ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
04.02.2022Справа № 910/20364/21
Суддя Господарського суду міста Києва Чинчин О.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження справу
за позовом Приватного акціонерного товариства фірма «ФУНДАМЕНТ» (02002, місто Київ, ВУЛИЦЯ РАЇСИ ОКІПНОЇ, будинок 4-Б)
до проТовариства з обмеженою відповідальністю «ПРОВІДНІ ТЕХНОЛОГІЇ БУДІВНИЦТВА» (03146, місто Київ, ВУЛ. КАЧАЛОВА, будинок 5-В) стягнення заборгованості у розмірі 666 647 грн. 56 коп.
Представники: без повідомлення представників сторін
Приватне акціонерне товариство фірма «ФУНДАМЕНТ» (надалі також - «Позивач») звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОВІДНІ ТЕХНОЛОГІЇ БУДІВНИЦТВА» (надалі також - «Відповідач») про стягнення заборгованості у розмірі 666 647 грн. 56 коп.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням Відповідачем його зобов'язань за Договором підряду №15/04-19Баж від 15.04.2019 року.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.05.2021 року відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін відповідно до частини 5 статті 252 Господарського процесуального кодексу України.
05.01.2022 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Відповідача надійшов відзив на позовну заяву.
Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.
З метою повідомлення Сторін про розгляд справи Судом на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України ухвала суду про відкриття провадження у справі від 13.12.2021 року була направлена на адреси Сторін, що підтверджується поверненням на адресу суду рекомендованих повідомлень про вручення 20.12.2021 року поштового відправлення уповноваженим особам Сторін.
Враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, Суд вважає, що справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 165 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -
15.04.2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ПРОВІДНІ ТЕХНОЛОГІЇ БУДІВНИЦТВА» (Замовник) та Приватним акціонерним товариством фірма «ФУНДАМЕНТ» (Підрядник) було укладено Договір підряду №15/04-19Баж. (а.с.35-44)
У розділі «Терміни та визначення» передбачено, що роботи - роботи з влаштування фундаменту Об'єкта будівництва методом буроін'єкційних паль в кількості 20 штук, що визначені Сторонами в Додатку (Додатках) до цього Договору, та які зобов'язується виконати Виконавець; Додаткові роботи - роботи, що не передбачені в Додатку (Додатках) до цього Договору, в тому числі роботи, необхідність виконання яких зумовлена виявленням невідомих діючих підземних комунікацій та споруд, які не зазначені в Проектній документації, або при виникненні значних розбіжностей в фактичних геологічних умовах в порівнянні з умовами, зазначеними в Проектній документації на момент підписання цього Договору, що підтверджується документально.
Згідно з п.1.1 Договору Замовник доручає, а Виконавець приймає на себе зобов'язання на власний ризик і власними та/або залученими силами виконувати Роботи у відповідності до умов цього Договору і Проектної документації та передавати результати виконаних Робіт Замовнику. Замовник зобов'язується передати Виконавцеві Будівельний майданчик, затверджену Проектну документацію в обсязі, необхідному для виконання Робіт, приймати належним чином виконані Роботи та сплачувати Вартість Робіт у відповідності до умов цього Договору та Додатків до нього.
Види (склад). Вартість та обсяги Робіт, а також інші додаткові умови виконання Робіт визначаються Сторонами в цьому Договорі та в Додатку (Додатках) до цього Договору. (п.1.3 Договору)
У випадку виникнення необхідності виконання Додаткових робіт, що не передбачені цим Договором, Сторони укладають відповідну додаткову угоду. (п.1.5 Договору)
Відповідно до п.2.1 Договору сума Договору являє собою загальну Вартість Робіт що вказана в Додатку № 1 до цього Договору, і становить 352937 гривень 63 копійки, в тому числі ПДВ (20%) -58 822 гривень 94 копійки Остаточна Вартість Робіт, яку зобов'язаний сплатити Замовник на користь Виконавця, визначається на підставі Актів приймання-передачі виконаних робіт, підписаних Сторонами на виконання цього Договору.
У п.2.2. Договору передбачено, що вартість Робіт є твердою і не підлягає зміні, за винятком випадків, обумовлених цим Договором та чинним законодавством України. Сторони можуть змінити Вартість Робіт за взаємною згодою шляхом підписання відповідних Додаткових угод та (або) Додатків до цього Договору.
Загальна сума оплати Робіт не може перевищувати суми підписаних Сторонами Додатків, в яких визначається Вартість Робіт. (п.2.3 Договору)
Згідно п. 2.5. Договору остаточний розрахунок за виконані на підставі Договору роботи, від загальної вартості робіт, Замовник оплачує на умовах відстрочення оплати протягом 3 (трьох) банківських днів з дати підписання Сторонами останнього Акту приймання-передачі виконаних робіт, за умови передачі Виконавцем Замовнику виконавчої документації, оформленої відповідно до умов пункту 5.3. статті 5 цього Договору.
