26 січня 2022 року Справа № 915/1489/20(915/543/21)
м.Миколаїв
Господарський суд Миколаївської області у складi головуючого судді Давченко Т.М.,
за участю секретаря Кнауб А.А.
за відсутності представників сторін,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу № 915/1489/20(915/543/21)
за позовом Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" (код ЄДРПОУ 38727770; пр-т Перемоги, 14, м. Київ, 01135;ел.пошта: info@uspa.gov.ua)
в особі Миколаївської філії державного підприємства "Адміністрація морських портів України" (адміністрація Миколаївського морського порту) (код ЄДРПОУ 38728444; вул. Заводська, 23, м. Миколаїв, 54020; ел.пошта: mf@nik.uspa.gov.ua)
до відповідача: Дочірнього підприємства "Миколаївський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (54029, м.Миколаїв, вул. Галини Петрової, 2-а, код ЄДРПОУ 31159920, електронна адреса: nikolaevoad@adu.com.ua)
про: стягнення грошових коштів в сумі 69 314, 42 грн.,
в межах справи № 915/1489/20 про банкрутство Дочірнього підприємства "Миколаївський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (код ЄДРПОУ 31159920), -
Державне підприємство "Адміністрація морських портів України" в особі Миколаївської філії державного підприємства "Адміністрація морських портів України" (адміністрація Миколаївського морського порту) звернулось до господарського суду Миколаївської області з позовною заявою № 1505/18-01-02/Вих від 21.04.2021 про стягнення з Дочірнього підприємства "Миколаївський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (далі ДП "Миколаївський облавтодор") збитків у сумі 69 314, 42 грн., а також судових витрат.
Підставою позову позивачем зазначено обставини щодо неналежного виконання відповідачем умов договору № 117-В-МИФ-17 від 09.10.2017, а саме: відповідач не склав та не зареєстрував в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні, внаслідок чого позивач втратив право на нарахування податкового кредиту за відповідною сумою податку та відповідно втратив право на зменшення податкового зобов'язання на суму 69 314, 42 грн., тобто позивач поніс збитки.
Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.04.2021 справі присвоєно єдиний унікальний номер 915/543/21 та визначено головуючим у справі суддю Адаховську В.С.
Ухвалою суду від 23.04.2021 визнано обґрунтованою та задоволено заяву головуючого судді Адаховської В.С. про самовідвід.
Розпорядженням керівника апарату господарського суду Миколаївської області від 23.04.2021 № 27 на підставі ухвали суду від 23.04.2021 про самовідвід призначено повторний автоматизований розподіл судової справи № 915/543/21.
Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.04.2021 визначено головуючим у справі суддю Ржепецького В.О.
Ухвалою суду від 28.04.2021 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними матеріалами.
Ухвалою суду від 17.05.2021 передано матеріали справи № 915/543/21 судді господарського суду Миколаївської області Адаховській В.С., в провадженні якої перебуває справа № 915/1489/20 про банкрутство Дочірнього підприємства "Миколаївській облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія автомобільні дороги України, для розгляду спору по суті в межах цієї справи.
Розпорядженнями керівника апарату Господарського суду Миколаївської області від 24.05.2021 № 35, 41 на підставі ухвали суду від 17.05.2021 про передачу матеріалів справи судді, в провадженні якого перебуває справа № 915/1489/20 про банкрутство Дочірнього підприємства "Миколаївській облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія автомобільні дороги України, призначено повторний автоматизований розподіл судової справи № 915/543/21.
Згідно витягу з протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 24.05.2021 справу № 915/543/21 передано головуючому судді Ковалю С.М.
Згідно витягу з протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 24.05.2021 справу № 915/543/21 передано головуючому судді Адаховській В.С.
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 25.05.2021 у справі №915/543/21 задоволено заяву про самовідвід головуючого у справі Адаховської В.С. у зв'язку з тим, що член сім'ї головуючого у справі судді (чоловік) працює в апараті управління державного підприємства "Адміністрація морських портів України".
На підставі розпорядження керівника апарату господарського суду Миколаївської області від 25.05.2021 року № 44 у зв'язку з прийняттям ухвали суду від 25.05.2021 року про самовідвід головуючого судді Адаховської В.С. здійснено повторний автоматизований розподіл справи № 915/543/21.
Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.05.2021 року справу № 915/543/21 призначено головуючому судді Олейняш Е.М. Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 31.05.2021 року прийнято справу № 915/543/21 до провадження судді Олейняш Е.М. за правилами спрощеного позовного провадження в судовому засіданні. Розгляд справи по суті призначено в судовому засіданні на 24.06.2021 року.
В судовому засіданні 24.06.2021 року судом постановлено ухвалу, яка занесена до протоколу судового засідання, якою оголошено перерву в судовому засіданні до 05.07.2021 року.
В судовому засіданні 05.07.2021 року судом постановлено ухвалу, яка занесена до протоколу судового засідання, якою оголошено перерву в судовому засіданні до 28.07.2021 року.
При цьому, ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 29.04.2021 року у справі №915/1489/20 (суддя Адаховська В.С.), зокрема, відкрито провадження у справі про банкрутство Дочірнього підприємства "Миколаївський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (54029, м. Миколаїв, вул. Галини Петрової, 2-А, код ЄДРПОУ 31159920); введено процедуру розпорядження майном боржника.
29.06.2021 суддею Адаховською В.С. у справі №915/1489/20 заявлено самовідвід.
Розпорядженням керівника апарату Господарського суду Миколаївської області №57 від 30.06.2021 відповідно до приписів Положення про автоматизовану систему документообігу суду та на виконання абзацу а) підпункту 3.6.1 пункту 3.6 Засад використання автоматизованої системи документообігу Господарського суду Миколаївської області призначено повторний автоматизований розподіл даної судової справи.
Окрім того, за вказаним розпорядженням усі не розглянуті судові справи, провадження в яких відкрито за позовними заявами (заявами), які пов'язані із судовою справою № 915/1489/20 (про банкрутство Дочірнього підприємства "Миколаївський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України", ідентифікаційний код 31159920), а також інші заяви, скарги, клопотання подання тощо, не розглянуті у зазначеній судовій справі, відповідно до приписів Кодексу України з процедур банкрутства та на виконання вимог підпункту 3.3.4. пункту 3.3. Засад використання автоматизованої системи документообігу Господарського суду Миколаївської області підлягають передачі головуючому судді, який буде визначений автоматизованою системою документообігу для розгляду судової справи № 915/1489/20.
Згідно витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.06.2021 головуючим суддею у справі № 915/1489/20 призначено суддю Давченко Т.М.
Ухвалою суду від 05.07.2021 суддею Давченко Т.М. справу банкрутство Дочірнього підприємства "Миколаївський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (ідентифікаційний код 31159920) прийнято до свого провадження.
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 07.07.2021 (суддя Олейняш Е.М.) передано матеріали справи №915/543/21 судді Господарському суду Миколаївської області Давченко Т.М., в провадженні якої перебуває справа №915/1489/20 про банкрутство Дочірнього підприємства "Миколаївський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (код ЄДРПОУ 31159920), для розгляду спору в межах цієї справи.
Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи № 915/543/21 між суддями від 08.07.2021 визначено головуючим у справі суддю Давченко Т.М.
Ухвалою від 12.07.2021 суддею Давченко Т.М. прийнято до свого провадження справу № 915/543/21, ухвалено розгляд справи розпочати спочатку за правилами загального позовного провадження в межах справи № 915/1489/20 про банкрутство Дочірнього підприємства "Миколаївській облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія автомобільні дороги України"(ідентифікаційний код 31159920) та присвоїти справі №915/1489/20(915/543/21), підготовче засідання призначено на 27.07.2021, встановлено учасникам справи строки для подання до суду заяв по суті справи.
Ухвалою від 28.07.2021, занесеною до протоколу судового засідання, підготовче засідання відкладено на 08.09.2021.
Ухвалою від 08.09.2021, занесеною до протоколу судового засідання, продовжено строк підготовчого провадження у справі, підготовче засідання відкладено на 12.10.2021.
