Справа №:757/31502/20
Провадження №: 1-кп/755/200/22
"27" січня 2022 р. м.Київ
Дніпровський районний суд м.Києва у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарях ОСОБА_2 ,
ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі Дніпровського районного суду м.Києва, клопотання захисника - адвоката ОСОБА_4 про тимчасовий доступ до речей та документів у кримінальному провадженні №22019000000000215 відносно ОСОБА_5 , ОСОБА_6 за обвинуваченням в скоєнні злочину, передбаченого ч.3 ст.27 ч.2 ст.28 ч.2 ст.121 КК України, -
за участю сторін кримінального провадження:
прокурорів ОСОБА_7 ,
ОСОБА_8 ,
представників потерпілих адвокатів ОСОБА_9 ,
ОСОБА_10 ,
захисників адвокатів ОСОБА_11 ,
ОСОБА_4 ,
ОСОБА_12 ,
ОСОБА_13 ,
обвинувачених ОСОБА_5 ,
ОСОБА_6 ,
В провадженні Дніпровського районного суду м.Києва на стадії судового розгляду знаходиться кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за №22019000000000215 від 12.07.2019 року, відносно ОСОБА_5 та ОСОБА_6 за обвинуваченням в скоєнні злочину, передбаченого ч.3 ст.27 ч.2 ст.28 ч.2 ст.121 КК України (справа №757/31502/20, провадження №1-кп/755/200/21).
В судовому засіданні захисник - адвокат ОСОБА_4 повторно звернувся до суду з письмовим клопотанням про тимчасовий доступ до речей та документів, а саме до матеріалів кримінального провадження 22019000000000102.
Вимоги клопотання обґрунтовані тим, що ОСОБА_5 та ОСОБА_6 обвинувачуються у тому, що ОСОБА_5 замовив ОСОБА_6 організувати облиття ОСОБА_14 сірчаною кислотою. 31.07.2018 року ОСОБА_14 була облита сірчаною кислотою і 04.11.2018 року - померла.
Матеріали кримінального провадження №22019000000000215 є виділеними із кримінального провадження №22019000000000102, а провадження №22019000000000102 є виділеним з кримінального провадження №12018230040002816.
Досліджуючи письмові докази по справі стороною захисту було встановлено, що матеріли провадження №22019000000000215 містять чисельні посилання на провадження 22019000000000102, проте не всі матеріали із провадження №22019000000000102 наявні в матеріалах провадження №22019000000000215.
Так, ОСОБА_5 було оголошено про зміну раніше оголошеної підозри саме у рамках кримінального провадження №22019000000000102, яке лягло в основу обвинувального акту у провадженні №22019000000000215.
Прокурор у судовому засіданні стверджував про те, що злочин, який розслідується у провадженні №22019000000000102 та №22019000000000215, є один і той самий злочин. Разом з тим, для перевірки даної обставини необхідно оглянути матеріали провадження №22019000000000102.
Сторона захисту вважає необхідним отримати доступ до ряду матеріалів кримінального провадження №22019000000000102.
Захисник зазначає у клопотанні, що зазначені документи мають суттєве значення для кримінального провадження №22019000000000215, оскільки обвинувальний акт ОСОБА_5 не містить відомостей, що ОСОБА_5 діяв за співучастю з іншими невстановленими особами, а в зазначених документах наявні докази причетності до злочину інших осіб. Тобто факт причетності ОСОБА_15 та/або інших осіб до замовлення злочину проти ОСОБА_14 , на думку захисту, виключає причетність ОСОБА_5 .
Що стосується клопотань про надання дозволу на розкриття банківської таємниці відносно ОСОБА_5 та його родичів, ухвал слідчих суддів за результатами розгляду клопотань та результати такого розкриття, то зазначені документи спростовують факт фінансової підтримки ОСОБА_5 та його родичами ОСОБА_6 , про що зазначає сторона обвинувачення.
Окрім того, матеріали провадження №22019000000000215 містять посилання на огляд та експертизу мобільного телефону ОСОБА_5 , якого немає в матеріалах провадження, оскільки він знаходиться у провадженні №22019000000000102.
Так, під час обшуку 11.02.2019 року було вилучено мобільний телефон та планшет, що належать ОСОБА_5 .