Відповідно до п.5.1 Договору приймання-передача виконаних Виконавцем Робіт здійснюється шляхом складання, підписання повноважними представниками Сторін та скріплення печатками Сторін Актів приймання-передачі виконаних робіт. Датою прийняття Замовником виконаних Виконавцем Робіт є дата підписання Сторонами Актів приймання-передачі виконаних робіт.
Протягом 2 (двох) робочих днів з дати виконання Робіт чи окремого Етапу Робіт, але не пізніше 25 числа поточного місяця (місяця виконання Робіт), Виконавець зобов'язується передати Замовнику Акт приймання-передачі виконаних робіт та Довідку про вартість виконаних підрядних робіт форми № КБ-3 в паперовій формі в двох примірниках, підписаних та скріплених печаткою Виконавця. Одночасно Виконавець надає зазначені Акт приймання-передачі виконаних робіт та Довідку про вартість виконаних підрядних робіт форми № КБ-3 в електронному вигляді, шляхом направлення на адресу (адреси) електронної пошти Замовника, що вказана (вказані) в статті 14 цього Договору. (п.5.2 Договору)
Згідно з п.5.4 Договору Замовник зобов'язується протягом 3 (трьох) робочих днів з документально підтвердженої Виконавцем дати отримання Замовником Акту приймання-передачі виконаних робіт та Довідки про вартість виконаних підрядних робіт форми № КБ-3, якщо на адресу Виконавця не була надана Замовником обґрунтована письмова відмова від підписання вказаних Акту та Довідки, підписати наданий Виконавцем Акт приймання-передачі виконаних робіт та Довідку про вартість виконаних підрядних робіт форми № КБ-3, із тому числі Прихованих робіт, за умови виконання Виконавцем положень пунктів 5.2. - 5.3. статті 5 цього Договору.
Пунктом 5.5 Договору передбачено, що у випадку обґрунтованої письмової відмови Замовника від підписання Акту приймання-передачі виконаних робіт та Довідки про вартість виконаних підрядних робіт форми № КБ-3, Сторони складають акт з переліком виявлених недоліків та дефектів і термінів їх усунення. Додаткові роботи з усунення недоліків (дефектів) виконаних Робіт, необхідність виконання яких виникла з вини Виконавця, виконуються Виконавцем власними силами та за рахунок останнього. У разі несвоєчасного усунення Виконавцем таких недоліків (дефектів), Замовник має право зменшити оплату на суму вартості виявлених недоліків (дефектів) до дати їх усунення Виконавцем.
У випадку не підписання і не надання письмового обґрунтування відмови від підписання Замовником у встановлені цим Договором терміни Актів приймання-передачі виконаних робіт та Довідок про вартість виконаних підрядних робіт форми № КБ-3, такі Акти вважаються підписаними, а Роботи, вказані в Актах, виконаними і підлягають оплаті у визначені цим Договором строки. (п.5.6 Договору)
У п.6.1.3 Договору визначено, що Виконавець зобов'язаний до моменту початку виконання Робіт чи окремого етапу Робіт, повідомляти Замовника про необхідність виконання виявлених ним додаткових робіт, що ведуть до збільшення Вартості Робіт за Договором. У разі отримання згоди Замовника, виконати такі Додаткові роботи та вимагати від Замовника їх оплати. У випадку не повідомлення або несвоєчасного повідомлення Замовника про необхідність виконання Додаткових робіт Виконавець зобов'язаний виконати їх за рахунок оплати, передбаченої цим Договором. Погодження Додаткових робіт та їх вартість здійснюється Замовником на підставі документальних обґрунтувань Виконавця, наданих останнім на розгляд Замовнику. Замовник розглядає обгрунтовану пропозицію Виконавця щодо необхідності виконання Додаткових робіт, їх вартість та зміни Вартості Робіт по Договору в цілому, протягом 5 (п'яти) робочих днів з дати її отримання. У разі згоди Замовника з пропозиціями Виконавця, Сторони укладають додаткову угоду до цього Договору.
Пунктом 8.2 Договору передбачено, що у разі порушення строків оплати виконаних Робіт, Замовник, на вимогу Виконавця, сплачує останньому пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який стягується пеня, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, але в будь-якому випадку не більше 10 (десяти) відсотків від суми заборгованості.
Договір набирає чинності з моменту підписання його повноважними представниками сторін і укладається на строк до 31.12.2019 р. Закінчення строку дії договору не звільняє сторони від виконання своїх обов'язків, що виникли на підставі договору під час строку його дії. (п.10.1 Договору)
Додатком №1 до Договору підряду №15/04-19Баж від 15.04.2019 року Сторони передбачили, що укладають цей Додаток з метою врегулювання виконання Договору, зокрема в частині визначення найменування (видів) Робіт, їх Вартості, порядку оплати та строків виконання Робіт (Етапів робіт). Дія цього Додатку поширюється на Роботи з влаштування фундаменту Об'єкта будівництва іродом буроін'єкційних паль в кількості 20 (двадцять) штук.
