вул. В'ячеслава Чорновола, 29/32, м. Кропивницький, 25022,
тел. (0522) 32 05 11, факс 24 09 91, код ЄДРПОУ 03499951,
e-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua, web: http://kr.arbitr.gov.ua
04 лютого 2022 рокуСправа № 912/3414/21
Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Тимошевської В.В. розглянув у порядку спрощеного позовного провадження справу № 912/3414/21
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "ОЛІС ЛТД", 69014, Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Карпенка-Карого, 47
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "НЕГОЦИАНТ ЛОГІСТІК 20", 25014, м. Кропивницький, просп. Інженерів, буд. 15А
про стягнення 67 708,95 грн
Без виклику сторін (судове засідання не проводилось).
Товариство з обмеженою відповідальністю фірма "ОЛІС ЛТД" (далі - ТОВ фірма "ОЛІС ЛТД", позивач) звернулось до господарського суду з позовною заявою з вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю "НЕГОЦИАНТ ЛОГІСТІК 20" (далі - ТОВ "НЕГОЦИАНТ ЛОГІСТІК 20", відповідач) про стягнення 50 950,29 грн основного боргу, 356,48 грн інфляційних втрат, 636,47 грн 3% річних, 3 454,11 грн пені, 5 095,02 грн штрафу, нарахованого за односторонню зміну умов Договору, пов'язаних з строком проведення оплати поставленої продукції в розмірі 10% від вартості поставленої продукції, 5 095,02 грн штрафу, нарахованого з підстав односторонньої відмови від виконання зобов'язань щодо оплати за поставлену продукцію в розмірі 10% від вартості поставленої продукції, 2 121,56 грн 10% річних за користування грошима, а всього 67 708,95 грн, з покладенням на відповідача витрат по сплаті судового збору.
В обґрунтування позовних вимог вказано про неналежне виконання ТОВ "НЕГОЦИАНТ ЛОГІСТІК 20" зобов'язань за договором поставки №23/09 (з дистриб"юторським застереженням) від 23.09.2020 щодо оплати вартості поставленої продукції.
Ухвалою від 10.12.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №912/3414/21 за правилами спрощеного позовного провадження. Розгляд справи вирішено здійснювати без повідомлення учасників справи за наявними матеріалами. Сторонам встановлено строк для подання заяв по суті справи.
28.12.2022 від позивача надійшло клопотання про уточнення розрахунку загальної суми заборгованості, згідно якого зазначено, що за розрахунком позовних вимог правильна сума загальної заборгованості становить 67 708,95 грн.
Суд враховує, що згідно вказаної заяви позивач не змінює розмір загальної суми заборгованості, а тому підстави для винесення окремої ухвали щодо такої заяви в порядку ст. 46 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) відсутні.
Як зазначено вище, заявлені позивачем до стягнення складові суми заборгованості сумарно складають 67 708,95 грн.
Відповідач відзиву на позов не подав, ухвала суду про відкриття провадження від 10.12.2021 повернута органом поштового зв'язку без вручення адресату з відміткою: "Адресат відсутній за вказаною адресою".
Суд зазначає, що згідно норм ГПК України, для цілей визначення підсудності відповідно до цього Кодексу місцезнаходження юридичної особи та фізичної особи - підприємця визначається згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (ч. 3 ст. 27).
Частиною ч. 5 ст. 176 ГПК України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статі 120 цього Кодексу.
Згідно пункту 4 ч. 6 ст. 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місце проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Судом сформовано Витяг з ЄДРПОУ щодо відповідача, згідно якого встановлено, що офіційне місцезнаходження ТОВ "НЕГОЦИАНТ ЛОГІСТІК 20" відповідає адресі, яка зазначена у позові та за якою надсилалась ухвала суду про відкриття провадження у справі, а саме: м. Кропивницький, проспект Інженерів, 15А.
Вказана адреса також зазначена в інших документах, що додані до позову. В матеріалах справи відсутні відомості щодо іншої адреси відповідача.
Таким чином, судом дотримано вимоги ГПК України щодо порядку надсилання ухвали суду про відкриття провадження у даній справі, з підстав чого відповідач, згідно з положеннями п. 4 ч. 6 ст. 242 ГПК України, вважається таким, що належним чином повідомлений про розгляд справи.
