Постанова від 04.01.2022 по справі 492/1240/21

справа № 492/1240/21

ПОСТАНОВА

Іменем України

04 січня 2022 року м.Арциз

Арцизький районний суд Одеської області у складі: головуючого судді Гусєвої Н.Д., при секретарі судового засідання Богдан А.І., за участю: захисника-адвоката Афанасьєва АО., особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення, що надійшла з Відділення поліції № 1 Болградського РВП ГУНП в Одеській області про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, українця, з середньотехнічною освітою, одруженого, маючого на утриманні двох неповнолітніх дітей, працюючого директором КП «Благоустрій», проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 140 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

встановив:

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ДПР 18 № 168423 від 06 листопада 2021 року, ОСОБА_1 07 жовтня 2021 року о 09 год. 00 год., будучи посадовою особою, відповідальною за своєчасне виявлення та видалення сухостійних та аварійних дерев на території м.Арциз, не виконав заходів по усуненню сухих дерев по вул.28 Червня у м.Арциз, що стало супутньою причиною дорожньо-транспортної пригоди за участю автомобіля марки «Lexus», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , чим порушив вимоги п. 1.5 Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність ч. 4 ст. 140 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

До суду від адвоката надійшло клопотання, згідно якого просив закрити провадження у справі за відсутністю складу адміністративного правопорушення, посилаючись на те, що матеріали справи про адміністративне правопорушення не містять доказів, що ОСОБА_2 є посадовою особою, яка мала б відповідати за правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 140 КУпАП, а також що КП «Благоустрій» мало б видалити сухе дерево, яке пошкодило автомобіль та відсутній акт обстеження пошкодженого автомобіля та схеми дорожньо-транспортної пригоди. Подія відбулась на ділянці дороги Т 16-27 КПП «Серпневе-Тарутино-Арциз-Сарата», яка відповідно до Переліку автомобільних доріг загального користування державного значення є дорогою державного значення. Крім того, у протоколі не зазначено відомості про потерпілого.

ОСОБА_2 в судовому засіданні свою провину у вчиненні адміністративного правопорушення не визнав, пояснивши, що до його обов'язків не відноситься обов'язок встановлювати сухі дерева, які підлягають видаленню, оскільки при міській раді діє комісія, яка займається виявленням сухих дерев та поданням до КП «Благоустрій» відповідних документів на видалення сухих дерев. З протоколом не згоден, просив закрити провадження за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Розглянувши протокол про адміністративне правопорушення, клопотання адвоката про закриття провадження за відсутністю складу адміністративного правопорушення, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд вважає, що в судовому засіданні винність ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення не знайшла свого підтвердження і він не підлягає притягненню до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 140 КУпАП, оскільки в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 140 КУпАП, а провадження в справі про адміністративне правопорушення на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП підлягає закриттю з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.

Завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством (ст. 1 КУпАП).

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 2 КУпАП, законодавство України про адміністративні правопорушення складається з цього Кодексу та інших законів України. Закони України про адміністративні правопорушення до включення їх у встановленому порядку до цього Кодексу застосовуються безпосередньо.

Згідно зі ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі та в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Постановою Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» судам роз'яснено, що передбачено, що при розгляді справ зазначеної категорії необхідно з'ясовувати всі обставини, перелічені у статтях 247, 280 КУпАП. Зміст постанови судді має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Судовий розгляд справ повинен відповідати загальним принципам, а саме: верховенству права, законності, рівності перед законом і судом, поваги до людської гідності, забезпечення права на свободу та особисту недоторканість, презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини, змагальності сторін та свободи в поданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості, тощо.

Відповідно до ч. 4 ст. 140 КУпАП порушення, передбачені частинами першою, другою або третьою цієї статті, що спричинили створення аварійної обстановки або пошкодження транспортних засобів, вантажів, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна - тягнуть за собою накладення штрафу на громадян у розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і накладення штрафу на посадових осіб, громадян - суб'єктів господарської діяльності в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або адміністративний арешт на строк від п'яти до десяти діб.

