Справа № 703/2851/21
2/703/186/22
07 лютого 2022 року Смілянський міськрайонний суд Черкаської області в складі:
головуючого судді Ігнатенко Т.В.,
секретар судових засідань Бойко Л.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Сміла Черкаської області, в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням,
02 вересня 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вищевказаним позовом, в якому просить усунути перешкоди у користуванні житлом, визнавши ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , такою, що втратила право користування житловим будинком АДРЕСА_1 .
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач є власником будинку АДРЕСА_1 , в якому з 30 березня 2011 року на підставі дозволу позивача зареєстрована відповідач ОСОБА_1 , оскільки перебував з останньою у зареєстрованому шлюбі. 10 липня 2019 року позивач припинив шлюбні відносини з відповідачем, а 03 серпня 2020 року розірвано заочним рішенням суду. Відповідач з 10 липня 2019 року по даний час в належному позивачу будинку не проживає, але продовжує бути зареєстрованою, що створює для позивача відповідні незручності, оскільки позбавлений можливості скористатися правом житлової субсидії, в зв'язку з чим звернувся до суду з даною позовною заявою.
Ухвалою судді від 27 вересня 2021 року відкрито загальне позовне провадження у справі, призначено підготовче судове засідання, роз'яснено відповідачу право на надіслання до суду відзиву на позовну заяву, позивачу - відповіді на відзив.
29 листопада 2021 року ухвалою суду закрито підготовче провадження у справі та призначено судовий розгляд.
Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, звернувся до суду з заявою, в якій просить розгляд справи проводити без його участі, позовні вимоги підтримує у повному обсязі, на їх задоволенні наполягає, проти заочного розгляду справи та винесення заочного рішення не заперечує.
Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання повторно не з'явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, відповідно до вимог ст.128 ЦПК України, шляхом направлення судових повісток на адресу зареєстрованого у встановленому законом порядку місця проживання, а також відповідно до вимог ч.10 ст.187 ЦПК України, шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України. Відзиву на позовну заяву та заперечень до суду не направила.
З урахуванням положень ч.4 ст.223 та ч.1 ст.280 ЦПК України, суд вважає за можливе вирішити справу на підставі наявних у ній доказів та ухвалити, за результатами її розгляду, заочне рішення.
Враховуючи, що розгляд справи відбувався за відсутності учасників судового процесу, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального засобу не здійснювалось, що відповідає вимогам ч.2 ст.247 ЦПК України.
Суд, врахувавши позицію позивача, яка викладена в її заяві про розгляд справи без її участі, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.
Відповідно до ч.1 ст.2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно ч.1-4 ст.12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ч.1 ст.95 ЦПК України, письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.
Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно договору купівлі-продажу житлового будинку з надвірними спорудами від 11 жовтня 2007 року, який посвідчений приватним нотаріусом Смілянського районного нотаріального округу Новіковим І.М. та зареєстрований в реєстрі за №8053, ОСОБА_3 продав, а ОСОБА_1 купив жилий будинок з надвірними спорудами, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.7).
Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.182 ЦК України, право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. Державна реєстрація прав на нерухомість є публічною, здійснюється відповідним органом, який зобов'язаний надавати інформацію про реєстрацію та зареєстровані права в порядку, встановленому законом.
Згідно Витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно №16593169, виданого 09 листопада 2007 року Смілянським виробничим підрозділом Черкаського обласного об'єднаного бюро технічної інвентаризації, 19 жовтня 2007 року прийнято рішення про реєстрацію, на підставі договору купівлі-продажу №8053 від 11 жовтня 2007 року, право власності ОСОБА_1 на будинок АДРЕСА_1 (а.с.8).
Судом встановлено, що 28 грудня 2010 року позивач ОСОБА_1 уклав шлюб з відповідачем ОСОБА_2 , внаслідок чого остання змінила прізвище на « ОСОБА_2 ».
Заочним рішенням Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 03 серпня 2020 року, яке набрало законної сили 02 вересня 2020 року, у справі №703/1665/20 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, вирішено розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 28 грудня 2010 року виконавчим комітетом Балаклеївської сільської ради Смілянського району Черкаської області, актовий запис №26 (а.с.9-10).
Відповідно до ст.41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватись і розпоряджатись своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.
Згідно ч.1 ст.316 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Відповідно до ч.1 ст.317 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.
Згідно ч.1 та ч.2 ст.319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.
Відповідно до ст.150 ЖК Української РСР, громадяни, які мають у приватній власності будинок (частину будинку), квартиру, користуються ним (нею) для особистого проживання і проживання членів їх сімей і мають право розпоряджатись цією власністю на свій розсуд: продавати, дарувати, заповідати, здавати в оренду, обмінювати, закладати, укладати інші, не заборонені законом угоди.
Згідно ч.1 та ч.2 ст.321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до п.34 Постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» від 07 лютого 2014 року № 5, під час розгляду позовів про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням, судам необхідно чітко розмежовувати правовідносини, які виникають між власником та попереднім власником житла, і правовідносини, які виникають між власником житла та членами його сім'ї, попередніми членами його сім'ї , а також членами сім'ї попереднього власника житла.