Сторона захисту вважає, що отримання доступу до мобільного телефону, планшета ОСОБА_5 , протоколу огляду мобільного телефону ОСОБА_5 та висновку експертизи мобільного телефону ОСОБА_5 спростує факт як великої кількості телефонних дзвінків ОСОБА_5 ОСОБА_6 , так і листування щодо ОСОБА_14 .
Також відповідно до долученого до матеріалів провадження витягу із ЄРДР у межах провадження №22019000000000102 розслідується напад на ОСОБА_14 за кваліфікаціями: ч.2 ст.115, ч.2 ст.121 Кримінального кодексу України. Разом з тим, відповідно до змісту обвинувального акту ОСОБА_5 « ОСОБА_5 замовив ОСОБА_6 злочин». Тобто, за змістом нинішнього обвинувального акту, ОСОБА_5 є єдиним замовником злочину, а ОСОБА_6 - єдиним організатором злочину. Тобто, сторона обвинувачення стверджує, що був лише один замовник та один організатор.
Разом з тим, кримінальне провадження №22019000000000102 розслідується і по сьогоднішній день і в межах цього провадження розшукується організатор та замовник. Тобто в межах провадження №22019000000000102 розшукується інша винна особа.
Оскільки наявність іншого, ніж ОСОБА_5 , замовника вчинення злочину виключає причетність до злочину ОСОБА_5 , то вищезазначені матеріали провадження №22019000000000102 містять докази невинуватості ОСОБА_5 , які сторона захисту має право використовувати у кримінальному провадженні.
Фактично сторона обвинувачення, стверджуючи, що саме ОСОБА_5 замовив ОСОБА_6 злочин, прямо зазначає, що інших замовників не було. За таких обставин сторона захисту ОСОБА_5 має безумовну необхідність використати зібрані стороною обвинувачення докази щодо причетності до злочину інших осіб, зокрема ОСОБА_15 та інших.
Крім того, відповідно до матеріалів кримінального провадження (том 21 судовий, том 10 прокурора а.с.38) у потерпілої ОСОБА_14 під час її перебування в палаті в медичній установі був наявний мобільний телефон та ноутбук. Відповідно до залученого до матеріалів кримінального провадження фільму « ОСОБА_16 : системне вбивство» ОСОБА_14 спілкувалася через засоби зв'язку із своїми друзями та повідомляла, серед іншого, що замовником на себе вважає ОСОБА_15 .
Стороною захисту долучено переписку ОСОБА_14 із ОСОБА_17 , в якій ОСОБА_14 погрожувала назвати ОСОБА_17 замовницею нападу на неї у разі, якщо остання не утримається від вчинення певних дій.
Відповідно до того ж протоколу огляду місця події від 04.11.2018 року (а.с.33-39 том 21 судовий, том 10 прокурора) ноутбук та телефон були винесені із палати потерпілим ОСОБА_18 .
Під час допиту 21.12.2021 року потерпілий ОСОБА_18 повідомив про те, що він дійсно виніс зазначені речі, проте передав їх потерпілому ОСОБА_19 , який, у свою чергу, передав їх слідчим СБУ. Проте телефон та ноутбук, що належали ОСОБА_14 , так і не були залучені до матеріалів кримінального провадження прокурором, не надавалися стороні захисту. Зазначені речі залишилися у кримінальному провадженні 22019000000000102. Разом з тим, зазначені речі мають суттєве значення для встановлення істини, у тому числі для доведення невинуватості ОСОБА_5 .
Так, із вже досліджених доказів очевидно, що мобільний телефон ОСОБА_14 та ноутбук ОСОБА_14 можуть містити важливі докази - переписку ОСОБА_14 , в якій вона повідомляла, кого саме підозрювала у вчиненні злочину, переписку із третіми особам, яких вона звинувачувала у вчиненні злочину, можуть бути наявні матеріали щодо конфліктів ОСОБА_14 , погроз відносно неї, а також відомостей щодо конфліктів, в яких вона брала участь.
При чому з урахуванням можливостей сучасної техніки навіть у разі, якщо зазначені предмети будуть захищені паролем, існуватиме можливість провести експертизу та відновити відповідні відомості.
За таких обставин сторона захисту має право отримати доступ до речових доказів, які можуть вказати на вину іншої особи або на невинуватість ОСОБА_5 (наприклад, якщо у певній переписці ОСОБА_14 вказувала на те, що не вважає ОСОБА_5 насправді винним). Однак сторона захисту самостійно доступ до цих речових доказів отримати не може.
