Справа № 168/582/21 Провадження №11-кп/802/188/22 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1
Категорія: ч.ч.1, 2 ст.125 КК України Доповідач: ОСОБА_2
03 лютого 2022 року місто Луцьк
Волинський апеляційний суд у складі:
головуючого судді - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
з участю
секретаря судового засідання - ОСОБА_5 ,
прокурора - ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду кримінальне провадження за апеляційною скаргою прокурора Ковельської окружної прокуратури - прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_7 на ухвалу Старовижівського районного суду Волинської області від 19 жовтня 2021 року про звільнення ОСОБА_8 від кримінальної відповідальності у кримінальному провадженні №12021035570000209 від 03 вересня 2021 року про обвинувачення у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч.1, 2 ст.125 КК України, у зв'язку з примиренням винного з потерпілою на підставі ст.46 КК України,-
Ухвалою Старовижівського районного суду Волинської області від 19.10.2021 року звільнено звільнено ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт.Шацьк Любомльського району Волинської області, жителя АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, непрацюючого, раніше не судимого, від кримінальної відповідальності у кримінальному провадженні №12021035570000209 від 03.09.2021 року про обвинувачення у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч.1, 2 ст.125 КК України, у зв'язку з примиренням винного з потерпілою на підставі ст.46 КК України.
Кримінальне провадження № 12021035570000209 про обвинувачення ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч.1, 2 статті 125 КК України, закрито на підставі п.1 ч.2 ст.284 КПК України.
Органами обвинувачення ОСОБА_9 обвинувачувався у тому, що він 24.08.2021 року близько 21 години 00 хвилин, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, знаходячись в кухні будинку АДРЕСА_1 , під час виниклого словесного конфлікту з дружиною ОСОБА_9 , на грунті особистих неприязних відносин, усвідомлюючи значення і суспільно-небезпечний характер власних дій, керуючись метою заподіяння тілесних ушкоджень, умисно наніс ОСОБА_9 кулаком правої руки один удар в обличчя, у ділянку перенісся, один удар ногою по спині та не менше шести ударів кулаком по правому плечі, лівому і правому стегнах. Внаслідок чого ОСОБА_9 отримала тілесні ушкодження у вигляді синців обох очей обох повік, крововиливу під кон'юнктиву правого ока. Які згідно висновку експерта № 250 від 03.09.2021 року відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень.
Крім того, ОСОБА_8 пред'явлено обвинувачення в тому, що він 02.09.2021 року близько 22 години 00 хвилин перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, знаходячись в кухні будинку АДРЕСА_1 , під час виниклого словесного конфлікту з дружиною ОСОБА_9 , на грунті особистих неприязних відносин, усвідомлюючи значення і суспільно-небезпечний характер власних дій, керуючись метою заподіяння тілесних ушкоджень, повторно умисно наніс ОСОБА_9 один удар металевою ложкою в потиличну ділянку голови. Внаслідок чого ОСОБА_9 отримала тілесні ушкодження у вигляді синця потиличної ділянки голови. Які згідно висновку експерта № 250 від 03.09.2021 року відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень. Своїми діями ОСОБА_8 вчинив кримінальні правопорушення, передбачені частинами 1, 2 статті 125 КК України.
В підготовчому судовому засіданні потерпіла ОСОБА_9 заявила клопотання про закриття кримінального провадження у зв'язку із примиренням з обвинуваченим на підставі ст.46 КК України. Будь-яких претензій до нього немає (а.с.23-24).
Не погоджуючись із ухвалою суду, прокурор подав апеляційну скаргу, в якій не оспорюючи фактичні обставини кримінального провадження та кваліфікацію дій обвинуваченого, вказує, що апеляційна скарга подається у зв'язку із істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність (п.3, 4 ч.1ст.409 КПК України). Ухвала суду, якою обвинуваченого звільнено від кримінальної відповідальності за ч.1 ст.125, ч.2 ст.125 КК України у зв'язку з примиренням винного з потерпілим на підставі ст.46 КК України, із закриттям кримінального провадження, вказаним вимогам не відповідає. Відповідно однією з обов'язкових умов для звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності на підставі ст.46 КК України є вчинення кримінального проступку або необережного нетяжкого злочину, крім корупційних злочинів, вперше. Проте як вбачається з матеріалів кримінального провадження та змісту оскаржуваної ухвали, ОСОБА_8 обвинувачено у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.125, ч.2 ст.125 КК України, тобто у вчиненні двох кримінальних проступків, які останній вчинив 24.08.2021 року та 02.09.2021 року відповідно. Просить ухвалу місцевого суду скасувати та призначити новий розгляд кримінального провадження відносно ОСОБА_8 у суді першої інстанції (а.с.27-30).
