ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
04.02.2022Справа № 910/14089/21
Суддя Господарського суду міста Києва Нечай О.В., розглянувши без виклику сторін (без проведення судового засідання) у спрощеному позовному провадженні матеріали справи
за позовом Державної установи "Управління збірних команд та забезпечення спортивних заходів "Укрспортзабезпечення" (Україна, 01001, м. Київ, вул. Еспланадна, буд. 30-Б; ідентифікаційний код: 03767831)
до Фізичної особи-підприємця Ляшенка Романа Олександровича ( АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 )
про стягнення 59 314,20 грн
Державна установа "Управління збірних команд та забезпечення спортивних заходів "Укрспортзабезпечення" (далі - позивач) звернулась до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Фізичної особи-підприємця Ляшенка Романа Олександровича (далі - відповідач) про стягнення 59 314,20 грн, з яких 13 334,20 грн пені та 45 980,00 грн штрафу.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань за Договором № 48/1418 про закупівлю товарів від 14.06.2021 щодо своєчасної поставки товару.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.09.2021 вказану позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення її недоліків - протягом 10 днів з дня вручення даної ухвали.
01.11.2021 (у встановлений судом строк) до загального відділу діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшла заява про виконання ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.11.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання) та серед іншого встановлено сторонам строки для подання ними відповідних заяв по суті справи.
Частиною п'ятою статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.
Відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, місцезнаходженням відповідача є: АДРЕСА_1 .
На зазначену адресу, відповідно до вищевказаних вимог процесуального закону, судом було направлено копію ухвали про відкриття провадження у справі від 08.11.2021 з метою повідомлення відповідача про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання) та про його право подати, зокрема, відзив на позовну заяву.
24.11.2021 до суду повернулось рекомендоване повідомлення про вручення 17.11.2021 поштового відправлення відповідачеві (копії ухвали про відкриття провадження у справі від 08.11.2021).
Відтак, суд вважає, що відповідач був належним чином повідомлений про розгляд цієї справи та останньому були створені достатні умови для реалізації ним своїх процесуальних прав.
Суд звертає увагу, що відповідачем у системі "Електронний суд" 03.09.2021, тобто до дати відкриття провадження в цій справі, було сформовано відзив на позовну заяву, який 06.09.2021 був зареєстрований відділом діловодства Господарського суду міста Києва за №01-41/1469/21, за змістом якого відповідач як на підставу своїх заперечень посилається на взаємовідносини сторін за іншим договором, що укладений сторонами, а також на інший номер судової справи.
Згідно з ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Враховуючи ту обставину, що поданий відповідачем відзив на позовну заяву не стосується предмета цього спору, справа підлягає розгляду за наявними у ній матеріалами.
Відповідно до ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.
Частиною восьмою статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.
Згідно з ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті
14.06.2021 між Державною установою "Управління збірних команд та забезпечення спортивних заходів "Укрспортзабезпечення" (далі - покупець, позивач) та Фізичною особою-підприємцем Ляшенком Романом Олександровичем (далі - постачальник, відповідач) було укладено Договір № 48/1418 про закупівлю товарів (далі - Договір), відповідно до п. 1.1 якого постачальник зобов'язується поставити та передати у власність покупцю черевики борцівські код ДК 021:2015:18820000-3 Спортивне взуття (далі - товар), а покупець зобов'язується прийняти і оплатити товар в порядку та на умовах, визначених цим Договором.
За умовами пункту 1.2 Договору найменування, одиниці виміру, кількість, ціна за одиницю, вартість, технічні характеристики/параметри, показники якості товару, що закуповується та поставляється за цим Договором, зазначаються у Специфікації товару (Додаток 1 до Договору).
Згідно з п. 2.1 Договору ціна Договору становить 229 900,00 грн без ПДВ.
У пунктах 3.1, 3.2 Договору сторони погодили строк поставки товару до 30.06.2021 та місце поставки товару покупцю: вул. Еспланадна, буд. 30-Б, м. Київ.
Відповідно до пункту 5.3 Договору якщо постачальник не поставить товар у строк, визначений пунктом 3.1 Договору, він на вимогу покупця сплачує штраф у розмірі 20 % від вартості непоставленого товару.
