ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/22261/21
провадження № 1-кс/753/26/22
"13" січня 2022 р. слідчий суддя Дарницького районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарях ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , з участю представника скаржника адвоката ОСОБА_4 , прокурора ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві скаргу ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_6 підозрюваного у кримінальному провадженні № 42013110020000305 від 08.05.2013 за ч. 5 ст. 191 КК України, на бездіяльність та зобов'язання вчинити дії -
Скаржник звернувся до слідчого судді з даною скаргою, посилаючись на те, що Дарницьким УПГУНП в м. Києві проводиться досудове розслідування кримінального провадження № 42013110020000305 від 08.05.2013 за ч. 5 ст. 191 КК України.
19.08.2019 у даному кримінальному провадженні було повідомлено про підозру ОСОБА_6 за ч. 5 ст. 191 КК України, інтереси якого як захисник представляє скаржник, після чого будь які слідчі дії не проводились.
21.10.2021 скаржник направив в інтересах підозрюваного адвокатський запит про рух справи керівнику органу досудового розслідування, проте 25.10.2021 отримав відповідь, що досудове розслідування триває і в інтересах таємниці слідства, інформація про рух справи розповсюджена бути не може, що на думку скаржника є незаконним.
Крім того, скаржник зазначає, що з дня повідомлення особи про підозру і на час звернення до слідчого судді із даною скаргою минуло 26 місяців, строки досудового розслідуванняне продовжувалися та відповідно до закону є закінченими, поновленню не підлягають. В свою чергу, процесуальним керівником не здійснено відповідного контролю за перебігом даних подій, у зв'язку з чим процесуальне рішення по кримінальному провадженню у передбачені законом строк не прийнято, що скаржник вважає незаконним.
В судовому засіданні скаржник скаргу підтримав, просив задовольнити.
Прокурор проти задоволення скарги заперечувала, посилаючись на те, що вимог останньої є незаконними, оскільки з точки зору приписів КПК України не підлягають розгляду слідчим суддею. Що стосується суті скарги з приводу не прийняття рішення у кримінальному провадженні протягом визначеного законом строку прокурор зазначила, що не може надати обґрунтованих пояснень.
Вислухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали скарги, матеріали кримінального провадження витребувані слідчим суддею, вважаю, що скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Згідно ст. 45 КПК України, захисником є адвокат, який здійснює захист підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, виправданого, особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру або вирішувалося питання про їх застосування, а також особи, стосовно якої передбачається розгляд питання про видачу іноземній державі (екстрадицію).
Згідно ч. 4 ст. 46 КПК України, захисник користується процесуальними правами підозрюваного, обвинуваченого, захист якого він здійснює, крім процесуальних прав, реалізація яких здійснюється безпосередньо підозрюваним, обвинуваченим і не може бути доручена захиснику, з моменту надання документів, передбаченихстаттею 50цього Кодексу, слідчому, прокурору, слідчому судді, суду.
Згідно ч. 1 ст. 47 КПК України, захисник зобов'язаний використовувати засоби захисту, передбачені цим Кодексом та іншими законами України, з метою забезпечення дотримання прав, свобод і законних інтересів підозрюваного, обвинуваченого та з'ясування обставин, які спростовують підозру чи обвинувачення, пом'якшують чи виключають кримінальну відповідальність підозрюваного, обвинуваченого.
Згідно п. 14 ч. 2 ст. 42 КПК України, підозрюваний має право ознайомлюватися з матеріалами досудового розслідування в порядку, передбаченому статтею 221 цього Кодексу, та вимагати відкриття матеріалів згідно зістаттею 290 цього Кодексу;
Згідно ч. 1 ст. 221 КПК України, слідчий, дізнавач, прокурор зобов'язаний за клопотанням сторони захисту, потерпілого, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, надати їм матеріали досудового розслідування для ознайомлення, за виключенням матеріалів про застосування заходів безпеки щодо осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві, а також тих матеріалів, ознайомлення з якими на цій стадії кримінального провадження може зашкодити досудовому розслідуванню. Відмова у наданні для ознайомлення загальнодоступного документа, оригінал якого знаходиться в матеріалах досудового розслідування, не допускається.