Заслухавши доповідача, який доповів суть ухвали та виклав доводи апеляційної скарги; прокурора, яка підтримала апеляційну скаргу та просила її задовольнити; перевіривши матеріали кримінального провадження, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з наступних підстав.
В судове засідання обвинувачений ОСОБА_8 та потерпіла ОСОБА_9 , будучи належним чином повідомленими про час та місце судового розгляду справи, в зазначений час та дату не з'явилися. Від них до суду заяви про відкладення розгляду справи не надходили. А тому апеляційний суд вважає за можливе розглянути справу за їх відсутності, відповідно до вимог ч.4 ст.405 КПК України.
Відповідно до ст.370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу.
Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні та достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Однак, суд першої інстанції не дотримався вказаних вимог закону під час розгляду кримінального провадження.
Відповідно до вимог ст.46 КК України особа, яка вперше вчинила злочин невеликої тяжкості або необережний злочин середньої тяжкості, крім корупційних злочинів, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона примирилася з потерпілим та відшкодувала завдані нею збитки або усунула заподіяну шкоду.
Відповідно однією із обов'язкових умов для звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності на підставі ст.46 КК України є вчинення кримінального проступку або необережного нетяжкого злочину, крім корупційних злочинів, вперше.
При цьому особою, яка вчинила злочин вперше, вважається особа, котра раніше не вчиняла злочинів або раніше вчинила злочин, що вже втратив правове значення. Вчинення триваючого або продовжуваного злочину, двох або більше злочинів вищевказаної тяжкості, які утворюють сукупність, не перешкоджає для застосування ст.46 КК України лише за умови, що вони не складають реальної сукупності.
З матеріалів кримінального провадження вбачається, що ОСОБА_8 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч.1, 2 ст.125 КК України, тобто у вчиненні двох кримінальних проступків, які останній вчинив 24.08.2021 року та 02.09.2021 року.
Відповідно до положень ст.33 КК України, сукупністю кримінальних правопорушень визнається вчинення особою двох або більше кримінальних правопорушень, передбачених різними статтями або різними частинами однієї статті Особливої частини цього Кодексу, за жоден з яких її не було засуджено.
Приймаючи рішення про закриття кримінального провадження, суд першої інстанції не врахував, що ОСОБА_8 обвинувачується у вчиненні в різний час двох окремих кримінальних правопорушень (проступків), що становить реальну сукупність кримінальних правопорушень та виключає можливість звільнення останнього від кримінальної відповідальності.
Зважаючи на вищевикладене колегія суддів апеляційного суду вважає, що рішення суду першої інстанції про закриття кримінального провадження щодо ОСОБА_8 за ч.ч.1, 2 ст.125 КК України у зв'язку з примиренням винного з потерпілою на підставі ст.46 КК України, є незаконним, а тому місцевий суд під час розгляду даного кримінального провадження допустив істотні порушення вимог кримінального процесуального закону в розумінні ст.412 КПК України, що згідно із положеннями п.п.3, 4 ч.1 ст.409 та ст.415 КПК України, є безумовною підставою для скасування судового рішення та призначення нового розгляду кримінального провадження в суді першої інстанції.
Таким чином, доводи апеляційної скарги прокурора про незаконність та безпідставність закриття кримінального провадження є обґрунтованими і такими, що знайшли своє підтвердження під час апеляційного розгляду, а тому апеляційна скарга підлягає до задоволення.
Керуючись ст.ст. 379, 404, 405, 407, 409, 415 КПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу прокурора Ковельської окружної прокуратури - прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_7 задовольнити.
Ухвалу Старовижівського районного суду Волинської області від 19 жовтня 2021 року про звільнення ОСОБА_8 від кримінальної відповідальності у кримінальному провадженні №12021035570000209 від 03 вересня 2021 року про обвинувачення у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч.1, 2 ст.125 КК України, у зв'язку з примиренням винного з потерпілою на підставі ст.46 КК України - скасувати та призначити новий розгляд даного кримінального провадження в суді першої інстанції.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.
Касаційна скарга на ухвалу може бути подана безпосередньо до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її проголошення.
Головуючий
Судді