Провадження № 2/537/226/2022
Справа № 537/6107/21
27.01.2022 року м. Кременчук
Крюківський районний суд міста Кременчука Полтавської області в складі головуючого судді Мурашової Н.В., за участі секретаря Скічко Н.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в залі судових засідань в місті Кременчуці за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет», за участі третіх осіб: державного виконавця Крюківського відділу державної виконавчої служби у місті Кременчуці Кременчуцького району Полтавської області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Горбульової Вікторії Олегівни, приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Остапенка Євгена Михайловича, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, -
30 листопада 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет», за участі третіх осіб: державного виконавця Крюківського відділу державної виконавчої служби у місті Кременчуці Кременчуцького району Полтавської області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Горбульової Вікторії Олегівни, приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Остапенка Євгена Михайловича, в якій просить визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис №3689, вчинений 26 січня 2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Є.В., про стягнення з нього, ОСОБА_1 , на користь ТОВ «Фінпром Маркет» заборгованості в сумі 10475,00 грн.; стягнути з відповідача на його користь понесені ним судові витрати.
В обґрунтування позову ОСОБА_1 зазначив, що 18 листопада 2021 року державним виконавцем Крюківського відділу державної виконавчої служби у місті Кременчуці Кременчуцького району Полтавської області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Горбульовою В.О. було відкрито виконавче провадження №65358207. З постанови про арешт коштів, він дізнався, що провадження відкрито на підставі виконавчого напису №3689, вчиненого 26 січня 2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Є.М. про стягнення з нього на користь відповідача ТОВ «Фінпром Маркет» заборгованості в сумі 10475,00 грн. Зазначив, що у нього відсутні жодні фінансові зобов'язання перед ТОВ «Фінпром Маркет», договорів кредитування він не укладав, не отримував жодних повідомлень про відступлення прав вимоги. Крім того, не існує укладеного нотаріально посвідченого договору між ним та будь-якою фінансовою установою. Вважає, що виконавчий напис вчинений з порушенням вимог ст.ст. 87, 88 Закону України «Про нотаріат», Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, та Переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку, затвердженого постановою КМУ від 29.06.1999 року №1172. Зазначена у виконавчому написі заборгованість не є безспірною. Оскаржений виконавчий напис вчинений нотаріусом 26 січня 2021 року, тобто після набрання законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі №826/20084/14, якою визнано незаконною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2014 року № 662 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», в тому числі в частині доповнення Переліку новим розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин». За таких обставин до суду було подано позов про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.
Ухвалою Крюківського районного суду міста Кременчука Полтавської області від 30.11.2021 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, призначено судове засідання; витребувано у приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Остапенка Є.М., ТОВ «Фінпром Маркет» належним чином засвідчений виконавчий напис №3689 від 26 січня 2021 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінпром Маркет» заборгованості в сумі 10475,00 грн. та документів, на підставі яких він був вчинений.
Ухвалою Крюківського районного суду міста Кременчука Полтавської області від 30.11.2021 року вжито заходи забезпечення позову шляхом зупинення стягнення за виконавчим написом нотаріуса, що проводиться в межах виконавчого провадження.
В судове засідання позивач ОСОБА_1 та його представник не з'явилися, хоча належним чином були повідомлені про дату, час та місце розгляду справи. ОСОБА_1 надав до суду заяву, в якій просить розглянути справу без його участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить їх задовольнити, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.
В судове засідання відповідач ТОВ «Фінпром Маркет» свого представника не направив, хоча належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення. Подали заяву, в якій визнали позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання виконавчого напису таким, що не підлягають задоволенню до початку розгляду справи по суті. Крім того вважають, що сума витрат на професійну правничу допомогу є завищеною, не відповідає складності справи та виконаній адвокатом роботи, часу, який був витрачений на виконання робіт.
Третя особа приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Є.М. в судове засідання не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, що підтверджується рекомендованим повідомленням про направлення поштового відправлення.