Ухвалою від 12.10.2021, занесеною до протоколу судового засідання, закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті в судовому засіданні 10.11.2021. У вказану дату судове засідання не відбулося, тому ухвалою суду від 19.11.2021 учасників справи повідомлено про призначення судового засідання в даній справі на 22.12.2021.
16.12.2021 позивачем подано клопотання, за змістом якого він заперечує позовні вимоги у повному обсязі та просить розглянути справу без участі його представника.
У судовому засіданні 22.12.2021 за клопотанням відповідача оголошено перерву до 26.01.2022.
Позивач, повідомлений належним чином про дату та час розгляду справи (том 2 а.с. 188) свого представника у судове засідання 26.01.2022 не скерував, про причини неявки суд не повідомив.
Відповідач, повідомлений належним чином про дату та час розгляду справи (том 2 а.с.189) у судове засідання 26.01.2022 не з'явився, правом щодо надання відзиву не скористався, заперечень по суті заявлених позивачем вимог не надав.
За приписами п. 1 ч. 3 ст. 202 ГПК України якщо учасник справи був належним чином повідомлений про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника, зокрема, у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
Враховуючи наведене та те, що явка учасників справи не визнавалася судом обов'язковою, а участь у засіданні суду є правом, а не обов'язком сторони, суд, керуючись засадами рівності учасників судового процесу перед законом і судом, розумності строків розгляду справи, доходить висновку про можливість розгляду справи по суті в судовому засіданні 26.01.2022 за відсутності представників учасників справи та згідно ст. 165 ГПК України за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до ч. 1 ст. 3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Згідно із ч. 6 ст. 12 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
21.10.2019р. введено у дію Кодекс України з процедур банкрутства, згідно ч.2 Прикінцевих і Перехідних Положень якого, Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом втратив чинність з цього моменту.
Відповідно до ч.ч.1,2 ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства визначено, що спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими ГПК, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
Господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника.
Склад учасників розгляду спору визначається відповідно до ГПК України.
Господарський суд розглядає спори, стороною в яких є боржник, за правилами, визначеними ГПК України. За результатами розгляду спору суд ухвалює рішення.
Статтями 73, 74 ГПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до статті 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Як слідує з положень ст. 77, 78 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.
Відповідно до змісту ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
За наслідками проведеного судового засідання 26.01.2011, судом у відповідності до приписів ст.ст. 233, 240 Господарського процесуального кодексу України, було підписано вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши всі наявні докази, оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.
Між Дочірнім підприємством "Миколаївський Облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія" Автомобільні дороги України", (далі по тексту - Учасник, Відповідач) та Державним підприємством «Адміністрація морських портів України» в особі Миколаївської філії державного підприємства «Адміністрація морських портів України» (адміністрація Миколаївського морського порту), (далі по тексту - Замовник, Позивач) 09.10.2017 укладено договір № 117-В-МИФ-17, (далі по тексту -Договір) за умовами якого відповідно до п. 1.1., Учасник зобов'язується власними силами та/або залученими силами, витратними матеріалами, технічними засобами та обладнанням, на свій ризик виконати інші завершальні будівельні роботи за кодом ДК 021:2015 45450000-6 (послуги з поточного ремонту автомобільних доріг та пішохідних доріжок), (надалі -робота) згідно Технічного завдання (Додаток № 1), що є невід'ємною частиною цього Договору.
Відповідно до п. 1.2. Договору, Замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконані роботи в порядку та на умовах, визначених цим Договором.
Згідно п. 2.1. Договору, в редакції Додаткової угоди № 1 від 27.12.2017, договірна ціна робіт, виконання яких доручається Учаснику, відповідно до Кошторисної документації (Додаток № 2), що є невід'ємною частиною цього Договору, становить 415 886,54 грн., в тому числі ПДВ (20%) -69 314,42 грн.
Відповідно до п. 3.1. Договору Учасник зобов'язаний виконати роботи протягом 60 (шістдесяти) календарних днів з моменту отримання, згідно умов цього Договору, попередньої оплати (авансу) та доступу до об'єкта для виконання робіт.
Пунктом 3.3. Договору визначено, що датою закінчення виконання робіт вважається дата прийняття Замовником останнього акту приймання виконаних будівельних робіт (примірна форма № КБ-2в).
