Справа № 357/6494/21
3/357/3/22
04.02.2022 року суддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Гавенко О. Л. розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з Національної поліції України Департаменту патрульної поліції Управління патрульної поліції у Київській області батальйону патрульної поліції у м. Біла Церква відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, тимчасово не працюючої, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.2 ст.130 КУпАП,-
30.05.2021 о 21 год. 13 хв. в м. Біла Церква по вул. Леваневського, 83-А водій ОСОБА_1 керувала транспортним засобом «KIA SOUL» НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме різкий запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає обстановці, виражене тремтіння пальців рук. Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку відмовилась категорично у присутності двох свідків. Від керування транспортного засобу відсторонена шляхом евакуації авто на штраф майданчик. Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР 18 № 520251 водій ОСОБА_2 порушила вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена за ст.130 ч.1 КУпАП.
Відповідно до ст.252 КУпАП України орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному дослідженні всіх обставин справи, в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
В судовому засіданні ОСОБА_1 вину визнала, просила її сувуоро не карати.
Захисник ОСОБА_1 - Босенко Ю.Г. підтримав думку своєї підзахисної та просив суворо не карати
Дослідивши матеріали адміністративної справи заслухавши ОСОБА_1 , захисника Босенка Ю.Г. суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно з вимогами ст.245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Статтею 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно ст. 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, пояснення свідків, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функцію відеозапису, актом огляд, а також іншими документами.
Розглядаючи протокол про адміністра Згідно із ст.8 Конституції України, в Україні діє принцип верховенства права.
Відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згода на обов'язковість якої надана Верховною Радою України: «Кожен має право на справедливий … розгляд його справи …».
Обов'язок суду щодо забезпечення презумпції невинуватості і права на справедливий судовий розгляд поєднуються з положеннями ч. 2 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, яка відповідно до вимог ч. 1 ст. 9 Конституції України ратифікована 17 липня 1997 року Законом України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції» (№475/97-ВР) та є частиною національного законодавства.
Вважаю, що вина особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, доведена наявними матеріалами які перебувають у провадженні судді, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ДПР 18 № 520251, протоколом про адміністративне затримання №151522 від 30.05.2021, рапортом поліцейського взводу ТОР Дабіжи В. від 30.05.2021, направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного чи наркотичного сп'яніння, поясненням свідків ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, копією постанови серії ДПР 18 №796474, довідкою про визначення повторності порушення ПДР, копією форми виводу, копією витягу з Реєстру судових рішень, а саме постанови від 13.05.2021, додатком до протоколу ДПР 18 №520251 від 30.05.2021 та диском з відеозаписом з нагрудної камери №001192.
Так, у протоколі про адміністративне правопорушення серії ДПР 18 №520251 вказано, 30.05.2021 о 21 год. 13 хв. в м. Біла Церква по вул. Леваневського, 83-А водій ОСОБА_1 керувала транспортним засобом «KIA SOUL» НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп'яніння.
Згідно рапорту поліцейського інспектора взводу ТОР ОСОБА_5 30.05.2021 перебуваючи у складі екіпажу комета сержант поліції Дабіжа В.П. та капрал поліції Антоненко Д.О. молодший лейтенант ОСОБА_6 патрулюючи місто, по вул. Леваневського, 83 помітили автомобіль «KIA SOUL» НОМЕР_1 який рухався по всій проїзд ній частині та характерними звуками, який говорив про те, що на авто спущені колеса, зупинивши даний автомобіль шляхом його блокування, та поспілкувавшись із водієм ОСОБА_1 було виявлено, що остання перебуває в стані алкогольного сп'яніння. Дана громадянка відмовилась в присутності двох свідків від проходження тесту на стан сп'яніння у встановленому законом порядку. На дану водійку було складено протокол за ч.2 ст.130 КУпАП та винесено на місці постанову за ч.4 ст.126 КУпАП та автомобіль « KIA SOUL» НОМЕР_1 було евакуйовано на штраф майданчик.
Згідно направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції Білоцерківська МЛ №4 від 30.05.2021 медичний огляд не проводився.
Відповідно до вимог п. 2.5 ПДР України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Виходячи зі складу адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена статтею 130 КУпАП України, об'єктивна сторона правопорушення полягає в керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп'яніння - тягне за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки та з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого або адміністративний арешт на строк десять діб з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки та з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого і на інших осіб - накладення штрафу у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого або адміністративний арешт на строк десять діб з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого.
У п. п.2, 4 розділу 1 Інструкції вказано, що огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі - поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Відповідно до п.6 розділу 1 Інструкції, огляд на стан сп'яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі - спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
У п. 12 розділу 2 Інструкції говориться, що у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я.
З огляду на вказане, протокол про адміністративне правопорушення, передбачений ч.1 ст. 130 КУпАП, складений відповідно до положень вищезазначених Інструкції, порядку та вимог ст. 266 КУпАП.
Згідно із ст.8 Конституції України, в Україні діє принцип верховенства права.
Відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згода на обов'язковість якої надана Верховною Радою України: «Кожен має право на справедливий … розгляд його справи …».
Обов'язок суду щодо забезпечення презумпції невинуватості і права на справедливий судовий розгляд поєднуються з положеннями ч. 2 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, яка відповідно до вимог ч. 1 ст. 9 Конституції України ратифікована 17 липня 1997 року Законом України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції» (№475/97-ВР) та є частиною національного законодавства.
Отже, протокол про адміністративне правопорушення був складений відповідно до вимог ст. 266 КУпАП.
Враховуючи зазначене, надані захисником - адвокатом Босенко Ю.Г. доводи оцінюються судом, як такий спосіб захисту, що має на меті безпідставне уникнення відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення ОСОБА_1 .
Суддя зазначає, що адміністративне правопорушення ОСОБА_1 вчинено умисно та є грубим порушенням порядку користування правом керування транспортними засобами.
Обираючи вид та розмір адміністративного стягнення суддя враховує характер вчиненого правопорушення, враховуючи особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, суддя вважає, що обране стягнення буде мірою відповідальності, поваги до правил співжиття, та у майбутньому зможе забезпечити запобіганню вчиненню нових правопорушень, як самим порушником, так і іншими особами.
Отже суддя вважає, що ОСОБА_1 за вчинення правопорушення, передбаченого ст.130 ч.1 КУпАП, слід піддати адміністративному стягненню у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами в межах санкції, передбаченої ст.130 ч.2 КУпАП.
Крім цього, відповідно до ст.40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладання адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Відповідно до ч. 5ст. 4 Закону України «Про судовий збір'у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору встановлюється у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Вичерпний перелік осіб, які звільняються від сплати судового збору, міститься у ст. 5 вказаного Закону.
зокрема, особи з інвалідністю I та II груп, законні представники дітей з інвалідністю і недієздатних осіб з інвалідністю.
Таким чином, ОСОБА_1 звільняється від сплати судового збору як особа, яка має дитину інваліда, і такий збір з неї не стягується.
На підставі викладеного, статтями 130 ч.2 , 221, 284, 40-1 КУпАП, суддя,
ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 130 КУпАП і накласти на неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 2 (двох) тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, в сумі 34 000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на 3 (три) роки без оплатного вилученням транспортного засобу
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності та потерпілим, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 КУпАП.
Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області.
СуддяО. Л. Гавенко