Згідно ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Враховуючи наведене та беручи до уваги необхідність забезпечення прав осіб на доступ до правосуддя, передбаченого Конституцією України і гарантованого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (право на справедливий суд), суд розглядає справу за наявними матеріалами.
Відповідно до ч. 4 ст. 240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Частиною 1 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.
Відповідно до ч. 8 ст. 252 ГПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
Дослідивши докази у справі і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справии, судом встановлено наступні обставини.
23.09.2020 між ТОВ фірма "ОЛІС ЛТД" (Постачальник) та ТОВ "НЕГОЦИАНТ ЛОГІСТІК 20" (Дистриб'ютор) укладено договір поставки (з дистриб'юторським застереженням) № 23/09 з протоколом розбіжностей (надалі - Договір, а.с. 12-29).
Згідно Договору, Постачальник зобов'язується протягом дії цього Договору передавати Дистриб'ютору Продукцію, окремими, попередньо узгодженими партіями, за цінами, в асортименті (за номенклатурою) у кількості, які узгоджуються шляхом виставлення Рахунків та подальшого оформлення Накладних чи інших документах, які є невід'ємною частиною даного Договору, а Дистриб'ютор зобов'язаний оплатити Продукцію в строки та на умовах, визначених цим Договором (пункту 2.1.).
Загальний обсяг Продукції, що поставляється за цим Договором, визначається протягом терміну дії Договору з урахуванням кількості і асортименту (номенклатури) Продукції за всіма поставленими, за цим Договором, окремим партіям Продукції (пункт 2.2.).
Найменування (номенклатура, асортимент) та кількість продукції, що поставляється за даним договором, вказуються у специфікаціях, які є невід'ємною частиною цього договору. Сторони домовилися, що у разі відсутності окремої специфікації підписаної Сторонами на відповідну поставку, найменування (номенклатура, асортимент), ціна і кількість продукції вказуються у відповідній видаткової накладної на поставку Продукції, яка в даному випадку буде прирівнюватися до специфікації (пункт 2.3.).
Продукція купується Дистриб'ютором для подальшої її реалізації оптом та/або в роздріб третім особам, закладам, установам, організаціям на умовах передбачених цим Договором (пункт 2.4.).
Ціна на Продукцію визначається в Накладних та/або Специфікаціях при передачі кожної партії Продукції. Ціна на Продукцію встановлюється в національній валюті України - гривні, з врахуванням податку на додану вартість. (пункт 4.1.).
Дистриб'ютор зобов'язується провести повний розрахунок за отриману партію Продукції протягом 21 (двадцяти одного) календарного дня, які починають вираховуватися з дати отримання Продукції зазначеної у Накладній. Якщо дата оплати припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, оплата повинна бути здійснена в наступний за ним банківський день. (пункт 5.1. в редакції протоколу розбіжностей).
У разі порушення строку проведення розрахунків за Продукцію Дистриб'ютор зобов'язується сплатити Постачальнику суму боргу, а також пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України, яка діяла в продовж всього строку порушення, від суми простроченого платежу, а також оплатити фактичні збитки, витрати, що були понесені Постачальником з підстави порушення Дистриб'ютором строку проведення оплати (пункт 9.3.).
Сторони дійшли згоди, що у разі порушення Дистриб'ютором грошового зобов'язання, останній, на вимогу Постачальника зобов'язаний сплатити крім суми боргу, з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, також 3 відсотки річних від простроченої суми (пункт 9.4. в редакції протоколу розбіжностей).
Сторони дійшли згоди, що у разі порушення Дистриб'ютором строків оплати за Продукцію, вважається, що Дистриб'ютор в односторонньому порідку змінив умови цього Договору, а саме умови пов'язані із строком проведення оплати за поставлену Продукцію (пункт 9.5.).
Сторони дійшли згоди, що у разі порушення Дистриб'ютором строку проведення оплати за поставлену Продукцію більш ніж на 10 календарних днів, вважається, що Дистриб'ютор в односторонньому порядку відмовився від виконання зобов'язань щодо проведення оплати за поставлену Продукцію (пункт 9.6.).
Сторони дійшли згоди, що у разі односторонньої відмови Дистриб'ютора від виконання зобов'язань щодо оплати за поставлену Продукцію та/чи односторонньої зміни умов договору, останній сплачує Постачальнику штраф у розмірі 10% (десять відсотків) від вартості поставленої Продукції чи Продукції оплата якої відбулася із порушенням умов попередньо погоджених Сторонами. При цьому зобов'язання по виплаті неустойки, у вигляді передбаченого, цим пунктом штрафу, виникає у Дистриб'ютора з дня наступного за останнім календарним днем 10-ти денного строку, встановленого п.9.6. цього Договору. (пункт 9.7. в редакції протоколу розбіжностей).