Вартість влаштування буроін'єкційних паль (робота) з розрахунку 1050,00 грн. становить 352 937,63 грн. в т.ч. ПДВ 20%. (п.3.2 Додатку)
Загальна орієнтовна Вартість Робіт становить: 352937 гривен 63 копійки, в тому числі ПДВ 58 822 грн. 94 коп. Остаточна Вартість Робіт, яку зобов'язаний сплатити Замовник на користь Виконавця, визначається на підставі Актів приймання-передачі виконаних робіт, підписаних Сторонами на виконання Договору. (п.3.4 Додатку)
Додатковою угодою №1 від 10.07.2019 року до Договору підряду №15/04-19Баж від 15.04.2019 року Сторони дійшли згоди збільшити загальну вартість робіт (Договірну ціну). Сума Додаткової угоди № 1 являє собою загальну вартість робіт, що вказана в Додатку № 3 та Додатку № 4 до додаткової угоди, і становить 1 933 540 грн. 74 коп. в тому числі ГІДВ (20%) - 322 256 гривен 79 коп. Остаточна Вартість Робіт, яку зобов'язаний сплатити Замовник на користь Виконавця визначається на підставі Актів приймання-передачі виконаних робіт, підписаних Сторонами на виконання цієї додаткової угоди. (а.с.49-51)
Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Договору підряду №15/04-19Баж від 15.04.2019 року Позивач виконав роботи з влаштування фундаменту Об'єкта будівництва методом буроін'єкційних паль в кількості 20 штук, а Відповідач в свою чергу прийняв вказані роботи, що підтверджується Актами приймання виконаних будівельних робіт за травень 2019 року на суму 168 322 грн. 64 коп., за червень 2019 року на суму 90 000 грн. 00 коп., за вересень 2019 року на суму 929 766 грн. 02 коп., за вересень 2019 року на суму 749 669 грн. 21 коп., Довідками про вартість виконаних робіт за травень 2019 р. - вересень 2019 р. на загальну суму в розмірі 1 937 757 грн. 87 коп. (а.с.52-65).
Крім того, на виконання умов Договору підряду №15/04-19Баж від 15.04.2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ПРОВІДНІ ТЕХНОЛОГІЇ БУДІВНИЦТВА» перерахувало грошові кошти на рахунок Позивача у загальному розмірі 1 591 322 грн. 64 коп., що підтверджується платіжними дорученнями №9366 від 17.12.2019 року на суму 373 000 грн. 00 коп., №9030 від 05.11.2019 року на суму 300 000 грн. 00 коп., №8934 від 21.10.2019 року на суму 50 000 грн. 00 коп., №8828 від 07.10.2019 року на суму 300 000 грн. 00 коп., №8098 від 25.07.2019 року на суму 100 000 грн. 00 коп., №8077 від 17.07.2019 року на суму 300 000 грн. 00 коп., №7956 від 11.06.2019 року на суму 68 322 грн. 64 коп., №7578 від 15.04.2019 року на суму 100 000 грн. 00 коп. із зазначенням призначення платежу: «за БМР згідно договору №15/04-19Баж від 15.04.2019». (а.с.74-81)
Позивачем неодноразово (31.01.2020 р., 03.09.2020 р., 21.01.2021 р.) були надіслані на адресу Відповідача претензії з вимогами здійснити оплату за виконані роботи, що підтверджується копіями фіскальних чеків, рекомендованих листів про вручення поштових відправлень. (а.с.68-73)
Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, Позивач зазначає, що Відповідачем не була здійснена оплата за вказаним Договором у повному обсязі. Таким чином, заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОВІДНІ ТЕХНОЛОГІЇ БУДІВНИЦТВА» перед Позивачем становить 346 435 грн. 23 коп. Крім того, враховуючи неналежне виконання Відповідачем умов Договору Позивач просить Суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОВІДНІ ТЕХНОЛОГІЇ БУДІВНИЦТВА» пеню у розмірі 34 643 грн. 52 коп., інфляційні у розмірі 49 928 грн. 01 коп., 3% річних у розмірі 25 123 грн. 20 коп. та штраф у розмірі 210 517 грн. 60 коп.
Заперечуючи проти позову, Відповідач зазначав, що він належним чином виконав свої зобов'язання з оплати виконаних робіт. Крім того, додаткова угода №1 не підписана з боку Відповідача, а тому роботи, виконані понад узгоджену суму за договором, виконуються за рахунок підрядника.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Суд вважає, що позовні вимоги Приватного акціонерного товариства фірма «ФУНДАМЕНТ» підлягають задоволенню з наступних підстав.
Внаслідок укладення Договору підряду №15/04-19Баж від 15.04.2019 року між сторонами згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України, виникли цивільні права та обов'язки.
Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.
Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.
Згідно зі статтею 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 Цивільного кодексу України).
Частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства
Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).
Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7 статті 193 Господарського кодексу України).
Відповідно до ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.
Відповідно до ст. 875 Цивільного кодексу України за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.
Частиною 1 статті 853 Цивільного кодексу України передбачено, що замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.