Аналізуючи вище зазначені норми кримінально - процесуального закону вбачається, що під час досудового розслідування з метою з'ясувати перебіг останнього, формою звернення із сторони захисту є не адвокатський запит про рух справи, а клопотання про ознайомлення із матеріалами кримінального провадження.
Враховуючи те, що із сторони захисту мало місце звернення у спосіб не передбачений КПК, слідчий суддя вважає вимоги щодо визнання бездіяльності слідчого, яка полягає у ненаданні інформації на адвокатський запит та покладення відповідного обов'язку є необґрунтованими і такими, що не підлягають задоволенню.
Відповідно до п. 15 ч. 1 ст. 3 КПК України, прокурор - особа, яка обіймає посаду, передбачену статтею 15 Закону України "Про прокуратуру", та діє у межах своїх повноважень.
Згідно ч. ч. 1 - 3, 5 ст. 28 КПК України, під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Розумними вважаються строки, що є об'єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень. Розумні строки не можуть перевищувати передбачені цим Кодексом строки виконання окремих процесуальних дій або прийняття окремих процесуальних рішень.
Проведення досудового розслідування у розумні строки забезпечує прокурор, слідчий суддя (в частині строків розгляду питань, віднесених до його компетенції), а судового провадження - суд.
Критеріями для визначення розумності строків кримінального провадження є: складність кримінального провадження, яка визначається з урахуванням кількості підозрюваних, обвинувачуваних та кримінальних правопорушень, щодо яких здійснюється провадження, обсягу та специфіки процесуальних дій, необхідних для здійснення досудового розслідування тощо; поведінка учасників кримінального провадження; спосіб здійснення слідчим, прокурором і судом своїх повноважень.
Кожен має право, щоб обвинувачення щодо нього в найкоротший строк або стало предметом судового розгляду, або щоб відповідне кримінальне провадження щодо нього було закрите.
Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 36 КПК України, прокурор, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється. Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, службові та інші фізичні особи зобов'язані виконувати законні вимоги та процесуальні рішення прокурора.
Прокурор, здійснюючи нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням, уповноважений: починати досудове розслідування за наявності підстав, передбачених цим Кодексом; мати повний доступ до матеріалів, документів та інших відомостей, що стосуються досудового розслідування; доручати органу досудового розслідування проведення досудового розслідування; доручати слідчому, органу досудового розслідування проведення у встановлений прокурором строк слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій, інших процесуальних дій або давати вказівки щодо їх проведення чи брати участь у них, а в необхідних випадках - особисто проводити слідчі (розшукові) та процесуальні дії в порядку, визначеному цим Кодексом; доручати проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій відповідним оперативним підрозділам; скасовувати незаконні та необґрунтовані постанови слідчих; ініціювати перед керівником органу досудового розслідування питання про відсторонення слідчого від проведення досудового розслідування та призначення іншого слідчого за наявності підстав, передбачених цим Кодексом, для його відводу, або у випадку неефективного досудового розслідування; приймати процесуальні рішення у випадках, передбачених цим Кодексом, у тому числі щодо закриття кримінального провадження та продовження строків досудового розслідування за наявності підстав, передбачених цим Кодексом; погоджувати або відмовляти у погодженні клопотань слідчого до слідчого судді про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій, інших процесуальних дій у випадках, передбачених цим Кодексом, чи самостійно подавати слідчому судді такі клопотання; повідомляти особі про підозру; пред'являти цивільний позов в інтересах держави та громадян, які через фізичний стан чи матеріальне становище, недосягнення повноліття, похилий вік, недієздатність або обмежену дієздатність неспроможні самостійно захистити свої права, у порядку, передбаченому цим Кодексом та законом; затверджувати чи відмовляти у затвердженні обвинувального акта, клопотань про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, вносити зміни до складеного слідчим обвинувального акта чи зазначених клопотань, самостійно складати обвинувальний