ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/16820/21
провадження № 2/753/2119/22
(заочне)
"20" січня 2022 р. Дарницький районний суд м. Києва в складі:
головуючої судді Шаповалової К.В.
за участі секретаря судових засідань Радченка А.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Дарницького районного суду міста Києва (вул. О. Кошиця, 5а) у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Перший український експертний центр" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
17 серпня 2021 року ТОВ "ПУЕЦ" звернулося до Дарницького районного суду міста Києва з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
В обґрунтування позовної заяви позивач зазначає, що відповідач є власником квартири, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 . Відповідач неналежним чином виконує свої зобов'язання щодо оплати житлово-комунальних послуг, внаслідок чого у нього виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 16 054,18 грн. Крім того позивач просить стягнути з відповідача три проценти річних від простроченої суми, що складає 1 095, 62 грн. та збитки від інфляції - 2 315, 74 грн., а загалом 19 465, 54 грн.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи № 753/16820/21 між суддями від 18 серпня 2021 року, матеріали позовної заяви передано в провадження судді Шаповаловій К.В. Фактично справу було передано судді 25 серпня 2021 року.
27 вересня 2021 року до суду надійшла відповідь з електронного реєстру територіальної громади м. Києва ГІОЦ/КМДА про зареєстроване місце проживання відповідача.
Ухвалою суду від 27 вересня 2021 року відкрито провадження у справі та призначено розгляд позовної заяви за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін у судове засідання на 17 листопада 2021 року на 12:00 год.
Ухвалою суду від 17 листопада 2021 року судове засідання по справі було відкладено на 20 січня 2022 року.
У судове засідання 20 січня 2022 року сторони не з'явилися. Представник позивача подала до суду заяву, у якій просила проводити розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримала в повному обсязі та просила задовольнити. Відповідач у судове засідання не з'явився, про день та час розгляду справи повідомлявся належним чином, що підтверлджується зворотними повідомленнями, зокрема позовну заяву з додатками та ухвалу про відкриття провадження відповідач отримав 25 жовтня 2021 року. Будь-яких заяв по суті справи від нього до суду не надходило.
Відповідно до пункту 4 частини восьмої статті 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
У відповідності до частини восьмої статті 279 ЦПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться.
Положеннями статті 174 ЦПК України закріплено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.
У відповідності до статей 174, 178 ЦПК України відповідач не скористався своїм процесуальним правом та не направив суду відзив на позовну заяву, із викладенням заперечень проти позову.
Оскільки суд не має відомостей про причину повторної неявки відповідача, який повідомлявся про час і місце розгляду справи у порядку, визначеному ЦПК України, від нього не надійшов відзив чи заяви про судовий розгляд за його відсутності, ухвалою суду від 20 січня 2022 року постановлено провести заочний розгляд справи, проти чого й не заперечував представник позивача.
Дослідивши та всебічно проаналізувавши обставини справи в їх сукупності, оцінивши зібрані у справі докази виходячи зі свого внутрішнього переконання, яке ґрунтується на повному та всебічному дослідженні обставин справи, суд дійшов висновку про задоволення позову з наступних підстав.
Судом встановлено, що ТОВ «ПУЕЦ», відповідно до рішення правління ПАТ "ХК "Київміськбуд" №29 від 15 серпня 2012 року, є балансоутримавачем житлового будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_2 , (а.с. 19-24) тобто, позивач є обслуговуючою організацією вказаного будинку, здійснює його утримання, обслуговування та експлуатацію.
Відповідно до акту прийому-передачі квартири інвестору, замовник будівництва передав ОСОБА_1 , як інвестору, який сплатив 100 % вартості нерухомого майна, квартиру АДРЕСА_3 (16).
Згідно з інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно станом на 2 серпня 2021 року відповідач ОСОБА_1 з 28 квітня 2014 року є власником квартири за адресою: АДРЕСА_4 (а.с. 244-245).
Як вбачається із матеріалів справи, для забезпечення надання житлово-комунальних послуг за адресою АДРЕСА_2 , позивачем було укладено: договір № 47 на комплекс робіт з технічного обслуговування ліфтів від 01 жовтня 2012 року; договір № 107-О на технічне обслуговування пожежних систем від 15 листопада 2012 року; договір № 2/1848-К-12 на вивезення та знешкодження твердих побутових відходів від 1 жовтня 2012 року; підрядний договір № 21/13 від 1 серпня 2013 року на технічне обслуговування обладнання систем ОДС (ДСС). Підтвердженням того, що позивачем дійсно надавалися житлово-комунальні послуги є копії актів про надання послуг, приймання послуг, здачі-приймання робіт, що долучені до позовної заяви.
Згідно із статтею 322 ЦК України власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить.
