Провадження № 33/803/216/22 Справа № 185/8672/21 Суддя у 1-й інстанції - Самоткан Н.Г Суддя у 2-й інстанції - Крот С. І.
01 лютого 2022 року м. Дніпро
Дніпровський апеляційний суд у складі: головуючого судді Крот С.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника особи, що притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 адвоката Здрілка Є.Є. на постанову Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 18 листопада 2021 року, якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-2 КУпАП, накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 170 грн. на користь держави та стягнуто судовий збір у розмірі 454,00 грн.,
Згідно постанови Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 18 листопада 2021 року 04 жовтня 2021 року Павлоградським відділом податків і зборів з юридичних осіб та проведення камеральних перевірок управління податкового адміністрування з юридичних осіб ГУ ДПС в Дніпропетровській області за результатами акту камеральної перевірки № 24405/04-36-04-07-12/21536845 від 04 жовтня 2021 року УДП «Укрінтеравтосервіс», податкова адреса: Київська обл., Вишгородський район, с. Новосілки, вул. Київська, буд. 50 встановлено порушення керівником ОСОБА_1 : неподання до установ банку платіжних доручень на сплату до бюджету з плати за землю згідно податкової декларації від 09 лютого 2021 року № 9018065660 за терміном сплати 30 серпня 2021 року. Фактично борг не погашений. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 287.3 ст. 287 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року.
В апеляційній скарзі захисник просить поновити строк на апеляційне оскарження, постанову суду першої інстанції скасувати та закрити провадження по справі.
Обґрунтовуючи поважність пропуску строку зазначає, що справа розглянута судом за відсутності учасників справи, копію оскаржуваної постанови було отримано 21 грудня 2021 року.
Обґрунтовуючи свої апеляційні вимоги вказує, що ОСОБА_1 був позбавлений права надати пояснення по справі та докази, оскільки останнього не було належним чином повідомлено про дату та час розгляду справи. Зазначає, що при складанні протоколі про адміністративне правопорушення уповноваженою особою були допущені порушення ст. 256 КУпАП, а саме про складання протоколу ОСОБА_1 не повідомляли, жодних пояснень не вимагали та протокол ним не підписувався. Вказує, що при розгляді справи було порушено вимоги підсудності справи.
В судове засідання ОСОБА_1 та його захисник Здрілка Є.Є. не з'явились, були належним чином повідомлені про дату та час розгляду справи, надали клопотання про розгляд справи за їх відсутності, у зв'язку з чим справу розглянуто за відсутності вказаних осіб.
Суд апеляційної інстанції, вивчивши матеріали справи та заявлене клопотання про поновлення пропущеного строку, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, а також причини пропуску строку на оскарження постанови, дійшов наступного висновку.
Апеляційним судом встановлено, що оскаржувана постанова винесена 18 листопада 2021 року за відсутності учасників справи. З матеріалів вбачається, що копію оскаржуваної постанови захисник отримав 21 грудня 2021 року, про що свідчить електронне підтвердження про направлення копії судового рішення на електронну адресу захисника, тоді як апеляційна скарга подана 29 грудня 2021 року, тобто з пропуском строку на апеляційне оскарження. Разом з тим, враховуючи, що оскаржувана постанова винесена за відсутності учасників справи та копію оскаржуваної постанови захисник отримав 21 грудня 2021 року, а також вимоги п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та п. 8 ч. 3 ст. 129 Конституції України стосовно забезпечення апеляційного оскарження рішення суду, апеляційний суд приходить до висновку про необхідність задоволення клопотання та поновлення строку на апеляційне оскарження, як такий, що пропущений не з вини апелянта, і розцінює обставини, на які він посилається, як поважні.
Згідно ст.ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити, чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і, в залежності від встановленого, прийняти законне вмотивоване рішення.
Відповідно до ст. 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Однак, вказані вимоги закону судом належним чином виконані не були.
В матеріалах справи відсутні належні докази на підтвердження факту повідомлення належним чином у відповідності до вимог КУпАП судом першої інстанції ОСОБА_1 про дату та час розгляду справи та як слідує з оскаржуваної постанови суду справу розглянуто судом за відсутності учасників, а тому суд апеляційної інстанції вважає обгрунтованими доводи захисника про порушення права ОСОБА_1 на захист, а саме те, що суд першої інстанції розглянув справу про адміністративне правопорушення за його відсутності без отримання даних про його своєчасне сповіщення про місце і час розгляду справи.
За наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції відповідно до ст. 294 КУпАП має право скасувати постанову та прийняти нову постанову.
Під час апеляційного перегляду встановлено, що судом першої інстанції належним чином не з'ясовано обставини щодо вчинення ОСОБА_1 інкримінованого йому адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-2 КУпАП, а викладені в постанові висновки суду щодо винуватості ОСОБА_1 не відповідають фактичним обставинам справи.
Адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 163-2 КУпАП настає у разі неподання або несвоєчасного подання посадовими особами підприємств, установ та організацій платіжних доручень на перерахування належних до сплати податків та зборів (обов'язкових платежів).