Згідно з п. 10.1 Договір вважається укладеним і набирає чинності з дня його підписання сторонами та діє до 27.12.2021, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.
У Специфікації товару (Додаток № 1 до Договору) сторони погодили найменування товару, одиниці виміру, кількість одиниць, ціну за одиницю та загальну вартість товару - 229 900,00 грн.
Як зазначає позивач, відповідач не виконав договірні зобов'язання та не поставив товар у передбачений пунктом 3.1 Договору строк.
За твердженнями позивача, 12.07.2021 він направив на адресу відповідача претензію щодо невиконання умов Договору, в якій, серед іншого, вимагав у відповідача сплатити штраф у розмірі 45 980,00 грн, проте вказана претензія була залишена без задоволення.
З огляду на викладене, позивач звернувся до суду з цим позовом та просить стягнути з відповідача на свою користь, на підставі ч. 2 ст. 231 Господарського кодексу України та п. 5.3 Договору, пеню в розмірі 13 334,20 грн та штраф у розмірі 45 980,00 грн.
Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про наступне.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Частина перша статті 626 Цивільного кодексу України визначає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно з ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Укладений між сторонами Договір, з огляду на встановлений статтею 204 Цивільного кодексу України принцип правомірності правочину, є належною підставою, у розумінні статті 11 Цивільного кодексу України, для виникнення у позивача та відповідача взаємних цивільних прав та обов'язків, та за своєю правовою природою є договором поставки, який підпадає під правове регулювання Глави 54 Цивільного кодексу України.
Відповідно до частин 1, 2 статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Статтею 655 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно зі статтею 663 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.
У відповідності до частини першої статті 664 Цивільного кодексу України обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов'язку передати товар.
Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
З огляду на положення пункту 3.1 Договору, відповідач мав поставити позивачу товар у строк до 30.06.2021.
За приписами частин 1, 2 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Зазначене також кореспондується з нормами статей 525, 526 Цивільного кодексу України.
Статтею 599 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Доказів на підтвердження поставки позивачу товару загальною вартістю 229 900,00 грн відповідачем не надано.
Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
У разі порушення зобов'язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України).
Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
За приписами ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до ч. 2 ст. 231 Господарського кодексу України у разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах: за порушення умов зобов'язання щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг) стягується штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісних (некомплектних) товарів (робіт, послуг); за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.
Частиною другою статті 551 Цивільного кодексу України унормовано, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі, якщо таке збільшення не заборонено законом.
Враховуючи ту обставину, що позивач є державною установою та утримується за рахунок Державного бюджету України, з огляду на порушення відповідачем строку виконання зобов'язання з поставки товару за Договором, позивач обґрунтовано нарахував та заявив до стягнення з відповідача пеню та штраф, на підставі ч. 2 ст. 231 Господарського кодексу України та пункту 5.3 Договору.
Судом перевірено наведені в позовній заяві розрахунки пені та штрафу і встановлено, що вони є арифметично вірними.
Відповідно до частин 3, 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Приписами статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Частинами 1, 2 статті 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідачем належними доказами обставин, на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог, не спростовано.
З огляду на вищевикладене, дослідивши всі обставини справи, перевіривши їх наявними доказами, судом встановлено обґрунтованість заявленого позову, відтак до стягнення з відповідача на користь позивача підлягають пеня в розмірі 13 334,20 грн та штраф у розмірі 45 980,00 грн.
Витрати позивача по сплаті судового збору в розмірі 2 270,00 грн, відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача, оскільки позов підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 129, 236, 237, 238, 240, 247, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Ляшенка Романа Олександровича ( АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) на користь Державної установи "Управління збірних команд та забезпечення спортивних заходів "Укрспортзабезпечення" (Україна, 01001, м. Київ, вул. Еспланадна, буд. 30-Б; ідентифікаційний код: 03767831) пеню в розмірі 13 334 (тринадцять тисяч триста тридцять чотири) грн 20 коп., штраф у розмірі 45 980 (сорок п'ять тисяч дев'ятсот вісімдесят) грн 00 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн 00 коп.
3. Після набрання рішенням суду законної сили видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду в разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи подається у порядку та строк, визначені статтями 254, 256 Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складено 04.02.2022
Суддя О.В. Нечай