Як унормовано згідно з ч. 1 ст. 854 ЦК України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.
Згідно зі статтями 73, 74 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Договору підряду №15/04-19Баж від 15.04.2019 року Позивач виконав роботи з влаштування фундаменту Об'єкта будівництва методом буроін'єкційних паль в кількості 20 штук, а Відповідач в свою чергу прийняв вказані роботи, що підтверджується Актами приймання виконаних будівельних робіт за травень 2019 року на суму 168 322 грн. 64 коп., за червень 2019 року на суму 90 000 грн. 00 коп., за вересень 2019 року на суму 929 766 грн. 02 коп., за вересень 2019 року на суму 749 669 грн. 21 коп., Довідками про вартість виконаних робіт за травень 2019 р. - вересень 2019 р. на загальну суму в розмірі 1 937 757 грн. 87 коп., які оформлені належним чином та підписані уповноваженими представниками сторін і скріплені печатками підприємств без зауважень та заперечень, в добровільному порядку. (а.с.52-65).
Крім того, на виконання умов Договору підряду №15/04-19Баж від 15.04.2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ПРОВІДНІ ТЕХНОЛОГІЇ БУДІВНИЦТВА» перерахувало грошові кошти на рахунок Позивача у загальному розмірі 1 591 322 грн. 64 коп., що підтверджується платіжними дорученнями №9366 від 17.12.2019 року на суму 373 000 грн. 00 коп., №9030 від 05.11.2019 року на суму 300 000 грн. 00 коп., №8934 від 21.10.2019 року на суму 50 000 грн. 00 коп., №8828 від 07.10.2019 року на суму 300 000 грн. 00 коп., №8098 від 25.07.2019 року на суму 100 000 грн. 00 коп., №8077 від 17.07.2019 року на суму 300 000 грн. 00 коп., №7956 від 11.06.2019 року на суму 68 322 грн. 64 коп., №7578 від 15.04.2019 року на суму 100 000 грн. 00 коп. із зазначенням призначення платежу: «за БМР згідно договору №15/04-19Баж від 15.04.2019». (а.с.74-81)
Статтею 882 ЦК України встановлено, що замовник, який одержав повідомлення підрядника про готовність до передання робіт, виконаних за договором будівельного підряду, або, якщо це передбачено договором, - етапу робіт, зобов'язаний негайно розпочати їх прийняття. Передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.
Аналіз зазначеної норми свідчить про те, що підставою визнання акту виконаних робіт недійсним є доведення обґрунтованості відмови замовника підписати акт, тобто наявність суттєвих недоліків виконаних робіт, на які посилався замовник, відмовляючи в підписанні акту.
Передання і прийняття робіт на підставі підписаного в односторонньому порядку акту і виникнення за таким актом прав та обов'язків можливе за наявності реального виконання робіт за договором у разі неотримання обґрунтованої відмови про причини неприйняття робіт у строк, визначений договором.
Якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково (ч. 1 ст. 854 ЦК України).
Отже, договір підряду складається з двох взаємопов'язаних між собою зобов'язань: 1) правовідношення, в якому виконавець має надати послугу, а замовник наділений правом вимагати виконання цього обов'язку; 2) правовідношення, в якому замовник зобов'язаний оплатити надану послугу, а виконавець має право вимагати від замовника відповідної оплати.
Закріплене у ЦК України визначення договору підряду дає підстави для висновку про те, що це консенсуальний, двосторонній та оплатний договір (аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 523/6003/14-ц).
Враховуючи положення наведених вище норм законодавства, обов'язок прийняти виконані роботи, а у випадку виявлення недоліків робіт - негайно про них заявити (зокрема, шляхом надання обґрунтованої відмови від підписання акта виконаних робіт) законом покладений саме на замовника.
Якщо замовник в порушення вимог статей 853, 882 Цивільного кодексу України безпідставно ухиляється від прийняття робіт, не заявляючи про виявлені недоліки чи інші порушення, які унеможливили їх прийняття, то нездійснення ним оплати таких робіт є відповідно порушенням умов договору і вимог статей 525, 526 Цивільного кодексу України, статті 193 Господарського кодексу України.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 24.10.2018 у справі № 910/2184/18, від 16.09.2019 у справі № 921/254/18, від 15.10.2019 у справі № 921/262/18.
При цьому відповідно до норм чинного законодавства підрядник не повинен вчиняти жодних дій щодо спонукання замовника до підписання акта виконаних робіт, а має лише констатувати факт відмови замовника від підписання акта. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 02.02.2012 у справі №3-42гс12 та в постановах Верховного Суду від 27.03.2018 у справі №927/414/17, від 04.06.2018 у справі №908/3519/16, від 05.06.2018 у справі №910/16804/17, від 26.06.2018 у справі №902/1370/15, від 19.09.2018 у справі №905/1090/17, від 06.08.2018 у справі №911/662/17, від 19.06.2019 у справі №910/11191/18, від 18.07.2019 у справі №910/6491/18, від 21.08.2019 у справі №917/1489/18.
