Справа № 345/4458/21
Провадження № 22-ц/4808/271/22
Головуючий у 1 інстанції Онушканич В. В.
Суддя-доповідач Пнівчук
02 лютого 2022 року м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючої Пнівчук О.В.
суддів: Девляшевського В.А., Томин О.О.
з участю секретаря Мельник О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Калуського міськрайонного суду від 12 листопада 2021 року, у складі судді Онушканича В.В., у справі за скаргою ОСОБА_1 про визнання протиправними дій та бездіяльності державного виконавця, визнання протиправною та скасування постанови про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника,
ОСОБА_1 звернулася до суду із скаргою про визнання протиправними дій та бездіяльності державного виконавця, визнання протиправною та скасування постанови про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника від 01.04.2021 року в рамках виконавчого провадження №6283342. Скаргу обґрунтувала тим, що в порядку, встановленому постановою Кабінету Міністрів від 02.08.2000 року №1192 вона отримує щомісячну грошову допомогу особі, яка проживає разом з особою з інвалідністю 2 групи внаслідок психічного розладу, яка за висновком лікарської комісії медичного закладу потребує постійного стороннього догляду, на догляд за нею. ОСОБА_1 здійснює догляд за ОСОБА_2 .
Відповідно до постанови про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника від 01.04.2021 року в рамках виконавчого провадження №62833425 звернено стягнення на дохід, який ОСОБА_1 отримує в УСЗН Калуської міської ради.
Зазначає, що хоча в переліку коштів/сум, з яких не здійснюється примусове стягнення (ст.73 Закону України «Про виконавче провадження») не зазначено конкретно «кошти щомісячної грошової допомоги особі, яка проживає разом з особою з інвалідністю I чи II групи внаслідок психічного розладу, яка за висновком лікарської комісії медичного закладу потребує постійного стороннього догляду, на догляд за нею» з одного боку ці переліки не є вичерпні, а з іншого боку, виплати на догляд за аналогією закону мають статус допомоги на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування (п.8) або допомоги особам, зайнятим доглядом трьох і більше дітей віком до 16 років, по догляду за дитиною з інвалідністю, по тимчасовій непрацездатності у зв'язку з доглядом за хворою дитиною, а також на іншу допомогу на дітей, передбачену законом (п.10). Тому скаржниця має право обґрунтовано вважати, що статус виплат за доглядом ОСОБА_2 не може бути її доходом.
Просила визнати протиправною та скасувати або зобов'язати державного виконавця скасувати в межах наданої йому компетенції постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника від 01.04.2021 року в рамках виконавчого провадження №62833425; визнати протиправними дії суб'єкта оскарження в особі головного державного виконавця Іванців Г.І., що проявилися у винесенні постанови про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника від 01.04.2021 року в рамках виконавчого провадження №62833425; визнати протиправною бездіяльність суб'єкта оскарження в особі головного державного виконавця Іванців Г.І., що проявилися у недоведенні до її відома оскарженої постанови, шляхом надсилання на адресу реєстрації місця проживання рекомендованим поштовим відправленням; зобов'язати суб'єкта оскарження усунути порушення (поновити порушене право заявника).
Ухвалою Калуського міськрайонного суду від 12 листопада 2021 року в задоволенні скарги ОСОБА_1 про визнання протиправними дій та бездіяльності державного виконавця Калуського відділу державної виконавчої служби у Калуському районі Івано-Франківської області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) Іванців Галини Іванівни, визнання протиправною та скасування постанови про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника від 01.04.2021 року в рамках виконавчого провадження №62833425 - відмовлено.
Не погоджуючись з ухвалою суду, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу. Вважає ухвалу суду необґрунтованою та незаконною.
Апелянт вказує, що суд не з'ясував обставини, що мають значення для справи, допустив до участі у справі Іванців Г.І. , яка не надала суду посвідчення посадової особи суб'єкта оскарження, яке відповідає вимогам Закону України «Про державну виконавчу службу» та інших нормативних актів.