Сторони дійшли згоди, що у разі несвоєчасного проведення Дистриб'ютором оплати за отриману Продукцію, Дистриб'ютор зобов'язаний сплатити Постачальнику 10 процентів річних за користування грошима (пункт 9.8. в редакції протоколу розбіжностей).
Договір набуває чинності з дати його укладання, зазначеної на першому листі, та діє до 31 грудня 2020 року включно, а в частині виконання взятих Сторонами, за цим Договором, зобов'язань - до часу їх повного виконання (пункти 11.1, 11.2).
У разі відсутності заяви наданої однією із Сторін щодо припинення строку дії цього Договору, договір вважається автоматично пролонгованим на 12 календарних місяців на тих самих умовах що діяли на час пролонгації (пункт 11.3.).
Відповідно до видаткових та товарно-транспортних накладних ТОВ фірма "ОЛІС ЛТД" поставлено, а ТОВ "НЕГОЦИАНТ ЛОГІСТІК 20" отримано продукцію за Договором на загальну суму 50 950,29 грн, а саме:
за видатковою накладною і товарно-транспортною накладною № ОЛ-0002502 від 08.06.2021 на суму 43 571,81 грн;
за видатковою накладною і товарно-транспортною накладною № ОЛ-0002670 від 15.06.2021 на суму 7 378,48 грн (а.с. 31-34).
28.09.2021 ТОВ фірма "ОЛІС ЛТД" направлено ТОВ "НЕГОЦИАНТ ЛОГІСТІК 20" претензію з вимогою оплати товару (а.с. 42).
Відсутність оплати стало підставою для звернення з позовом у даній справі.
Норми права, застосовані судом.
За правилами ч. ч. 1, 2 ст. 67 Господарського кодексу України відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів. Підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.
Згідно ст. ст. 173, 174 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 509 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення зобов'язання, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію, зокрема, господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України (ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України).
Відповідно до частини 1 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу (ч. 6 ст. 265 Господарського кодексу України).
В силу приписів ст. 663 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.
Покупець, згідно ч. 1 ст. 691, ч.ч. 1, 2 ст. 692 Цивільного Кодексу України, зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.
Згідно ст. 694 Цивільного кодексу України, договором купівлі-продажу може бути передбачений продаж товару в кредит з відстроченням або з розстроченням платежу (ч. 1). Якщо покупець прострочив оплату товару, на прострочену суму нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути оплачений, до дня його фактичної оплати (ч. 5).
Стаття 610 Цивільного кодексу України визначає, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до частини другої статті 193, статей 216, 218 Господарського кодексу України порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.
У сфері господарювання, згідно з частиною 2 статті 217, частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України, застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно з частиною 4 ст. 231 Господарського кодексу України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Статтею 549 Цивільного кодексу України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі (ст. 547 Цивільного кодексу України).
Статтею ст. 625 Цивільного кодексу України встановлено відповідальність за порушення грошового зобов'язання. Частиною першою цієї статті визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. У частині другій зазначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За правилами ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. (ч.ч. 1-4 ст. 13).
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86).
Мотивована оцінка доводів сторін та поданих доказів.
На підставі укладеного Договору поставки (з дистриб'юторським застереженням) № 23/09 від 23.09.2020, укладеного з протоколом розбіжностей, між сторонами виникли зобов'язання, в силу яких позивач зобов'язався поставити відповідачеві продукцію, а відповідач - прийняти та оплатити таку продукцію в установленому Договором порядку.
Оформленими між сторонами видатковими і товарно-транспортними накладними № ОЛ-0002502 від 08.06.2021 на суму 43 571,81 грн і № ОЛ-0002670 від 15.06.2021 на суму 7 378,48 грн підтверджено отримання відповідачем продукції на загальну суму 50 950,29 грн.
Вказані видаткові та товарно-транспортні накладні містять всі необхідні реквізити згідно вимог ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", зокрема підпис та печатку обох учасників, а тому є належними і допустимими доказами на підтвердження поставки продукції за Договором.
