Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"01" лютого 2022 р.м. ХарківСправа № 922/4712/21
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Шатернікова М.І.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами, в порядку ч. 5 ст. 252 ГПК України, справу
за позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АРКС" (04070, м. Київ, вулиця Іллінська, 8; ідент. код 20474912)
до Акціонерного товариства "Страхова компанія "Мега-Гарант" (61057, місто Харків, вулиця Донця-Захаржевського, 6/8; ідент. код 30035289)
про стягнення 3750,73 грн.
Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "АРКС" (позивач) звернулося до господарського суду Харківської області з позовною заявою до Акціонерного товариства "Страхова компанія "Мега-Гарант" (відповідач) про стягнення з відповідача на користь позивача суми страхового відшкодування в розмірі 3750,73 грн. та суми судового збору в розмірі 2270,00 грн. В обґрунтування позовних вимог, позивач посилається на те, що в результаті ДТП було пошкоджено застрахований на підставі договору добровільного страхування наземного транспорту № 259423а9ка від 19.09.2019 транспортний засіб Nissan (д/н НОМЕР_1 ), який належить ТОВ "ІЗІ КРЕДИТ" (страхувальнику) та яким під час ДТП керувала ОСОБА_1 . Позивач виконав свої зобов'язання перед страхувальником згідно умов договору, у зв'язку з чим сума страхового відшкодування у розмірі 3750,73 грн., зменшена на розмір франшизи 2000,00 грн., підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, оскільки відповідно до положень статті 993 Цивільного кодексу України та статті 27 Закону України "Про страхування" до позивача перейшло право вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду, а відповідальність власника транспортного засобу (Ford (д.н.з. НОМЕР_2 ), з вини якого сталася дорожньо-транспортна пригода ( ОСОБА_2 ), була застрахована відповідачем - Акціонерним товариством "Страхова компанія "Мега-Гарант" на підставі полісу ОСЦПВ № АО/0425818, проте останній на вимогу позивача не здійснив дій щодо виплати страхового відшкодування.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 03.12.2021 позовну заяву ПАТ "Страхова компанія "АРКС" прийнято судом до розгляду та відкрито провадження у справі № 922/4712/21. Приймаючи до уваги малозначність справи в розумінні частини 5 статті 12 ГПК України, враховуючи ціну позову, характер спірних правовідносин та предмет доказування, господарським судом вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, у зв'язку з чим надано відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву, а позивачу для подання відповіді на відзив.
Клопотання від сторін, в порядку ч. 5 ст. 252 ГПК України, щодо проведення розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін до суду не надходило.
28.12.2021 року відповідач надав відзив (вх. 30553), в якому проти задоволення позовних вимог заперечував посилаючись на те, що з наданих матеріалів, неможливо встановити на якій правовій підстав ОСОБА_1 керував транспортним засобом Nissan (д/н НОМЕР_1 ) та чи перебував вказаний транспортний засіб у законному користуванні останнього. Таким чином, відповідач наполягає, що ПрАТ "СК "АРКС" не виконало всі необхідні дії для встановлення обставин страхового випадку, зокрема не пересвідчилось в правомірності користування ОСОБА_1 транспортним засобом Nissan (д/н НОМЕР_1 ) та у наявності правових підстав для здійснення страхового відшкодування за фактом ДТП, що відбувалась 30.10.2019. У зв'язку з чим відповідач вважає, що у АТ "СК "МЕГА-ГАРАНТ" не виник обов'язок щодо виплати страхового відшкодування в порядку регресу позивачу, оскільки останній неналежним чином виконав покладені на нього обов'язки щодо дослідження всіх обставин страхової справи та обов'язки за Законом про ОСЦПВВНТЗ щодо надання необхідних документів.
З'ясувавши всі фактичні обставини, якими обґрунтовувалися позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши докази, які містяться в матеріалах справи, господарський суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову, виходячи з наступного.
19 вересня 2019 року між Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "АХА СТРАХУВАННЯ" (правонаступником якого є AT "СК "АРКС"), (страховик, позивач) та ТОВ "ІЗІ КРЕДИТ" (страхувальник) було укладено Договір добровільного страхування наземного транспорту № 259423а9к, предметом якого є майнові інтереси страхувальника, пов'язані з володінням, користуванням та розпорядженням, зокрема, транспортним засобом Nissan Almera, державний номерний знак НОМЕР_1 .
30.10.2019 року о 10:40 в м. Нікополь, вул. Херсонська сталася дорожньо- транспортна пригода за участю: автомобіля Nissan (д/н НОМЕР_1 ), яким керував водій ОСОБА_1 (власник автомобіля - ТОВ "ІЗІ КРЕДИТ") та автомобіля Ford (д.н.з. НОМЕР_2 ), яким керував водій ОСОБА_2 , внаслідок чого було пошкоджено автомобіль Nissan (д/н НОМЕР_1 ), що був застрахований у позивача згідно Договору страхування.
Відповідно до повідомлення про настання дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_2 визнав свою вину у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди (учасниками ДТП було складено електронний європротокол) (т. 1, а.с. 11).
