Справа № 645/1080/18
Провадження № 2-п/645/10/22
іменем України
03 лютого 2022 року Фрунзенський районний суд м.Харкова у складі: головуючого - судді Бондарєвої І.В., при секретарі - Циганок В.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Харкові заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Фрунзенського районного суду м.Харкова від 19.07.2018 р. у справі за позовом Публічного Акціонерного товариства Комерційний Банк «Приват Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
31.12.2021 р. відповідач ОСОБА_1 звернулась до суду із заявою про перегляд заочного рішення Фрунзенського районного суду м.Харкова від 19.07.2018 р. у справі за позовом ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. (а.с.48).
Заява мотивована тим, що про існування заочного рішення відповідач дізналась випадково з інтернет-мережі, у зв'язку з чим звернулась до архіву Фрунзенського суду м.Харкова та 14.12.2021 р. отримала копію зазначеного рішення. Вважає, що суд безпідставно і необгрунтовано виніс заочне рішення і не встановив факт - чи повідомлено відповідача належним чином про явку у судове засідання. Відповідач був позбавлений права на захист своїх законних прав та інтересів в суді під час вирішення даної цивільної справи та не мав можливості подати заперечення проти позовних вимог, було порушено вимоги цивільного та цивільно-процесуального законодавства щодо відкритості інформації про справу, змагальності сторін. Відповідач був позбавлений права відповідно до ч.ч.2,3,6 ст.43 ЦПК України, зокрема подавати докази, клопотання та заяви, надавати пояснення суду, користуватися іншими визначеними законом процесуальними правами, які мають істотне значення для вирішення справи. Рішення суду постановлено на підставі недоведених обставин, які мають значення для справи.
Проти позовних вимог відповідач повністю заперечує та зазначає, що фактично вона кредитний договір з позивачем не укладала, договору з ним не підписувала і цього договору фактично не існує. Вважає, що позивач, видавши їй банківську картку , ввів відповідача у оману, не ознайомивши з умовами та правилами надання банківських послуг і користування банківською картою, не ознайомив з тарифами банку. Цих документів відповідач ніколи не бачила, ніколи не була з ними ознайомлена і не засвідчувала своїм підписом факт свого ознайомлення із ними та не виявляла згоди на будь-які їх умови. Позивач на підтвердження своїх позовних вимог не надав до суду Кредитний договір , який має бути укладений між сторонами у письмовій формі, натомість, позивач лише скористався підміною юридичних понять і видів документів, видаючи підпис відповідача у анкеті банку як свідчення нібито підписання відповідачем кредитного договору із позивачем. Цю анкету позивач видавав відповідачу як анкету соцопитування - саме такою вона і була. І ця анкета не являється ніяким кредитним договором і не створює прав та обов'язків щодо кредитування. Також відповідач неодноразово зверталась до банку з вимогами надати їй хоч якісь документи щодо оформлення кредитної картки, але позивач уникав діалогу з відповідачем та ніяких письмових документів відповідачу не надав. Крім того, позивач у своїй позовній заяві не згадує про те, що ліміт картки був фіксований і встановлений лише 500 грн., а не 2000 грн. Позивач неодноразово відмовлявся підвищувати ліміт. Також, позивач не наводить розрахунки неодноразової сплати відповідачем на його користь по 500 та 1000 грн. шляхом внесення відповідачем коштів на кредитну картку. Позивач приховує від суду ці факти. Але при цьому
позивач якимось чином нарахував штрафи, неустойки та відсотки у 30 разів більші за кредитний ліміт, що грубо суперечить Цивільному законодавству України. Вважає такі дії позивача шахрайством Крім того, відмова суду у заочному рішенні про задоволення усіх вимог позивача (подвійних та потрійних неустойок, пені та штрафів) свідчить про те, що розрахунки позивача є хибними та не відповідають законодавству України. Зазначає, що якщо б вона укладала з позивачем кредитні договори, то як законослухняна громадянка укладала би їх саме таким законним вищевказаним чином і ніяк не іншим, бо уклавши такий договір незаконним чином чи змушення відповідача його укласти могло б призвести відповідача до негативних правових та фінансових наслідків, порушити її законні права, цивільне законодавство, Закони України. Крім того, позивач ніколи жодним чином не надавав відповідачу ніяких розрахунків та не повідомляв та не попереджав про претензії і вимоги до неї. Про це у позивача також не існує ніяких письмових доказів із відміткою про вручення відповідачу, бо таких фактів не існувало. Отже, суми, які вимагає від відповідача позивач у своєму позові, є недоведеними, необгрунтованими та безпідставними.
Просить скасувати вказане заочне рішення та призначити справу до розгляду в загальному порядку.