Договір набирає чинності з моменту його укладення та діє по 341.12.2017 включно.
Відповідно до умов п. 3.3. Договору датою закінчення виконання робіт вважається дата прийняття Замовником останнього акту приймання виконаних будівельних робіт (примірна форма № КБ-2в).
За умовами п. 4.1.16. Договору Учасник (відповідач) зобов'язався надати Замовнику (позивачу) належним чином оформлену податкову накладну/розрахунок коригування податкової накладної, складеної в електронній формі та зареєстрованої в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН) в порядку та строки, визначені законодавством України.
У відповідності до пункту 201.7. статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).
Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням строку реєстрації, включаються до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні/розрахунки коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, але не пізніше ніж через 1095 календарних днів з дати складення податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних.
На виконання п. 3.1., п. 4,1.1. та п. 10.2. Договору, Замовник, платіжним дорученням № 546 від 19.10.2017 перерахував на розрахунковий рахунок Учасника попередню оплату (аванс) у сумі 293 200,00 грн. відповідно до виставленого рахунку від 10.10.2017 № СФ-014.
На виконання п. 3.3., 10.1., 10.3., 10.4. та 11.2. Договору Замовник отримав та підписав 27.12.2017 акти (№ 1 та № 2) приймання виконаних будівельних робіт (примірна форма № КБ-2в) і довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (примірна форма № КБ-3) та 03.01.2018 року здійснив у безготівковій формі шляхом перерахування коштів на поточний рахунок Учасника в повному обсязі остаточний розрахунок за виконані будівельні роботи, що підтверджується платіжними дорученнями № 11 та № 12 від 03.01.2018 на загальну суму 122 686,54 грн. Розрахунок було здійснено на підставі отриманих від Учасника рахунків № 015 від 27.12.2017 на суму 107 584,84 грн. та № 016 від 27.12.2017 на суму 15 101,70 грн., що загалом складає 122 686,54 грн.
В порушення вимог Договору № 117-В-МИФ-17 та положень Податкового кодексу України, протягом встановлених Податковим кодексом строків, Відповідач не склав та не зареєстрував в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні у зв'язку з підписанням документів що підтверджують надання послуг, а саме:
Первинний документДата виникнення податкових зобов'язаньСума для Нарахування податкових зобов'язань (грн.)Сума збитків ДП «АМПУ» (відповідає розміру податкових зобов'язань, грн.)Останній строк реєстрації відповідно до вимог ст. 201 ПКУ
Платіжне доручення №54619.10.2017244 333,3348 866,6715.11.2017
Акт наданих послуг № 127.12.2017256 918,08 - 244 333,33 = 12 584,752 516,9515.01.2018
Акт наданих послуг № 227.12.201789 654,0317 930,8015.01.2018
Як вже зазначалось, надані Відповідачем послуги були оплачені Позивачем 19.10.2017 (аванс) у сумі 293 200,00 грн. (платіжне доручення від 19.10.2017 № 546) та 03.01.2018 (остаточний розрахунок) у сумі 122 686,54 грн. (платіжні доручення від 03.01.2018 № 11 у сумі 15 101,70 грн. та № 12 у сумі 107 584,84 грн.).
Умовами п. 13.9. Договору визначено, що у разі реєстрації Учасником податкової накладної/розрахунку коригування податкової накладної в ЄРПН у строки, що перевищують строки, визначені п. 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, у зв'язку з чим Замовник втрачає право на нарахування податкового кредиту за відповідною сумою податку, Виконавець за першою вимогою Замовника протягом 7 (семи) календарних днів з моменту отримання такої вимоги сплачує Замовнику штраф у розмірі такого податкового кредиту.
Позивач зазначає, що відповідач, в порушення норм Податкового кодексу України за господарськими операціями в рамках виконання договору про надання 117-В-МИФ-17 не склав податкові накладні та не направив їх на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних та станом на дату подачі позову реєстрація податкової накладної не здійснена.
З метою врегулювання даного питання позивач листами № 18-02-01-1635 від 21.03.2018, № 18-02-01-3962 від 04.07.2018, 18-02-01-5431 від 19.09.2018 та 1901/18-03-02/Вих/18 від 11.06.2020 звертався до відповідача з вимогами здійснити усі необхідні заходи щодо складання та реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних згідно чинного законодавства.
