79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
03.02.2022 Cправа № 918/1076/21
Господарський суд Львівської області у складі судді Трускавецького В. П., розглянувши по суті матеріали справи
за позовом: Служби автомобільних доріг у Рівненській області, м. Рівне,
до відповідача:Товариства з обмеженою відповідальністю «Ромус - Поліграф», м. Львів,
про: стягнення 5'100,00 грн збитків.
Представники сторін не викликались (не повідомлялись).
Встановив:
На розгляд Господарського суду Львівської області за підсудністю з Господарського суду Рівненської області передано позовну заяву Служби автомобільних доріг у Рівненській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ромус - Поліграф» про стягнення 5'100,00 грн збитків.
Ухвалою суду від 10.01.2022 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників.
Через систему «Електронний суд» представником відповідача подано заяву (вх. № 174/22 від 05.01.2022) про вступ його у справу як представника, у якій заявник просить надати доступ до електронної справи.
19 січня 2022 року на поштову адресу суду надійшов відзив на позовну заяву.
З'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд дійшов висновку про необхідність призначення судового засідання з викликом сторін, для додаткового з'ясування усіх обставин, якими сторони обґрунтовують свої вимоги і заперечення.
Процесуально, статтею 248 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини першої статті шостої даної Конвенції (§ 66, § 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі «Смірнова проти України»).
Відповідно частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України, одними з основних засад (принципів) господарського судочинства є добросовісність та неприпустимість зловживання процесуальними правами.
Суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України (ч. 1, 2 ст. 12 ГПК України).
При цьому суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість, запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов'язків (частина 5 статті 13 ГПК України).
Відповідно до частини 1 статті 43 Господарського процесуального кодексу України, учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами, зловживання процесуальними правами не допускається. Під добросовісністю у господарському процесі слід розуміти з необхідність сумлінної та чесної поведінки учасників справи при виконанні своїх процесуальних обов'язків і здійсненні своїх суб'єктивних прав.
Позивач обґрунтовує даний позов тим, що через невиконання відповідачем Договору № 77-АГ від 22.04.2021 в частині поставки товару (паперу) Служба автомобільних доріг у Рівненській області була позбавлена можливості здійснювати фінансово-господарську діяльність та була змушена закупити товар за більшою ціною, відтак, понесла збитки у розмірі 5'100,00 грн.
Згідно із статтею 225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.
Як вбачається із наведеної статті, збитки як правова категорія включають в себе й упущену вигоду, яка відрізняється від реальних збитків тим, що реальні збитки характеризують зменшення наявного майна потерпілого (проведені витрати, знищення і пошкодження майна тощо), а у разі упущеної вигоди наявне майно не збільшується, хоча і могло збільшитися, якби не правопорушення. Тобто упущена вигода відображає різницю між реально можливим у майбутньому потенційно отриманим майном та вже наявним майном.
Від виду збитків напряму залежить процес доказування у даній справі. Як з'ясовано судом, позивач у позовній заяві не обґрунтовує збитки ні як упущена вигода, ні як реальні збитки.
Тому суд вважає за необхідне зобов'язати Службу автомобільних доріг у Рівненській області додатково надати письмові обґрунтування щодо підстав стягнення заявлених збитків у контексті реальних збитків чи упущеної вигоди.
Згідно з частиною 5 статті 252 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, тощо (ч. 15 ГПК України).
Так, задля виконання завдань господарського судочинства, які превалюють над будь-якими міркуваннями у судовому процесі, у зв'язку із необхідністю з'ясування обставин, що мають безпосередній вплив на вирішення даного спору, суд вважає за необхідне з власної ініціативи призначити у даній справі судове засідання, у яке викликати представників сторін.
Керуючись ст.ст. 2, 4, 15, 120, 121, 233, 234, 235, 248, 250, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Судове засідання з розгляду справи по суті призначити на 01.03.22 о 14:00 год., яке відбудеться в приміщенні Господарського суду Львівської області (адреса: 79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128, 2-й поверх).
2. Зобов'язати позивача надати письмові обґрунтування щодо підстав стягнення заявлених збитків як реальних збитків чи упущеної вигоди.
3. Викликати в судове засідання представників сторін.
4. Звернути увагу сторін, що
4.1. Заяви та клопотання, які подаються до суду, повинні відповідати статтям 169-170 Господарського процесуального кодексу України.
4.2. У випадку подання доказів до суду у всіх учасників справи існує обов'язок надіслання копій таких доказів усім іншим учасникам справи заздалегідь (частина 9 статті 80 Господарського процесуального кодексу України).
Інформацію про справу можна отримати за такою веб-адресою: http://court.gov.ua/fair/sud5015.
Довести до відома сторін, що відповідно до пункту 4 частини 1 статті 135 Господарського процесуального кодексу України суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід державного бюджету з відповідної особи штрафу у сумі від одного до десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадку, зокрема, невиконання процесуальних обов'язків, зокрема ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу, ненадання копії відзиву на позов, відповіді на відзив, заперечення іншому учаснику справи у встановлений судом строк.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
Суддя Трускавецький В.П.