До позивача із заявою про виплату страхового відшкодування внаслідок настання страхового випадку звернулась потерпіла сторона - ТОВ "ІЗІ КРЕДИТ", в особі ОСОБА_1 .
Як підтверджує позивач, страхувальник звернувся до позивача з повідомленням про настання події, що має ознаки страхового випадку та заявою на виплату страхового відшкодування за договором добровільного страхування транспортного засобу, страхувальником надано всі необхідні документи, у зв'язку з чим на підставі даної заяви та наданих потерпілою особою документів було складено страховий акт ARX2512716 від 07.11.2019 року, відповідно до якого прийнято рішення про виплату суми страхового відшкодування у розмірі 5750,73 грн. (а.с. 12-16).
На підставі страхового акту ARX2512716 від 07.11.2019 року AT "СК "АРКС" було здійснено виплату страхового відшкодування в розмірі 5750,73 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 612 518 від 08.11.2019 (а.с. 10 т.1).
Цивільно-правова відповідальність водія автомобіля Ford (д.н.з. НОМЕР_2 ) на момент скоєння вищезгаданої дорожньо-транспортної пригоди (Грудін Миколай) за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу FORD (д.р.н. НОМЕР_2 ) була застрахована відповідно до Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" в Акціонерним товариством "Страхова компанія "Мега-Гарант" згідно полісу № АО/0425818 (що підтверджується Повідомленням про дорожньо-транспортну пригоду (європротокол) та роздруківкою з бази МТСБУ щодо полісу № АО/0425818.
В порядку приписів ст. 993 ЦК України та ст. 27 ЗУ "Про страхування" 10.01.2020 позивач звернувся до відповідача із заявою про виплату відшкодування за вих. № СУ/007847/3. До Заяви було долучено належним чином засвідчені копії документів, що передбачені статтею 35 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів». (а.с.8-9 т.1).
Проте, як стверджує позивач, до цього часу відповідачем не було проведено ніяких дій щодо перерахування на користь позивача вказаних грошових коштів, а відтак, позивач змушений звертатись до суду за захистом свої прав та законних інтересів.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.
Частиною 1 статті 16 Закону України "Про страхування" визначено, що договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.
Дана норма кореспондується з положеннями ст. 979 ЦК України, якою визначено, що за договором страхування страховик зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити страхувальникові або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 20 Закону України "Про страхування", страховик зобов'язаний при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк.
У частині 1 статті 25 Закону України "Про страхування" визначено, що здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.
Пунктом 36.4 статті 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" визначено, що виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється безпосередньо потерпілому (іншій особі, яка має право на отримання відшкодування) або погодженим з ним особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна.
У справі, що розглядається, спір виник між двома страховими компаніями щодо відшкодування витрат, понесених у зв'язку із виплатою коштів за договором добровільного страхування наземного транспорту.
Згідно зі ст. 512, 514 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою у випадках, встановлених законом.
Таким законом, зокрема, є норми ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України "Про страхування", відповідно до яких до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Тобто у таких правовідносинах відбувається передача (перехід) права вимоги від страхувальника (вигодонабувача) до страховика. Отже, страховик виступає замість потерпілого у деліктному зобов'язанні.
Таким чином, страхувальник, який зазнав майнової шкоди в деліктному правовідношенні, набув право вимоги відшкодування до заподіювача.
У зв'язку з виплатою страхового відшкодування до страховика перейшло право вимоги (права кредитора, яким у деліктному зобов'язанні є потерпілий) до заподіювача у межах фактичних витрат.
Правовідносини, що виникли між сторонами у даній справі, є суброгацією.
З матеріалів справи вбачається, що позивач реалізував своє право кредитора шляхом пред'явлення вимоги до відповідача про виплату страхового відшкодування на суму 5750,73 грн., направивши відповідну вимогу від 08.01.2020 за вих. № СУ/007847/3, оскільки за договором страхування відповідальності (Закон України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів") останній надав згоду на прийняття обов'язку сторони боржника у деліктному зобов'язанні, якщо воно виникне.
Згідно з ч. 2 ст. 999 ЦК України до відносин, що випливають із обов'язкового страхування, застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено актами цивільного законодавства.
Водночас, як передбачено приписами ч. 3 ст. 985 ЦК України, особливості укладення договору страхування на користь третьої особи встановлюються законом.
Відносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів регулюються Конституцією України, ЦК України, Законом України "Про страхування", Законом України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" та іншими законами України і нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них.
За змістом п. 2.1 ст. 2 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", якщо норми цього Закону передбачають інше, ніж положення інших актів цивільного законодавства України, то застосовуються норми цього Закону.
За загальним правилом, згідно з положеннями ст. 1192 ЦК України, з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Однак, спеціальні норми Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" обмежують розмір шкоди (збитків), яка підлягає відшкодуванню страховиком особи, яка завдала цю шкоду, і яка застрахувала свою цивільну відповідальність, зокрема: межами ліміту відповідальності (п.22.1 ст.22); вартістю відновлювального ремонту транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством (ст.29); відповідно до п.32.4, 32.7 ст.32 страховик або МТСБУ не відшкодовує шкоду, заподіяну майну, яке знаходилося у забезпеченому транспортному засобі, який спричинив ДТП; шкоду, пов'язану із втратою товарного вигляду транспортного засобу; згідно з п.12.1 ст.12 страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.