Однак, взяті на себе зобов'язання щодо реєстрації податкових накладних Відповідач не виконав, що підтверджується Витягами з Єдиного реєстру податкових накладних на запити від 28.12.2020.
Відсутність факту реєстрації Відповідачем - продавцем послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних призвело до втрати права Позивача на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та, відповідно, втрати права на зменшення податкового зобов'язання на суму 69314,42 грн., тобто Позивач поніс збитки.
У даному випадку позивач, у якості понесених збитків, визначив неотриманий ним податковий кредит на суму ПДВ (69314,42 грн.), внаслідок порушення господарського зобов'язання продавцем щодо реєстрації податкових накладних на суму поставленого товару.
У зв'язку з невиконанням Відповідачем умов договору, Відповідачу було направлено вимогу від 1901/18-03-02/Вих/18 від 11.06.2020, яка залишена відповідачем без відповіді та виконання.
Загальний розмір вимог Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» до Дочірнього підприємства "Миколаївський Облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія" Автомобільні дороги України" становить 69 314,42 грн., що підтверджується бухгалтерською довідкою від 30.12.2020 року № 00001588.
У зв'язку з цим позивач звернувся до суду з даним позовом за захистом свого порушеного права.
Відповідно до ст. 14 Податкового кодексу України (далі - ПК України) податок на додану вартість (ПДВ) це непрямий податок, який нараховується та сплачується відповідно до норм розділу V цього Кодексу (п.п. 14.1.178.); податкове зобов'язання для цілей розділу V цього Кодексу - це загальна сума податку на додану вартість, одержана (нарахована) платником податку в звітному (податковому) періоді (п.п. 14.1.179); податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу (п.п.14.1.181).
Відповідно до пункту 14.1.181 статті 14 ПК України у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, податковий кредит - сума, на яку платник ПДВ має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу. За змістом підпункту "а" пункту 198.1 статті 198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі ввезення їх на митну територію України) та послуг.
Відповідно до пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу. Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму ПДВ на підставі отриманих податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складення податкової накладної. Суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням терміну реєстрації, відносяться до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні/розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, але не пізніше ніж, зокрема, через 365 календарних днів з дати складення податкової накладної.
За змістом пункту 201.1 статті 201 ПК України платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи, та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Пунктом 201.4 статті 201 ПК України визначено, що податкова накладна складається у день виникнення податкових зобов'язань продавця, а пунктом 201.7 статті 201 ПК України визначено, що податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).
Відповідно до пункту 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою; податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або порушення порядку заповнення обов'язкових реквізитів податкової накладної, передбачених пунктом 201.1 статті 201 цього Кодексу, не дає права покупцю на включення сум ПДВ до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми ПДВ, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період. У разі порушення продавцем/покупцем товарів/послуг порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної та/або розрахунку коригування покупець/продавець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого продавця/покупця. Таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів, що настають за граничним терміном подання податкової декларації за звітний (податковий) період, у якому не надано податкову накладну або порушено порядок її заповнення та/або порядок реєстрації в Єдиному реєстрі. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.
Згідно з пунктом 201.10 статті 201 ПК України на продавця товарів/послуг покладено обов'язок в установлені терміни скласти податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних, чим зумовлено обґрунтоване сподівання контрагента на те, що це зобов'язання буде виконано, оскільки тільки підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних суми податку можуть бути віднесені до складу податкового кредиту.
Водночас звернення покупця послуг зі скаргою на продавця, який не виконав передбаченого наведеною нормою обов'язку, відповідно до положень пункту 201.10 статті 201 ПК України у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, не надає покупцю права на включення суми податку з цих операцій до складу податкового кредиту, а можливість подання скарги на цього продавця є лише підставою для проведення документальної позапланової перевірки його контролюючим органом.
Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі № 917/877/17.
