Справа №173/2639/21
Провадження №2-а/173/3/2022
04 лютого 2022 р. Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області
У складі: головуючої - судді Бурхан С.М.
при секретарі - Малоок Л.В.
позивача - ОСОБА_1 .
Розглянувши у відкритому судовому засіданні в спрощеному провадженні в місті Верхньодніпровську адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 до інспектора відділення №5 Рівненського районного управління поліції ГУНП в Рівненській області Поліщук Віталія Євгенійовича, Управління патрульної поліції в Рівненській області адреса: вул. Степана Бандери, 14а, м. Рівне, Департаменту патрульної поліції, адреса: м. Київ, вул. Федора Ернста, буд. 3 про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,-
10 грудня 2021 року до суду звернувся ОСОБА_1 , з адміністративним позовом про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення до інспектора відділення №5 Рівненського районного управління поліції ГУНП в Рівненській області Поліщук Віталія Євгенійовича, Управління патрульної поліції в Рівненській області, Департаменту патрульної поліції.
Ухвалою Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 15 грудня 2021 року відкрите провадження у справі.
Згідно заявлених позовних вимог позивач просить скасувати рішення суб'єкта владних повноважень, а саме: постанову про накладення на нього адміністративного стягнення в сумі 850 грн., по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія ЕАО № 5097641 від 01 грудня 2021 року.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на наступне:
01.12.2021 року він рухався трасою р77 в сторону міста Острог на автомобілі HONDA ACCORD д.н НОМЕР_1 . На вимогу інспектора поліції Поліщук Віталія Євгенійовича зупинився, після чого останній повідомив йому, що номерний знак автомобіля, яким він керував в той момент, був неосвітлений, таким чином ним скоєне правопорушення, передбачене ч.6 ст. 121 КУпАП, а саме порушено п.2.9. ПДР - керування водієм т/з з номерним знаком перевернутим чи неосвітленим.
Відповідно до винесеної Постанови, позивач скоїв правопорушення, передбачене ч.6 ст.121 КУпАП.
З зазначеною постановою позивач не погодився з наступних підстав:
Позивач зазначає, що за 30 км від місця де він був зупинений інспектором, він заїжджав на заправку, та бачив, що ліхтарі, що освітлюють номерний знак працюють, після чого вийшов з машини та перевірив справність ліхтарів.
На його заперечення, що ліхтарі працюють, та номерний знак освітлений, інспектор Поліщук зазначив, що коли вій їхав за його автомобілем, не було видно його номерний знак. На вимогу інспектора Поліщук В.Є він надав свої документи, після чого інспектор почав заносити його дані в Постанову, при цьому, його пояснення, що номерний знак освітлений інспектор не взяв до уваги, на його прохання надати докази вчиненого правопорушення інспектор відповів відмовою, після чого запропонував ознайомитись з постановою про адміністративне правопорушення серії ЕОМ №5097641 та підписати її, що він і зробив.
З вказаною постановою не згоден, адміністративне правопорушення не вчиняв, автомобіль, за кермом якого він перебував був у справному стані, номерний знак був освітлений. Вважає, що постанова про адміністративне правопорушення серії ЕОА №5097641 від 01.12.2021 року підлягає скасуванню, оскільки інспектор поліції Поліщук В.Є. не зазначив в п. 7 постанови серії ЕОА №5097641 від 01.12.2021 року жодного доказу вчиненого правопорушення, з матеріалів адміністративного правопорушення неясно чим підтверджуються висновки інспектора, крім того, до матеріалів адміністративного правопорушення не додано та не взято до уваги його пояснення.
Справа розглядалась в спрощеному провадженні з викликом сторін.
Позивач в судовому засіданні свої позовні вимоги підтримав повністю та суду пояснив, що адміністративне правопорушення не вчиняв, автомобіль, за кермом якого він перебував був у справному стані, номерний знак був освітлений. Вважає, що інспектор поліції Поліщук В.Є. не зазначив в п. 7 постанови серії ЕОА №5097641 від 01.12.2021 року жодного доказу вчиненого правопорушення, з матеріалів адміністративного правопорушення неясно чим підтверджуються висновки інспектора, крім того, до матеріалів адміністративного правопорушення не додано та не взято до уваги його пояснення. Просить скасувати Постанову та закрити провадження по справі.
Відповідач в судове засідання не з'явився, причину неявки суду не повідомив, відзив суду не надав.
Згідно ст. 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням дією або бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просить їх захистити.
Завданням суду при здійсненні правосуддя, в силу ст. 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» є забезпечити кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною радою України.
Відповідно до ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно - правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єкта владних повноважень.
