Справа № 520/11230/19
Провадження № 2-п/947/20/22
про відмову у скасуванні заочного рішення
07.02.2022 року
Київський районний суд м. Одеси,
головуючий суддя Куриленко О.М.,
за участю позивача - ОСОБА_1 ,
представника позивача - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву відповідача ОСОБА_3 про перегляд заочного рішення по цивільній справі № 520/11230/19 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 , ОСОБА_3 про відшкодування шкоди та зобов'язання вчинити певні дії,
16 лютого 2022 року заявник звернувся до суду з заявою, в якій просить: поновити строк на подання заяви про перегляд заочного рішення Київського районного суду м. Одеси від 11.11.2020 р.; заочне рішення Київського районного суду м. Одеси від 11.11.2020 р. скасувати.
В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що він не був належним чином повідомленим про розгляд справи, та зазначає про наявність доказів які мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Особи, що беруть участь у справі, про час і місце судового розгляду сповіщені належним чином у порядку ст.ст. 128-130 ЦПК України.
Заявник ОСОБА_3 у судове засідання не з'явився, повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив.
Представник позивача по справі ОСОБА_1 - ОСОБА_2 у судовому засіданні заперечував проти задоволення заяви.
Відповідач по справі ОСОБА_4 у судове засідання не з'явився, повідомлявся належним чином, про причини неявки суду не повідомив.
Відповідно до ч. 1 ст. 287 ЦПК України заява про перегляд заочного рішення розглядається в судовому засіданні. Неявка осіб, належним чином повідомлених про дату, час і місце засідання, не перешкоджає розгляду заяви
Дослідивши матеріали додані до заяви, суд доходить до висновку про те, що заява про перегляд заочного рішення не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Судом встановлено, що в провадженні Київського районного суду м. Одеси перебувала цивільна справа № 520/11230/19 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 , ОСОБА_3 про відшкодування шкоди та зобов'язання вчинити певні дії.
Заочним рішенням Київського районного суду м. Одеси від 11 листопада 2020 року позовні вимоги ОСОБА_1 - задоволено частково. Зобов'язано ОСОБА_4 (ІПН № НОМЕР_1 ) та ОСОБА_3 (ІПН НОМЕР_2 ) здійснити комплекс робіт по посиленню та утепленню несучої стіни дачного будинку за адресою АДРЕСА_1 , по межі між його частиною будинку та частиною цього дачного будинку, яка належить ОСОБА_4 . В решті вимог - відмовлено.
18 грудня 2020 року позивач звернувся до суду з заявою, в якій просив ухвалити додаткове рішення по цивільній справі № 520/11230/19, яким стягнути з ОСОБА_4 (ІПН НОМЕР_1 ) та ОСОБА_3 (ІПН НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_1 судові витрати пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
За наслідком розгляду вказаної заяви 25.01.2021 року Київським районним судом м. Одеси ухвалено додаткове рішення суду, яким стягнуто з ОСОБА_4 (ІПН НОМЕР_1 ) та ОСОБА_3 (ІПН НОМЕР_2 ) в рівних частках на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 2472,17 грн. (дві тисячі чотириста сорок дві) гривні 17 копійок.
Як вбачається з відповіді адресно-довідкового бюро, яка надійшла на адресу суду 29.05.2019 року, відповідач ОСОБА_3 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 . За вказаною адресою і направлялась судова кореспонденція, яка отримувалась відповідачем, що підтверджується рекомендованими повідомленням про вручення поштового відправлення (а/с 34, 59, 101, 183).
Таким чином, суд належним чином виконав всі вимоги норм процесуального права щодо виклику відповідача до суду у судове засідання, і будь-яких порушень цивільно-процесуального законодавства не вчиняв.
Звертаючись до суду з даною заявою, відповідач вказує на те, що під час розгляду справи він перебував за кордоном, однак, жодних доказів цього суду не надав, більш того, у дане судове засідання також не з'явився, поважність підстав неявки суду не довів.
Згідно чинного законодавства, скасування заочного рішення суду можливе за двох умов, однією з яких є поважність причини неявки в судове засідання, про які відповідач не зміг завчасно повідомити.
Так, поважними причинами неявки можуть бути хвороба, тривале відрядження, інші обставини, що об'єктивно перешкоджають явці до судового засідання, які, безумовно, повинні бути підтверджені документально відповідними доказами, тобто, повинні додаватися до заяви про перегляд заочного рішення. Крім того, відповідач має подати документи, що свідчать про неможливість повідомити суд про причини неявки у судове засідання.
Водночас, з'ясування причин неявки не може бути підставою для скасування заочного рішення. Для цього відповідач має вказати докази, які мають значення для справи, та можуть привести до ухвалення рішення, протилежного заочному повністю або частково, або до його зміни. Тобто, якщо б ці докази були відомі суду при розгляді справи, то у справі було б ухвалено інше рішення.
Наявність вищенаведених обставин повинні бути у їх сукупності, при відсутності хоча б однієї з них, заочне рішення скасуванню не підлягає.
З урахуванням вищенаведеного, суд вважає, що підстави для скасування заочного рішення суду відсутні, оскільки в судовому засіданні встановлено, що відповідач у справі в порядку ст. 128 ЦПК України був належним чином повідомлений про дату час та місце розгляду справи.
Разом із тим, відповідачем не надано суттєвих доказів, які б могли вплинути на зміст рішення по суті, як це передбачено ст. 285 ЦПК України, а що ж стосується наведених у заяві аргументів, зокрема, щодо невизнання поданих позивачем доказів, то зважаючи на положення норм глави 1 розділу V ЦПК України ці обставини можуть предметом розгляду суду апеляційної інстанції, а відтак заява про перегляд заочного рішення задоволенню не підлягає.
Згідно ч.ч. 1-4 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом . Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
У відповідності до ч.ч. 1-3 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Відповідно до ст.. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами : письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Статтею 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування . Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Згідно ст.. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Частиною 1 ст. 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до п. 27 Постанови Пленуму ВСУ № 14 від 18.12.2009 року «Про судове рішення у цивільній справі» під час судового розгляду предметом доказування є факти, якими обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше юридичне значення для вирішення справи і підлягають встановленню при ухваленні рішення.
Таким чином, суд вважає, що відповідач, нехтуючи своїми правами та обов'язками, не з'явився до суду, що дало суду можливість ухвалити заочне рішення у справі, зі згодою представника позивача, що відповідало положенням ст. 280 ЦПК України, так як надані матеріали є повними і достатніми для розгляду справи у відсутності відповідача.
У відповідності до п. 1 ч. 3 ст. 287 ЦПК України у результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою залишити заяву без задоволення.
Відповідно до ч.1 ст.288 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з'явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Суд звертає увагу, що всі матеріали по справі були ретельно досліджені і в судовому засіданні та стосовно них в рішенні суду чітко відображена правова позиція з урахуванням норм матеріального права та наявних у справі документів.
Згідно до ч. 4 ст. 287 ЦПК України, у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Керуючись ст.ст. 280-289 ЦПК України, суд ,-
Заяву ОСОБА_3 про перегляд заочного рішення Київського районного суду м. Одеси від 11 листопада 2020 року по цивільній справі № 520/11230/19 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 , ОСОБА_3 про відшкодування шкоди та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без задоволення.
Роз'яснити заявнику, що у разі непогодження з висновком суду, вона має можливість оскаржити рішення до Одеського апеляційного суду в загальному порядку. У цьому випадку строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи за веб-адресою: http://ki.od.court.gov.ua.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Куриленко О. М.