Правовідносини із споживання житлово - комунальних послуг регулюються Законом України «Про житлово - комунальні послуги», відповідно до статті 4 якого законодавство України у сфері житлово-комунальних послуг базується на Конституції України і складається з нормативно-правових актів у галузі цивільного, житлового законодавства, цього Закону та інших нормативно-правових актів, що регулюють відносини у сфері житлово-комунальних послуг.
Порядок оплати за житлово-комунальні послуги визначений у статті 32 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», якою передбачено, що плата за житлово-комунальні послуги нараховується щомісячно відповідно до умов договору в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Розмір плати за комунальні послуги розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів та показань засобів обліку або за нормами, затвердженими в установленому порядку.
Згідно із пунктом 35 Правил користування приміщеннями житлових будинків і прибудинковими територіями, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.1992 року №572, обов'язок по сплаті за обслуговування і ремонт будинку, комунальні та інші послуги покладається на власника, наймача, орендаря житлового приміщення.
Пунктом 1 частини першої статті 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" передбачене право споживача одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг, при цьому такому праву прямо відповідає визначений пунктом 5 частини третьої статті 20 цього Закону обов'язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Відповідно до частини першої статті 6Закону України «Про житлово-комунальні житлово-комунальні послуги», учасниками правовідносин у сфері надання житлово-комунальних послуг є: 1) споживачі (індивідуальні та колективні); 2) управитель; 3) виконавці комунальних послуг.
Згідно до пункту 1 частини четвертої статті 8 Закону України «Про житлово-комунальні житлово-комунальні послуги» управитель багатоквартирного будинку зобов'язаний забезпечувати належне утримання спільного майна багатоквартирного будинку та прибудинкової території відповідно до нормативних вимог і договору про надання послуг управління багатоквартирним будинком, від власного імені укладати з підрядниками необхідні договори про виконання окремих робіт та послуг.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 7 Закону України «Про житлово-комунальні житлово-комунальні послуги» споживач має право одержувати своєчасно та належної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством і умовами укладених договорів.
Згідно із пунктом 5 частини другої статті 7 Закону України «Про житлово-комунальні житлово-комунальні послуги» індивідуальний споживач зобов'язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.
Частиною першою статті 12 Закону України «Про житлово-комунальні житлово-комунальні послуги» встановлено, що надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах.
Звертаючись із позовом, ТОВ «ПУЕЦ» зазначає, що у відповідача виник борг зі сплати коштів за комунальні послуги у сумі 16 054, 18 грн.
Згідно із статтею 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
У відповідності до статті 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.
Розрахунок заборгованості за внескам на утримання будинку та прибудинкової території був перевірений судом та покладається в обґрунтування рішення як об'єктивний і належний доказ, що містить відомості щодо розміру нарахованих відповідачу сум, і здійснений на основі затверджених в установленому порядку норм та пропорційно до загальної площі належної відповідачу квартири.
Крім того, позивач просив стягнути з відповідача 3% річних в розмірі 1095,62 грн. та інфляційні втрати в розмірі 2315,74 грн.
Статтею 625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Перевіривши розрахунок інфляційного збільшення та 3% річних, наданий позивачем, судом встановлено вірність здійсненого нарахування. Вказаний розрахунок суд покладає в обґрунтування рішення, оскільки він виконаний за вірними формулами, з урахуванням статистичних даних про індекси інфляції за період прострочення і не спростований відповідачем.
Згідно із частиною третьою статті 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Відповідач суду будь-яких заперечень стосовно заявлених позивачем позовних вимог суду не надав, не спростовував наявності у нього права власності на вказану квартиру, а також не подавав доказів відсутності заборгованості за утримання будинку та прибудинкової території чи існування її в меншому розмірі.
Отже, зважаючи на встановлені обставини та наведені положення Закону, суд дійшов висновку про обґрунтованість і доведеність позовних вимог ТОВ "Перший український експертний центр" до ОСОБА_1 про стягнення основної заборгованості, інфляційної складової боргу та трьох процентів річних в загальному розмірі 19 465,54 грн, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до статті 141 ЦПК України суд присуджує з відповідача на користь позивача судовий збір у сумі 2270 грн.
На підставі викладеного, керуючись статтями 4, 5, 7, 12, 13, 76, 77, 80, 81, 89, 141, 259, 263-265, 268, 279, 354 ЦПК України, суд,
позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Перший український експертний центр" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Перший український експертний центр" заборгованість за спожиті житлово-комунальні послуги у розмірі 16 054, 18 грн., 3% річних у розмірі 1095,62 грн. та інфляційних втрат у розмірі 2315,74 грн., а всього - 19 465,54 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Перший український експертний центр"судовий збір в розмірі 2 270 грн.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду до Київського апеляційного суду протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Перший український експертний центр», код ЄДРПОУ 36844047, місцезнаходження: м. Київ, вул. Саперне поле, 14/55, оф. 1004.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_5 .
Суддя К.В.Шаповалова