За змістом положень вказаних норм, розпорядження своїм правом на захист є диспозитивною нормою цивільного законодавства, яке полягає у наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості застосувати способи захисту, визначені законом або договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 КАС України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, держави та суспільні інтереси у спосіб, визначений даною статтею Кодексу адміністративного судочинства.
При цьому, предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, що виникає у сфері публічно-правових правовідносин, а підставою - посилання на належне йому право, юридичні факти, що призвели до порушення цього права, та правове обґрунтування необхідності його захисту.
Суд, з'ясувавши зміст позовних вимог, вивчивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, приходить до таких висновків.
Судом встановлено, що постановою по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі від 01 грудня 2021 року серії ЕАО №5097641 позивача було притягнено до адміністративної відповідальності за адміністративне правопорушення, передбачене ч.6 ст.121 КУпАП та накладене адміністративне стягнення у вигляді штрафу у сумі 850 грн., що підтверджується копією постанови.
Згідно зі ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати, у тому числі, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Отже, особа, яка уповноважена розглядати справу про адміністративне правопорушення зобов'язана по-перше, встановити склад правопорушення, яким згідно зі ст.9 КУпАП є протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність, по-друге, дослідити докази та оцінити їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (ст. 252 КУпАП).
Вина особи, яка притягається до відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватися на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь (ст. 62 Конституції України).
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
В силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь.
Відповідач, який є суб'єктом владних повноважень, всупереч вимогам ч. 2
ст. 77 КАС України, не надав суду жодних належних і допустимих, у розумінні
ст. 72 КАС України, доказів, які б підтверджували правомірність винесення оскаржуваної постанови про накладення адміністративного стягнення, не спростували тверджень позивача щодо відсутності самої події адміністративного правопорушення, за яке його притягнуто до адміністративної відповідальності.
В мотивувальній частині постанови у справі про адміністративне правопорушення відсутні посилання на докази, якими обґрунтовується рішення поліцейського про накладення адміністративного стягнення на позивача за вчинення адміністративного правопорушення у вигляді штрафу. Будь-яких інших належних чи допустимих доказів адміністративна справа не містить. Таким чином, факт скоєння адміністративного правопорушення позивачем зі сторони відповідача не доведений.
Отже, суд констатує, що працівником поліції при складанні постанови були порушені принципи всебічного, повного і об'єктивного з'ясування обставин, оскільки при розгляді справи було застосовано спрощений підхід, а саме: обґрунтування вини сформовано лише на одних даних сприйняття співробітником поліції, з яких неможливо визначити наявність або відсутність правопорушення, тобто без застосування будь-яких інших фактів, які б підтверджували наявність або відсутність вини певної особи (показання свідків, відеофіксація самого факту порушення тощо).
Пунктом 3 ч. 3 ст. 286 КАС України передбачено, що за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право, зокрема скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, зокрема відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного, враховуючи, що підставами скасування оскаржуваної постанови у справі про адміністративне правопорушення є недоведення відповідачами належними та допустимими доказами факту скоєння позивачем адміністративного правопорушення, то з урахуванням встановлених КАС України завдань адміністративного судочинства, суд дійшов висновку про необхідність задовольнити даний позов.
Згідно з ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Звертаючись до суду з позовною заявою, позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 908 гривень, що підтверджується наявною в матеріалах справи квитанцією.
Таким чином, враховуючи те, що позов підлягає задоволенню, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача відділення №5 Рівенського районного управління поліції ГУНП в Рівненській області за рахунок бюджетних асигнувань судовий збір в сумі 908 гривень на користь позивача.
Керуючись ст. 9, 90, 72,77, 86, 139, 243-246,255, 286 КАС України , - суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 до інспектора відділення №5 Рівненського районного управління поліції ГУНП в Рівненській області Поліщук Віталія Євгенійовича, Управління патрульної поліції в Рівненській області, Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності - задовольнити.
Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії серії ЕОА №5097641 від 01.12.2021 року, відносно ОСОБА_1 , винесену інспектором відділення №5 Рівненського районного управління поліції ГУНП в Рівненській області Поліщук Віталієм Євгенійовичем про накладення стягнення у вигляді штрафу у розмірі 850 грн., а провадження закрити, у зв'язку із відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.6 ст.121 КУпАП.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з відділення №5 Рівенського районного управління поліції ГУНП в Рівненській області на користь ОСОБА_1 908 (дев'ятсот вісім) гривень витрат на оплату судового збору.
Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У випадку подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.
Повний текст рішення складений 04 лютого 2022 року.
Суддя Бурхан С.М.