Положеннями ст. 29 цього Закону передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.
Отже, виконання обов'язку з відшкодування шкоди особою, яка застрахувала свою цивільну відповідальність Законом України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", покладено на страховика (винної особи) у межах, встановлених цим Законом та договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності.
Цивільно-правова відповідальність транспортного засобу "FORD" д.н.з АE8137КС на момент скоєння вищезгаданої дорожньо-транспортної пригоди була застрахована Акціонерним товариством "Страхова компанія "Мега-Гарант" відповідно до полісу № АО/000425818.
Таким чином, відповідач як страховик відповідальності винної у ДТП особи на підставі спеціальної норми ст.19 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" здійснює відшкодування витрат, пов'язаних з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, а різницю між реальними збитками і відновлювальним ремонтом пошкодженого транспортного засобу з урахуванням зносу на підставі ст.1194 ЦК України відшкодовує особа, яка завдала збитків (аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 22.03.2017 року у справі №910/3650/16 та у справі №910/32969/15).
За наведених обставин у відповідача у зв'язку з настанням страхового випадку (ДТП) виник обов'язок відшкодувати позивачу шкоду в межах ліміту його відповідальності за страховим випадком і в межах суми фактичних затрат, право на вимогу якої перейшло до позивача у зв'язку з виплатою страхового відшкодування.
Так, відповідно до cт.3 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.
Страхова сума - це грошова сума, у межах якої страховик зобов'язаний здійснити виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування (п.1 cт.9 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).
Відповідно до п.12.1 ст.12 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від страхової суми, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих.
Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.
Так, фактичні витрати позивача згідно страхового акта, пов'язані з даним страховим випадком складають 5750,73 грн.
Розмір франшизи згідно полісу №ЕР000509007 становить 2 000,00 грн.
Таким чином, для проведення відшкодування Акціонерне товариство "Страхова компанія "Мега-Гарант" зобов'язане відшкодувати позивачу грошові кошти в розмірі: 5750,73 грн. - 2 000,00 грн. = 3750,73 грн.
При цьому, суд не бере до уваги заперечення відповідача щодо безпідставності заявлених вимог, оскільки жодних обставин вважати водія застрахованого транспортного засобу таким, що не мав права його керування, до матеріалів справи не надано; умовами Договору добровільного страхування наземного транспорту № 259423а9к від 19.09.2019 визначено, що до керування застрахованим ТЗ допущені особи, які мають право керувати ТЗ на законних підставах; при цьому до заяви позивача, надісланої відповідачу, як і до матеріалів справи, було додано посвідчення Кузнецова Олександра Олександровича (а.с. 27), що підтверджує його законне право керування транспортними засобами на законних підставах. Одночасно суд зауважує, що страхова виплата позивачем була здійснена на користь ФОП Себесевич Зої Федорівни за ремонт автомобіля Nissan (д/н НОМЕР_1 ), із визначенням вигодонабувача (особа, яка зазнала збитків) ТОВ "ІЗІ Кредит" (код 36183690).
Частинами 1, 2, 3 статті 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до частини 1 статті 14 ГПК України, суд розглядає справи не інакше, як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Враховуючи вказані обставини та те, що відповідач не надав суду жодного доказу, який би спростовував наявність заборгованості перед позивачем, хоча мав можливість скористуватись своїми процесуальними правами та надати документи в обґрунтування своєї позиції по справі, суд приходить до висновку про наявність у справі достатніх правових підстав для задоволення позовних вимог про суми страхового відшкодування в розмірі 3750,73 грн.
Враховуючи те, що суд задовольнив позов повністю, у відповідності ст.129 Господарського процесуального кодексу України, витрати щодо сплати судового збору підлягають стягненню з відповідача у повному обсязі.
На підставі викладеного та керуючись статтями 4, 20, 73, 74, 86, 129, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Акціонерного товариства "Страхова компанія "Мега-Гарант" (61057, місто Харків, вулиця Донця-Захаржевського, 6/8; ідент. код 30035289) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АРКС" (04070, м. Київ, вулиця Іллінська, 8; ідент. код 20474912) 3750,73 грн. страхового відшкодування, а також судовий збір у розмірі 2 270,00 грн.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Стягувач: Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АРКС" (04070, м. Київ, вулиця Іллінська, 8; ідент. код 20474912) .
Боржник: Акціонерне товариство "Страхова компанія "Мега-Гарант" (61057, місто Харків, вулиця Донця-Захаржевського, 6/8; ідент. код 30035289).
Рішення набирає законної сили в строк та порядку, визначеними ст. 241 ГПК України і може бути оскаржене в стоки і в порядку, визначеними ст. 256, 257 ГПК України.
Повне рішення складено "01" лютого 2022 р.
Суддя М.І. Шатерніков