Крім того, в межах кримінального провадження №22019000000000102 здійснювалося розслідування злочину у період, коли провадження №22019000000000215 було зупинено (22.07.2019 - 15.03.2020 р.). Знайдені докази вини або невинуватості будь-яких осіб мають суттєве значення для встановлення істини у даному кримінальному провадженні. У зв'язку з цим виникає необхідність отримати доступ до матеріалів, зібраних стороною обвинувачення за період з 22.07.2019 року по 15.03.2020 року, які підтверджують винуватість (причетність) або невинуватість ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого йому злочину.
В матеріалах провадження №22019000000000215 наявні документи, що свідчать про те, що в рамках досудового розслідування перевірялася версія відносно причетності до злочину генерала СБУ ОСОБА_20 . При цьому в ході допиту потерпілого ОСОБА_18 останній надав покази про близьке знайомство ОСОБА_20 із ОСОБА_14 . За таких обставин сторона захисту має право отримати інформацію щодо ходу перевірки, оскільки ОСОБА_5 неодноразово висловлював версію про те, що саме ОСОБА_20 причетний до нападу, а також до організації створення штучних доказів відносно ОСОБА_5 , також в матеріалах наявні рапорти за підписом ОСОБА_20 .
Сторона захисту позбавлена можливості отримати доступ до матеріалів кримінального провадження №22019000000000102. Це пов'язано з тим, що оскільки у межах провадження №22019000000000102 та №22019000000000215 розслідується один і той самий злочин - визнання ОСОБА_5 обвинуваченим у провадженні №22019000000000102 є неможливим. Тобто, для нього ніколи не наступить виконання статті 290 КПК України. При цьому будь-якої шкоди досудовому розслідуванні від того, що ОСОБА_5 отримає доступ до провадження 22019000000000102 не має і бути не може, оскільки його справа вже передана до суду і жодних підстав приховувати від нього те, що знаходиться у цьому провадженні, немає.
Частина шоста статті 22 КПК зобов'язує суд створювати сторонам умови для реалізації їх процесуальних прав. Одне із таких прав - це право сторони захисту ознайомлюватися із матеріалами кримінального провадження (пункт 14 частини третьої статті 42 КПК).
При цьому частина п'ята статті 9 КПК зобов'язує суд використовувати практику ЄСПЛ під час тлумачення норм КПК.
Так ЄСПЛ вважає, що право на доступ до доказів, що спростовують вину особи, є фундаментальним елементом права на захист. При цьому ЄСПЛ не оперує поняттями «провадження», «справа», а лише поняттям «докази». З точки зору ЄСПЛ немає значення, де саме зберігаються докази - вони можуть бути взагалі не залучені до будь-якої справи. Важливим є те, що докази, які можуть допомогти захисту і які були зібрані державою, повинні бути передані стороні захисту.
Більш того, ЄСПЛ наполягає на тому, що у разі спору щодо доречності таких доказів, суддя має отримувати доступ до таких доказів для вирішення питання щодо їх використання. В нашому ж випадку, на думку захисника, обвинувачення приховує докази і від суду.
ЄСПЛ вважає, що не розкриття доказів не може бути рішенням, що приймає сторона обвинувачення. Підстави для не розкриття можуть бути лише винятковими («національна безпека»), але сторона обвинувачення має їх доводити перед судом.
Фактично, в межах провадження №22019000000000102 знаходяться матеріали, які свідчать про невинуватість ОСОБА_5 , проте сторона обвинувачення, на думку захисту, приховує їх.