Як зазначено вище, згідно Договору поставка Товару здійснювалась на умовах відстрочення платежу, а саме - строк оплати протягом 21 календарного дня з дати отримання продукції, яка зазначена у накладній (пункт 5.1. Договору в редакції протоколу розбіжностей).
Таким чином, строк оплати продукції за накладною від 08.06.2021 становить до 29.06.2021 включно, за видатковою накладною від 15.06.2021 - до 06.07.2021 включно.
З підстав викладеного та враховуючи відсутність в матеріалах справи доказів оплати вартості поставленої продукції, позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу в розмірі 50 950,29 грн є доведеними та підлягають задоволенню повністю.
Відсутність повної оплати вартості товару в установлений строк є порушенням зобов'язання в розумінні наведених вище норм законодавства, що дає підстави для застосування штрафних санкцій за вказане порушення у розмірі, визначеному Договором, а також для нарахування інфляційних і річних згідно ст. 625 Цивільного кодексу України.
Окрім того, згідно пункту 9.8. Договору в редакції протоколу розбіжностей сторони узгодили сплату Постачальнику 10 процентів річних за користування коштами у разі несвоєчасного проведення Дистриб'ютором оплати.
Суд зазначає, що проценти річних, про які йдеться у ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, необхідно відрізняти від процентів за користування чужими коштами, передбачених статтею 536 названого Кодексу.
Так, стягнення процентів річних є заходом відповідальності за порушення грошового зобов'язання і одночасно - способом захисту майнового права та інтересу кредитора, тобто зобов'язанням сплатити кошти, тоді як проценти, зазначені у ст. 536 Цивільного кодексу України, - це плата за користування чужими коштами, в тому числі за користування товарним кредитом (ч. 5 ст. 694 ЦК України).
Підставами для застосування до правовідносин сторін ст. 536 Цивільного кодексу України є, по-перше, факт користування чужими коштами, по-друге - встановлення розміру відповідних процентів договором або чинним законодавством. Спільним для цих процентів є те, що вони нараховуються саме у зв'язку з користуванням чужими коштами. Положення ж ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України в частині сплати процентів річних застосовуються за наявності порушення грошового зобов'язання. Саме тому, зокрема, якщо в законі або в укладеному сторонами договорі передбачено розмір процентів за користування чужими коштами (ст. 536 ЦК України), то це не позбавляє кредитора права звернутися до боржника з позовом про стягнення як зазначених процентів, так і трьох процентів річних (якщо інший їх розмір не передбачено договором або законом) - за наявності порушення боржником грошового зобов'язання.
При цьому суд, керуючись приписами ч. 4 ст. 236 ГПК України, враховує правову позицію Верховного Суду щодо правомірності одночасного стягнення відсотків за користування товарним кредитом, штрафу, інфляційних втрат і 3% річних, викладену в постановах від 10.09.2018 по справі №908/24/18, від 18.12.2018 по справі №908/639/18 та від 03.12.2019 по справі №902/235/19.
Перевіривши розрахунок позивача та в межах визначеного позивачем періоду нарахування, суд наводить наступний розрахунок пені, процентів та інфляційних втрат:
за видатковою накладною від 08.06.2021 на суму простроченої оплати в розмірі 43 571,81 грн за період з 30.06.2021 по 29.11.2021: пеня - 2 991,53 грн; 3% річних - 547,93 грн; 10% річних за користування грошовими коштами - 1 826,43 грн;
інфляційні за період липень-жовтень 2021 - 875,13 грн;
за видатковою накладною від 15.06.2021 на суму простроченої оплати в розмірі 7378,48 грн за період з 07.07.2021 по 29.11.2021: пеня - 485,36 грн; 3% річних - 88,54 грн; 10% річних за користування грошовими коштами - 295,14 грн;
інфляційні за період липень-жовтень 2021 - 148,20 грн.
Згідно наведеного розрахунку, сукупно розмір вказаних нарахувань становить: 3 476,89 грн пеня, 636,47 грн 3% річних, 2 121,57 грн 10% річних за користування грошовими коштами та 1 023,33 грн інфляційні нарахування.
Поряд з цим, по окремими нарахуванням позивач просить стягнути менші суми, а тому позовні вимоги у вказаній частині підлягають задоволенню повністю в межах заявлених позивачем сум, а саме: 356,48 грн інфляційних втрат, 636,47 грн 3% річних, 3 454,11 грн пені та 2 121,56 грн 10% річних за користування грошовими коштами.
