Справа № 214/2662/21
1-кп/214/339/22
04 лютого 2022 року Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю секретарки судового засідання - ОСОБА_2
розглянув у відкритому судовому засіданні у м. Кривому Розі кримінальне провадження № 12021041750000088 від 11.03.2021 року відносно:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, громадянки України, з професійно-технічною освітою, не працюючої, незаміжні, на утриманні неповнолітніх дітей не маючої, раніше судима:
-26.02.2004 року Саксаганським районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області за ч. 2 ст. 187, 69 КК України до 4 років позбавлення волі. Звільнилася 29.05.2007 року з Дніпродзержинської ВК Дніпропетровської області (№34) за ухвалою Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 22.05.2007 строк 1 рік 10 місяців 2 дні;
-22.12.2010 року Довгинцівським районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області за ч. 2 ст. 307, ч.1 ст. 309, ч. 2 ст. 190, ч.1 ст. 70 КК України до 5 років позбавлення волі з конфіскацією майна. Звільнилася 31.03.2014 року з ВК Полтавсьокої області (№65) за ухвалою Полтавського районного суду Полтавської області від 21.03.2014 року, ст.81 КК України, умовно-достроково на невідбутий строк 1 рік 6 місяців 2 дні;
-03.12.2020 року Саксаганським районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області за ч. 1 ст. 190 КК України до 1 року обмеження волі. На підставі ст. 75 КК України звільнена від відбування покарання з іспитовим строком 1 рік,
-16.03.2021 року Жовтневим районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області за ч.2 ст.185, ч. 2 ст. 190, ч.1 ст.357 КК України. За ч.1 ст.357 КК України призначити 1 рік обмеження волі. На підставі ч.4 ст.70 КК України шляхом часткового складання покарань за даним вироком та вироком Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу від 03.12.2020 року визначено до відбуття 1 рік 1 місяць обмеження волі. За ч.2 ст.185 КК України призначено 2 роки позбавлення волі, за ч.1 ст.190 КК України до 1 року позбавлення. На підставі ч.1 ст.70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим призначити до відбуття 2 роки позбавлення волі. На підставі ч.1 ст.71, ст.72 КК України до покарання, призначеного за даним вироком частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 03.12.2020 року та остаточно до відбуття визначити 2 роки 2 місяці позбавлення волі,
яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 ,
обвинуваченої у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185 , ч.1 ст. 357, КК України, -
сторони кримінального провадження: прокурор ОСОБА_4 обвинувачена ОСОБА_3 , захисник ОСОБА_5 .
Встановив:
ОСОБА_3 , діючи повторно, 05.03.2021 року в денний час доби, перебуваючи у приміщенні квартири АДРЕСА_3 , разом з потерпілим ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реалізуючи свій раптово виниклий умисел на таємне викрадення чужого майна та обернення його на свою користь, діючи з корисливих мотивів, шляхом вільного доступу, будучи впевненою, що за її діями ніхто не спостерігає та вони носять таємний характер, скориставшись відсутністю належної уваги зі сторони потерпілого ОСОБА_6 , таємно викрала майно, належне потерпілому ОСОБА_6 , а саме:
мобільний телефон «Nokia 230», в корпусі чорного кольору, IMEI1: НОМЕР_1 , IMEI2: НОМЕР_2 , вартість якого згідно висновку судово-товарознавчої експертизи № 945 від 12.03.2021 року становить 750,00 грн.
Після чого ОСОБА_3 з місця вчинення кримінального правопорушення з викраденим майном зникла, розпорядившись ним на власний розсуд.
Внаслідок умисних дій ОСОБА_3 потерпілому ОСОБА_6 спричинено матеріального збитку на суму 750,00 гривень.
Умисні дії ОСОБА_3 , належить кваліфікувати за ч.2 ст. 185 КК України, за ознаками: таємного викрадення чужого майна (крадіжка), вчиненого повторно.
Крім того, ОСОБА_3 , 12.11.2020 року в приблизно о 09.00 год., перебуваючи з дозволу власника ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у приміщенні квартири АДРЕСА_4 , з метою подальшого зняття з них грошових коштів, скориставшись відсутністю належної уваги з боку останнього, а також розуміючи, що її дії носять таємний характер, шляхом вільного доступу, з корисливих мотивів, викрала з кишені куртки, яка знаходилась у вітальні вищенаведеної квартири, належну останньому банківську картку АТ КБ «Приватбанк» «Універсальна» № НОМЕР_3 на ім'я ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , з метою подальшого переказу з розрахункових рахунків грошових коштів потерпілого, на її місце поклавши невстановлену слідством банківську картку з метою відразу не бути викритою потерпілим.