Відповідно до п.5.1 Договору приймання-передача виконаних Виконавцем Робіт здійснюється шляхом складання, підписання повноважними представниками Сторін та скріплення печатками Сторін Актів приймання-передачі виконаних робіт. Датою прийняття Замовником виконаних Виконавцем Робіт є дата підписання Сторонами Актів приймання-передачі виконаних робіт.
Протягом 2 (двох) робочих днів з дати виконання Робіт чи окремого Етапу Робіт, але не пізніше 25 числа поточного місяця (місяця виконання Робіт), Виконавець зобов'язується передати Замовнику Акт приймання-передачі виконаних робіт та Довідку про вартість виконаних підрядних робіт форми № КБ-3 в паперовій формі в двох примірниках, підписаних та скріплених печаткою Виконавця. Одночасно Виконавець надає зазначені Акт приймання-передачі виконаних робіт та Довідку про вартість виконаних підрядних робіт форми № КБ-3 в електронному вигляді, шляхом направлення на адресу (адреси) електронної пошти Замовника, що вказана (вказані) в статті 14 цього Договору. (п.5.2 Договору)
Згідно з п.5.4 Договору Замовник зобов'язується протягом 3 (трьох) робочих днів з документально підтвердженої Виконавцем дати отримання Замовником Акту приймання-передачі виконаних робіт та Довідки про вартість виконаних підрядних робіт форми № КБ-3, якщо на адресу Виконавця не була надана Замовником обґрунтована письмова відмова від підписання вказаних Акту та Довідки, підписати наданий Виконавцем Акт приймання-передачі виконаних робіт та Довідку про вартість виконаних підрядних робіт форми № КБ-3, із тому числі Прихованих робіт, за умови виконання Виконавцем положень пунктів 5.2. - 5.3. статті 5 цього Договору.
Пунктом 5.5 Договору передбачено, що у випадку обґрунтованої письмової відмови Замовника від підписання Акту приймання-передачі виконаних робіт та Довідки про вартість виконаних підрядних робіт форми № КБ-3, Сторони складають акт з переліком виявлених недоліків та дефектів і термінів їх усунення. Додаткові роботи з усунення недоліків (дефектів) виконаних Робіт, необхідність виконання яких виникла з вини Виконавця, виконуються Виконавцем власними силами та за рахунок останнього. У разі несвоєчасного усунення Виконавцем таких недоліків (дефектів), Замовник має право зменшити оплату на суму вартості виявлених недоліків (дефектів) до дати їх усунення Виконавцем.
У випадку не підписання і не надання письмового обґрунтування відмови від підписання Замовником у встановлені цим Договором терміни Актів приймання-передачі виконаних робіт та Довідок про вартість виконаних підрядних робіт форми № КБ-3, такі Акти вважаються підписаними, а Роботи, вказані в Актах, виконаними і підлягають оплаті у визначені цим Договором строки. (п.5.6 Договору)
Згідно п. 2.5. Договору остаточний розрахунок за виконані на підставі Договору роботи, від загальної вартості робіт, Замовник оплачує на умовах відстрочення оплати протягом 3 (трьох) банківських днів з дати підписання Сторонами останнього Акту приймання-передачі виконаних робіт, за умови передачі Виконавцем Замовнику виконавчої документації, оформленої відповідно до умов пункту 5.3. статті 5 цього Договору.
Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Договору підряду №15/04-19Баж від 15.04.2019 року Приватне акціонерне товариство фірма «ФУНДАМЕНТ» передало, а Товариство з обмеженою відповідальністю «ПРОВІДНІ ТЕХНОЛОГІЇ БУДІВНИЦТВА» в свою чергу прийняло документацію по об'єкту: «Будівництво гідротехнічної споруди по просп. Бажана Миколи 151 у Дарницькому районі м. Київ», а саме документація по дослідним кущам в 3 екземплярах, палеве поле (секція 17) в 3 екземплярах, палеве поле (секція Б) в 3 екземплярах, що підтверджується Актом від 90.10.2019 року. (а.с.67)
Заперечуючи проти позову, Відповідач зазначив, що додаткова угода №1 не підписана з боку Відповідача, а тому роботи, виконані понад узгоджену суму за договором, виконуються за рахунок підрядника.
У п.6.1.3 Договору визначено, що Виконавець зобов'язаний до моменту початку виконання Робіт чи окремого етапу Робіт, повідомляти Замовника про необхідність виконання виявлених ним додаткових робіт, що ведуть до збільшення Вартості Робіт за Договором. У разі отримання згоди Замовника, виконати такі Додаткові роботи та вимагати від Замовника їх оплати. У випадку не повідомлення або несвоєчасного повідомлення Замовника про необхідність виконання Додаткових робіт Виконавець зобов'язаний виконати їх за рахунок оплати, передбаченої цим Договором. Погодження Додаткових робіт та їх вартість здійснюється Замовником на підставі документальних обґрунтувань Виконавця, наданих останнім на розгляд Замовнику. Замовник розглядає обгрунтовану пропозицію Виконавця щодо необхідності виконання Додаткових робіт, їх вартість та зміни Вартості Робіт по Договору в цілому, протягом 5 (п'яти) робочих днів з дати її отримання. У разі згоди Замовника з пропозиціями Виконавця, Сторони укладають додаткову угоду до цього Договору.