Зазначає, що щомісячна грошова допомога особі, яка проживає разом з особою з інвалідністю I чи II групи внаслідок психічного розладу, яка за висновком лікарської комісії медичного закладу потребує постійного стороннього догляду, на догляд за нею не має юридичного статусу «доходу».
На підтвердження надіслання постанови суду надано копію «Реєстру поштових відправлень за 09.04.2021 року (листи прості), де вказано номер «17574», який збігається з номером реєстрації вихідної кореспонденції супровідного листа, прізвище та адресу скаржниці. Однак апелянтка вважає, що без зазначення в супровідному листі назви та реєстраційного номера постанови, це не є належним доказом того, що саме оскаржувана постанова надіслана їй.
Вважає, що працівниками виконавчої служби та судом безпідставно не застосовано аналогію закону до правовідносини щодо заборони звернення стягнення на щомісячну грошову допомогу особі, яка проживає разом з особою з інвалідністю I чи II групи внаслідок психічного розладу, яка за висновком лікарської комісії медичного закладу потребує постійного стороннього догляду, на догляд за нею тотожних по своїй суті правовідносин щодо заборони на стягнення виплат, що мають статус допомоги на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування або допомоги особам, зайнятим доглядом трьох і більше дітей віком до 16 років, по догляду за дитиною з інвалідністю, по тимчасовій непрацездатності у зв'язку з доглядом за хворою дитиною, а також на іншу допомогу на дітей, передбачену законом.
Зазначає, необґрунтованим висновок суду щодо вичерпності переліку виплат, на які не може бути звернено стягнення, передбаченого статтею 73 Закону України «Про виконавче провадження».
Просить скасувати ухвалу суду та постановити нову ухвалу про задоволення вимог скарги.
Калуський міський відділ державної виконавчої служби у Калуському районі Івано-Франківської області Південно-Західного Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ), отримавши копію апеляційної скарги 27 грудня 2021 року, відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення 7601870392124, подав відзив на апеляційну скаргу 10 січня 2022 року, тобто після закінчення встановленого судом строку на його подання і клопотання про продовження строку при цьому не заявлено.
В силу вимог статті 126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
У зв'язку з цим апеляційний суд залишає цей відзив без розгляду.
Представник ОСОБА_1 - ОСОБА_4 у засіданні апеляційного суду підтримав доводи апеляційної скарги з наведених у ній мотивів.
Представник Калуського міського відділу державної виконавчої служби у Калуському районі Івано-Франківської області Південно-Західного Міністерства юстиції у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений у встановленому законом порядку, що відповідно до положень ч. 2 ст. 372 ЦПК України не перешкоджає розгляду справи у його відсутності.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника апелянта, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні.
Судове рішення ухвалене судом першої інстанції відповідає вищезазначеним вимогам.
Відмовляючи у задоволенні скарги ОСОБА_1 , суд виходив із того, що державний виконавець діяв у межах своїх повноважень та здійснював заходи, які передбачені Закону України «Про виконавче провадження» для повного і своєчасного виконання судового рішення.
З таким висновком колегія суддів погоджується з огляду на наступне.
Судом встановлено, що на примусове виконання судового наказу №345/1868/20, виданого 23.06.2020 року Калуським міськрайонним судом Івано-Франківської області про стягнення із ОСОБА_1 на користь КП «ЖЕО №4» 9458,88 грн заборгованості за надані послуги та 210,20 грн судового збору,постановою головного державного виконавця Калуського міськрайонного ВДВС Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) від 18.08.2020 року відкрито виконавче провадження №62833425 із примусового виконання вказаного судового наказу, а 01.04.2021 року державним виконавцем винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника.