Після чого, ОСОБА_3 з місця вчинення кримінального правопорушення з викраденими картками зникла.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про інформацію» № 2657-ХІІ від 02 жовтня 1992 року, п.п. 1.4, 1.14, 1.27, 1.31 ст. 1, п. 15.2 ст. 15 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» № 2346-ІІІ від 05 квітня 2001 року, ч. 4 ст. 51 Закону України «Про банки та банківську діяльність» № 2121-ІІІ від 07 грудня 2000 року ? документом визнається будь-який матеріальний носій, що містить інформацію, функціями якого є її збереження та передавання у часі та просторі, а засобами доступу до банківських рахунків (платіжним інструментом) є засоби певної форми на паперовому, електронному чи іншому виді носія інформації, використання якого ініціює переказ грошей з відповідного рахунку. Платіжні картки як платіжні інструменти - засоби доступу до банківських рахунків повністю відповідають визначенню поняття «офіційний документ» і є різновидом офіційних документів.
Умисні дії ОСОБА_3 належить кваліфікувати за ч. 1 ст. 357 КК України, за ознаками: викрадення офіційних документів, вчинене з корисливих мотивів.
Також, 12.11.2020 року, в період часу з 10.00 год. до 11.00 год., ОСОБА_3 , діючи повторно, реалізуючи злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, скориставшись відсутністю уваги з боку потерпілого ОСОБА_7 , переконавшись у відсутності можливих свідків та очевидців та в тому, що її дії носять таємний характер, з корисливих мотивів, продовжуючи перебувати в приміщенні квартири АДРЕСА_4 , маючи при собі викрадену раніше банківську картку АТ КБ «Приватбанк» «Універсальна» № НОМЕР_3 на ім'я ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , за допомогою мобільного телефону останнього, в якому знаходилась сім-карта оператору мобільного зв'язку «Київстар» з абонентським номером НОМЕР_4 , надіслала SMS повідомлення до СМС-банкінгу АТ КБ «Приватбанк» на номер « НОМЕР_5 », зазначивши при цьому в повідомленні останні 4 цифри викраденої нею раніше банківської картки та за допомогою одноразових динамічних паролів, що надсилаються користувачеві через SMS повідомлення, змінила ПІН-код картки «Універсальна» № НОМЕР_3 , тим самим отримавши доступ до вищевказаної платіжної картки.
Після цього, ОСОБА_3 , за допомогою терміналу АТ КБ «Приватбанк», використовуючи фінансовий номер потерпілого НОМЕР_4 та наявні банківські картки потерпілого ОСОБА_7 разом зі зміненим того ж дня пін-кодом картки, змінила фінансовий номер до цієї картки на інший фінансовий номер, наявний в її розпорядженні.
В подальшому, ОСОБА_3 встановила на наявний в неї мобільний телефон мобільний додаток інтернет-банкінгу «Приват24» та, маючи вільний та відкритий доступ до мобільного додатка «Приват24» увійшла до «особистого кабінету» користувача, тим самим отримавши доступ до платіжних карток потерпілого ОСОБА_7 , та таємно здійснила переказ грошових коштів між картками потерпілого, а саме з картки банківської карти АТ КБ «Приватбанк» «Універсальна» № НОМЕР_3 на картку «Для виплат» № НОМЕР_6 .
Після чого, за допомогою банкомату вищенаведеного банку ОСОБА_3 зняла грошові кошти з кредитної картки АТ КБ «Приватбанк» «Універсальна» № НОМЕР_3 в сумі 4 000,00 грн., належної потерпілому ОСОБА_7 .
Внаслідок умисних дій ОСОБА_3 потерпілому ОСОБА_7 спричинено матеріальну шкоду на суму 4 000 грн.
Умисні дії ОСОБА_3 належить кваліфікувати за ч.2 ст. 185 КК України, за ознаками: таємного викрадення чужого майна (крадіжка), вчиненого повторно.
Судом враховані наступні докази на підтвердження встановлених обставин.
Так, в судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_3 вину у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 357, КК України визнала в повному обсязі. обставини зазначені в обвинувальних актах підтвердив. В скоєному розкаюється та просить суворо її не карати, дав пояснення щодо обставин вчинення кримінальних правопорушень, аналогічні викладеним в обвинувальних актам обставинам.
Суд, враховуючи думку учасників судового провадження, визнання обвинуваченою ОСОБА_3 вини у вчинених кримінальних правопорушеннях, відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України, визнає недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому, суд з'ясував у учасників судового провадження, чи правильно вони розуміють зміст цих обставин та чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз'яснив їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
При призначенні покарання суд, у відповідності до положень ст. ст. 65-67 КК України, враховує ступінь тяжкості та конкретні обставини вчинення кримінального правопорушення, зокрема дані, які характеризують особу обвинуваченого, наявність обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання обставин.
Відповідно до ч.1 ст. 66 КК України, обставинами, які пом'якшують покарання обвинуваченій є щире каяття.
Обставинами, відповідно до ст. 67 КК України, які обтяжують покарання обвинуваченій судом не встановлено.