Відповідно до частин 1, 2 статті 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) витрати, яких особа зазнала у зв'язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
За змістом статті 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права та законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Зважаючи на зазначені норми, для застосування такого заходу відповідальності як стягнення збитків необхідна наявність усіх елементів складу господарського правопорушення: 1) протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи (порушення зобов'язання); 2) шкідливого результату такої поведінки - збитків; 3) причинного зв'язку між протиправною поведінкою та збитками; 4) вини особи, яка заподіяла шкоду. У разі відсутності хоча б одного із цих елементів відповідальність у вигляді відшкодування збитків не настає.
Таким чином, відповідач з порушенням вимог пункту 201.10 статті 201 ПК України не зареєстрував податкові накладні, у зв'язку з чим позивач був позбавлений права включити суми ПДВ до складу податкового кредиту та, відповідно, скористатись правом на зменшення податкового зобов'язання на суму 69314,42 грн.
З огляду на викладене у цьому випадку є прямий причинно-наслідковий зв'язок між бездіяльністю відповідача щодо виконання визначеного законом обов'язку зареєструвати податкові накладні та неможливістю включення сум ПДВ до податкового кредиту позивача, а також, відповідно, зменшення податкового зобов'язання на зазначену суму, яка фактично є збитками цієї особи.
Положення пункту 201.10 статті 201 ПК України в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, не передбачають можливості включення покупцем товарів/послуг суми ПДВ до податкового кредиту у разі невиконання продавцем обов'язку зі складення та реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних (крім випадків, встановлених податковим законодавством, коли підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту без отримання податкової накладної, є інші документи) при цьому покупець зазначених товарів/послуг має право додати до податкової декларації скаргу на такого продавця, однак подання такої скарги згідно з наведеною нормою у редакції, чинній після 01.01.2015, не є підставою для включення ним сум податку до складу податкового кредиту.
За таких обставин, суд приходить до висновку про наявність усіх елементів складу господарського правопорушення.
Так, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05.06.2019 у справі № 908/1568/18 звернула увагу, що обов'язок продавця зареєструвати податкову накладу є обов'язком платника податку у публічно-правових відносинах, а не обов'язком перед покупцем, хоча невиконання цього обов'язку може завдати покупцю збитків (п. 28).
Також, у зазначеному пункті Великою Палатою Верховного Суду зазначено, що належним способом захисту для позивача може бути звернення до контрагента з позовом про відшкодування збитків, завданих в наслідок порушення контрагентом за договором обов'язку щодо складення та реєстрації податкових накладних.
Окрім цього, у п. 15 постанови від 05.06.2019 у справі № 908/1568/18 Велика Палата дійшла висновку про наявність прямого причинно-наслідкового зв'язку між бездіяльністю відповідача щодо виконання визначеного законом обов'язку зареєструвати податкові накладні та неможливістю включення сум ПДВ до податкового кредиту позивача, а також, відповідно, зменшення податкового зобов'язання на зазначену суму, яка Фактично є збитками цієї особи. Отже, за висновками Великої Палати, наявні усі елементи складу господарського правопорушення.
Позивач довів суду належними та допустимими доказами наявність обставин справи, які входять до предмета доказування.
За таких обставин, підсумовуючи вищевикладене, господарський суд вважає, що позовні вимоги є законними, обґрунтованими, підтвердженими належними та допустимими доказами, а тому підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до ст. 129 ГПК України у разі задоволення позову судові витрати покладаються на відповідача.
Керуючись ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. ст. 232, 233, 236-238, ГПК України, суд, -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Дочірнього підприємства "Миколаївський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (54029, м.Миколаїв, вул. Галини Петрової, 2-а, код ЄДРПОУ 31159920) на користь Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" (код ЄДРПОУ 38727770; пр-т Перемоги, 14, м. Київ, 01135) в особі Миколаївської філії державного підприємства "Адміністрація морських портів України" (адміністрація Миколаївського морського порту) (код ЄДРПОУ 38728444; вул. Заводська, 23, м. Миколаїв, 54020) 69 314,42 грн. збитків та 2270,00 грн. судових витрат.
Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дати складення повного судового рішення.
Рішення може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені статтею 256 і підпунктом 17.5 пункту 17 Розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст рішення складено та підписано " 04" лютого 2022 року.
Суддя Т.М.Давченко