Провадження № 2-р/537/3/22
Справа № 537/433/21
28.01.2022 року м. Кременчук
Крюківський районний суд міста Кременчука Полтавської області в складі:
головуючого судді Мурашової Н.В.,
за участі секретаря Скічко Н.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань у приміщенні суду в м. Кременчук Полтавської області заяву Комунального підприємства «Теплоенерго» Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області про роз'яснення рішення Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 10 березня 2021 року у справі №537/433/21 за позовом Комунального підприємства «Теплоенерго» Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію та гарячу воду, -
17 грудня 2021 року КП «Теплоенерго» Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області звернулося до суду із заявою, в якій просить роз'яснити рішення Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 10 березня 2021 року у справі №537/433/21 за позовом КП «Теплоенерго» Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію та гарячу воду в частині компенсації судового збору, сплаченого ними при поданні позову в розмірі 2270,00 грн. за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
В обгрунтування заяви зазначено, що 10 березня 2021 року Крюківським районним судом м. Кременчука Полтавської області прийнято рішення, яким задоволено позовні вимоги КП «Теплоенерго» Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області, стягнуто з відповідача ОСОБА_1 заборгованість за послуги з теплопостачання у вигляді централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води станом на 28 січня 2021 року за період з 01 лютого 2018 року по 31 грудня 2020 року в сумі 16060,85 грн., встановлений індекс інфляції у розмірі 112,62 грн., 3% річних від простроченої суми у розмірі 732,35 грн. В резолютивній частині рішення зазначено компенсувати судовий збір, сплачений КП «Теплоенерго» Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області при подачі позову в розмірі 2270,00 грн. за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, оскільки відповідач є особою, що звільнена від сплати судового збору відповідно до п.9 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір». 23 липня 2021 року КП «Теплоенерго» Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області звернулося до Головного управління Державної казначейської служби України в Полтавській області із заявою про повернення судового збору. Однак дана заява залишена без розгляду та зазначено, що компенсація судових витрат у цивільних та адміністративних справах здійснюється за рахунок і в межах бюджетних асигнувань судів, якими винесено відповідне рішення. Тобто судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору в сумі 2270,00 грн. повинні компенсуватися за рахунок і в межах бюджетних асигнувань Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області. 14 вересня 2021 року КП «Теплоенерго» Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області звернулося до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Полтавській області з заявою про компенсацію судового збору, проте отримали відмову. Тому КП «Теплоенерго» Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області просить роз'яснити рішення суду в частині компенсації судового збору за рахунок держави.
Учасники справи в судове засідання не з'явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином, із заявою про відкладення розгляду справи до суду не зверталися, причини неявки не повідомили.
Відповідно до ч.3 ст.271 ЦПК України, неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розглядові заяви про роз'яснення рішення.
Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, всебічно, повно, об'єктивно оцінивши надані докази та надавши їм належну оцінку, суд встановив наступне.
Рішенням Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 10 березня 2021 року задоволено позовні вимоги КП «Теплоенерго» Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області, стягнуто з відповідача ОСОБА_1 на користь КП «Теплоенерго» Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області заборгованість за послуги з теплопостачання у вигляді централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води станом на 28 січня 2021 року за період з 01 лютого 2018 року по 31 грудня 2020 року в сумі 16060,85 грн., встановлений індекс інфляції у розмірі 112,62 грн., 3% річних від простроченої суми у розмірі 732,35 грн. Зазначено компенсувати судовий збір, сплачений КП «Теплоенерго» Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області при подачі позову в розмірі 2270,00 грн. за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ч.1, ч.2 ст.271 ЦПК України за заявою учасників справи, державного виконавця, приватного виконавця суд роз'яснює судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення. Подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо судове рішення ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред'явлене до примусового виконання
Зі змісту зазначеної норми вбачається, що роз'ясненню підлягають виключно рішення суду як судові акти, ухвалені по суті позовних вимог, та, які можуть бути реалізовані, в тому числі шляхом їх виконання.
За змістом зазначеної статті незрозумілим є рішення суду, в якому припускається кілька варіантів тлумачення; роз'яснюються не висновки, яких дійшов суд, а ухвалене судове рішення; підставою для роз'яснення рішення суду є утруднення чи неможливість його виконання.
Згідно роз'ясненнями п. 21 Постанови Пленуму Верховного Суду України N 14 від 18.12.2009 року "Про судове рішення у цивільній справі", відповідно до ст. 221 ЦПК України (ст. 271 ЦПК України наразі) роз'яснення рішення суду, а не ухвали, можливе тоді, коли воно не містить недоліків, що можуть бути усунені лише ухваленням додаткового рішення, а є незрозумілим, що ускладнює його реалізацію. Зазначене питання розглядається судом, що ухвалив рішення, і в ухвалі суд викладає більш повно та ясно ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін у суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду. Роз'яснення рішення не допускається, якщо воно виконане або закінчився установлений законом строк, протягом якого рішення може бути пред'явлене до виконання. Якщо фактично порушено питання про зміну рішення або внесення в нього нових даних, у тому числі й роз'яснення мотивів ухваленого рішення, суд ухвалою відмовляє в роз'ясненні рішення.