Враховуючи викладене, захисник просить суд винести ухвалу про тимчасовий доступ до речей та документів; надати захисникам обвинуваченого ОСОБА_5 - ОСОБА_4 та ОСОБА_11 тимчасовий доступ до речей і документів - до матеріалів кримінального провадження №22019000000000102, а саме:
- протоколів допитів всіх свідків, які давали показання щодо можливої причетності ОСОБА_15 , ОСОБА_5 та інших осіб до замовлення нападу на ОСОБА_21 ;
- всіх ухвал слідчих суддів про обшук, тимчасовий доступ до речей і документів у ОСОБА_15 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 ;
- матеріалів негласних слідчих (розшукових) дій (аудіоконтролю та зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж) відносно ОСОБА_5 та ОСОБА_15 ;
- всіх рапортів та листів співробітників СБ України, які містять інформацію щодо винуватості або невинуватості ОСОБА_5 , ОСОБА_15 , ОСОБА_22 ; ОСОБА_20
- рапортів, підписаних ОСОБА_20 відносно розслідування нападу на ОСОБА_14 ;
- клопотань про надання дозволу на розкриття банківської таємниці або надання тимчасового доступу до речей та документів, що становлять банківську таємницю відносно ОСОБА_5 та його родичів, ухвали слідчих суддів про надання дозволу на розкриття банківської таємниці за результатами розгляду цих клопотань та результати такого розкриття;
- мобільного телефону, планшета ОСОБА_5 ;
- протоколу огляду мобільного телефону ОСОБА_5 ;
- висновку експертизи щодо мобільного телефону ОСОБА_5 ;
- мобільного телефону та ноутбуку, якими користувалася ОСОБА_14 та результати їх експертних досліджень;
- всіх матеріалів, зібраних стороною обвинувачення за період з 22.07.2019 року по 15.03.2020 року, які підтверджують винуватість (причетність) або невинуватість ОСОБА_5 у замовленні нападу на ОСОБА_14 , а також зобов'язати уповноваженого представника ІНФОРМАЦІЯ_1 надати ОСОБА_4 та ОСОБА_11 можливість оглянути та скопіювати матеріали кримінального провадження №22019000000000102.
В судовому засіданні захисник - адвокат ОСОБА_11 клопотання підтримав з підстав, викладених у ньому, просив суд його задовольнити, пояснивши, що для досягнення мети, зазначеної в клопотанні, буде достатньо копій вказаних документів. Для більш чіткого формулювання вимог клопотання та переліку речей і документів захисту необхідно ознайомитися і з описом матеріалів кримінального провадження, однак такої можливості немає.
Інші захисники та обвинуваченні також підтримали клопотання, просили суд його задовольнити.
Прокурор в судовому засіданні під час розгляду даного клопотання заперечував проти його задоволення у повному обсязі, пояснивши, що сторона захисту не обґрунтовує належним чином, до яких саме документів та речей просить доступ і яке доказове значення вони мають. Також прокурор зазначив, що усі докази, які стосувалися даного кримінального провадження, були виділені і надані суду для дослідження в даному кримінальному провадженні.
Представники потерпілих подали суду письмові заперечення на клопотання, в яких просили суд відмовити стороні захисту в тимчасовому доступі до зазначених документів у зв'язку з необґрунтованістю клопотання в цій частині та відсутністю підстав для задоволення. Щодо доступу до телефона та планшета обвинуваченого ОСОБА_5 , просили суд надати такий доступ сторонам кримінального провадження, забезпечивши збереженість інформації та її незмінність до огляду в суді, оскільки перебування доказу в розпорядженні сторони захисту невизначений час, на їх думку, не забезпечить досягнення цієї мети.
Враховуючи викладене, просили суд визначити спосіб та порядок виконання такого рішення, зобов'язавши уповноваженого представника СБУ надати телефон та планшет ОСОБА_5 для огляду та копіювання вмісту в судовому засіданні з розгляду даного кримінального провадження в Дніпровському районному суді м.Києва за участю спеціаліста без підключення вказаних приладів до мережі Інтернет; залучити для надання безпосередньої технічної допомоги під час дослідження в судовому засіданні вказаних вище пристроїв спеціалістів - співробітників ІНФОРМАЦІЯ_2 або ІНФОРМАЦІЯ_3 та інформаційної безпеки ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_4 ».
Представник особи, у володінні яких знаходяться речі та документи, - ІНФОРМАЦІЯ_5 , будучи своєчасно і належним чином повідомлений судом про час і місце розгляду клопотання, в судове засідання не з'явився.
До суду надійшов лист т.в.о.начальника ІНФОРМАЦІЯ_6 , згідно якого у зв'язку із зайнятістю співробітників ГСУ СБУ на роботі просять провести розгляд вказаного клопотання зі відсутності представника та вирішення питання покладають на розсуд суду.
