Справа №2-1959/11
Провадження№ 4-с/266/2/22
24 січня 2022 року м.Маріуполь
Приморський районний суд м. Маріуполя Донецької області в складі: головуючого судді -Пантелєєва Д.Г., при секретарі - Кальяновій О.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_1 на постанову державного виконавця про арешт майна від 27.09.2016 року, заінтересовані особи: Приморський відділ державної виконавчої служби у м. Маріуполі Маріупольського району Східного міжрегіонального управління юстиції Міністерства юстиції України (м. Харків), Публічне акціонерне товариство Банк «ТРАСТ»,
ОСОБА_2 , звернулася до суду з вказаною скаргою, в якій просила суд скасувати постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 27.09.2016 року винесену державним виконавцем Приморського ВДВС м. Маріуполі в рамках виконавчого провадження №52051178.
В обґрунтування скарги посилалася на те, що Приморський районним судом м. Маріуполя 09.12.2011 року винесено рішення за позовом ПАТ Банк «ТРАСТ» до неї про стягнення заборгованості за кредитним договором та стягнути з неї на користь ПАТ Банк «ТРАСТ» заборгованість по кредиту в сумі 70616 грн. 66 коп., відсотки за фактичне користування кредитом у розмірі 4658,97 грн., суму пені за прострочення платежів в розмірі 10000 грн., сплачений судовий збір в сумі 1700 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 грн. на загальну суму - 87095, 63 грн. 21.02.2012 року Приморським районним судом м. Маріуполя на виконання рішення суду від 09.12.2011 року був виданий виконавчий лист №2-1959 про стягнення з неї на користь ПАТ Банк «ТРАСТ» заборгованості на суму 87095,63 грн. 25.04.2012 року державним виконавцем Приморського ВДВС м. Маріуполя було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №52051178 на підставі виконавчого листа №2-1959 про стягнення з неї на користь ПАТ Банк «ТРАСТ» заборгованості на суму 87095,63 грн. 27.09.2016 року з метою забезпечення виконання рішення суду, державним виконавцем Приморського ВДВС м. Маріуполя в рамках виконавчого провадження №52051178 було винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, а саме накладено арешт на все рухоме та нерухоме майно, що належить боржнику. 21.12.2017 року на підставі п.2 ч.1 ст.37 ЗУ «Про виконавче провадження» державним виконавцем Приморського ВДВС м. Маріуполя в рамках виконавчого провадження №52051178 було винесено постанову про повернення виконавчого документу стягувачу та виконавчий лист №2-1959 про стягнення з неї на користь ПАТ БАНК «ТРАСТ» заборгованості на суму 87095, 63 грн. був повернутий стягувачу. В постанові від 21.12.2017 року про повернення виконавчого документу стягувачу державний виконавець встановив строк, що виконавчий документ може бути повторно пред'явлений для виконання в строк до 21.12.2020 року. Однак, в зазначений строк виконавчий документ пред'явлений не був. На теперішній час вона як власник свого майна забажала розпорядитися своїм майном, автомобілем, але їй сьало відомо, що згідно постанови державного виконавця від 27.09.2016 року накладено арешт на все рухоме та нерухоме її майно і ця постанова до теперішнього часу не скасована. На підставі чого, вимушена звернутися до суду з даною скаргою.
Ухвалою Приморського районного суду м. Маріуполя від 13.01.2022 року вказану скаргу прийнято до розгляду, призначено судове засідання по справі, зобов'язано Приморський ВДВС надати суду завірені належним чином матеріали виконавчого провадження №52051178.
Заявник ОСОБА_1 до суду не з'явилась, при цьому в матеріалах скарги міститься її заява про розгляд справу без її участі.
Представники Приморського відділу державної виконавчої служби у м. Маріуполі Маріупольського району Східного міжрегіонального управління юстиції Міністерства юстиції України (м. Харків) та Публічного акціонерного товариства Банк «ТРАСТ» в судове засідання не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином.