При цьому у заяві про роз'яснення рішення повинно зазначатися, що саме у резолютивній частині рішення є незрозумілим, які припускаються варіанти тлумачення рішення, як це впливає на його виконання.
У п. 32 Висновку N 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що всі судові рішення повинні бути зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою (необхідна передумова розуміння рішення сторонами та громадськістю).
Суть роз'яснення полягає в тому, що суд не повинен давати відповіді на нові та невирішені ним вимоги, він лише має роз'яснити положення постановленого ним рішення, які нечітко ним сформульовані, що позбавляє можливості його реалізації.
Згідно ч. 6 ст. 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до абз. 1 п. 35 Постанови Пленуму ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ N 10 від 17.10.2014 року "Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах" (із змінами, внесеними згідно з Постановою ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ N 10 від 25.09.2015 року), - якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від оплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Зазначене стосується й випадку, коли рішення ухвалено на користь позивача, а відповідач звільнений від сплати судового збору.
Оскільки відповідач ОСОБА_1 в силу п.9 ч.1 ст.5 Закону України "Про судовий збір" звільнений від сплати судового збору як особа з інвалідністю ІІ групи та з нього не можуть бути стягнуті судові витрати, а судове рішення ухвалено не на його користь, то з урахуванням ч. 6 ст. 141 ЦПК України судові витрати у виді сплаченого судового збору за звернення до суду з позовом підлягають компенсації за рахунок держави.
Вирішуючи питання про судові витрати у справі суд в мотивувальній та резолютивній частині рішення відтворив формулювання використане законодавцем в диспозиції ч. 6 ст. 141 ЦПК України, тобто зазначив, що судові витрати, понесені позивачем КП «Теплоенерго» Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області зі сплати судового збору в розмірі 2270,00 грн. слід компенсувати за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
На даний час Кабінетом Міністрів України не врегульовано порядок компенсації судових витрат (збору) стосовно випадків аналогічних даному спору.
Відповідно до ч. 9 ст. 10 ЦПК України, якщо спірні відносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права).
Виходячи з розуміння понять "компенсація" судового збору і його "повернення" у даному випадку вони за змістом є тотожними, тому при вирішенні заяви слід застосувати положення ст. 7 ЗУ "Про судовий збір" щодо повернення судового збору.
Згідно ч. 1 ст. 9 ЗУ "Про судовий збір" судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України, тому за наслідками розгляду апеляційної скарги він підлягає компенсації (поверненню) стороні, яка його сплатила, з Державного бюджету України.
Разом із тим, питання щодо повернення сплаченої суми судового збору вирішується згідно з Порядком повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевого бюджетів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 року N 787 та зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25.09.2013 року за N 1650/24182.
Згідно з п. 3 Порядку повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету платежів у національній валюті здійснюється органами Державної казначейської служби України з відповідних бюджетних рахунків для зарахування надходжень, відкритих в органах Казначейства відповідно до законодавства, шляхом оформлення розрахункових документів.
Із матеріалів справи вбачається, що позивач КП «Теплоенерго» Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області при зверненні до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію та гарячу воду, сплатив судовий збір в розмірі 2270,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №6367 від 28.01.2021 року.
Враховуючи вищевикладене, заява КП «Теплоенерго» Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області про роз'яснення судового рішення підлягає до задоволення.
Керуючись ст. ст. 271, 354 ЦПК України, суд
Заяву Комунального підприємства «Теплоенерго» Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області про роз'яснення рішення Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 10 березня 2021 року у справі №537/433/21 за позовом Комунального підприємства «Теплоенерго» Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію та гарячу воду - задовольнити.
Роз'яснити рішення Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 10 березня 2021 року у справі за позовом Комунального підприємства «Теплоенерго» Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію та гарячу воду в частині компенсації Комунальному підприємству «Теплоенерго» Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області за рахунок держави судового збору в розмірі 2270,00 грн., сплачених за подання позовної заяви.
Компенсацію судового збору слід розуміти, як повернення з Державного бюджету України позивачу Комунальному підприємству «Теплоенерго» Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області сплаченого судового збору в розмірі 2270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн. 00 коп. за подання позовної заяви про стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію та гарячу воду, сплаченого згідно платіжного доручення №6367 від 28.01.2021 року.
Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду на протязі п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Повний текст ухвали складений 02.02.2022 року.
Суддя Крюківського районного суду
м. Кременчука Полтавської області Мурашова Н.В.