Справа № 757/32144/21-п
Апеляційне провадження № 33/824/567/2022
31 січня 2022року м. Київ
Суддя судової палати з розгляду цивільних справ Київського апеляційного суду Махлай Л.Д. розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , поданою через представника Прилепу Руслана Анатолійовича, на постанову судді Печерськогорайонного суду м. Києва від 26 листопада 2021 року щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що проживає за адресою: АДРЕСА_1 , до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП,
постановою Печерського районного суду м. Києва від 26.11.2021 ОСОБА_1 визнано винниму вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КупАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 454 грн.
Постановою суду встановлено, що 13.05.2021 о 21 год. 30 хв. в м. Києві по вул. Московська, буд. 8, керував транспортним засобом «Міні», д.н.з. НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння проводився зі згоди водія, у встановленому законом порядку із застосуванням приладу Драгер, тест позитивний 0,45 %, чим порушив пункт 2.9 «а» Правил дорожнього руху України. Відповідальність за вказане адміністративне правопорушення передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Не погоджуючись з постановою суду, захисник ОСОБА_1 - адвокат Прилепа Р.А. подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову, провадження у справі закрити у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що працівниками поліції не надано будь-яких доказів на підтвердження керування ОСОБА_1 транспортним засобом. Окрім того, посилається на небезперервність відео-фіксації, відсутність зафіксованого факту керування автомобілем та моменту зупинки автомобіля останнього, та звинувачення працівниками поліції його у керуванні транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, хоча ОСОБА_1 і перебував у стані алкогольного сп'яніння, проте він жодного разу не визнавав факт керування автомобілем.
На переконання захисника, під час складання протоколу про адміністративне правопорушення, працівниками патрульної поліції були допущені грубі порушення чинного законодавства та, враховуючи викладене, наявні обґрунтовані підстави стверджувати, що працівники патрульної поліції під час складання протоколу про адміністративне правопорушення діяли упереджено.
З посиланням на практику Європейського суду з прав людини, положення КУпАП апелянт зазначає, що місцевий суд, визнаючи винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАІІ, належним чином не проаналізував наявні у справі матеріалита передчасно прийшов до висновку про винуватість останнього, обмеживши при цьому його права на справедливий суд.
Крім того, посилається на те, що працівниками поліції під час складання протоколу, не було роз'ясненоОСОБА_1 його права та обов'язки, а також правові наслідки складання даного протоколу.
У судовому засіданні захисник ОСОБА_1 - адвокат Прилепа Р.А. підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити.
Заслухавши доповідь судді, пояснення захисника, перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення суд приходить висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Згідно з п. 2.5 Правил дорожнього руху України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до ч. 1 ст. 130 КУпАП керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, - тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно вимог ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд повинен повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, дати належну оцінку зібраним доказам. Зокрема, суд повинен з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи є винною дана особа в його вчиненні.
Як вбачається з матеріалів справи, суд не порушив вказаних вимог закону, встановивши обставини, які мають значення для правильного розгляду справи і вирішення питання вини ОСОБА_1 у порушенні п. 2.5 Правил дорожнього руху.
З огляду на матеріали справи, суд першої інстанції обґрунтовано дійшов до висновку про наявність в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Розглядаючи справу, суд першої інстанції повно і всебічно встановив обставини, передбаченні ст. 280 КУпАП щодо вчинення правопорушення і вини ОСОБА_1 та прийняв постанову у відповідності з вимогами ст. 283, 284 КУпАП на підставі наявних у справі та досліджених в судовому засіданні доказів, які оцінені судом першої інстанції в їх сукупності, у відповідності з вимогами ст. 251, 252 КУпАП, що відображено у мотивувальній частині постанови суду.
Протокол про адміністративне правопорушення та додані до нього матеріали по документуванню адміністративного правопорушення складено відповідно до вимог ст. 256 КУпАП, Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Протокол про адміністративне правопорушення серії ААБ № 209706 підписаний особисто ОСОБА_1 без жодних зауважень. Підписання протоколу без будь - яких зауважень свідчить про те, що ОСОБА_1 на час складання протоколу не мав заперечень щодо суті правопорушення.
Висновки судді місцевого суду про винність ОСОБА_1 щодо вчинення правопорушення підтверджуються також відеозаписами з нагрудної камери.
З відеозаписів вбачається, що ОСОБА_1 на час, коли поліцейський підходить до автомобіля перебуває на сидінні водія, а сам автомобіль знаходиться вдовж дороги, а не у дворі чи на місці паркування автомобілів. Отримавши показники тестування на приладі Драгер,ОСОБА_1 вказав, що вживав алкогольні напої вчора.
Зазначене спростовує твердження захисника Божка А.І. про те, що ОСОБА_1 керував автомобілем у тверезому стані, потім залишив автомобіль вдовж дороги, а повернувшись до автомобіля у стані алкогольного сп'яніння не мав на меті керувати транспортним засобом, а підійшов до автомобіля забрати свої речі.
До того ж пояснення захисника є суперечливими між собою, оскільки спочатку він стверджував, що ОСОБА_1 підійшов до автомобіля забрати свої речі, а потім вказав, що ОСОБА_1 сів в автомобіль, щоб викликати драйвера.
З відеозапису вбачається, що саме працівники поліції рекомендували ОСОБА_1 викликати драйвера.
Доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_1 не визнавав, що він керував автомобілем не можна визнати обгрутованими, оскільки при оформленні правопорушення ОСОБА_1 не заперечував, що саме він керував автомобілем.
Доводи апеляційної скарги про те, що відеозапис є уривчастим та частина запису здійснена на мобільний телефон не можуть бути підставою для звільнення від адміністративної відповідальності, оскільки ОСОБА_1 не заперечував правильності показників на приладі Драгер, правомірності проведення тестування, не заперечував факту вживання алкогольних напоїв напередодні та відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння у закладі охорони здоров'я.
Доводи апеляційної скарги зводяться лише до того, що ОСОБА_1 не керував автомобілем, проте сам ОСОБА_1 дану обставину на місці складення протоколу про адміністративне правопорушення не заперечував.
Доводи апелянта про те, що працівниками поліції ОСОБА_1 не було роз'яснено його прав та обов'язків не можуть бути підставою для закриття провадження у справі за відсутністю складу правопорушення, коли за матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_1 вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
апеляційну скаргу ОСОБА_1 та його законного представника Прилепи Руслана Анатолійовича залишити без задоволення.
Постанову Печерського районного суду м. Києва від 26 листопада 2021 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення й оскарженню не підлягає.
Суддя Л. Д. Махлай