Відповідно до п. 1.5 Правил дорожнього руху, дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків. Особа, яка створила такі умови, зобов'язана негайно вжити заходів до забезпечення безпеки дорожнього руху на цій ділянці дороги та вжити всіх можливих заходів до усунення перешкод, а якщо це неможливо, попередити про них інших учасників дорожнього руху, повідомити підрозділ міліції, власника дороги або уповноважений ним орган.

Суб'єктами правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 140 КУпАП, з огляду на диспозицію цієї правової норми, можуть бути як громадяни, так і посадові особи, до компетенції яких належить додержання правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху при утриманні автомобільних доріг і вулиць, залізничних переїздів, інших дорожніх споруд та вжиття заходів щодо своєчасної заборони або обмеження руху при виникненні умов, які загрожують безпеці руху або відновлення безпечних умов для руху.

Статтею 14 КУпАП передбачено, що посадові особи підлягають адміністративній відповідальності за адміністративні правопорушення, пов'язані з недодержанням установлених правил в сфері охорони порядку управління, державного і громадського порядку, природи, здоров'я населення та інших правил, забезпечення виконання яких входить до їх службових обов'язків.

Частиною першою статті 24 Закону України «Про дорожній рух» передбачено, що власники доріг, вулиць та залізничних переїздів або уповноважені ними органи, несуть відповідальність за створення безпечних умов руху на дорогах, вулицях та залізничних переїздах, що знаходяться у їх віданні.

Згідно із статтею 9 Закону України «Про дорожній рух», до компетенції власників автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів або уповноважених ними органів у сфері дорожнього руху належить: компенсація витрат власникам транспортних засобів, якщо дорожньо-транспортні пригоди сталися з причин незадовільного експлуатаційного утримання автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів, за рішенням судових органів; забезпечення безпечних, економічних та комфортних умов дорожнього руху; забезпечення учасників дорожнього руху інформацією з питань стану аварійності та дорожнього покриття, гідрометеорологічних та інших умов; вирішення питань експлуатації автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів у надзвичайних ситуаціях; термінове усунення пошкоджень на автомобільних дорогах, вулицях та залізничних переїздах; своєчасне виявлення перешкод дорожньому руху та їх усунення, а у разі неможливості - невідкладне позначення дорожніми знаками, огороджувальними і направляючими засобами; організація виконання встановлених вимог щодо забезпечення безпеки дорожнього руху.

Згідно з приписами ч. 3 ст. 12 Закону України «Про дорожній рух», посадові особи, які відповідають за будівництво, реконструкцію, ремонт, експлуатацію та облаштування автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів, мостів, шляхопроводів, інших споруд, зобов'язані забезпечувати утримання їх у стані, що відповідає встановленим вимогам щодо забезпечення безпеки дорожнього руху; при виникненні умов, що створюють загрозу безпеці дорожнього руху, здійснювати заходи для своєчасної заборони або обмеження руху, а також відновлення безпечних умов для руху.

Зі змісту зазначених норм матеріального права вбачається, що суб'єкт вказаного адміністративного правопорушення спеціальний, а саме: посадова особа, відповідальна за утримання автомобільних доріг і вулиць, залізничних переїздів, інших дорожніх споруд.

Також, за змістом КУпАП невід'ємною ознакою складу адміністративного правопорушення є вина особи у його вчиненні, яку зумовлює, зокрема наявність реальної можливості не вчинити дії або відвернути наслідки, які складають об'єктивну сторону правопорушення.

Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення, складеному відносно ОСОБА_1 , у ньому зазначено, що ОСОБА_1 працює у КП «Благоустрій», однак не зазначено яку саме посаду займає та не додано до протоколу належного доказу, що ОСОБА_1 є саме тією посадовою особою, відповідальною за експлуатаційний стан дороги, на якій сталася дорожньо-транспортна пригода (Т16-27 КПП «Серпневе-Тарутино-Арциз-Сарата») та взагалі не зазначено точне місце вчинення правопорушення. Також, у протоколі не зазначено потерпілу особу, якій спричинено матеріальну шкоду.