Апеляційним судом встановлено, що суд першої інстанції у порушення вимог ст.ст. 7, 9 КУпАП допустив спрощений підхід при розгляді адміністративного провадження за ч. 1 ст. 163-2 КУпАП, всебічно не з'ясувавши всіх обставин події провадження у справах про адміністративні правопорушення. Такий висновок апеляційного суду ґрунтується на наступному.
Як слідує з акту Головного управління ДПС у Дніпропетровській області № 26121/04-36-04-07-13 від 20 жовтня 2021 року про неявку керівника для підпису акта перевірки та протоколу про адміністративні правопорушення викликаний до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області для надання пояснень та складання протоколу ОСОБА_1 не прибув.
Між тим, Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області не надано підтвердження про отримання ОСОБА_1 повідомлення про виклик до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області для надання пояснень та складання протоколу про адміністративне правопорушення.
Крім того, акт про результати камеральної перевірки українського державного підприємства по обслуговуванню іноземних та вітчизняних автотранспортних засобів "УКРІНТЕРАВТОСЕРВІС" з питання перевірки щодо неподання платіжних доручень на перерахування належних до сплати сум земельного податку з юридичних осіб не можна вважати належним та допустимим доказом, оскільки останній не містить підписів керівника та головного бухгалтера УДП "УКРІНТЕРАВТОСЕРВІС" ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про ознайомлення з зазначеним актом чи про отримання його поштою.
Також, протокол про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 було складено лише 20 жовтня 2021 року за його відсутності, чим порушено його право на участь під час складання протоколу про адміністративне правопорушення та надання пояснень стосовно обставин події, які значною мірою могли би вплинути на прийняття рішення щодо необхідності складання відповідного протоколу, а тому відсутні підстави вважати, що уповноваженою особою було складено протокол за належно встановленими обставинами події.
Жодних доказів, які б спростовували зазначене, матеріали справи не містять та під час апеляційного перегляду не надано, у зв'язку з чим відповідні доводи захисника є обгрунтованими.
Враховуючи зазначене, суд при винесенні оскаржуваної постанови не надав оцінки та аналізу вказаним у справі обставинам та в порушення вимог ст.ст. 245, 252, 280 КУпАП не з'ясував усі обставини справи в їх сукупності, унаслідок чого дійшов помилкового висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-2 КУпАП.
Постанова судді містить лише опис обставин, установлених при розгляді справи без наведення доказів та обгрунтування, на підставі яких суддя дійшов висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення.
Усунути допущені порушення суд апеляційної інстанції позбавлений можливості.
У справі Малофєєва проти Росії (Malofeyeva v. Russia, рішення від 30 травня 2013 року, заява № 36673/04) ЄСПЛ встановив, серед іншого, порушення ч. 3 ст. 6 Конвенції у зв"язку з тим, що в протоколі про адміністративне правопорушення фабула правопорушення була сформульована лише в загальних рисах без конкретизації обставин вчинення правопорушення (проведення несанкціонованого пікету), але національні суди, розглянувши справу без участі сторони обвинувачення (згідно законодавства РФ така участь не передбачена), відредагували фабулу правопорушення, зазначивши в постанові суду конкретні обставини правопорушення. У зв'язку з цим, на думку ЄСПЛ, заявниці була відома лише кваліфікація діяння, але не фактичні обставини обвинувачення, таким чином, вона була позбавлена можливості належної підготовки до захисту.
У справі Карелін проти Росії (Karelin v. Russia, заява № 926/08, рішення від 20 вересня 2016 року) ЄСПЛ розглянув ситуацію, коли національний суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення ініціював дослідження доказів обвинувачення та за результатами дослідження доказів притягнув особу до відповідальності, уточнивши в судовому рішенні фабулу правопорушення, усунувши певні розбіжності та неточності, які мали місце в протоколі про адміністративне правопорушення, що становить порушення ч. 1 ст. 6 Конвенції в частині дотримання принципу рівності сторін і вимог змагального процесу (за цих умов особа позбавлена можливості захищатися від висунутого проти нього обвинувачення перед незалежним судом, а навпаки вона має захищатися від обвинувачення, яке, по суті, судом підтримується).
Частина 1 ст. 7 КУпАП передбачає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Отже, апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржувана постанова - скасуванню з прийняттям нової постанови, якою провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 підлягає закриттю на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-2 КУпАП.
Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
Поновити захиснику особи, що притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 адвокату Здрілку Є.Є. строк на апеляційне оскарження постанови Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 18 листопада 2021 року.
Апеляційну скаргу захисника особи, що притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 адвоката Здрілка Є.Є. - задовольнити.
Постанову Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 18 листопада 2021 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 163-2 КУпАП - скасувати та на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 163-2 КУпАП у зв'язку з відсутністю в діях останнього складу адміністративного правопорушення.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Дніпровського
апеляційного суду С.І.Крот