Відповідно до ч.2 ст.450 ЦПК України неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.
На підставі чого, суд вважає за необхідне розглянути скаргу без участі заінтересованих осіб.
У зв'язку з відсутністю учасників розгляду скарги, фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів не здійснювалось на підставі ч.2 ст. 247 ЦПК України.
Суд, дослідивши матеріали скарги приходить до наступних висновків.
У статті 447 ЦПК України визначено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Відповідно до ст. 58 Конституції України, судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
Виконання судового рішення відповідно до змісту рішення Конституційного Суду України № 5-рп/2013 від 26 червня 2013 року по справі № 1-7/2013 є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави; невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно з ч. 1 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Судом встановлено, що на виконанні у державного виконавця Приморського відділу державної виконавчої служби у м. Маріуполі Маріупольського району Східного міжрегіонального управління юстиції Міністерства юстиції України (м. Харків) Маловичко Л.В. перебувало виконавче провадження № 52051178, з примусового виконання виконавчого листа № 2-1959/2011 від 21.02.2012 року виданого Приморським районним судом м. Маріуполя про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ Банк «ТРАСТ» заборгованості на суму 87095,63 грн.
Згідно з постановою державного виконавця Приморського відділу державної виконавчої служби у м. Маріуполі Маріупольського району Східного міжрегіонального управління юстиції Міністерства юстиції України (м. Харків) Маловичко Л.В. від 27.09.2016 року в ВП № 52051178 накладено арешт на все рухоме та нерухоме майно, що належить боржнику ОСОБА_1 у межах суми боргу. Запис про обтяження, арешт рухомого майна та нерухомого майна внесений реєстратором державним виконавцем Мадовичко Л.В. до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Постановою старшого державного виконавця Приморського ВДВС м. Маріуполя Маловичко Л.В. від 21.12.2017 року повернуто виконавчий документ у виконавчому провадженні № 52051178 стягувачу ПАТ Банк «Траст» на підставі п.2 ч.1 ст.37 ЗУ «Про виконавче провадження» та зазначено, що виконавчий документ може бути повторно пред'явлений для виконання в строк до 21.12.2020 року.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Згідно ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження» звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації. Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову.
Відповідно до положень ч.5 ст. 37 ЗУ «Про виконавче провадження» повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред'явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених ст. 12 цього Закону.
Отже, судом встановлено, що в строк встановлений постановою старшого державного виконавця Приморського ВДВС м. Маріуполя Маловичко Л.В. від 21.12.2017 року, тобто до 21.12.2020 року ПАТ Банк «Траст» не пред'явив виконавчий документ по примусовому виконанню рішення Приморського районного суду м. Маріуполя від 09.12.2011 року щодо стягнення з заявника заборгованості на загальну суму 87095,63 грн., а тому з метою захисту прав і інтересів заявника, суд скасовує постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 27.09.2016 року винесену державним виконавцем Приморського ВДВС м. Маріуполі в рамках виконавчого провадження №52051178.
Керуючись ст.ст. 447-453 ЦПК України, суд-
Скаргу ОСОБА_1 на постанову державного виконавця про арешт майна від 27.09.2016 року, заінтересовані особи: Приморський відділ державної виконавчої служби у м. Маріуполі Маріупольського району Східного міжрегіонального управління юстиції Міністерства юстиції України (м. Харків), Публічне акціонерне товариство Банк «ТРАСТ» - задовольнити.
Скасувати постанову старшого державного виконавця Приморського відділу державної виконавчої служби у м. Маріуполі Маріупольського району Східного міжрегіонального управління юстиції Міністерства юстиції України (м. Харків) Маловичко Л.В. від 27.09.2016 року ВП №52051178, якою накладено арешт на все рухоме та нерухоме майно, з забороною його відчуження, що належить боржнику ОСОБА_1 .
На ухвалу може бути подано апеляційну скаргу до Донецького апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Д.Г. Пантелєєв