Відповідно до наказу № 236 від 27 листопада 2020 року «Про вступ до посади директора Комунального підприємства «Благоустрій», ОСОБА_1 приступив до виконання обов'язків директора Комунального підприємства «Благоустрій» з 27 листопада 2020 року. Згідно довідки № 2 від 04 січня 2022 року Комунального підприємства «Благоустрій» ОСОБА_1 07 жовтня 2021 року займав посаду директора Комунального підприємства «Благоустрій», однак, в матеріалах справи відсутні його посадова інструкція, відомості щодо його відповідальності, що унеможливлює з'ясування питання, чи відноситься до його посадових обов'язків дотримання правил, норм та стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху при утриманні автодороги на якій сталася дорожньо-транспортна пригода.

Інструкцією з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі (надалі за текстом Інструкція), затвердженою наказом МВС України від 07 листопада 2015 року № 1395 деталізовано вимоги щодо змісту протоколу про адміністративне правопорушення та порядку його складення.

Згідно з п/п. 3 п. 3 Розділу II Інструкції при складанні протоколу про адміністративні правопорушення, передбачені ч. 4 ст. 140 КУпАП до них необхідно долучати акт обстеження ділянки вулично-шляхової мережі з відповідними замірами та схемою про: перешкоду для дорожнього руху, у тому числі забруднення шляхового покриття, однак, як вбачається з матеріалів справи, до протоколу взагалі не додано акту обстеження ділянки вулично-шляхової мережі з відповідними замірами та схемою про перешкоду для дорожнього руху на дату дорожньо-транспортної пригоди.

Крім того, відповідно до п. 2 «Порядку видалення дерев, кущів, газонів і квітників у населених пунктах», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01 серпня 2006 року № 1045, видалення зелених насаджень здійснюється, зокрема, у разі виявлення аварійних, сухостійних і фаутних дерев. Згідно з п. 7 зазначеного Порядку видалення аварійних, сухостійних і фаутних дерев на об'єкті благоустрою здійснює балансоутримувач або фізичною особою на підставі акта обстеження зелених насаджень, що складається відповідно до п. 4 зазначеного Порядку.

Як вбачається з матеріалів справи, неможливо встановити хто є балансоутримувачем чи власником автодороги, на якій сталася дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої спричинено пошкодження транспортного засобу, оскільки поліцейський, який склав протокол, не додав жодного документу на підставі якого можна встановити хто є утримувачем зазначеної автодороги.

Згідно з Розділом 12 «Правил утримання зелених насаджень у населених пунктах України» з метою контролю за станом міських зелених насаджень здійснюють їх загальні, часткові та позачергові огляди. Загальні огляди проводяться двічі на рік - навесні та восени. При загальному огляді обстежують усі елементи об'єктів благоустрою, а при частковому - лише окремі елементи. Позачергові огляди проводять після злив, ураганів, сильних вітрів, снігопадів, паводків тощо. Санітарне обрізання потрібно проводити щороку протягом вегетаційного періоду.

Однак, до матеріалів справи поліцейський, який склав протокол, не додав жодного документу на підтвердження факту обстеження зелених насаджень балансоутримувачем (власником) та прийняті рішення про видалення аварійних дерев.

Також, в істотне порушення вимог ст. ст. 256, 140 КУпАП, у протоколі про адміністративне правопорушення поліцейськими конкретно не зазначено які конкретно норми ДСТУ3587-97 були порушені ОСОБА_1 , як посадовою особою, при утриманні автомобільної дороги.

Умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність в її діях складу адміністративного правопорушення. Склад адміністративного правопорушення це сукупність встановлених законом об'єктивних і суб'єктивних ознак, що характеризують діяння як адміністративне правопорушення (проступок). До складу адміністративного правопорушення входять ознаки, які характеризують об'єкт, об'єктивну і суб'єктивну сторони та суб'єкта правопорушення.

Відсутність будь-якої складової об'єктивної сторони складу адміністративного правопорушення виключає можливість притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності лише за наявності в її діях складу адміністративного правопорушення, який має бути встановлений судом тільки після всебічної та повної оцінки всіх доказів по справі.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано право на справедливий і публічний розгляд справи.

Статтею 62 Конституції України закріплений принцип презумпції невинуватості, який передбачає, що ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість, а також, що всі сумніви стосовно доведеності вини особи, мають тлумачитись на її користь.

