Господарський суд Рівненської області
вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013
про відкладення розгляду справи
01 лютого 2022 року м. Рівне Справа № 918/1022/21
Господарський суд Рівненської області у складі головуючого судді Торчинюка В.Г., розглянувши заяву ОСОБА_1 про визнання грошових вимог та матеріали справи
про неплатоспроможність ОСОБА_3 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 )
Сторони не забезпечили явку уповноважених представників.
ОСОБА_3 звернулася до Господарського суду Рівненської області із заявою про відкриття провадження у справі про свою неплатоспроможність в порядку Книги четвертої Кодексу України з процедур банкрутства.
Ухвалою суду від 21 грудня 2021 року відкрито провадження у справі № 918/1022/21 про неплатоспроможність боржника ОСОБА_3 , введено мораторій на задоволення вимог кредиторів боржника ОСОБА_3 . Проведення попереднього засідання суду призначено на 01 лютого 2022 року.
21 січня 2022 року через відділ канцелярії ОСОБА_1 подав заяву про грошові вимоги до боржника, відповідно до якої заявник просить суд визнати грошові вимоги до ОСОБА_3 у розмірі 170 000 грн 00 коп., та включити їх до реєстру вимог кредиторів.
Ухвалою суду від 21 січня 2022 року прийнято заяву ОСОБА_1 про грошові вимоги до боржника до розгляду та призначено розгляд заяви у попередньому засіданні на 01 лютого 2022 р. на 11:20 год.
Зобов'язано керуючого реструктуризацією розглянути заяву та надати кредитору і суду нормативно-документальне обґрунтування щодо визнання або відхилення кредиторських вимог у відповідності до вимог ч. 5 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства. Докази повідомлення кредитора про результати розгляду грошових вимог надати суду.
27 січня 2022 року через відділ канцелярії та документального забезпечення суду арбітражним керуючим Янчуком Володимиром Володимировичем було подано відомості про результати розгляду вимог кредиторів, звіт про надіслані кредиторам фізичної особи ОСОБА_3 повідомлення про результати розгляду грошових вимог та їх отримання кредиторами. Окрім того, арбітражним керуючим подано звіт арбітражного керуючого (керуючого реструктуризацією) щодо перевірки декларації боржника та звіт щодо оплати послуг керуючого реструктуризацією у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_3 .
01 лютого 2022 року через відділ канцелярії та документального забезпечення суду кредитор ОСОБА_1 подав заяву, в якій просить суд перенести попереднє засідання на іншу дату у зв'язку з незадовільним станом здоров'я.
У судове засідання 01 лютого 2022 року учасники процесу не забезпечили явку уповноважених представників, хоча про місце дату та час судового засідання були повідомлені належним чином.
Розглянувши документи і матеріали, які подані учасниками судового процесу, з'ясувавши обставини на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, безпосередньо дослідивши докази у справі, господарський суд встановив наступне.
Відповідно до п.1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.
Cтаттею 1 Кодексу України з процедур банкрутства визначено, що кредитор - юридична або фізична особа, а також контролюючий орган, уповноважений відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, та інші державні органи, які мають вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника.
В розрізі даної статті законодавець здійснює класифікацію кредиторів по категоріям, а саме: забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких до боржника або іншої особи забезпечені заставою майна боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли після відкриття провадження у справі про банкрутство.
Відповідно до ч. 1 ст. 122 Кодексу України з процедур банкрутства подання кредиторами грошових вимог до боржника та їх розгляд керуючим реструктуризацією здійснюються в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб.
Так, згідно ч. 1 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства, конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.
Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.
22.12.2021 року оприлюднено на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника ОСОБА_3 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ), де зазначено граничний строк на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника, а саме - протягом тридцяти днів від дня офіційного оприлюднення повідомлення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.
Судом встановлено, що в межах значеного граничного строку до суду в строк, встановлений ч. 1 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства, із заявою про визнання грошових вимог до боржника звернувся:
- ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , ІН НОМЕР_2 ), в якій просить суд визнати грошові вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_3 в сумі 170 000, 00 (сто сімдесят тисяч) грн 00 коп. основного боргу.
Відповідно до ст. 113 Кодексу України з процедур банкрутства, провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи-підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених цією Книгою.
Згідно абз. 1 ч. 2 ст. 47 Кодексу України з процедур банкрутства, у попередньому засіданні господарський суд розглядає всі вимоги кредиторів, що надійшли протягом строку, передбаченого ч. 1 ст. 45 цього Кодексу, у тому числі щодо яких були заперечення боржника або розпорядника майна.
Завданням господарського суду у попередньому засіданні є перевірка заявлених до боржника грошових вимог конкурсних кредиторів, які можуть підтверджуватися або первинними документами (угодами, накладними, рахунками, актами виконаних робіт тощо), що свідчать про цивільно-правові відносини сторін та підтверджують заборгованість боржника перед кредитором, або рішенням юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення такого спору (аналогічна правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 29.01.2019 р. у справі № 916/4644/15; Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 10.12.2019 р. у справі № 913/479/18).
Відповідно до ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на не вчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів.
У свою чергу докази відповідно до ст. ст. 76-79 ГПК України повинні бути належними на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Достовірними створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.
Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до норм визначених Кодексом України з процедур банкрутства за результатами попереднього засідання господарський суд визнає розмір вимог кредиторів, які підлягають включенню до реєстру вимог кредиторів, порядок погашення (задоволення) яких відбувається відповідно до черговості, яка встановлена п. 4 ст. 133 даного Кодексу.
Відтак, розглянувши заяву кредитора ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , ІН НОМЕР_2 ), до ОСОБА_3 , що складаються з суми заборгованості, а також документи, що їх підтверджують, суд зазначає наступне.
