Справа № 161/16807/21
Провадження № 3/161/515/22
м.Луцьк 03 лютого 2022 року
Суддя Луцького міськрайонного суду Волинської області Присяжнюк Л.М., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення стосовно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою АДРЕСА_1 ,
за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення від 9 вересня 2021 року серії ДПР 18 №527029 водій ОСОБА_1 09.09.2021 о 01:00 год у м. Луцьку по пр. Відродження, 55 керував транспортним засобом Renault Laguna д.н.з. НОМЕР_1 в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння проводився із застосування приладу «Драгер». Такі дії кваліфіковані поліцейським, як порушення п.2.9 «а» ПДР, за що передбачена відповідальність ч.1 ст.130 КУпАП.
У відповідності до ч. 2 ст. 266 КУпАП під час проведення огляду особи поліцейський застосовував технічні засоби відеозапису, який долучений до матеріалів справи, і про який зазначено у самому протоколі.
На розгляд матеріалів не з'явився, хоча належним чином повідомлений. При цьому суд зауважує, що статтею 268 КУпАП встановлений обов'язок учасника судового процесу добросовісно користуватися процесуальними правами. В свою чергу, судом вжито усіх заходів, передбачених процесуальним законодавством для інформування правопорушника про розгляд справи. Згідно електронного сайту Луцького міськрайонного суду Волинської області користувачу надаються можливості пошуку, перегляду, копіювання та роздрукування судових рішень або їхніх частин, інформацію про призначені судові засідання.
Так, ОСОБА_1 знає суть пред'явленого йому правопорушення, отримав копію протоколу про адміністративне правопорушення, про що наявний підпис у ньому, протягом тривалого часу знав про судовий розгляд, суддя дійшов висновку, що право ОСОБА_1 на захист було забезпечено повністю.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 року № 475/97-ВР, гарантовано кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.
Рішеннями Європейського суду визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Керуючись практикою Європейського суду з прав людини, суд виходить з того, що реалізуючи п.1ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава - учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. З цього приводу прецедентним є рішення Європейського суду з прав людини у справі «Креуз проти Польщі» № 28249/95 від 19.06.2001 року, в п.53 якого зазначено, що «…право на суд не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави ...», тобто уникнення зловживання суб'єктами такими правами.
Враховуючи викладене, з метою забезпечення розумного строку розгляду судом справи, уникнення зловживання процесуальними правами особою, яка притягується до адміністративної відповідальності з метою ухилення від відповідальності, суд вважає за можливе справу розглянути на підставі наявних доказів.
Тим більше, стаття 268 КУпАП не містить імперативної заборони розглядати справу про адміністративне правопорушення за статтею 130 КУпАП без обов'язкової присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
Дослідивши матеріали справи в їх сукупності, встановив, що винність ОСОБА_1 у вчиненні правопорушень підтверджується:
1) протоколом про адміністративне правопорушення;
2) чеком приладу «Драгер» з показами 1,03 % проміле алкоголю;
3) актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів;
4) письмовими поясненнями;
5) рапортом;
6) протоколом про адміністративне затримання серії АА №097917 від 09.09.2021;
7) довідкою Департаменту патрульної поліції Управління патрульної поліції у Волинській області;
8) відеозаписом події, на якому зафіксований процес проведення огляду.
Оскільки з наявних у справі матеріалів, в тому числі відеозапису події, не вбачається заперечень ОСОБА_1 проти проведення огляду на стан сп'яніння працівниками поліції на місці складення адміністративного матеріалу, а також його заперечень щодо результатів такого огляду, суддя дійшов висновку, що відповідно до ч.3 ст.266 КУпАП не було підстав для проведення такого огляду в закладі охорони здоров'я.
За таких обставин, суддя приходить до висновку, що ОСОБА_1 вчинив керування транспортними засобами в стані алкогольного сп'яніння, тобто адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.
При накладенні стягнення, суддею враховується характер вчиненого правопорушення, яке відноситься до правопорушень на транспорті, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Приймаючи таке рішення суддя також враховує, що згідно встановлених обставин, показник алкоголю в крові ОСОБА_1 становив 1,03 % проміле, що більше ніж у 5 раз перевищує встановлену максимально допустиму норму в 0,20 проміле. Вказане на думку судді, свідчить про підвищену небезпеку стану водія ОСОБА_1 для учасників дорожнього руху.
Враховуючи всі обставини справи про адміністративне правопорушення, особу правопорушника, суддя дійшов висновку, що на ОСОБА_1 слід накласти адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
На підставі ст. 40-1 КУпАП, п.5 ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» з правопорушника слід також стягнути судовий збір у сумі 496,20 грн. Відомостей про наявність у правопорушника пільг про сплаті судового збору, які передбачені п.п. 8, 9, 10 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір», матеріали справи не містять.
Керуючись ст.ст. 40-1, 130, 283, 284 КУпАП, суддя,
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, притягнути його до адміністративної відповідальності, яка передбачена ч.1 ст.130 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000,00 грн. (сімнадцять тисяч гривень) з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в доход держави судовий збір в розмірі 496,20 грн. (чотириста дев'яносто шість гривні 20 копійок).
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником або прокурором протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Апеляційна скарга подається до Волинського апеляційного суду через Луцький міськрайонний суд.
Суддя Луцького міськрайонного суду
Волинської області Л.М. Присяжнюк