Судом встановлено, що Додатковою угодою №1 від 10.07.2019 року до Договору підряду №15/04-19Баж від 15.04.2019 року Сторони дійшли згоди збільшити загальну вартість робіт (Договірну ціну). Сума Додаткової угоди № 1 являє собою загальну вартість робіт, що вказана в Додатку № 3 та Додатку № 4 до додаткової угоди, і становить 1 933 540 грн. 74 коп. в тому числі ГІДВ (20%) - 322 256 гривен 79 коп. Остаточна Вартість Робіт, яку зобов'язаний сплатити Замовник на користь Виконавця визначається на підставі Актів приймання-передачі виконаних робіт, підписаних Сторонами на виконання цієї додаткової угоди. (а.с.49-51)
Суд зазначає, що вказана Додаткова угода №1 від 10.07.2019 року до Договору підряду №15/04-19Баж від 15.04.2019 року оформлена належним чином та підписана уповноваженими представниками сторін і скріплена печатками підприємств без зауважень та заперечень, в добровільному порядку. Крім того, матеріали справи не містять жодних доказів на підтвердження визнання недійсною вказаної додаткової угоди у передбаченому чинним законодавством України порядку. А тому Суд не приймає до уваги заперечення Відповідача щодо неузгодження сторонами додаткових робіт по договору.
Таким чином, заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОВІДНІ ТЕХНОЛОГІЇ БУДІВНИЦТВА» перед Приватним акціонерним товариством фірма «ФУНДАМЕНТ» за Договором підряду №15/04-19Баж від 15.04.2019 року становить 346 435 грн. 23 коп.
Проте, Суд зазначає, що матеріали справи не містять жодних належних та допустимих доказів відповідно до статей 76 - 79 Господарського процесуального кодексу України на підтвердження сплати Відповідачем грошових коштів Приватному акціонерному товариству фірма «ФУНДАМЕНТ» в розмірі 346 435 грн. 23 коп.
Отже, Суд зазначає, що Відповідач, в порушення вищезазначених норм Цивільного кодексу України та умов Договору, не здійснив оплату наданих й прийнятих робіт в повному обсязі, тобто не виконав свої зобов'язання належним чином, а тому Суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення 346 435 грн. 23 коп. - суми основної заборгованості є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
При зверненні до суду Позивач просив стягнути з Відповідача на його користь 3% річних за загальний період прострочки з 10.10.2019 року по 03.12.2021 року у розмірі 25 123 грн. 20 коп. та інфляційні у розмірі 49 928 грн. 01 коп.
Пунктом 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитору зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом) не має характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові. (п.4.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» №14 від 17.12.2013 року).
Суд, перевіривши розрахунок 3% річних, у зв'язку з неналежним виконанням умов Договору, за загальний період прострочки виконання Відповідачем його договірного грошового зобов'язання за загальний період з 10.10.2019 року по 03.12.2021 року у розмірі 25 123 грн. 20 коп. вважає, що ця частина позовних вимог підлягає задоволенню повному обсязі.
Інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція) (п.п. 3.1, 3.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» №14 від 17.12.2013 року)
Таким чином, законом установлено обов'язок боржника у разі прострочення виконання грошового зобов'язання сплатити на вимогу кредитора суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох відсотків річних за весь час прострочення виконання зобов'язання.
Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у виді інфляційного нарахування на суму боргу та трьох процентів річних виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Отже, у розумінні положень наведеної норми позивач як кредитор, вправі вимагати стягнення у судовому порядку сум інфляційних нарахувань та процентів річних до повного виконання грошового зобов'язання.
Разом із тим, Суд зазначає, що інфляційні нарахування на суму боргу, сплату яких передбачено частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті.
Згідно з положеннями ст. 1 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" індекс споживчих цін (індекс інфляції) - показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купує населення для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.
Офіційний індекс інфляції, що розраховується Державним комітетом статистики України, визначає рівень знецінення національної грошової одиниці України.
Відповідно до ст. 3 вищевказаного Закону індекс споживчих цін обчислюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики, і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.
Оскільки індекси інфляції є саме коефіцієнтами, призначенням яких є переведення розміру заборгованості у реальну величину грошових коштів з урахуванням знецінення первинної суми, такі інфляційні втрати не можуть бути розраховані за певну кількість днів прострочення, так як їх розмір не відповідатиме реальній величині знецінення грошових коштів, що існував у певний період протягом місяця, а не на конкретну дату чи за декілька днів.
