Справа №345/341/22
Провадження № 1-кс/345/87/2022
04.02.2022 року м. Калуш
Слідчий суддя Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області ОСОБА_1 за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянув клопотання старшого слідчого СВ Калуського РВП ГУ НП України в Івано-Франківській області лейтенанта поліції ОСОБА_3 про накладення арешту на майно,
Досудовим розслідуванням встановлено, що28.01.2022 року біля 02.00 год. ОСОБА_4 ,перебуваючи в АДРЕСА_1 спричинив тілесні ушкодження ОСОБА_5 ,які згідно Правил судово-медичноговизначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень відносяться до тяжких тілесних ушкоджень,небезпечних для життя в момент заподіяння.
В ході проведення огляду місця події 02.02.2022 за заявою медсестри Калуської ЦРЛ ОСОБА_6 , видала особисті речі та одяг ОСОБА_5 в яких він був доставлений у відділ реанімації,а саме: чоловічу куртку темно синього кольору з сірими та червоними вставками фірми «PUMA»,кофту синього кольору з червоним полосами «LUCATONY»,джинсові штани синього кольору ,олімпійка синього кольору фірми «TIMES»,один кросівок чорного кольору для правої ноги з шнурівкою чорного кольору та написом «XELERO»,один ключ,носки,нижня білизна.
На даний час у вказаному кримінальному провадженні є необхідність у призначенні судових експертиз, об'єктами дослідження яких є вилучені речі у тому стані, в якому вони перебували на момент крадіжки. Тому з метою запобігання ремонту, пошкодження, знищення, відчуження, чи іншим чином зміни стану вказаних речей, на них необхідно накласти арешт.
Слідчий у судове засідання не з'явилася, однак подала заяву про розгляд клопотання в її відсутності. Клопотання підтримала та просить його задоволити.
Вивчивши клопотання та доданні до нього матеріали, слідчий суддя вважає, що клопотання про накладення арешту на майно, є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до постанови про визнання речовим доказом від 02.02.2022, вказані речі визнано речовими доказами у кримінальному провадженні №12022091170000055 від 29.01.2022 .
Відповідно до ч. 2 ст. 168 КПК України, під час обшуку, огляду може здійснюватися тимчасове вилучення майна.
Відповідно до ч. 2. ст. 167 КПК України, тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони:
1) підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди;
2) надані особі з метою схилити її до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та (або) матеріального забезпечення кримінального правопорушення чи як винагорода за його вчинення;
3) є предметом кримінального правопорушення, пов'язаного з їх незаконним обігом;
4) набуті в результаті вчинення кримінального правопорушення, доходи від них, або на які було спрямоване кримінальне правопорушення.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумових підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди,можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування,передачі, відчуження.
Згідно ч.3 ст. 170 КПК України арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Частиною 10 вищевказаної статті визначено, що арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Згідно ч. 4 ст. 173 КПК України у разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна. Слідчий суддя, суд зобов'язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.
Слід зазначити, що при застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження, слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необгрунтованому процесуальному обмеженню.
Враховуючи вище викладене, наявні достатня кількість підстави вважати, що вище викладені речі, які вилучені в ході проведення огляду, відповідають підставам вказаних у п. 1 ч. 2 ст. 167 КПК України.
Арешт майна, що ініціюється слідчим, необхідний з метою забезпечення збереження речових доказів, а завданням арешту майна у даному випадку є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, відчуження, користування, розпорядження.
З наведених слідчим обставин вбачається наявність підстав для задоволення клопотання. Щодо вибору заборон, обмеження розпоряджатися, користуватись, відчужувати майно, то перелік заборон визначається ухвалою слідчого судді (п. 4 ч. 5 ст. 173 КПК України).
Так, слідчий суддя прийшов до висновку у наявності підстав для задоволення клопотання. Зокрема, є необхідність у накладенні арешту на вказане у клопотанні майно, що полягає у забороні відчужувати, користуватися та розпоряджатися ним, оскільки їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, знищення, відчуження майна (ч.11 ст. 170 КПК України). Обмеження права власності в даному випадку буде розумним і співмірним із завданням кримінального провадження.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 131, 132, 167, 170-175, 309, 310, 395 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання задоволити.
Накласти арешт на майно,а саме:чоловічу куртку темно синього кольору з сірими та червоними вставками фірми «PUMA»,кофту синього кольору з червоним полосами «LUCATONY»,джинсові штани синього кольору ,олімпійку синього кольору фірми «TIMES»,один кросівок чорного кольору для правої ноги з шнурівкою чорного кольору та написом «XELERO»,один ключ,носки,нижня білизна шляхом позбавлення права на відчуження, розпорядження та користування вказаним майном.
Ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.
Копії даної ухвали негайно видати старшому слідчому СВ Калуського РВП ГУ НП України в Івано-Франківській області лейтенанту поліції ОСОБА_7 .
Ухвала може бути оскаржена до Івано-Франківського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня проголошення. Підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Слідчий суддя