532/2684/21
2/532/113/2022
20 січня 2022 р. м. Кобеляки
Кобеляцький районний суд Полтавської області у складі головуючого судді Макарчука С.М., з участю секретаря судового засідання Голубенка В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кобеляки в порядку спрощеного позовного провадження за відсутності сторін цивільну справу № 532/2684/21 за позовом Акціонерного товариства «Страхова компанія «Країна» до ОСОБА_1 про стягнення шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,
07.12.2021 до Кобеляцького районного суду Полтавської області надійшла позовна заява АТ «СК «Країна», у якій позивач прохає стягнути з ОСОБА_1 на користь позивача завдані збитки в порядку регресу у розмірі 84346 гривень 59 копійок та сплачений судовий збір у розмірі 2270 гривень 00 копійок.
Позов обґрунтований тим, що 11.08.2018 відповідач, керуючи автомобілем «ВАЗ», реєстраційний номер НОМЕР_1 , допустив зіткнення з автомобілем «Мерседес», реєстраційний номер НОМЕР_2 , внаслідок чого автомобілі отримали механічні пошкодження.
За заявою про виплату страхового відшкодування та на підставі складених страхових актів позивачем була здійснена виплата страхового відшкодування у розмірі 84 346 гривень 59 копійок, а оскільки відповідно до постанови Кобеляцького районного суду Полтавської області від 05.10.2018 водій забезпеченого транспортного засобу (відповідач) керував автомобілем у стані алкогольного сп'яніння, позивач вважає, що у нього виникло право подати регрес ний позов на фактично виплачену суму до водія.
Відповідач відзиву на позовну заяву не подав.
Ухвалою від 20.12.2021 позовну заяву прийнято до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, призначено у справі судове засідання на 20.01.2022 та з огляду на неодержання судом відомостей щодо місця реєстрації відповідача постановлено здійснювати виклик відповідача в порядку, визначеному ч.10 ст. 187 ЦПК України.
У судове засідання 20.01.2022 сторони не з'явилися, належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи.
Позивачем подано клопотання про розгляд справи без його участі.
Відповідач про причини своєї неявки та їх поважність не повідомляв.
Ухвалою суду від 20.01.2022 року постановлено проводити заочний розгляд справи на підставі наявних у ній доказів.
Дослідивши наявні матеріали справи, судом встановлено такі обставини та зроблено такі висновки:
Постановою Кобеляцького районного суду Полтавської області від 05 жовтня 2018 року ОСОБА_1 (дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 ; ІПН НОМЕР_3 ; адреса: АДРЕСА_1 ) визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складало 10200 гривень 00 копійок, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.
Цією постановою ОСОБА_1 визнаний винуватим у тому, що 11 серпня 2018 року о 22 годині 00 хвилин на 115 км + 100 м автодороги Дніпро-Царичанка-Кобеляки-Решетилівка в порушення вимог п. 2.9а ПДР України керував автомобілем ВАЗ 2105, номерний знак «в НОМЕР_4 », перебуваючи у стані сп'яніння (що останній, відповідно до змісту постанови, визнав у судовому засіданні).
Водночас, постановою Кобеляцького районного суду Полтавської області від 05 грудня 2018 року на підставі п.7 ст. 247 КУпАП у зв'язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення закрито провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП ОСОБА_1 (дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 ; ІПН НОМЕР_3 ; адреса: АДРЕСА_1 ).
Цією постановою встановлено, що 11 серпня 2018 року о 19 годині 20 хвилин в порушення п.п. 12.1, 13.1 ПДР України на 115 км + 100 м автодороги Дніпро-Царичанка-Кобеляки-Решетилівка, керуючи автомобілем ВАЗ 2105, номерний знак «в НОМЕР_4 », не вибравши безпечної швидкості руху та не врахувавши дорожньої обстановки, ОСОБА_1 не зміг постійно контролювати рух автомобіля та безпечно керувати ним, не дотримався безпечної дистанції, внаслідок чого виїхав на смугу зустрічного руху, де допустив зіткнення з транспортними засобами DAF, номерний знак « НОМЕР_5 », та Mercedes-Benz E-200, номерний знак « НОМЕР_2 ».
Згідно з полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АМ/1870042, строк дії полісу з 14 години 30 хвилин 02 листопада 2017 до 01 листопада 2018 року включно, страхувальник ОСОБА_2 застрахував у АТ «СК «Країна» цивільно-правову відповідальність на транспортний засіб ВАЗ 2105, номерний знак «в НОМЕР_4 ».
Відповідно до оцінки, виконаної суб'єктом оціночної діяльності СПД-фізична особа ОСОБА_3 , сертифікат НОМЕР_7 суб'єкта оціночної діяльності Фонду Державного Майна України,вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля Mercedes-Benz Е200, номерний знак « НОМЕР_2 », в результаті пошкодження при ДТП (прямі збитки)становить 95682 гривні 76 копійок.
На підставі заяви власника пошкодженого внаслідок ДТП автомобіля Mercedes-Benz Е200, номерний знак « НОМЕР_2 », ОСОБА_4 , про виплату страхового відшкодування відповідно до платіжного доручення № 890 від 16.01.2019 позивачем виплачене страхове відшкодування в розмірі 84346 гривень 59 копійок.
