Справа № 372/4364/21
Провадження № 2-439/22
02 лютого 2022 року Обухівський районний суд Київської області в складі:
головуючого судді Висоцької Г.В.
при секретарі Куник О.В., за участю представниці позивача Желінської Т. М., відповідачки ОСОБА_1 та її представника ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Обухівського районного суду Київської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Центренерго» в особі відокремленого підрозділу Трипільської теплової електростанції до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг,-
10.11.2021 року ПАТ «Центренерго» в особі відокремленого підрозділу Трипільської теплової електростанції звернулось до суду з позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 на користь підприємства заборгованість за спожиту теплову енергію (централізоване гаряче опалення) станом на 10.01.2021 в розмірі 12624 грн. 77 коп., інфляційні нарахування - 754 грн. 73 коп., 3% річних - 425 грн. 84 коп., загальний розмір заборгованості - 13805 грн. 34 коп. та судовий збір.
На обґрунтування позовної заяви представник позивача зазначив, що відповідачка по справі є мешканкою квартири АДРЕСА_1 . Вона користуються послугами Позивача з централізованого опалення, використовує теплову енергію для опалення і гарячого водопостачання та зобов'язана здійснювати оплату вказаних послуг згідно рахунків, що щомісячно надаються Трипільською ТЕС ПАТ «Центренерго» Розрахунок обсягу послуги на кожну квартиру здійснюється за показниками теплового лічильника. Постановою КМУ № 630 від 21.07.2005 року затверджено Типовий договір про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, згідно якого період оплати послуг становить один місяць. Оплата здійснюється до 10-го числа наступного місяця за розрахунковим. Відповідачу щомісяця надсилається розрахунок-повідомлення про суму боргу та щомісячне нарахування, які не оспорюються відповідачем, але і не оплачуються. За період з лютого 2018 року по грудень 2020 року відповідачем оплата проводилась несвоєчасно та не у повному обсязі, у зв'язку із чим виникла заборгованість у загальному обсязі 13805 грн. 34 коп. Отже, оскільки відповідачка не виконує своїх зобов'язань, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Ухвалою судді Обухівського районного суду Київської області від 09.12.2021 року відрито провадження та призначено розглядати справу порядку спрощеного позовного провадження.
01.02.2022 року на адресу суду надійшов відзив від представника відповідачки, в якому він просив відмовити у позовних вимогах у зв'язку із наступним. Відповідачка є інвалідом 3-ї групи, і має пенсію близько 1300-1700 грн. на місяць. В середньому в опалювальний сезон вона повинна сплачувати за послуги позивача близько 1300 грн., окрім того, повинна сплачувати кошти і за інші комунальні послуги. Також зазначив, що позивач звернуся до суду із порушенням строків позовної даності, а тому не має правових підстав стягувати з відповідачки заборгованості за період січень-листопад 2018 року. Крім того, Верховною Радою заборонено нараховувати та стягувати неустойку та відключення комунальних послуг на період карантину.
02.02.2022 року на адресу суду представником позивача подано заперечення на відзив, в яких зазначено, що у зв'язку із наявною значною заборгованістю за заявою відповідачки у 2018 році було укладено договір на реструктуризацію заборгованості. Даний договір боржником не виконується, тому назначена субсидія була скасована. У січні 2021 року позивач звернуся до суду із заявою про видачу судового наказу. 01.03.2021 року судом видано судовий наказ про стягнення заборгованості із ОСОБА_1 07.09.2021 року за заявою відповідачки судовий наказ скасовано. Позивачем не пропущено строки позовної давності, оскільки він звертався до суду із заявою про видачу судового наказу. Низький рівень фінансової забезпеченості відповідачки не є проблемою позивача. Позивачем також зазначено, що не стягує з відповідачки пеню, а лише інфляційні втрати та 3% річних, передбачених ст. 625 ЦПК України на заборгованість, що виникла до введення карантинних обмежень
В судовому засіданні кожен із учасників підтримав свої доводи, викладені в процесуальних документах.
Суд, розглянувши матеріали справи і оцінивши наявні в справі письмові докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні, вирішуючи справу, виходить з наступного.
Постановою Кабінету Міністрів України № 630 від 21.07.2005 року з наступними змінами та доповненнями затверджено Правила надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, а також Типовий договір про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення.
