01 лютого 2022 року місто Київ
єдиний унікальний номер справи: 761/43031/21
номер провадження: 33/824/710/2022
Суддя Київського апеляційного суду Верланов С.М., за участю особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Києві справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову судді Шевченківського районного суду міста Києва від 21 грудня 2021 року,
Постановою судді Шевченківського районного суду міста Києва від 21 грудня 2021 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.126 КУпАП, із застосуванням до нього адміністративного стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами на строк три місяці.
Цією ж постановою стягнуто із ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 454 грн 00 коп.
Як зазначено в постанові судді, згідно з протоколом про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 20 листопада 2021 року о 12 год 50 хв. по бульвару Т.Шевченка, 36, керував автомобілем «Skoda Octavia», державний номерний знак (далі - д.н.з.) НОМЕР_1 , стосовно якого встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортним засобом від 11 жовтня 2021 року, виконавче провадження № 64896100 від 22 березня 2021 року. Своїми діями ОСОБА_1 вчинив правопорушення, передбачене ч.3 ст.126 КУпАП.
Не погоджуючись з постановою судді першої інстанції, ОСОБА_1 подав до суду першої інстанції апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову судді Шевченківського районного суду міста Києва від 21 грудня 2021 року та прийняти нову постанову, якою закрити провадження у справі, у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.126 КУпАП, посилаючись на неповне з'ясування суддею фактичних обставин справи, ненадання належної оцінки наявним у матеріалах справи доказам та обставинам, порушення суддею норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.
Апеляційна скарга мотивована тим, що ОСОБА_1 не був повідомлений судом про судове засідання, яке призначене на 21 грудня 2021 року, про вказане засідання він дізнався із сайту Судової влади України. Вказує, що до протоколу про адміністративне порушення від 20 листопада 2021 року не додано жодних доказів, на підставі яких можна було б встановити наявність чи відсутність в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.126 КУпАП, а саме, факту керування ним транспортним засобом. Також у вказаному протоколі відсутні свідки, які могли б підтвердити або спростувати обставини, які зазначені у протоколі. Тому вважає, що сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може бути доказом у справі за відсутності жодних інших доказів відповідно до ст. 251 КУпАП.
Вказує, що він не знав про встановлене щодо нього тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами згідно постанов державного виконавця і такі постанови йому не направлялись. Крім того, зазначає, що постанову державного виконавця про встановлення тимчасового обмеження у праві керування транспортними засобами від 07 жовтня 2021 року, якою керувався суд першої інстанції під час прийняття оскаржуваного рішення, було винесено до моменту погашення ним заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі. Тобто, встановлене щодо нього тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами згідно вищевказаної постанови державного виконавця та вимог п.2 ч.9 ст.71 Закону України «Про виконавче провадження», мало часові рамки, а саме, з моменту винесення постанови та до моменту погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі. Вказує, що згідно довідки Борзнянського відділу державної виконавчої служби у Ніжинському районі Чернігівської області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) від 14 грудня 2021 року заборгованість по аліментах згідно виконавчих листів №584/1543/20 від 04 січня 2021 року, виданих Путивльським районним судом Сумської області про стягнення з нього на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання неповнолітніх дітей, станом на 14 грудня 2021 року погашена в повному обсязі. За таких обставин, вважає, що у його діях відсутня вина у формі прямого чи непрямого умислу, що виключає наявність у його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.126 КУпАП.
Заслухавши доповідь судді, пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , який підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі й просив її задовольнити, вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення та перевіривши законність і обґрунтованість постанови судді в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню з таких підстав.
Згідно з ч.2 ст.7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
У відповідності до положень ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Незважаючи на встановлені та наведені в оскаржуваній постанові обставини адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.126 КУпАП, у вчиненні якого визнано винним водія автомобіля «Skoda Octavia», д.н.з. НОМЕР_1 , ОСОБА_1 , суд апеляційної інстанції не може визнати це судове рішення законним та обґрунтованим, з огляду на таке.
Як зазначено в оскаржуваній постанові, вина ОСОБА_1 у скоєному адміністративному правопорушенні підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення.
Разом з тим, апеляційний суд вважає, що висновки судді першої інстанції щодо доведеності вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.126 КУпАП, не ґрунтуються на всебічному, повному і об'єктивному з'ясуванні обставин даної справи та її вирішенні в точній відповідності із законом, що потягло за собою безпідставне притягнення останнього до адміністративної відповідальності, через неправильну оцінку наявних у справі доказів.
У рішеннях Європейського суду з прав людини у справах «Malofeyeva v. Russia» та «Karelin v. Russia» вказано, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).
За змістом ст.ст.245, 252, 280, 283 КУпАП при розгляді справи про адміністративні правопорушення забезпечується всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин справи, підлягають для з'ясування питання про те, чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа в його вчинені, рішення приймається на підставі доказів досліджених у суді і оцінених суддею за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженню всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Цих вимог закону при прийняті рішення щодо ОСОБА_1 суддею місцевого суду дотримано не було.
Відповідно до ст.23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Згідно зі ст.33 КУпАП при накладенні стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Згідно з ч.3 ст.126 КУпАП керування транспортним засобом особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами, тягне за собою позбавлення права керування транспортними засобами на строк від трьох до шести місяців.
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №194491 від 20 листопада 2021 року, ОСОБА_1 20 листопада 2021 року о 12 год 50 хв. по бульвару Т.Шевченка, 36 керував автомобілем «Skoda Octavia», д.н.з. НОМЕР_1 , стосовно якого встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортним засобом від 11 жовтня 2021 року, виконавче провадження №64896100 від 22 березня 2021 року, у зв'язку чим він вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.126 КУпАП. (а.с.1).