Згідно інформації, наданої Управлінням соціального захисту населення Калуської міської ради ОСОБА_1 перебуває на обліку в управлінні, як одержувач допомоги особі, яка проживає разом з особою з інвалідністю 2 групи внаслідок психічного розладу, з червня 2021 року з допомоги ОСОБА_1 утримано 20% на підставі постанови головного державного виконавця Калуського міськрайонного відділу ДВС №62833425 про стягнення із ОСОБА_1 на користь КП «ЖЕО №4 боргу у розмірі 10791,98 грн. від 01.04.2021 року.
Відповідно до положень стаття 129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» (ч. 1 ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження»).
Відповідно до статті 13 Закону України «Про виконавче провадження», під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
Статтею 18 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов'язаний: 1) здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом; 2) надавати сторонам виконавчого провадження, їхнім представникам та прокурору як учаснику виконавчого провадження можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження; 3) розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання; 4) заявляти в установленому порядку про самовідвід за наявності обставин, передбачених цим Законом; 5) роз'яснювати сторонам та іншим учасникам виконавчого провадження їхні права та обов'язки.
Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах. У разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення невідкладно звертається також на належне боржнику інше майно, крім майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення. Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на кошти боржника. Боржник має право запропонувати види майна чи предмети, які необхідно реалізувати в першу чергу. Черговість стягнення на кошти та інше майно боржника остаточно визначається виконавцем (ч. 2,5 Закону України «Про виконавче провадження»).
Статтею 68 Закону передбачено, що стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника звертається у разі відсутності в боржника коштів на рахунках у банках чи інших фінансових установах, відсутності чи недостатності майна боржника для покриття в повному обсязі належних до стягнення сум, а також у разі виконання рішень про стягнення періодичних платежів.
За іншими виконавчими документами виконавець має право звернути стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника без застосування заходів примусового звернення стягнення на майно боржника - за письмовою заявою стягувача або за виконавчими документами, сума стягнення за якими не перевищує п'яти мінімальних розмірів заробітної плати.
Про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника виконавець виносить постанову, яка надсилається для виконання підприємству, установі, організації, фізичній особі, фізичній особі - підприємцю, які виплачують боржнику відповідно заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи.
Згідно з статтею 72 Закону на допомогу з державного соціального страхування, що виплачується в разі тимчасової непрацездатності та в інших випадках, допомогу по безробіттю та соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства, призначену відповідно до Закону України «Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю», стягнення може бути звернено виключно за рішеннями про стягнення аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, а також втратою годувальника.
Відповідно до статті 73 Закону України «Про виконавче провадження» стягнення не може бути звернено на такі виплати: 1) вихідну допомогу, що виплачується в разі звільнення працівника; 2) компенсацію працівнику витрат у зв'язку з переведенням, направленням на роботу до іншої місцевості чи службовим відрядженням; 3) польове забезпечення, надбавки до заробітної плати, інші кошти, що виплачуються замість добових і квартирних; 4) матеріальну допомогу особам, які втратили право на допомогу по безробіттю; 5) допомогу у зв'язку з вагітністю та пологами; 6) одноразову допомогу у зв'язку з народженням дитини; 7) допомогу при усиновленні дитини; 8) допомогу на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування; 9) допомогу на дітей одиноким матерям; 10) допомогу особам, зайнятим доглядом трьох і більше дітей віком до 16 років, по догляду за дитиною з інвалідністю, по тимчасовій непрацездатності у зв'язку з доглядом за хворою дитиною, а також на іншу допомогу на дітей, передбачену законом; 11) допомогу на лікування; 12) допомогу на поховання; 13) щомісячну грошову допомогу у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства громадян, які проживають на території, що зазнала радіоактивного забруднення; 14) дотації на обіди, придбання путівок до санаторіїв і будинків відпочинку за рахунок фонду споживання.