Розрахунок обсягу послуги на кожну квартиру здійснюється за показниками теплового лічильника згідно п. 12 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення.
Згідно п. 7 Типового договору розрахунковий період оплати послуг становить один місяць. Оплата наданих послуг здійснюється до 10-го числа наступного місяця за розрахунковим.
Як вбачається з копії довідки № 2248 від 02.12.20220, у квартирі АДРЕСА_1 зареєстрована така особа: ОСОБА_1
Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є укладений договір №294 від 31.01.2001 року та факт проживання та користування зазначеною квартирою.
Таким чином між сторонами виникли правовідносини з приводу надання послуг з центрального гарячого опалення, у житло - квартиру АДРЕСА_1 ., на підставі відкритого особового рахунку № НОМЕР_1 на ім'я ОСОБА_1 .
Відповідно до п.5 ч.2 ст.7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» індивідуальний споживач зобов'язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.
З розрахунку заборгованості вбачається, що за власником ОСОБА_1 наявна заборгованість за житлово-комунальні послуги за період з лютого 2018 року по грудень 2020 року, яка, з урахуванням індексу інфляцій та 3% річних, складає 13 805 грн. 34 коп.
Суд вважає суму заборгованості, зазначеною позивачем доведеною, проте із врахуванням заяви відповідачки про застосування строку позовної давності приходить до висновку про її зменшення через скорочення періоду стягнення в межах трьох років, що передували зверненню до суду. Тобто, стягненню підлягає заборгованість за період з 10.11.2018 року по 10.11.2021 рік.
Доводи представника позивача про переривання строку позовної давності подачею заяви про видачу судового наказу в січні 2021 року суд не може взяти до уваги з огляду на правову позицію Верховного Суду, викладену у справі № 712/8916/17 від 7 липня 2020 року, і відповідно до якої, звернення із заяво про видачу судового наказу не перериває строк позовної давності за заявленою вимогою; переривання строку відбувається лише при поданні позову із цією вимогою. Таким чином, розмір заборгованості в межах строку позовної давності становить 9 401,27 грн., обрахований судом відповідно до наданого позивачем розрахунку (а. с. 26).
Інших обставин, окрім звернення із заявою про видачу судового наказу, які в б свідчили про переривання строку позовної давності, позивачем не наведено, тому суд їх не перевіряє, керуючись принципами диспозитивності та змагальності.
Згідно із Законом України від 17.03.2020 року № 530-1Х «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (СОУІО-19)» на період дії карантину або обмежувальних заходів, пов'язаних із поширенням коронавірусної хвороби (СОУЮ-19), та протягом 30 днів з дня його відміни забороняється, зокрема нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені) за несвоєчасне здійснення платежів за житлово-комунальні послуги.
При цьому, постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.20220 № 1236, з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, з 19 грудня 2020 року до 31 серпня 2021 року на території України установлено карантин. Таким чином, суд приходить до висновку про відсутність у позивача законних підстав для нарахування відповідачці заборгованості, яка виникла в період дії карантину, тобто з 19 грудня 2020 року по 10.01.2021 рік, як кінцеву дату нарахування заборгованості за спожиту теплову енергію, визначену позивачем в позові.
Таким чином, суми, нараховані як індекс інфляцій та 3% річних відповідно підлягають зменшенню на 237,27 грн. та 103,23 грн. відповідно до розрахунку, наведеного позивачем (а. с. 26), і в кінцевому варіанті становитимуть 517,46 грн та 322, 61 грн.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України, судові витрати у вигляді судового збору підлягають зменшенню пропорційно до задоволеної частини позовних вимог 13 805,34 грн. - 100%, 10 241,34 грн - 74,2%.
На підставі викладеного та керуючись ст. 256-259 ЦПК України, суд
Позов Публічного акціонерного товариства «Центренерго» в особі відокремленого підрозділу Трипільської теплової електростанції до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг задовольнити частково.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Центренерго» суму заборгованості за спожиту теплову енергію станом на 10.01.2021 рік в розмірі 10 241,34 грн., із яких 9401,27 грн. - загальна сума заборгованості, 517,46 грн. - сума індексу інфляції, 322,61 грн. - 3% річних, а також витрати у вигляді судового збору в розмірі 1652,40 грн.
Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подачі в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги, а в разі проголошення вступної та резолютивної частини або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, в той же строк з дня складання повного судового рішення.
Суддя Г.В. Висоцька