21.01.2022 р. від представника позивача АТ КБ «ПриватБанк» - Меркулова В.В. надійшов відзив на заяву про перегляд заочного рішення, де зазначає, що виходячи з матеріалів справи та протоколу судових засідань, відповідач належним чином повідомлявся про розгляд справи та від відповідача не надійшло жодних клопотань, заперечень чи інших документів щодо розгляду даної справи. Щодо матеріальних підстав для скасування заочного рішення, то відповідач повинен вказати на докази, якими обгрунтовуються заперечення проти вимог позивача. При цьому заочне рішення підлягає скасуванню, тільки якщо докази, на які посилається відповідач, мають істотне значення для правильного вирішення справи. У даному випадку посилання відповідача на докази, які були у справі, не може бути підставою для скасування заочного рішення, оскільки вони вже були оцінені судом при ухваленні заочного рішення. Для скасування заочного рішення потрібно, щоб докази були новими (не досліджувались судом при ухваленні заочного рішення) та мали істотне значення для правильного вирішення справи.
01.02.2022 р. від відповідача надійшла відповідь на відзив, де відповідач повністю заперечує проти відзиву позивача та зазначає, що у розрахунках позивача надано інформацію про те, що кредитний ліміт на виданій відповідачу позивачем картці у 2014 р. дорівнював і зараз дорівнює 00 грн.00 коп., а не 2000 гривень, як хибно стверджує позивач. У вказаній виписці по рахунку маються відомості про рух коштів на картці, а саме неодноразові поповнення відповідачем цієї картки і саме готівковими коштами відповідача, розрахунки відповідачем її власними коштами у торгівельних мережах, а також перерахунок відповідачу на картку коштів іншими особами. Ніяких отримань кредитних коштів чи сплати відповідачем якоїсь заборгованості перед позивачем по кредиту у розрахунку позивача не значиться, отже не може йти мова ані про наданий відповідачу позивачем кредит, ані про його ліміт. Фото відповідача, зроблене позивачем без її згоди, підтверджує лише те, що у відповідача у руках на фото знаходиться якась банківська картка і ніяк не може свідчити про те, що відповідач підписувала із позивачем кредитний договір чи отримувала кредитні кошти та несла зобов'язання перед позивачем по їх сплаті, або утворювала борги перед позивачем; Інші доводи відповіді на відзив аналогічні доводам заяви про перегляд заочного рішення.
Відповідач - ОСОБА_1 у судове засідання не з'явилась, про дату, час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином, просила про розгляд заяви за її відсутності.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, його неявка не перешкоджає розгляду справи, відповідно до положень ч.1 ст.287 ЦПК України.
Суд, перевіривши матеріали справи, дійшов до наступного висновку.
В судовому засіданні встановлено, що ухвалою Фрунзенського районного суду м.Харкова від 12.04.2018 р. відкрито провадження у справі за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором (а.с.36).
Заочним рішенням Фрунзенського районного суду м.Харкова від 19.07.2018 р. позовні вимоги задоволені частково. З відповідачів ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк», стягнуто заборгованість за кредитним договором б/н від 19 вересня 2014 року в розмірі 1343 грн. 84 коп., а також судовий збір в розмірі 1762 грн. 00 коп. (а.с.48-51).
Згідно ст.288 ЦПК України, заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з*явився в судове засідання та/або не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Як вбачається з матеріалів справи, про дату, час та місце судового розгляду, зокрема, на 02.05.2018 р., 05.06.2018 р., 19.07.2018 р., відповідач була повідомлена належним чином шляхом направлення судових повісток на зареєстровану адресу її постійного місця проживання: АДРЕСА_1 (як і в заяві про перегляд заочного рішення), які повернуті до суду за закінченням строку зберігання ( а.с.41, 43, 46).
Ухвалюючи заочне рішення 19.07.2018 р., суд дослідив наявні в матеріалах справи докази у їх сукупності
Крім того, слід зазначити, що підставою для перегляду заочного рішення, зазначеною у заяві про перегляд заочного рішення, відповідач вказує недійсність Кредитного договору, укладеного між банком та ОСОБА_1 , та неправильність розрахунку заборгованості, наданого позивачем.
На думку суду, вказані доводи відповідача є його власною оцінкою наданих позивачем доказів, а не доказами, наданими відповідачем, тому не є підставою для перегляду заочного рішення у порядку ст..288 ЦПК України, але можуть бути предметом апеляційного розгляду справи.
Враховуючи, що відповідач був повідомлений належним чином про дату, час та місце судового розгляду 19.07.2018 р., проте не з*явився у судове засідання, не подав відзив без поважних причин; крім того, не надав суду доказів, що мають істотне значення для правильного вирішення справи, суд залишає заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Фрунзенського районного суду м.Харкова від 19.07.2018 р.- без задоволення.
Керуючись ст.ст.247, 272, 287, 288, 260 ЦПК України, суд -
Заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Фрунзенського районного суду м.Харкова від 19.07.2018 р. у справі за позовом Публічного Акціонерного товариства Комерційний Банк «Приват Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - залишити без задоволення.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватись з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Повна ухвала складена 04.02.2022 р.
Суддя -