Стягнення не здійснюється також із сум: 1) неоподатковуваного розміру матеріальної допомоги; 2) грошової компенсації за видане обмундирування і натуральне постачання; 3) вихідної допомоги в разі звільнення (виходу у відставку) з військової служби, служби в поліції та Державної кримінально-виконавчої служби України, а також грошового забезпечення, що не має постійного характеру, та в інших випадках, передбачених законом; 4) одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві; 5) грошової допомоги, пов'язаної з безоплатним забезпеченням протезування (ортезування) учасника антитерористичної операції, учасника здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, які втратили функціональні можливості кінцівок, благодійної допомоги, отриманої зазначеними особами, незалежно від її розміру та джерела походження.
Відповідно до частини 1 статті 74 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.
Згідно зі статтею 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Ухвалюючи рішення по суті заявлених у скарзі ОСОБА_1 доводів, суд першої інстанції дійшов правильного висновку що у статті 73 Закону України «Про виконавче провадження» наведено вичерпний перелік виплат та сум, на які не може бути звернено стягнення. Щомісячна грошова допомога особі, яка проживає разом з особою з інвалідністю I чи II групи внаслідок психічного розладу, яка за висновком лікарської комісії медичного закладу потребує постійного стороннього догляду, на догляд за нею у вказаному переліку відсутня.
Таким чином законодавчі обмеження для звернення стягнення на вказаний вид грошової допомоги, при виконанні судового наказу №345/1868/20, виданого 23.06.2020 року Калуським міськрайонним судом - відсутні.
Посилання в апеляційній скарзі на те, що перелік виплат та сум визначений у статті 73 Закону не є вичерпним не заслуговує на увагу, оскільки таке твердження апелянта суперечить змісту даної статті.
Доводи апелянта про те, що судом не застосовано аналогію закону до правовідносини щодо заборони звернення стягнення на щомісячну грошову допомогу особі, яка проживає разом з особою з інвалідністю I чи II групи внаслідок психічного розладу, яка за висновком лікарської комісії медичного закладу потребує постійного стороннього догляду, на догляд за нею тотожних по своїй суті правовідносин щодо заборони на стягнення виплат, що мають статус допомоги на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування або допомоги особам, зайнятим доглядом трьох і більше дітей віком до 16 років, по догляду за дитиною з інвалідністю, по тимчасовій непрацездатності у зв'язку з доглядом за хворою дитиною, а також на іншу допомогу на дітей, передбачену законом не заслуговують на увагу, оскільки законодавством чітко визначено виплати та суми на які не може бути звернено стягнення, а відтак підстави для застосування аналогії закону - відсутні.
Відповідно до частини 1 статті 28 Закону України «Про виконавче провадження», копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження) доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур'єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, постанов, передбачених пунктами 1-4 частини дев'ятої статті 71 цього Закону, які надсилаються рекомендованим поштовим відправленням. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.
Із долученого державним виконавцем реєстру поштових відправлень за 09.04.2021 року вбачається, що копію оскаржуваної постанови від 01.04.2021 року надіслано на адресу скаржниці, зазначену у виконавчому документі (вул. Б.Хмельницького, 66/62, м. Калуш), простим поштовим відправленням з дотриманням вимог ст.28 Закону України «Про виконавче провадження».
З урахуванням викладеного та приймаючи до уваги обставини справи, апеляційний суд приходить до висновку, що скарга ОСОБА_1 не підлягає до задоволення, оскільки обставини на які посилається заявник не знайшли свого підтвердження у судовому засіданні.
Інші доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, а зводяться до незгоди заявника із висновками суду, в основному направлені на переоцінку доказів, яким суд першої інстанції дав належну правову оцінку.
Узагальнюючи наведене, апеляційний суд дійшов висновку, що суд першої інстанцій повно та всесторонньо перевірив доводи сторін та наявні у справі докази, ухвалив рішення з додержанням вимог норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для його скасування не встановлено.
Керуючись ст.ст. 374, 375, 381-384, 389, 390 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Калуського міськрайонного суду від 12 листопада 2021 року - без зміни.
Постанова суду набирає законної сили з дня її прийняття, однак може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 07 лютого 2022 року.
Головуюча О.В. Пнівчук
Судді: В.А. Девляшевський
О.О. Томин