Рішенням Конституційного суду України від 20 жовтня 2011 року № 12-рп/2011 у справі за конституційним поданням Служби безпеки України щодо офіційного тлумачення положення частини третьої статті 62 Конституції України, яке є обов'язковим до виконання на території України, встановлено, що обвинувачення у вчиненні злочину (правопорушення) не може бути обґрунтоване фактичними даними, одержаними в незаконній спосіб, а саме: з порушенням конституційних прав і свобод людини і громадянина; з порушенням встановлених законом порядку, джерел отримання фактичних даних; не уповноваженою на те особою тощо.

Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Звертаю увагу, що у справі «Малофєєва проти Росії» («Malofeyeva v.Russia», рішення від 30 травня 2013 року, заява № 36673/04) ЄСПЛ встановив, серед іншого, порушення ч. 3 ст. 6 Конвенції у зв'язку з тим, що в протоколі про адміністративне правопорушення фабула правопорушення була сформульована лише в загальних рисах без конкретизації обставин вчинення правопорушення, але національні суди, розглянувши справу відредагували фабулу правопорушення, зазначивши в постанові суду конкретні обставини правопорушення. У зв'язку з цим, на думку ЄСПЛ, заявниці була відома лише кваліфікація діяння, але не фактичні обставини обвинувачення, таким чином, вона була позбавлена можливості належної підготовки до захисту.

У рішенні у справі «Карелін проти Росії» («Karelin v. Russia», заява № 926/08, рішення від 20.09.2016 року) ЄСПЛ також встановив порушення ч. 3 ст. 6 Конвенції, коли національний суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення уточнив в судовому рішенні фабулу правопорушення, усунувши певні розбіжності та неточності, які мали місце в протоколі про адміністративне правопорушення.

Отже, під час розгляду справи про адміністративне правопорушення суддя не вправі самостійно змінювати на шкоду особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, суть правопорушення, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка по суті становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у вчиненні якого певною особою має доводитися в суді. Суддя також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, адже діючи таким чином суддя неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Враховуючи, що всі сумніви щодо доведеності вини порушника слід тлумачити на його користь, суд приходить до висновку, що викладені в протоколі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 відомості про вчинення правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 140 КУпАП, не підтверджуються доказами, отже і протокол про адміністративне правопорушення не можна визнати доказом вини ОСОБА_1 у розумінні ст. 251 КУпАП.

Беручи до уваги, що наявні у справі докази, які безпосередньо дослідженні судом у судовому засіданні, не підтверджують факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 140 КУпАП, що є підставою для закриття провадження у справі згідно п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Враховуючи вимоги п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 140 КУпАП.

Керуючись вимогами ст. ст. 1, 7, 8, 9, 140, 221, 283-285, 303 КУпАП, суддя, -

постановив:

Провадження по справі про адміністративне правопорушення № 492/1240/21 відносно ОСОБА_1 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 140 КУпАП - закрити у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду через Арцизький районний суд Одеської області протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя

Арцизького районного суду Гусєва Н.Д.

Попередній документ
102983151
Наступний документ
102983153
Інформація про рішення:
№ рішення: 102983152
№ справи: 492/1240/21
Дата рішення: 04.01.2022
Дата публікації: 08.02.2022
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адмінправопорушення
Суд: Арцизький районний суд Одеської області
Категорія справи: Справи про адмінправопорушення (з 01.01.2019); Адміністративні правопорушення на транспорті, в галузі шляхового господарства і зв’язку; Порушення правил, норм і стандартів при утриманні автомобільних доріг і вулиць, невжиття заходів щодо своєчасної заборони або обмеження руху чи позначення на автомобільних дорогах і вулицях місць провадження робіт
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Зареєстровано (18.11.2021)
Дата надходження: 18.11.2021
Предмет позову: ст. 140 ч. 4
Розклад засідань:
13.12.2021 10:00 Арцизький районний суд Одеської області
20.12.2021 13:30 Арцизький районний суд Одеської області
29.12.2021 14:00 Арцизький районний суд Одеської області
04.01.2022 14:00 Арцизький районний суд Одеської області
Учасники справи:
головуючий суддя:
ГУСЄВА Н Д
суддя-доповідач:
ГУСЄВА Н Д
особа, яка притягається до адмін. відповідальності:
Лазар Павло Вікторович