З доданої до протоколу про адміністративне правопорушення постанови старшого державного виконавця Борзнянського відділу державної виконавчої служби у Ніжинському районі Чернігівської області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) Морської Л.М. від 11 жовтня 2021 року (ВП № 64896100) вбачається, що відносно боржника ОСОБА_1 встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортним засобом до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі згідно виконавчого листа №584/1543/20, виданого 04 січня 2021 року Путивльським районним судом Сумської області про стягнення із ОСОБА_1 аліментів на утримання його неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у твердій грошовій сумі по 1 250 грн 00 коп., щомісячно, на кожну дитину, починаючи стягнення з 23 листопада 2020 року і до досягнення дітьми повноліття. Згідно вказаної постанови розмір заборгованості ОСОБА_1 зі сплати аліментів відповідно до розрахунку від 11 жовтня 2021 року за період з 23 листопада 2020 року по 30 вересня 2021 року становить 25 666 грн 64 коп. (а.с.4-5).
Крім того, з доданої до протоколу про адміністративне правопорушення постанови старшого державного виконавця Борзнянського відділу державної виконавчої служби у Ніжинському районі Чернігівської області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) Морської Л.М. від 07 жовтня 2021 року (ВП № 64896423) вбачається, що відносно боржника ОСОБА_1 встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортним засобом до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі, згідно виконавчого листа №584/1543/20, виданого 04 січня 2021 року Путивльським районним судом Сумської області про стягнення із ОСОБА_1 аліментів на утримання дружини ОСОБА_2 у твердій грошовій сумі 800 грн 00 коп., щомісячно, починаючи стягнення з 23 листопада 2020 року і до досягнення дитиною ОСОБА_5 трирічного віку, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_4 року. Згідно вказаної постанови розмір заборгованості ОСОБА_1 зі сплати аліментів відповідно до розрахунку від 22 березня 2021 року за період з 23 листопада 2020 року по 30 вересня 2021 року становить 25 145 грн 20 коп. (а.с.2-3).
Разом з тим, при апеляційному розгляді справи ОСОБА_1 пояснив, що він з 10 вересня 2020 року проживає в місті Києві, до моменту його зупинки працівниками поліції 20 листопада 2021 року йому не було відомо про існування рішення суду про стягнення з нього аліментів і, відповідно, про існування заборгованості з їх сплати та про встановлення відносно нього тимчасового обмеження у праві керування транспортними засобами відповідно до постанов державного виконавця від 07 жовтня 2021 року і 11 жовтня 2021 року. Про вказані обставини йому стало відомо від працівників поліції під час складання протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР 18 №194491 від 20 листопада 2021 року. Також ОСОБА_1 пояснив, що після з'ясування зазначених вище обставин він повністю погасив заборгованість зі сплати аліментів, що підтверджується доданою до апеляційної скарги довідкою Борзнянського відділу державної виконавчої служби у Ніжинському районі Чернігівської області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) від 14 грудня 2021 року №171 (а.с.14).
Будь-яких доказів того, що на момент зупинки транспортного засобу працівниками поліції та складання протоколу про адміністративне правопорушення постанови від 20 листопада 2021 року ОСОБА_1 знав про встановлені щодо нього тимчасові обмеження у праві керування транспортними засобами, матеріали справи про адміністративне правопорушення не містять і таких обставин при апеляційному розгляді справи не встановлено.
Водночас, аналіз диспозиції ч.3 ст.126 КУпАП вказує на те, що суб'єктивна сторона складу даного адміністративного правопорушення характеризується виною у формі умислу, а відтак особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має усвідомлювати протиправний характер своїх дій, передбачати шкідливі наслідки і бажати або свідомо допускати їх настання.
Згідно зі ст.10 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.
Відповідно до ст.62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Оскільки матеріали справи не містять даних про те, що ОСОБА_1 , керуючи 20 листопада 2021 року автомобілем «Skoda Octavia», д.н.з. НОМЕР_1 , знав про встановлені щодо нього тимчасові обмеження у праві керування транспортними засобами, тобто усвідомлював протиправний характер своїх дій, апеляційний суд вважає, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбачений ч.3 ст.126 КУпАП.
Враховуючи наведені вище встановлені обставини, а також зважаючи на висновки, зроблені в рішеннях Європейського суду з прав людини у справах «Malofeyeva v. Russia», «Karelin v. Russia», «Kobets v. Ukraine, які згідно зі ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року №3477-IV застосовуються при розгляді справ як джерело права, суд апеляційної інстанції вважає, що постанова судді Шевченківського районного суду міста Києва від 21 грудня 2021 року, відповідно до якої ОСОБА_1 визнано винним та притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.126 КУпАП, не може бути визнана законною та обґрунтованою, тому ця постанова підлягає скасуванню, а провадження у справі - закриттю на підставі п.1 ст.247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу зазначеного правопорушення.
На підставі викладеного, керуючись п.1 ч.1 ст.247, ст.294 КУпАП, суддя апеляційного суду,
Апеляційну скаргу особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - задовольнити.
Постанову судді Шевченківського районного суду міста Києва від 21 грудня 2021 року, якою ОСОБА_1 визнано винним за ч.3 ст.126 КУпАП з накладенням адміністративного стягнення - скасувати та закрити провадження у справі стосовно ОСОБА_1 за ч.3 ст.126 КУпАП за відсутністю в його діях складу даного адміністративного правопорушення.
Постанова апеляційного суду є остаточною та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Суддя Київського
апеляційного суду С.М.Верланов