Третя особа державний виконавець Крюківського відділу державної виконавчої служби у місті Кременчуці Кременчуцького району Полтавської області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Горбульова В.О. в судове засідання не з'явилася, надала заяву про розгляд справи у її відсутність, у вирішенні спору покладається на розсуд суду.
Суд, дослідивши та оцінивши матеріали справи, приходить до наступних висновків.
Згідно з вимогами статті 55 Конституції України, права та свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожна особа має право в порядку, встановленому законом звернутися за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод, інтересів.
Гарантоване право кожного подати будь-який позов до суду, що стосується його цивільних прав і обов'язків, передбачений пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Згідно статті 4 Цивільного процесуального кодексу України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до статті 13 Цивільного процесуального кодексу України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
З письмових матеріалів вбачається, що 26 січня 2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Є.М. вчинено виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за №3689, про стягнення з ОСОБА_1 невиплачених в строк грошових коштів на користь ТОВ «Фінпром Маркет», якому ТОВ «Фінансова компанія управління активами» відступлено право вимоги на підставі Договору факторингу №250121ФК від 25 січня 2021 року, якому в свою чергу ТОВ «Європейська агенція з повернення боргів» відступлено право вимоги на підставі Договору факторингу №25/01/21 від 25 січня 2021 року, якому в свою чергу ТОВ «Фінансова компанія «Бізнес капітал» на підставі Договору факторингу №021118 від 02 листопада 2018 року відступлено право вимоги за Кредитним договором №1-20180521-36974 від 21 травня 2018 року, укладеного між ТОВ «Фінансова компанія «Бізнес капітал» та ОСОБА_1 за період з 01.11.2018 року по 26.01.2021 року включно, суму у розмірі 3000,00 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 7425,00 грн. - заборгованість за нарахованими та несплаченими процентами та комісією, 50,00 грн. плату за вчинення виконавчого напису, що становить загальну суму 10475,00 грн.
Суд зазначає, що в матеріалах справи відсутні договори відступлення права вимоги за кредитними договорами, які укладені між ТОВ «Фінансова компанія «Бізнес капітал» та ТОВ «Європейська агенція з повернення боргів», між ТОВ «Європейська агенція з повернення боргів» та ТОВ «Фінансова компанія управління активами», між ТОВ «Фінансова компанія управління активами» та ТОВ «Фінпром Маркет», письмові повідомлення, направлені ОСОБА_1 про відступлення прав вимоги, підтвердження отримання позивачем зазначених вище вимог. Відсутні відомості, що вказані договори подавалися нотаріусу при вчиненні ним виконавчого напису на підтвердження безспірності вимог.
03.03.2021 року ТОВ «Фінпром Маркет» направило до Крюківського відділу державної виконавчої служби у місті Кременчуці Кременчуцького району Полтавської області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) заяву про примусове виконання виконавчого напису нотаріуса №3689 від 26.01.2021 року.
На виконання вищевказаного виконавчого напису нотаріуса старшим державним виконавцем Крюківського відділу державної виконавчої служби у місті Кременчуці Кременчуцького району Полтавської області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Горбульовою В.О. 23 вересня 2021 року було винесено постанову у ВП №65358207 про арешт коштів боржника.
Згідно зі статтею 18 Цивільного кодексу України, а також статтями 87, 88 Закону України «Про нотаріат» №3425-ХІІ від 02 вересня 1993 року, вчинення виконавчого напису - це форма захисту цивільних прав кредитора, нотаріусом, за допомогою спрощеної, позасудової процедури, яка полягає у вчиненні на боргових документах напису про стягнення грошей або витребування майна на користь кредитора, за наявності між боржником і кредитором правовідносин, які визначаються Кабінетом Міністрів України шляхом встановлення переліку документів, що підтверджують ці правовідносини.
Відповідно до пунктів 1 та 2 постанови Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року №1172 «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріуса», а також постанови Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2014 року №622, якою Перелік доповнено розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних правовідносин» та включені кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов'язаннями, для одержання виконавчого напису щодо стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.
Судом встановлено, що спірний виконавчий напис виданий на підставі пункту 2 Переліку документів, за яким стягнення заборгованості провадиться в безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172.