Крім нарахування пені, сторони погодили в Договорі сплату Дистриб'ютором штрафу за односторонню відмову Дистриб'ютора від виконання зобов'язань щодо оплати за поставлену Продукцію та/чи односторонню зміну умов Договору у розмірі 10% від вартості поставленої продукції (пункт 9.7. в редакції протоколу розбіжностей).
За змістом пунктів 9.5., 9.6. Договору порушення Дистриб'ютором строків оплати за Продукцію, вважається, що Дистриб'ютор в односторонньому порядку змінив умови цього Договору, а у разі порушення строку проведення оплати більш ніж на 10 календарних днів - вважається, що Дистриб'ютор в односторонньому порядку відмовився від виконання зобов'язань щодо проведення оплати.
Суд враховує, що право встановити в договорі розмір та порядок нарахування штрафу та можливість одночасного стягнення пені та штрафу за порушення окремих видів господарських зобов'язань надано сторонам частинами другою та четвертою ст. 231 Господарського кодексу України.
Одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання за договором, штрафу та пені не суперечить ст. 61 Конституції України, оскільки згідно зі ст. 549 Цивільного кодексу України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.
Однак застосування єдиного виду відповідальності (в даному випадку - штрафу) за односторонню зміну умов Договору та за односторонню відмову від виконання зобов'язань щодо оплати є подвійною відповідальністю за порушення одного і того ж зобов'язання, оскільки прострочення оплати строком більш ніж на 10 календарних днів (пункт 9.6. Договору) охоплюється порушенням зобов'язання щодо строку оплати (пункт 9.5. Договору).
При цьому суд враховує, що зміст прав та обов'язків учасників господарських відносин за договором поставки полягає в тому, що одна сторона (постачальник) зобов'язується поставити товар, а інша сторона (покупець) - прийняти і оплатити вказаний товар (ст. 264 Господарського кодексу України).
Відповідно, неналежне виконання господарського зобов'язання в даному випадку полягає у простроченні відповідачем оплати поставленого товару.
Передбачена в пунктах 9.5., 9.6. Договору зміна і відмова від зобов'язання визначається єдиним порушенням - прострочення оплати.
Стаття 61 Конституції України передбачає, що ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення, і підлягає обов'язковому застосуванню як норма прямої дії.
На підставі викладеного позовні вимоги про стягнення штрафу підлягають частковому задоволенню в розмірі 5 095,02 грн штрафу з розрахунку 10% від вартості поставленої продукції.
У відповідності до вищевикладеного позовні вимоги ТОВ фірма "ОЛІС ЛТД" до ТОВ "НЕГОЦИАНТ ЛОГІСТІК 20" підлягають частковому задоволенню в розмірі 50 950,29 грн основного боргу, 356,48 грн інфляційних втрат, 636,47 грн 3% річних, 3 454,11 грн пені, 5 095,02 грн штрафу та 2 121,56 грн 10% річних за користування грошовими коштами, а всього 62 613,93 грн.
У задоволенні позову в іншій частині суд відмовляє за наведених вище підстав.
Відповідно до ст. 129 ГПК України судовий збір покладається на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Інших судових витрат сторони не заявляють.
Керуючись ст. ст. 74, 76, 77, 129, 233, 236-241, 247--252, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Позовні вимоги задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "НЕГОЦИАНТ ЛОГІСТІК 20" (25014, м. Кропивницький, просп. Інженерів, буд. 15А, ідентифікаційний код 43120294) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "ОЛІС ЛТД" (69014, Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Карпенка-Карого, 47, ідентифікаційний код 20478063) 50 950,29 грн основного боргу, 356,48 грн інфляційних втрат, 636,47 грн 3% річних, 3 454,11 грн пені, 5 095,02 грн штрафу, 2 121,56 грн 10% річних, а також 2 099,19 грн судового збору.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
У задоволенні позову в іншій частині відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення в порядку передбаченому Господарським процесуальним кодексом України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Примірники рішення направити Товариству з обмеженою відповідальністю фірма "ОЛІС ЛТД" за адресою: 69014, Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Карпенка-Карого, 47; Товариству з обмеженою відповідальністю "НЕГОЦИАНТ ЛОГІСТІК 20" за адресою: 25014, м. Кропивницький, просп. Інженерів, буд. 15А.
Повне рішення складено 04.02.2022.
Суддя В.В.Тимошевська