Згідно ст.156 ЖК Української РСР, члени сім'ї власника жилої квартири, які проживають разом з ним у квартирі, що йому належить, користуються жилим приміщенням нарівні з власником, якщо при їх вселенні не було іншої угоди про порядок користування цим приміщенням. Повнолітні члени сім'ї власника зобов'язані брати участь у витратах по утриманню будинку (квартири) і придомової території та проведенню ремонту. До членів сім'ї власника будинку (квартири) належать особи, зазначені в частині другій статті 64 цього Кодексу. Припинення сімейних відносин з власником будинку (квартири) не позбавляє їх права користування займаним приміщенням.
Враховуючи, що шлюб між позивачем ОСОБА_1 та відповідачем ОСОБА_2 розірваний, з даного часу остання не є членом сім'ї позивача.
Відповідно до ч.1 ст.71 ЖК Української РСР, при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім'ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців.
Згідно Витягу №5 про зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб, наданого Адміністратором відділу «Центр надання адміністративних послуг» виконавчого комітету Балаклеївської сільської ради 31 серпня 2021 року, ОСОБА_2 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.11).
Разом з тим, відповідно до довідки №2437, виданої виконавчим комітетом Балаклеївської сільської ради Смілянського району Черкаської області 01 листопада 2021 року, відповідач ОСОБА_2 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , але не проживає (а.с.12).
Згідно довідки №941, виданої виконавчим комітетом Балаклеївської сільської ради Смілянського району Черкаської області 14 вересня 2021 року, відповідач ОСОБА_2 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , але не проживає. Місце проживання сільській раді невідоме (а.с.23).
Відповідно до довідки №2228, виданої виконавчим комітетом Балаклеївської сільської ради Смілянського району Черкаської області 31 серпня 2021 року, відповідач ОСОБА_2 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , але не проживає з 10 липня 2019 року, згідно акту від 31 серпня 2021 року (а.с.13).
Як вбачається з актів обстеження житлового будинку від 27 серпня 2020 року, 08 квітня 2021 року та 31 серпня 2021 року, складених комісією у складі жителів вул. Миру в с. Теклине Черкаського району Черкаської області, підписи яких підтверджено сільським головою Балаклеївської сільської ради, комісією встановлено, що ОСОБА_2 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , за даною адресою не проживає з 10 липня 2019 року та її особистих речей у будинку не має (а.с.14, 15, 16).
Доказів, які б свідчили про те, що відповідач після звернення позивача до суду з даним позовом знята з зареєстрованого у встановленому законом порядку місця проживання за адресою: АДРЕСА_1 , матеріали справи не містять.
Крім того, відповідачем ОСОБА_2 не надано жодного доказу, який свідчить про її проживання в будинку АДРЕСА_1 з 10 липня 2019 року, або вчинення перешкод позивачем або іншими особами, будь-яким способом, в її проживанні за зареєстрованим місцем проживання.
На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що позивачем доведено факт постійної відсутності відповідача ОСОБА_2 без поважних причин з 10 липня 2019 року за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання, а саме в будинку АДРЕСА_1 .
Згідно ст.7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», зняття з реєстрації місця проживання здійснюється на підставі заяви особи або її законного представника та/або судового рішення, яке набрало законної сили, про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням.
У справі Sejdiж and Finci v. Bosnia and Herzegovina (№27996/06 34836/06, рішення від 22 грудня 2009) ЄСПЛ визнав порушенням наявність законодавчо обумовлених передумов, які б перешкоджали Заявнику реалізувати свої права у разі, якщо останній виявить бажання реалізувати свої права у майбутньому. Суд виходив з того, що сукупність об'єктивних обставин справи дозволяє зробити припущення, що існує реальна можливість того, що Заявник може забажати реалізувати свої права у майбутньому (пар. 29).
Таким чином, у відповідності до практики ЄСПЛ, порушенням права особи є наявність законодавчо обумовлених передумов для такого порушення, навіть у разі, коли потенційне порушення пов'язується із гіпотетичною обставиною, що може настати або не настати.
З врахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що факт реєстрації відповідача в будинку АДРЕСА_1 , який належить на праві власності позивачу, порушує право останнього на володіння, користування та розпорядження своїм майном.
Вищевказані обставини перешкоджають позивачу реалізовувати свої права, що є неприпустимим.
Враховуючи вищевикладене та позицію відповідача, яка відзиву на позовну заяву чи заперечень щодо позовних вимог не надала, суд вважає, що позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню.
Відповідно ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно квитанції №1022079913 від 31 серпня 2021 року, позивачем при поданні даної позовної заяви до суду сплачений судовий збір у сумі 908 гривень 00 копійок.
Враховуючи клопотання позивача про залишення судових витрат за ним, суд вважає, що на даний час відсутні підстави для стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат, які поніс останній внаслідок сплати судового збору за подання даної позовної заяви.
На підставі вищевикладеного, відповідно до ст.41 Конституції України, ст.15, 16, 182, 316, 317, 319, 321 ЦК України, ст.71, 150, 156 ЖК Української РСР, та керуючись ст.4, 12, 13, 28, 76-82, 141, 223, 247, 258-259, 263-265, 268, 272-273, 280, 352, 354-355 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням - задовольнити.
Усунути перешкоди у користуванні житловим будинком з господарськими будівлями та надвірними спорудами, який належить ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 , шляхом визнання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 , такою, що втратила право користування житловим будником АДРЕСА_1 .
Заочне рішення може бути переглянуте судом, який його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин.
Рішення може бути оскаржене до Черкаського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а якщо рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, учасник справи має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Сторони у справі:
Позивач - ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 .
Відповідач - ОСОБА_2 , адреса: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 .
Головуючий: Т.В. Ігнатенко