Водночас, постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14 визнано незаконною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2014 року № 662 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в тому числі в частині доповнення Переліку новим розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин».
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року, Постановою Великої Палати Верховного Суду від 20 червня 2018 року, Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 23 грудня 2020 року у справі №826/20084/14 постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року залишено без змін.
Таким чином, на момент вчинення оспорюваного виконавчого напису приватний нотаріус не мав права керуватись розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин» Переліку та вчиняти виконавчий напис на підставі кредитного договору та виписки з рахунку боржника.
Окрім того, суд вважає, що характер правовідносин, що склались між боржником ОСОБА_1 та ТОВ «Фінпром Маркет», жодним чином не свідчить про безспірність виниклої у боржника заборгованості.
У своїй постанові від 11 жовтня 2018 року у справі № 405/1015/17 (провадження 61/1028ск18) Верховний Суд висловив наступний висновок: «Вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно з відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.
З урахуванням приписів статей 15, 16, 18 Цивільного кодексу України, статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат», захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури його вчинення, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами у повному обсязі чи в їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.
Суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника у повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису».
Таким чином, з наданих суду документів неможливо встановити, чи дійсно на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник ОСОБА_1 мав безспірну заборгованість перед стягувачем, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, судом не встановлено факт отримання позивачем повідомлення-вимоги про наявність такої заборгованості, та повідомлення про зміну кредиторів. Відсутні відомості, що нотаріусу надавалися договори про відступлення прав вимоги за правочином. Відповідачем не подано до суду належних та достовірних доказів щодо спростування доводів позивача.
Статтею 16 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів є: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Згідно статті 12 та статті 81 Цивільного процесуального кодексу України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, і сторони у справі мають рівні права щодо надання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості; кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
За таких обставин, оскільки нотаріусу не надано жодних підтверджень щодо наявності безспірної заборгованості позивача перед відповідачем, щодо наявності у відповідача ТОВ «Фінпром Маркет» прав стягнення з позивача ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором, укладеним між ОСОБА_1 та ТОВ «Фінансова компанія «Бізнес капітал», доречі цей кредитний договір не був нотаріально посвідчений, що унеможливлює вчинення виконавчого напису за таким договором, тому суд приходить до висновку, що на момент вчинення виконавчого напису нотаріус не мав документів на підтвердження безспірності заборгованості ОСОБА_1 перед ТОВ «Фінпром Маркет». А тому оспорюваний виконавчий напис необхідно визнати таким, що не підлягає виконанню, у зв'язку із чим позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
В ст.142 ЦПК України встановлено, що у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті, суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
З огляду на наведене, враховуючи, що позов задоволено та відповідач його визнав до початку розгляду справи по суті, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача ТОВ «Фінпром Маркет» на користь позивача ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 908,00 грн. та повернути позивачу ОСОБА_1 з державного бюджету 50% судового збору, сплаченого при поданні позову, що становить 454,00 грн. (квитанція №26-11971721/С від 26.11.2021 року АТ «Полтава-банк» про сплату судового збору за подання позовної заяви на суму 908,00 грн. та квитанція №26-11971694/С від 26.11.2021 року АТ «Полтава-банк» про сплату судового збору за подання заяви про забезпечення позову в сумі 454,00 грн.).
Щодо стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу, суд зазначає наступне.
У статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Згідно з ч.1 ст.15 ЦПК України встановлено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.
Згідно з положеннями ч.1, п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. (ч.3 ст.137 ЦПК України).
В ч.4 ст.137 ЦПК України встановлено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до ч.5, ч.6 ст.137 ЦПК України, у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідно до ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.
Відповідно до ч.3 ст.141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Отже, ЦПК України передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.
Як вбачається зі змісту позовної заяви, позивач ОСОБА_1 просив визнати виконавчий напис таким, що не підлягає виконанню та стягнути з відповідача ТОВ «Фінпром Маркет» судові витрати. При цьому зазначив попередній орієнтовний розрахунок суми судових витрат, який складається із судового збору в сумі 1362,00 грн. та витрат на професійну правничу допомогу в сумі 6000,00 грн.