Разом з тим зазначають, що слідчими ГСУ СБ України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 22019000000000102 від 19.04.2019 щодо: організації нанесення 31.07.2018 в м. Херсон тяжких тілесних ушкоджень керуючій справами ІНФОРМАЦІЯ_7 ОСОБА_24 , які призвели до смерті останньої та встановлення причетних до цього осіб; готування до вбивства двох та більше осіб, а саме мешканців Херсонської області ОСОБА_25 , ОСОБА_26 та членів їхніх сімей у зв'язку із наданням ними показань як свідків у кримінальному провадженні №22019000000000215 від 12.07.2019 за підозрою громадян України ОСОБА_5 та ОСОБА_27 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 121 КК України, тобто за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15, п. 11 ч. 2 ст. 115, ч. 2 ст. 121 та ч. 2 ст. 258, ч. 2 ст. 121, ч. 1 ст. 14 п. 1 п. 11 ч. 2 ст. 115 КК України.
Просять також врахувати, що, на їх думку, захисник у своєму клопотанні не обґрунтовує та не доводить, як того вимагає ч.ч.5, 6 ст.163 КПК України можливість використання як доказів відомостей, що містяться в матеріалах кримінального провадження №22019000000000102, та не довів наявність підстав вважати, що документи та предмети самі по собі або в сукупності з іншими матеріалами кримінального провадження, у зв'язку з якими подається клопотання, мають суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному проваджені № 22019000000000215.
Крім того, відповідно до ч.1 ст.222 КПК України відомості досудового розслідування можна розголошувати лише з письмового дозволу слідчого або прокурора і в тому обсязі, в якому вони визнають можливим.
Відповідно до ч.4 ст.163 КПК України неприбуття за судовим викликом особи, у володінні якої знаходяться речі і документи, без поважних причин або неповідомлення нею про причини неприбуття не є перешкодою для розгляду клопотання.
Виходячи з вказаних вимог закону, суд вважає за можливе розглянути вказане клопотання без участі представника особи, у володінні якої знаходяться речі і документи, відповідно до заяви останнього, проти чого не заперечували учасники судового провадження.
Вислухавши доводи та пояснення учасників судового провадження, дослідивши клопотання та письмові заперечення з додатками, суд приходить до висновку про необхідність задовольнити його частково, виходячи з наступного.
Статтею 160 КПК України передбачено право сторони кримінального провадження звернутися до слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження із клопотанням про тимчасовий доступ до речей і документів, за винятком зазначених у статті 161 цього Кодексу.
Відповідно до ст.159 КПК України тимчасовий доступ до речей і документів полягає у наданні стороні кримінального провадження особою, у володінні якої знаходяться такі речі і документи, можливості ознайомитися з ними, зробити їх копії та, у разі прийняття відповідного рішення слідчим суддею, судом, вилучити їх (здійснити їх виїмку). Тимчасовий доступ до речей і документів здійснюється на підставі ухвали слідчого судді, суду.
Частина 5 статті 163 КПК України передбачає, що слідчий суддя, суд постановляє ухвалу про надання тимчасового доступу до речей і документів, якщо сторона кримінального провадження у своєму клопотанні доведе наявність достатніх підстав вважати, що ці речі або документи: перебувають або можуть перебувати у володінні відповідної фізичної або юридичної особи; самі по собі або в сукупності з іншими речами і документами кримінального провадження, у зв'язку з яким подається клопотання, мають суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні; не становлять собою або не включають речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю.
Відповідно до ч.1 ст.162 КПК України до охоронюваної законом таємниці, яка міститься в речах і документах, належать:
1) інформація, що знаходиться у володінні засобу масової інформації або журналіста і надана їм за умови нерозголошення авторства або джерела інформації;
2) відомості, які можуть становити лікарську таємницю;
3) відомості, які можуть становити таємницю вчинення нотаріальних дій;
4) конфіденційна інформація, в тому числі така, що містить комерційну таємницю;
5) відомості, які можуть становити банківську таємницю;
6) особисте листування особи та інші записи особистого характеру;
7) інформація, яка знаходиться в операторів та провайдерів телекомунікацій, про зв'язок, абонента, надання телекомунікаційних послуг, у тому числі отримання послуг, їх тривалості, змісту, маршрутів передавання тощо;
8) персональні дані особи, що знаходяться у її особистому володінні або в базі персональних даних, яка знаходиться у володільця персональних даних;
9) державна таємниця;
10) таємниця фінансового моніторингу;
11) відомості, що становлять професійну таємницю відповідно до Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки".
Таким чином, документи, до яких просить дозволити доступ захисник, в тому числі є документами, які містять охоронювану законом таємницю.