19.03.2019 року між ОСОБА_1 та боржником ОСОБА_3 укладено договір позики, за яким боржник отримав від кредитора кошти в сумі 170 000, 00 грн, які зобов'язався повернути до 01.03.2020 року, факт передачі коштів підтверджується розпискою на суму 170 000, 00 грн, підписана боржником.
Отже, у боржника виникли зобов'язання перед ОСОБА_1 , щодо повернення грошових коштів в розмірі 170 000, 00 грн.
Частиною 1 ст. 526 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
У ч. 1 ст. 627 ЦК України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Статтею 1046 ЦК України передбачено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей (ч. 2 ст. 1047 ЦК України).
Частиною 1 статті 1049 ЦК України встановлено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.
Письмова форма договору позики внаслідок його реального характеру є доказом не лише факту укладення договору, але й факту передачі грошової суми позичальнику.
Частинами 1 та 2 статті 202 ЦК України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).
Відповідно до частин першої та другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.
Договір позики є двостороннім правочином, а також він є одностороннім договором, оскільки після укладення цього договору всі обов'язки за договором позики, у тому числі повернення предмета позики або рівної кількості речей того ж роду та такої ж якості, несе позичальник, а позикодавець набуває за цим договором тільки права. За своєю суттю розписка про отримання в борг грошових коштів є документом, який видається боржником кредитору за договором позики, підтверджуючи як його укладення, так і умови договору, а також засвідчуючи отримання боржником від кредитора певної грошової суми або речей.
Такий правовий висновок викладено Верховним Судом України у постанові від 18 вересня 2013 року у справі № 6-63цс13.
Факт укладення договору позики не оспорюється ні позикодавцем, ні позичальником.
З розписки, наявної в матеріалах справи, вбачається, що боржник отримав у борг у ОСОБА_1 кошти в розмірі 170 000, 00 грн, які зобов'язувався повернути до 01 березня 2020 року.
Однак, боржник у вказані строки свого обов'язку не виконав, борг позикодавцю не повернув. Таким чином, фізичній особі ОСОБА_1 на підставі вказаних договору та розписки підлягає поверненню борг в розмірі 170 000, 00 грн.
Станом на дату відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_3 заборгованість боржником ОСОБА_1 не повернуто.
Згідно поданого арбітражним керуючим Янчуком В.В. (вих. № 25/02-2022 від 25.01.2022 року) про результати розгляду грошових вимог, керуючий реструктуризацією визнає в повному обсязі грошові вимоги ОСОБА_1 у заявленому розмірі 170 000, 00 грн. з включенням до реєстру вимог кредиторів.
Відтак, дослідивши матеріали поданої ОСОБА_1 заяви, суд вважає за можливе визнати ОСОБА_1 конкурсним кредитором з грошовими вимогами у розмірі 170 000 (сто сімдесят тисяч) грн 00 коп.
Приписами п. 2 ст. 47 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що розпорядник майна (керуючий реструктуризацією) за результатами попереднього засідання вносить до реєстру вимог кредиторів відомості про кожного кредитора, розмір його вимог за грошовими зобов'язаннями, наявність права вирішального голосу в представницьких органах кредиторів, черговість задоволення кожної вимоги.
Також, суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.
Відповідно до ч. 2 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав:1) неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про направлення йому ухвали з повідомленням про дату, час і місце судового засідання;2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними; 3) виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи;4) необхідність витребування нових доказів, у випадку коли учасник справи обґрунтував неможливість з'явлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження.
У відповідності до ст. 216 Господарського процесуального кодексу України суд відкладає розгляд справи у випадках, встановлених частиною другою статті 202 цього Кодексу. Про відкладення розгляду справи або перерву в судовому засіданні, місце, дату і час нового судового засідання або продовження судового засідання суд повідомляє під розписку учасників справи, свідків, експертів, спеціалістів, перекладачів, які були присутніми в судовому засіданні. Учасники справи, свідки, експерти, спеціалісти, перекладачі, які не прибули або яких суд вперше залучає до участі в судовому процесі, повідомляються про судове засідання ухвалами.
Зважаючи на викладене вище, з метою надання уповноваженому представнику кредитора можливості взяти участь у судовому засіданні для розгляду наявних заяв та клопотань, суд дійшов висновку про необхідність відкласти розгляд справи на іншу дату.
Керуючись ст.ст. 202, 216, 234, 235 ГПК України, суд
1. Розгляд справи відкласти на "22" березня 2022 р. на 13:50 год. що відбудеться в приміщенні Господарського суду Рівненської області за адресою: м. Рівне, вул. Набережна, 26-А, в залі судових засідань № 16.
2. Визнати грошові вимоги кредитора ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , ІН НОМЕР_2 ), до боржника ОСОБА_3 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) в сумі 170 000, 00 (сто сімдесят тисяч) грн 00 коп. основного боргу, як вимоги другої черги задоволення.
3. Продовжити керуючому реструктуризацією строк для проведення інвентаризації майна боржника та визначення його вартості до 22.03.2022 року.
4. Продовжити керуючому реструктуризацією боржника строк до 22.03.2022 року для підготовки та подання до Господарського суду Рівненської області плану реструктуризації боргів боржника та звіту про результати перевірки декларацій боржника.
5. При направленні у судове засідання уповноважених представників сторін, останнім мати при собі відповідно до ст. 60 Господарського процесуального кодексу України документи, що підтверджують повноваження представників.
Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення. Ухвали, постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).
Ухвала може бути оскаржена до Північно-західного апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається: http://rv.arbitr.gov.ua.
Суддя Вадим Торчинюк