Також встановлено, що позивач звертався до відповідача з регресними вимогами, про що свідчать копії вимог № 877 від 23.01.2019 та №50759/ІНС від 24.02.2020, які у добровільному порядку задоволено не було.
Відповідно до вимог ч.1 ст. 10 ЦПК України суд при розгляді справи керується верховенством права.
В Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу; закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй, що прямо передбачено у статті 8 Конституції України.
Згідно зі ст.ст. 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Згідно зі ст. 6 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та/або майну потерпілого.
Згідно зі ст. 3 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.
Відповідно до п. 3 ч. 1ст. 988 ЦК України страховик зобов'язаний у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений в договорі.
При цьому, метою здійснення обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників (ст. 3 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).
У відповідності до п. 3 ч. 1ст. 20 Закону України «Про страхування» страховик зобов'язаний при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк.
Згідно з пунктом 22.1 статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Відповідно до ст. 28 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» шкода, заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого, - це шкода, пов'язана з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу.
Положеннями статті 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.
Відповідно до п. 36.1 ст.36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ), керуючись нормами цього Закону, приймає вмотивоване рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) або про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати). Рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) приймається у зв'язку з визнанням майнових вимог заявника або на підставі рішення суду, у разі якщо спір про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) розглядався в судовому порядку. Якщо розмір заподіяної шкоди перевищує страхову суму, розмір страхової виплати (регламентної виплати) за таку шкоду обмежується зазначеною страховою сумою.
Встановлено, що відповідно до страхового акту та розрахунку суми страхового відшкодування до нього, складених на підставі протоколу (акту) огляду транспортного засобу про вартість матеріального збитку, завданого власнику застрахованого транспортного засобу, позивач сплатив на користь потерпілого суму страхового відшкодування 84346 гривень 59 копійок.
Згідно з приписами ст.22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
Відповідно до п.п. "а" п. 38.1 ст. 38 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, якщо він керував транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції
Згідно зі ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування.
Відповідно до вимог ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
За правилами ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Згідно з положеннями ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом, а отже, виходячи з даних правил, постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, якою встановлена вина притягнутої до адміністративної відповідальності особи, є обов'язковою для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено постанову, з питань щодо того, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.
Враховуючи наведену норму, вина відповідача у керуванні транспортним засобом на момент ДТП (ч.1 ст. 130 КУпАП) встановлена та в порядку ст. 82 ЦПК України доказуванню не підлягає.
Що стосується вини у спричиненні ДТП (ст. 124 КУпАП), суд зазначає таке. У постанові закриття провадження вина ОСОБА_1 судом не встановлювалася, однак підстава для закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачена п.7 ст. 247 КУпАП (закінчення строку накладення адміністративного стягнення), не є реабілітуючою. Застосування зазначеної норми є допустимим виключно у разі не встановлення підстав для застосування реабілітуючих підстав, передбачених п.1 ст. 247 КУпАП та є можливим виключно у тому випадку, коли на особу може бути накладено адміністративне стягнення, яке саме через закінчення строків його накладення не може бути застосоване. Таким чином, зважаючи на зміст постанови Кобеляцького районного суду від 05.12.2018 у справі про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за ст. 124 КУпАП, та враховуючи наведені вище міркування, суд приходить до висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у дорожньо-транспортній пригоді, яка стала підставою для проведення позивачем страхових виплат.
Отже, позивач, як страховик, у зв'язку із настанням страхового випадку відшкодував у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, і в нього виникло право зворотної вимоги (регресу) до винної особи (відповідача) у розмірі виплаченого відшкодування.
Надані позивачем докази суд визнає належними і допустимими, оскільки ці докази містять у собі фактичні дані, які логічно пов'язані з тими обставинами, які підтверджують право позивача на відшкодування шкоди.
У свою чергу, відповідачем не надано суду будь-яких доказів чи заперечень, які б були підставою для відмови в задоволенні позову.
Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є законними, обґрунтованими, підтверджені матеріалами справи, а відтак позов підлягає задоволенню.
За змістом статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно з платіжним дорученням № 346 від 14.06.2021 позивачем сплачено 2270 гривень 00 копійок судового збору, який підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
Керуючись Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст.ст. 15-16,22, 979, 988 ЦК України, ст.ст. 12,13,76-81, 82, 89,141,258-259,263-265,268,280, 352-354 ЦПК України, суд,
Позов Акціонерного товариства «Страхова компанія «Країна» до ОСОБА_1 про стягнення шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 (дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 ; ІПН НОМЕР_3 ; адреса: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства «Страхова компанія «Країна» (код ЄДРПОУ 20842474, р/р НОМЕР_6 в ПАТ КБ «Правекс-Банк», адреса: 04176, м. Київ, вул. Електриків, 29А) на відшкодування шкоди в порядку регресу грошові кошти в розмірі 84346 (вісімдесят чотири тисячі триста сорок шість) гривень 59 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 (дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 ; ІПН НОМЕР_3 ; адреса: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства «Страхова компанія «Країна» (код ЄДРПОУ 20842474, р/р НОМЕР_6 в ПАТ КБ «Правекс-Банк», адреса: 04176, м. Київ, вул. Електриків, 29А) витрати зі сплати судового збору у розмірі 2270 (дві тисячі двісті сімдесят) гривень 00 копійок.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного тексту заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду повністю або частково.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Полтавського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст рішення суду складений 20 січня 2022 року.
Суддя