Згідно з Листом Державного комітету статистики України №11/1-5/73 від 13.02.2009р. також не має практичного застосування середньоденний індекс інфляції, що може бути розрахований за формулою середньої геометричної незваженої (корінь з місячного індексу в 31 (30) степені). Так, він вказує лише на темп приросту цін за 1 день та не є показником реальної величини знецінення грошових коштів кредитора за період прострочення боржником своїх зобов'язань.
Зазначені висновки підтверджуються Рекомендаціями Верховного Суду України щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ, даних у листі Верховного Суду України № 62-97р від 03.04.1997р., відповідно до яких визначення загального індексу за певний період часу здійснюється шляхом перемноження помісячних індексів, тобто накопичувальним підсумком. Його застосування до визначення заборгованості здійснюється за умов, якщо в цей період з боку боржника не здійснювалося платежів, тобто розмір основного боргу не змінювався. У випадку, якщо боржник здійснював платежі, загальні індекси інфляції і розмір заборгованості визначаються шляхом множення не за весь період прострочення, а виключно по кожному періоду, в якому розмір заборгованості не змінювався, зі складанням сум отриманих в результаті інфляційних збитків кожного періоду. При цьому, слід вважати, що сума, внесена за період з 1 по 15 число відповідного місяця, індексується за період з врахуванням цього місяця, а якщо з 16 по 31 число, то розрахунок починається з наступного місяця.
Таким чином, інфляційні мають розраховуватись шляхом визначення різниці між добутком суми боргу та помісячних індексів інфляції за час прострочення, розділених на сто, і сумою боргу.
Зазначене відповідає п. 6 Наказу Держкомстату №265 від 27.07.2007р. «Про затвердження Методики розрахунку базового індексу споживчих цін», відповідно до якого розрахунки базового індексу споживчих цін проводяться за міжнародною класифікацією індивідуального споживання за цілями та здійснюються відповідно до модифікованої формули Ласпейреса. Розрахунки базового індексу споживчих цін за квартал, період з початку року і т.п. проводяться «ланцюговим» методом, тобто шляхом множення місячних (квартальних і т.д.) індексів.
При цьому, коли відносно кожного грошового зобов'язання, які мають різні строки виникнення, проводиться оплата частинами через короткі проміжки часу, розрахунок інфляційних втрат необхідно здійснювати щодо кожного окремого платежу, як складової загальної суми окремого грошового зобов'язання, за період з моменту виникнення обов'язку з оплати та який буде спільним для всіх платежів по конкретному грошовому зобов'язанню, до моменту фактичного здійснення платежу з подальшим сумуванням отриманих результатів для визначення загальної суми інфляційних втрат.
Крім того, необхідно враховувати, що сума боргу з урахуванням індексу інфляції повинна розраховуватися, виходячи з індексу інфляції за кожний місяць (рік) прострочення, незалежно від того, чи був в якийсь період індекс інфляції менше одиниці (тобто мала місце не інфляція, а дефляція).
Якщо прострочення відповідачем виконання зобов'язання з оплати становить менше місяця, то в такому випадку виключається застосування до відповідача відповідальності, передбаченої частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України - стягнення інфляційних втрат за такий місяць.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду у справі № 924/312/18 від 13.02.2019 р., у справі № 910/5625/18 від 24.04.2019 р., у справі №910/21564/16 від 10.07.2019 р.
Суд, перевіривши розрахунок інфляційних, як збільшення суми основного боргу в період прострочки виконання боржником його грошового зобов'язання в зв'язку з девальвацією грошової одиниці України, за загальний період прострочки з 10.10.2019 року по 03.12.2021 року у розмірі 49 928 грн. 01 коп. вважає, що ця частина позовних вимог підлягає задоволенню у заявленому Позивачем розмірі, оскільки відповідно до частини 2 статті 237 Господарського процесуального кодексу України суд при ухваленні рішення не може виходити у рішенні за межі заявлених позовних вимог.
Крім того, Позивач просив стягнути з Відповідача на його користь пеню за загальний період прострочки з 10.10.2019 р. по 10.04.2020 р. у розмірі 34 643 грн. 52 коп.
Згідно з приписами ст. ст. 216 - 218 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.
Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Статтями 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» від 22.11.96 р. № 543-96-ВР (з змінами), платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
При цьому, щодо пені за порушення грошових зобов'язань застосовується припис частини шостої статті 232 ГК України. Даним приписом передбачено не позовну давність, а період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов'язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін. (п.2.5 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» №14 від 17.12.2013 року)
Пунктом 8.2 Договору передбачено, що у разі порушення строків оплати виконаних Робіт, Замовник, на вимогу Виконавця, сплачує останньому пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який стягується пеня, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, але в будь-якому випадку не більше 10 (десяти) відсотків від суми заборгованості.
Суд, перевіривши розрахунок пені, у зв'язку з неналежним виконанням умов Договору, за загальний період прострочки виконання Відповідачем його договірного грошового зобов'язання за загальний період з 10.10.2019 р. по 10.04.2020 р. у розмірі 34 643 грн. 52 коп. вважає, що ця частина позовних вимог підлягає задоволенню у повному обсязі.
