же час такі правила в цілому або їх застосування не повинні перешкоджати сторонам використовувати доступні засоби захисту.
Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Щодо вирішення питання про застосування заходів процесуального примусу стосовно відповідачки ОСОБА_2 суд враховує положення ч. 1 ст. 58 ЦПК України, відповідно до якої сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
Згідно ч. 1 ст. 64 ЦПК України представник, який має повноваження на ведення справи в суді, здійснює від імені особи, яку він представляє, її процесуальні права та обов'язки.
Представником у суді може бути адвокат або законний представник. Повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність".
З матеріалів справи вбачається, що представником відповідачки є адвокат Голованік Вікторія Володимирівна на підставі ордеру серії АН №1027766 від 16.02.2021 року та копії свідоцтва на зайняття адвокатською діяльністю №1646. Тобто відповідачка ОСОБА_2 , реалізуючи належним чином свої права та добросовісно виконуючи покладені на неї обов'язки в суді приймає участь у розгляді справи через представника відповідача ОСОБА_3 .
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про відсутність підстав для вжиття до ОСОБА_3 та ОСОБА_2 заходу процесуального примусу у вигляді штрафу, оскільки відсутні докази того, що ними здійснюються дії, які свідчать про перешкоджання судочинству, а тому клопотання позивача у справі є необґрунтованим та задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 143, 144, 148, 353 ЦПК України, суд,
В задоволенні клопотання позивача ОСОБА_1 про застосування заходів процесуального примусу у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Служба у справах дітей Краматорської міської ради про визнання незаконним вивезення та утримування малолітньої дитини, повернення малолітньої дитини на територію Російської Федерації, - відмовити.
Ухвала не підлягає окремо оскарженню від рішення суду, заперечення на неї включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя К. С. Романенко