Відповідно до ч.6 ст.163 КПК України слідчий суддя, суд постановляє ухвалу про надання тимчасового доступу до речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю, якщо сторона кримінального провадження, крім обставин, передбачених частиною п'ятою цієї статті, доведе можливість використання як доказів відомостей, що містяться в цих речах і документах, та неможливість іншими способами довести обставини, які передбачається довести за допомогою цих речей і документів.
Доступ особи до речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю, здійснюється в порядку, визначеному законом. Доступ до речей і документів, що містять відомості, які становлять державну таємницю, не може надаватися особі, що не має до неї допуску відповідно до вимог закону.
На підставі ст.222 КПК України відомості досудового розслідування можна розголошувати лише з письмового дозволу слідчого або прокурора і в тому обсязі, в якому вони визнають можливим.
Слідчий, прокурор попереджає осіб, яким стали відомі відомості досудового розслідування, у зв'язку з участю в ньому, про їх обов'язок не розголошувати такі відомості без його дозволу. Незаконне розголошення відомостей досудового розслідування тягне за собою кримінальну відповідальність, встановлену законом.
Згідно з вимогами ст.22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.
Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
Суд, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків.
Згідно зі ст.26 КПК України сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом.
На думку суду, зазначені захисником у письмовому клопотанні дані та обставини доводять можливість використання як доказів відомостей, що знаходяться у матеріалах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №22019000000000102 від 19.04.2019 року, в частині досудового розслідування щодо організації нанесення 31.07.2018 року в м.Херсон тяжких тілесних ушкоджень керуючий справами ІНФОРМАЦІЯ_7 ОСОБА_24 , які призвели до смерті останньої, та встановлення причетних до цього осіб, та неможливість іншими способами стороні захисту довести обставини, які передбачається довести за допомогою цих речей і документів.
При цьому суд враховує, що матеріали даного кримінального провадження №22019000000000215 відносно ОСОБА_5 , ОСОБА_6 за обвинуваченням в скоєнні злочину, передбаченого ч.3 ст.27 ч.2 ст.28 ч.2 ст.121 КК України, були виділені з матеріалів кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №22019000000000102 від 19.04.2019 року і до моменту виділення були матеріалами одного кримінального провадження, під час розслідування якого органом досудового розслідування збиралися докази, частина яких дійсно надана суду прокурором для дослідження.
З досліджених матеріалів кримінального провадження, з урахуванням пояснень та позиції сторін в судовому засіданні, на думку суду, вбачається наявність достатніх підстав вважати, що вказані документи та речі, доступ до яких просить надати сторона захисту, перебувають у володінні ІНФОРМАЦІЯ_8 ; самі по собі або в сукупності з іншими речами і документами кримінального провадження, у зв'язку з яким подається клопотання, мають суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні.
Відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) та практику ЄСПЛ (далі - Суду) як джерело права.
Частиною 5 статті 9 КПК України визначено, що кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Частина шоста статті 22 КПК зобов'язує суд створювати сторонам умови для реалізації їх процесуальних прав. Одне із таких прав - це право сторони захисту ознайомлюватися із матеріалами кримінального провадження (пункт 14 частини третьої статті 42 КПК).
Аналіз практики ЄСПЛ з цього питання свідчить про те, що, на думку Суду, право на доступ до доказів, що спростовують вину особи, є фундаментальним елементом права на захист і докази, які можуть допомогти захисту і які були зібрані державою, повинні бути передані стороні захисту.
Фундаментальним аспектом права на справедливий суд у кримінальному провадженні, включно із процедурними гарантіями, є те, що провадження має бути засновано на змагальності сторін, рівності між обвинуваченням та захистом перед судом. Право на змагальність означає, що у кримінальній справі обвинувачення та захист повинні отримати рівні можливості знати та подавати свої коментарі та міркування щодо доказів іншої сторони.
Крім того, Стаття 6 § 1 вимагає від обвинувачення розкрити захисту всі наявні матеріали, як проти обвинуваченого так і на користь обвинуваченого. Не розкриття захисту матеріалів, які можуть допомогти обвинуваченому виправдати себе або зменшити своє покарання, є позбавленням обвинуваченого доступу до можливостей підготувати свій захист, що є порушенням гарантій, передбачених Статтею 6 § 3 (b) Конвенції (рішення у справі «Леас проти Естонії» від 06.03.2012 року та інші).