Також Позивач просив суд стягнути з Відповідача 10% штрафу на підставі п.8.2.1 Договору у розмірі 210 517 грн. 60 коп.
Згідно з ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватись неустойкою, порукою, заставою, притриманням, завдатком.
Статтею 611 Цивільного кодексу України зазначено, що одним з наслідків порушення зобов'язання є оплата неустойки (штрафу, пені) - визначеної законом чи договором грошової суми, що боржник зобов'язаний сплатити кредитору у випадку невиконання чи неналежного виконання зобов'язання, зокрема у випадку прострочення виконання.
Згідно з частинами 1, 4 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Прострочення боржника не настає, якщо зобов'язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора.
У відповідності до ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбаченому у Господарському кодексі України, іншими законами та договором.
Частиною 1 ст. 549 Цивільного кодексу України визначено, що неустойка - це грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Згідно з нормами ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
При цьому Суд зазначає, що розуміння господарських санкцій у Господарському кодексі України є дещо ширшим поняття цивільно-правової неустойки. Під штрафними санкціями тут розуміються також і грошові суми, які учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити в разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності. Неустойка в розумінні ст. 549 Цивільного кодексу України - це спосіб забезпечення та санкція за порушення саме приватноправових (цивільно-правових) зобов'язань.
Такий вид забезпечення виконання зобов'язання як пеня та її розмір встановлено частиною 3 статті 549 ЦК України, частиною 6 статті 231 ГК України та статтями 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", а право встановити у договорі розмір та порядок нарахування штрафу надано сторонам частиною 4 статті 231 ГК України. Можливість одночасного стягнення пені та штрафу за порушення окремих видів господарських зобов'язань передбачено частиною 2 статті 231 ГК України. При цьому в інших випадках порушення виконання господарських зобов'язань чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень передбачати в договорі можливість одночасного стягнення пені та штрафу, що узгоджується зі свободою договору, встановленою статтею 627 ЦК України, тобто коли сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Крім того, Суд звертає увагу, що одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 Цивільного кодексу України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 Господарського кодексу України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 02.04.2019 у справі №917/194/18, від 09.02.2018 у справі №911/2813/17, від 22.03.2018 у справі №911/1351/17, від 25.05.2018 у справі №922/1720/17.
Пунктом 8.2.1 Договору передбачено, що у разі, якщо Замовник порушив строк оплати виконаних Виконавцем та прийнятих Замовником робіт більше ніж на 30 календарних днів Замовник, на вимогу Виконавця, сплачує штраф у розмірі 10% від вартості своєчасно неоплачених робіт за кожні 30 днів прострочення оплати.
Суд, перевіривши розрахунок 10% штрафу на підставі п.8.2.1 Договору підряду №15/04-19Баж від 15.04.2019 року, прийшов до висновку, що вказані позовні вимоги Позивача підлягають задоволенню у повному обсязі.
Таким чином, з Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОВІДНІ ТЕХНОЛОГІЇ БУДІВНИЦТВА» на користь Приватного акціонерного товариства фірма «ФУНДАМЕНТ» підлягає стягненню заборгованість у розмірі 346 435 грн. 23 коп., 3% річних у розмірі 25 123 грн. 20 коп., інфляційні у розмірі 49 928 грн. 01 коп., пеня у розмірі 34 643 грн. 52 коп. та штраф у розмірі 210 517 грн. 60 коп.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на Відповідача.
На підставі викладеного, керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236 - 242, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
1. Позов Приватного акціонерного товариства фірма «ФУНДАМЕНТ» - задовольнити у повному обсязі.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОВІДНІ ТЕХНОЛОГІЇ БУДІВНИЦТВА» (03146, місто Київ, ВУЛ. КАЧАЛОВА, будинок 5-В, Ідентифікаційний код юридичної особи 38365283) на користь Приватного акціонерного товариства фірма «ФУНДАМЕНТ» (02002, місто Київ, ВУЛИЦЯ РАЇСИ ОКІПНОЇ, будинок 4-Б, Ідентифікаційний код юридичної особи 01416332) заборгованість у розмірі 346 435 (триста сорок шість тисяч чотириста тридцять п'ять) грн. 23 (двадцять три) коп., 3% річних у розмірі 25 123 (двадцять п'ять тисяч сто двадцять три) грн. 20 (двадцять) коп., інфляційні у розмірі 49 928 (сорок дев'ять тисяч дев'ятсот двадцять вісім) грн. 01 (одна) коп., пеню у розмірі 34 643 (тридцять чотири тисячі шістсот сорок три) грн. 52 (п'ятдесят дві) коп., штраф у розмірі 210 517 (двісті десять тисяч п'ятсот сімнадцять) грн. 60 (шістдесят) коп. та судовий збір у розмірі 9 999 (дев'ять тисяч дев'ятсот дев'яносто дев'ять) грн. 71 (сімдесят одна) коп.
3. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.
4. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
5. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Дата складання та підписання повного тексту рішення: 04 лютого 2022 року.
Суддя О.В. Чинчин