акт чи зазначені клопотання; звертатися до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності; підтримувати державне обвинувачення в суді, відмовлятися від підтримання державного обвинувачення, змінювати його або висувати додаткове обвинувачення у порядку, встановленому цим Кодексом; погоджувати запит органу досудового розслідування про міжнародну правову допомогу, передання кримінального провадження або самостійно звертатися з таким клопотанням в порядку, встановленому цим Кодексом; доручати органу досудового розслідування виконання запиту (доручення) компетентного органу іноземної держави про міжнародну правову допомогу або перейняття кримінального провадження, перевіряти повноту і законність проведення процесуальних дій, а також повноту, всебічність та об'єктивність розслідування у перейнятому кримінальному провадженні; перевіряти перед направленням прокуророві вищого рівня документи органу досудового розслідування про видачу особи (екстрадицію), повертати їх відповідному органу з письмовими вказівками, якщо такі документи необґрунтовані або не відповідають вимогам міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, чи законам України; доручати органам досудового розслідування проведення розшуку і затримання осіб, які вчинили кримінальне правопорушення за межами України, виконання окремих процесуальних дій з метою видачі особи (екстрадиції) за запитом компетентного органу іноземної держави; оскаржувати судові рішення в порядку, встановленому цим Кодексом; здійснювати інші повноваження, передбачені цим Кодексом.
Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 113 КПК України, процесуальні строки - це встановлені законом або відповідно до нього прокурором, слідчим суддею або судом проміжки часу, у межах яких учасники кримінального провадження зобов'язані (мають право) приймати процесуальні рішення чи вчиняти процесуальні дії.
Будь-яка процесуальна дія або сукупність дій під час кримінального провадження мають бути виконані без невиправданої затримки і в будь-якому разі не пізніше граничного строку, визначеного відповідним положенням цього Кодексу.
Згідно ч. 1 ст. 219 КПК України, строк досудового розслідування обчислюється з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань до дня звернення до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності або до дня ухвалення рішення про закриття кримінального провадження.
Згідно п. 4 ч. 3 ст. 219 КПК України, з дня повідомлення особі про підозру досудове розслідування повинно бути закінчене протягом двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину.
Згідно п. 3 ч. 4 ст. 219 КПК України, строк досудового розслідування може бути продовжений у порядку, передбаченому параграфом 4 глави 24 цього Кодексу. При цьому загальний строк досудового розслідування не може перевищувати: дванадцяти місяців із дня повідомлення особі про підозру у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину.
Згідно ч. 6 ст. 12 КК України, злочин в якому підозрюється ОСОБА_6 є особливо тяжким.
Згідно ч. 3 ст. 294 КПК України, якщо з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину досудове розслідування (досудове слідство) неможливо закінчити у строк, зазначений упункті 4частини третьої статті 219 цього Кодексу, такий строк може бути продовжений у межах строків, встановлених пунктами 2 і 3частини четвертої статті 219 цього Кодексу: до трьох місяців - керівником окружної прокуратури, керівником обласної прокуратури або його першим заступником чи заступником, заступником Генерального прокурора; до шести місяців - слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з керівником обласної прокуратури або його першим заступником чи заступником, заступниками Генерального прокурора; до дванадцяти місяців - слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим із Генеральним прокурором чи його заступниками.
Згідно ч. 5 ст. 294 КПК України, строк досудового розслідування, що закінчився, поновленню не підлягає.
З матеріалів кримінального провадження вбачається, що ОСОБА_6 було повідомлено про підозру 19.08.2019. На час розгляду даної скарги з часу повідомлення про підозру минуло 29 місяців. З часу повідомлення особі про підозру, слідчі дії у кримінальному провадженні фактично не проводились, будь які вказівки з боку процесуального керівництва відсутні, провадження прокурором не вивчалось. Матеріали кримінального провадження не містять постанов або ухвал про продовження строку досудового розслідування.