Обвинувачений ОСОБА_3 по відношенню до інкримінованого їй кримінального правопорушення підпадає під дію ч. 1 ст. 19 КК України (Т. 3, а.с.52).
Відповідно до ст. 12 КК України обвинувачена вчинила нетяжкі злочини, передбачені ч. 2 ст. 185 КК України та кримінальний проступок передбачений ч 1 ст. 357 КК України.
Вирішуючи питання про призначення покарання обвинуваченій ОСОБА_3 суд, враховує ступінь тяжкості скоєного кримінального правопорушення, особистість обвинуваченої, який за місцем мешкання характеризується з нейтральної сторони, скарг від сусідів не надходило (Т.3 а.с. 54,), раніше судимої (Т.4 а.с. 89-93), на обліку в КП «Криворізька багатопрофільна лікарня з надання психіатричної допомоги» Дніпропетровської обласної ради» у лікаря-психіатра не перебувала та не перебуває ( Т. 4, а.с. 86), до лікаря нарколога зверталася за медичною допомогою з січня 2004 року по січень 2005 року з приводу вживання опоїдів зі шкідливими наслідків ( Т.4, 86).
Відповідно до ст.ст. 50, 65 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами. Виходячи із вказаних вимог закону особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.
Призначаючи покарання обвинуваченій ОСОБА_3 суд виходить із положень ст.65 КК України, враховує характер і ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, наявність пом'якшуючих та відсутність обтяжуючих покарання обставин, дані про особу винну, у зв'язку з чим вважає необхідним і достатнім призначити їй покарання за ч. 2 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі , ч.1 ст. 357 КК України у вигляді обмеження волі, із застосуванням положень ч. 1 ст. 70 КК України.
При цьому, остаточну міру покарання обвинуваченій ОСОБА_3 необхідно визначити на підставі ч.4 ст. 70 КК України, шляхом поглинання менш суворого покарання призначеного вироком Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 16.03.2021 року біль суворим покаранням, призначеним за даним вироком.
Підстав для застосування ст.ст. 69, 69-1 та 75 КК України судом не встановлено.
Суд, переконаний, що таке покарання буде справедливим, необхідним і достатнім для виправлення ОСОБА_3 та запобігання вчиненню нею нових кримінальних правопорушень.
Запобіжний захід відносно ОСОБА_3 в рамках даного кримінального провадження не обирався.
Строк відбуття покарання обвинуваченій ОСОБА_3 необхідно рахувати з моменту виконання вироку.
Питання речових доказів судом вирішується в порядку, передбаченому ст.100 КПК України.
Керуючись ст.ст. 349 ч. 3, 369, 370, 373, 374 КПК України, суд, -
Ухвалив:
ОСОБА_3 визнати винуватою у вчинені кримінальних правопорушеннях передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 1 ст. 357 КК України
Призначити ОСОБА_3 покарання за:
-ч. 1 ст. 357 КК України , у виді обмеження волі строком на 1 ( один ) рік
-ч. 2 ст. 185 КК України, у виді позбавлення волі строком на 2 ( два) роки 6 (шість) місяців;
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначити ОСОБА_3 покарання у вигляді позбавлення волі строком на 2 ( два) роки 6 (шість) місяців.
На підставі ч.4 ст.70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинання менш суворого покарання, призначеним вироком Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 16.03.2021 року, більш суворим покаранням призначеним за даним вироком, остаточно призначити ОСОБА_3 покарання у виді позбавлення волі строком на 2 ( два) роки 6 (шість) місяців
Строк відбуття покарання обвинуваченій ОСОБА_3 необхідно рахувати з моменту виконання вироку.
На підставі ч. 2 ст. 72 КК України зарахувати ОСОБА_3 в строк призначеного покарання строк з моменту затримання засудженої 27.06.2021 року(а.с.84 Т.4) по день набрання вироком законної сили з розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі.
Речові докази:
-Мобільний телефон «Nokia 230», в корпусі чорного кольору, IMEI1: НОМЕР_1 , IMEI2: НОМЕР_2 - який визнано речовим доказом та передано на відповідальне зберігання потерпілому ОСОБА_6 - залишити у користуванні останнього, дозволивши розпоряджатись на власний розсуд ( Т.3, а.с. 22; 33);
-Зв'язку ключів у кількості 2 штуки, паспорт громадянина України, виданий на ім'я ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та водійське посвідчення на ім'я ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , які передані на відповідальне зберігання ОСОБА_6 - залишити у користуванні останнього, дозволивши розпоряджатись на власний розсуд ( Т.3, а.с. 13).
На вирок можуть бути подані апеляційні скарги протягом 30 днів з дня його проголошення до судової палати у кримінальних справах Дніпровського апеляційного суду через Саксаганський районний суд міста Кривого Рогу.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення апеляційним судом.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Роз'яснити обвинуваченій та потерпілим право подати клопотання про помилування, право на ознайомлення із журналом судового засідання і на подання на нього письмові зауваження.
Суддя ОСОБА_1