Таким чином, докази, які можуть допомогти захисту і які були зібрані державою, повинні бути передані стороні захисту.
На думку ЄСПЛ, не розкриття доказів не може бути рішенням, що приймає сторона обвинувачення. Підстави для не розкриття можуть бути лише винятковими («національна безпека»), але сторона обвинувачення має їх доводити перед судом.
В той же час, на думку суду, стороною захисту у клопотанні не зазначено чіткий перелік документів, доступ до яких необхідно надати, тим більше з урахуванням вимог закону щодо неможливості доступу до речей і документів, що містять відомості, які становлять державну таємницю, особі, що не має до неї допуску відповідно до вимог закону, а також передбаченого законом порядку ознайомлення з матеріалами негласних слідчих (розшукових) дій, їх використання в іншому кримінальному провадженні, заходів щодо захисту інформації, отриманої в результаті їх проведення, тощо.
На думку суду, відсутність чіткого переліку документів, доступ до яких просить надати сторона захисту, тим більше з урахуванням зазначених вище вимог закону, унеможливить виконання рішення суду та не сприятиме забезпеченню прав сторони захисту.
Враховуючи вищевикладене, приймаючи до уваги, що дане клопотання подається стороною захисту втретє, і на думку суду, сторона захисту у своєму клопотанні доводить наявність достатніх підстав вважати, що зазначені документи перебувають у володінні відповідної юридичної особи; самі по собі або в сукупності з іншими речами і документами кримінального провадження, у зв'язку з яким подається клопотання, мають суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні, а також можливість використання як доказів відомостей, що містяться у вказаних документах, та неможливість іншими способами довести обставини, які передбачається довести за допомогою цих документів, вважає за необхідне клопотання задовольнити частково та надати право захисникам обвинуваченого ОСОБА_5 на тимчасовий доступ до речей та документів, а саме до описів матеріалів кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №22019000000000102 від 19.04.2019 року, в частині досудового розслідування щодо організації нанесення 31.07.2018 року в м.Херсон тяжких тілесних ушкоджень керуючий справами ІНФОРМАЦІЯ_7 ОСОБА_24 , які призвели до смерті останньої, та встановлення причетних до цього осіб, за виключенням документів та речей, що становлять державну таємницю та містять гриф « ОСОБА_28 », «Таємно» тощо, з можливістю оглянути оригінали описів та вилучити їх копії.
Щодо клопотання в частині доступу до речей, а саме мобільного телефону і планшету, що належать обвинуваченому ОСОБА_5 , мобільного телефону та ноутбуку, якими користувалася ОСОБА_14 , суд вважає його обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню, оскільки суд погоджується з доводами сторони захисту щодо наявності достатніх підстав вважати, що зазначені речі перебувають у володінні ІНФОРМАЦІЯ_8 , самі по собі або в сукупності з іншими речами і документами кримінального провадження, у зв'язку з яким подається клопотання, мають суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні, а також можливість використання як доказів відомостей, що містяться у вказаних речах, та неможливості іншими способами довести обставини, які передбачається довести за допомогою цих речей.
Разом з тим, враховуючи вимоги ч.1 ст.354 КПК України, з метою забезпечення збереженості інформації, що міститься на вказаних пристроях, та її незмінності до огляду в суді, суд вважає за необхідне визначити спосіб та порядок виконання такого рішення, зобов'язавши уповноваженого представника СБУ надати телефон та планшет, що належать обвинуваченому ОСОБА_5 , мобільний телефон та ноутбук, якими користувалася ОСОБА_14 , для огляду та копіювання вмісту в судовому засіданні з розгляду даного кримінального провадження в Дніпровському районному суді м.Києва за участю спеціаліста без підключення вказаних приладів до мережі Інтернет; залучити для надання безпосередньої технічної допомоги під час дослідження в судовому засіданні вказаних вище пристроїв спеціалістів - співробітників ІНФОРМАЦІЯ_2 та ІНФОРМАЦІЯ_3 та інформаційної безпеки ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_4 », про що обґрунтовано зазначила у письмових запереченнях та відповідному клопотанні представник потерпілих.
Згідно ст.165 КПК України особа, яка зазначена в ухвалі слідчого судді, суду про тимчасовий доступ до речей і документів як володілець речей або документів, зобов'язана надати тимчасовий доступ до зазначених в ухвалі речей і документів особі, зазначеній у відповідній ухвалі слідчого судді, суду.