Як вбачається з пояснень прокурора по суті питання щодо процесуального керівництва під час досудового розслідування даного кримінального провадження, остання з матеріалами не обізнана, не вивчала, чому не здійснювалось процесуальне керівництво не знає, рішення щодо провадження має прийняти прокурор вищого рівня, якому було направлено кримінальне провадження. Зазначену позицію процесуального керівника, слідчий суддя вважає відвертою бездіяльністю, що підлягає визнанню протиправним.
Згідно ст. 283 КПК України, особа має право на розгляд обвинувачення проти неї в суді в найкоротший строк або на його припинення шляхом закриття провадження.
Прокурор зобов'язаний у найкоротший строк після повідомлення особі про підозру здійснити одну з таких дій: закрити кримінальне провадження; звернутися до суду з клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності; звернутися до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру.
Відомості про закінчення досудового розслідування вносяться прокурором до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Згідно п. 10, ч. 1 ст. 284 КПК України, кримінальне провадження закривається в разі, якщо після повідомлення особі про підозру закінчився строк досудового розслідування, визначений статтею 219 цього Кодексу, крім випадку повідомлення особі про підозру у вчиненні тяжкого чи особливо тяжкого злочину проти життя та здоров'я особи.
Враховуючи те, що ч. 1 ст. 284 КПК України доповнено п. 10 згідно із Законом № 2147-VIII від 03.10.2017-зміни не мають зворотньої дії в часі та застосовуються до справ, по яким відомості про кримінальне правопорушення, внесені в Єдиний реєстр досудових розслідувань після введення в дію цих змін (п. 4§ 2 розділу 4 Закону), слідчий суддя не вправі покладати обов'язок на прокурора закрити кримінальне провадження з цієї підстави.
Разом з тим, незважаючи на те, що до ЄРДР відомості про злочин внесені у 2013 році, до набрання чинності КПК, особі було повідомлено про підозру вже під час дії положень КПК щодо обчислення процесуальних строків, а тому дотримання останніх має бути безумовним, і забезпечить особі право на справедливий суд. Всі суперечки національного закону, мають трактуватися на користь особи, яка притягається до кримінальної відповідальності і не повинні бути механізмом для невиправданої тяганини досудового розслідування та необґрунтованому тривалому кримінальному переслідуванню, що в свою чергу зводить на нівець основи демократії та відповідні гарантії держави.
Враховуючи обставини наведені вище, слідчий суддя вважає, що з метою забезпечення прав підозрюваного, дотр имання законності та справедливості, на процесуального керівника у даному кримінальному провадженні слід покласти обов'язок прийняти рішення виходячи з загальних положень закінчення досудового розслідування визначених ст. 283 КПК України.
Доводи прокурора про те, що вимоги скаржника не підлягають розгляду у даному провадженні є неспроможними, оскільки п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України, передбачено оскарження нездійсненні процесуальних дій, які прокурор зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, що в свою чергу є предметом скарги.
Керуючись ст. ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод,
ст. ст. 303 КПК України, слідчий суддя -
Скаргу адвоката ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_6 підозрюваного у кримінальному провадженні № 42013110020000305 від 08.05.2013 за ч. 5 ст. 191 КК України, на бездіяльність та зобов'язання вчинити дії задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність прокурора (прокурорів) Дарницької окружної прокуратури м. Києва, який здійснює процесуальне керівництво у кримінальному провадженні № 42013110020000305 від 08.05.2013 за ч. 5 ст. 191 КК України в частині не здійснення контролю за досудовим розслідуванням в строки передбачені ст. 283 КПК України.
Зобов'язати прокурора (прокурорів) Дарницької окружної прокуратури м. Києва, який здійснює процесуальне керівництво у кримінальному провадженні № 42013110020000305 від 08.05.2013 за ч. 5 ст. 191 КК України невідкладно прийняти по кримінальному провадженню одне з рішень передбачених ст. 283 КПК України.
В задоволенні іншої частини скарги відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя: ОСОБА_1