17 грудня 2021 року на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу представник позивача Сірий О.І. надав до суду: 1) угоду про надання правової допомоги, укладену 25 листопада 2021 року між ОСОБА_1 та адвокатом Сірим І.О (); 2) звіт адвоката про виконану роботу за зазначеним договором; 3) рекомендації щодо застосування мінімальних ставок адвокатського гонорару; 4) свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії ЧН №000753 від 05.07.2019 року; 5) ордер на надання правничої (правової) допомоги; 6) квитанцію від 13.12.2021 року про оплату наданих послуг в сумі 4500,00 грн.
Згідно звіту адвоката від 13.12.2021 року про виконану роботу підписану ОСОБА_1 та адвокатом Сірим І.О., виконані наступні роботи: усна консультація без вивчення документів - вартість робіт 200 грн. (1 год.), складання клопотання про залучення до участі у справі третіх осіб - вартість робіт 800 грн. (2 год.), складання заяви про забезпечення позову - вартість робіт 1200,00 грн. (2 год.), складання позовної заяви та підготування пакету документів для подачі позову, консультування з питань процесуальних дій щодо подачі позовної заяви до суду - вартість робіт 2300,00 грн. (3 год.).
При визначенні суми відшкодування суд повинен виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).
Даний правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц.
Так, справа за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Фінпром Маркет» про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає задоволенню, є позовом немайнового характеру, незначної складності, не потребує додаткового правового аналізу з боку адвоката для складання документів та формування правової позиції у справі, позов та заява про забезпечення позову є типовими.
Складання клопотання про залучення до участі у справі третіх осіб державного виконавця Крюківського відділу державної виконавчої служби у місті Кременчуці Кременчуцького району Полтавської області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Горбульової В.О., приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Остапенка Є.М. є зайвим, оскільки дані особи вказані в позовній заяві, як треті особи.
З огляду на викладене, понесені позивачем витрати на правничу допомогу в сумі 4500,00 грн. не відповідають критеріям розумності та не є співмірними із складністю справи, виконаними адвокатом роботами та розміром позовних вимог.
За вказаних обставин, суд вважає, що наявні правові підстави для покладення на відповідача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 2000,00 грн.
Керуючись статтями 5, 10, 13, 19, 51, 76, 77, 81, 133, 141, 259, 263, 264, 265, 280, 281, 282 Цивільного процесуального кодексу України, суд -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет», за участі третіх осіб: державного виконавця Крюківського відділу державної виконавчої служби у місті Кременчуці Кременчуцького району Полтавської області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Горбульової Вікторії Олегівни, приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Остапенка Євгена Михайловича, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, - задовольнити.
Визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис, вчинений 26 січня 2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Євгеном Михайловичем, зареєстрований в реєстрі за №3689, про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» заборгованості за кредитним договором №1-20180521-36974, укладеним 21 травня 2018 року між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Бізнес капітал», за період з 01.11.2018 року по 26.01.2021 року та стягнення плати за вчинення виконавчого напису, на загальну суму 10475 (десять тисяч чотириста сімдесят п'ять) грн. 00 коп.
Стягнути з відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» на користь позивача ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору в сумі 908 (дев'ятсот вісім) грн. 00 коп.
Повернути позивачу ОСОБА_1 з державного бюджету 454 (чотириста п'ятдесят чотири) грн. 00 коп. судового збору, сплаченого при поданні позову.
Стягнути з відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» на користь позивача ОСОБА_1 судові витрати на професійну правничу допомогу в сумі 2000 (дві тисячі) грн. 00 коп.
Інформація про сторони:
позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, паспорт № НОМЕР_1 , виданий 08.08.2019 року органом 5317, РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ;
відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет», код ЄДРПОУ 43311346, адреса: 08200, Київська обл., м. Ірпінь, вул. Михайла Стельмаха, буд.9А, офіс 204.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення його повного тексту.
Повний текст заочного рішення виготовлений 01.02.2022 року.
Суддя Крюківського районного суду
м. Кременчука Полтавської області Мурашова Н.В.