Зазначена в ухвалі слідчого судді, суду особа зобов'язана пред'явити особі, яка зазначена в ухвалі як володілець речей і документів, оригінал ухвали про тимчасовий доступ до речей і документів та вручити її копію.
Особа, яка пред'являє ухвалу про тимчасовий доступ до речей і документів, зобов'язана залишити володільцю речей і документів опис речей і документів, які були вилучені на виконання ухвали слідчого судді, суду. На вимогу володільця особою, яка пред'являє ухвалу про тимчасовий доступ до речей і документів, має бути залишено копію вилучених документів.
Копії вилучених документів виготовляються з використанням копіювальної техніки, електронних засобів володільця (за його згодою) або копіювальної техніки, електронних засобів особи, яка пред'являє ухвалу про тимчасовий доступ до речей і документів.
Керуючись ст.ст.7-9, 22, 23, 26, 28, 159-166, 222, 372-376 КПК України, суд, -
Клопотання захисника - адвоката ОСОБА_4 про тимчасовий доступ до речей та документів у кримінальному провадженні №22019000000000215 відносно ОСОБА_5 , ОСОБА_6 за обвинуваченням в скоєнні злочину, передбаченого ч.3 ст.27 ч.2 ст.28 ч.2 ст.121 КК України, - задовольнити частково.
Надати право захисникам обвинуваченого ОСОБА_5 - адвокату ОСОБА_11 , адвокату ОСОБА_4 , на тимчасовий доступ до речей та документів, а саме:
- до описів матеріалів кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №22019000000000102 від 19.04.2019 року, в частині досудового розслідування щодо організації нанесення 31.07.2018 року в м.Херсон тяжких тілесних ушкоджень керуючий справами ІНФОРМАЦІЯ_7 ОСОБА_24 , які призвели до смерті останньої, та встановлення причетних до цього осіб, за виключенням документів та речей, що становлять державну таємницю та містять гриф « ОСОБА_28 », з можливістю оглянути оригінали описів та вилучити їх копії.
Надати право захисникам обвинуваченого ОСОБА_5 - адвокату ОСОБА_11 , адвокату ОСОБА_4 , на тимчасовий доступ до речей, а саме:
- до мобільного телефону марки «Iphone XS», ІМЕІ НОМЕР_1 , та планшету, марки «IPad А1567» DMPPDOP565YP, що належать обвинуваченому ОСОБА_5 ,
- до мобільного телефону та ноутбуку, якими користувалася ОСОБА_14 ,
які долучені до матеріалів кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №22019000000000102 від 19.04.2019 року.
Визначити наступний спосіб та порядок виконання даного судового рішення в частині тимчасового доступу до мобільного телефону та планшету, що належать обвинуваченому ОСОБА_5 , мобільного телефону та ноутбуку, якими користувалася ОСОБА_14 :
1. Зобов'язати уповноваженого представника Служби безпеки України надати мобільний телефон, марки «Iphone XS» ІМЕІ НОМЕР_1 , планшет, марки «IPad А1567» DMPPDOP565YP, що належать обвинуваченому ОСОБА_5 , мобільний телефон та ноутбук, якими користувалася ОСОБА_14 , для огляду та копіювання вмісту в судовому засіданні з розгляду даного кримінального провадження в Дніпровському районному суді м.Києва за участю спеціаліста без підключення вказаних приладів до мережі Інтернет.
2. Залучити для надання безпосередньої технічної допомоги під час дослідження в судовому засіданні вказаних вище пристроїв спеціалістів - співробітників ІНФОРМАЦІЯ_2 та ІНФОРМАЦІЯ_3 та інформаційної безпеки ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_4 ».
В іншій частині клопотання - відмовити.
Відповідно до ч.2 ст.333 КПК України особа, яка під час судового провадження отримала речі і документи внаслідок здійснення тимчасового доступу до них, зобов'язана надати до них доступ у порядку, передбаченому статтею 290 цього Кодексу.
Ухвала діє два місяці з дня її постановлення - до 27.03.2022 року.
Повний текст ухвали оголосити учасникам судового провадження у судовому засіданні о 17-30 годині 01 лютого 2022 року.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Дніпровського районного суду
м.Києва ОСОБА_1